Порядок розрахунку часових характеристик

1.Перехідні характеристики

1.1.Записати співвідношення для шуканої перехідної характеристики в загальному вигляді.

1.2.Розрахувати класичним або операторним методом відповідну реакцію кола.

1.3.Записати шукану перехідну характеристику відповідно з її визначенням.

1.4.Побудувати графік.

2.Імпульсні характеристики

(можуть бути визначені двома способами)

2.1.По відомій перехідній характеристиці за формулою зв'язку:

2.2.Другий спосіб передбачає дії в комплексній області.

 

19. Вільні процеси в електричних колах другого порядку. Вплив параметрів кола на характер процесів. Електричними колами другого порядку є кола, в яких вільні процеси описуються диференціальними рівняннями другого порядку. Такими колами є кола з двома незалежними накопичувачами енергії.

Розглянемо вільні процеси в колі з ємності, індуктивності та резистора. Якщо до комутації конденсатор був заряджений до напруги U₀, то після замикання ключа процеси в колі описуються

диференціальним рівнянням

Розв'язок цього рівняння в залежності від значень параметрів дає два випадки - мале та велике затухання.

Мале затухання при описує вираз

Напруга на конденсаторі представляє собою добуток двох процесів експоненціального і синусоїдального. Таку криву називають "затухаючою синусоїдою".

Велике затухання при має експоненціальний закон зміни напруги на конденсаторі.

 

20. Знайти характеристичний опір, добротність, резонансний опір та смугу пропускання послідовного коливального контуру.

Комплексний опір індуктивного елемента у всьому спектрі частот має додатній знак, комплексний опір ємнісного елемента всьому спектрі частот має від’ємний знак. Побудуємо результуючу частотну характеристику, тобто частотну характеристику реактивної складової вхідного опору при нульовій частоті

При нескінченній частоті

При зміні частоти від 0 до вхідний реактивний опір змінюється від

Це той випадок, коли частота генератора співпадає із частотою власних коливань коливального контура. Якщо частота вимушених коливань співпадає із частотою власних наступає явище резонансу, яке полягає у збільшенні амплітуди вимушених коливань струму і напруги. Резонансна частота контура являється однією із вторинних його параметрів (первинними є параметри R L і C). Визначимо інші вторинні параметри. Індуктивний і ємнісний опори при резонансі переписують так

Опір одного із реактивних елементів контура при резонансній частоті називають хвильовим або характеристичним опором контура. Якщо згадати відому рівність видно, що чим більший хвильовий опір, тим менший струм у контурі. Порівняємо два контури які мають різні значення але однаковий добуток тобто однакову частоту власних коливань. Видно, що . У конденсаторі менше запасної кількості електри і струму у першому контурі менший (бо хвильовий опір більший)

Із формули при резонансі Цей струм максимальний і обмежується лише активним опором. Тому резонансом також називають явище, при якому опір контура стає чисто активним. - напруга на дорівнює вхідній напрузі і синфазна із струмом

Де - добротність, яка тим вища, чим менше втрат на . При резонансі і струм і напруга найбільші. Проте явище резонансу в послідовному контурі називаються резонансом напруг, оскільки це суперечить законам постійного струму, де підведена напруга дорівнює суммі спадів напруг на окремих резисторах. У випадку змінного струму напруги на індуктивності і ємності протилежні за фазою на .

2 визначення добротності, величина обернена до добротності –

Розглянемо ті ж контури, у яких але . Залежність опорів елементів цих контурів від частоти можна показати графічно, причому комплексний опір ємнісних елементів відобразити дзеркально, тобто показати залежність модуля ємнісного елемента від частоти. При знаходженні результуючої частотної характеристики реактивної складової однаково: до індуктивного опору додати від’ємне значення ємнісного або від індуктивного відняти додатне значення (модуль) ємнісного опору. При однаковій зміні частоти струму опір першого контура, де більша індуктивність і мала ємність, змінюється на більшу величину. Тому струм у першому контурі зменшується сильніше, а резонансна крива контура гостріша. Добротність контура яка визначає співвідношення між хвильовим і активним опором контура , впливає на форму резонансної кривої: чим вища добротність, тим гострішою буде резонансна крива.

Різниця між частотою джерела вхідного сигналу і резонансною частотою контура називають абсолютною розстройкою контура . Величину називають відносною розстройкою контура. При розрахунках частотних характеристик часто доводиться оперувати виразом , який позначають через - фактор розстройки. Встановлюється зв'язок

Зустрічається і інше наближення

Узагальненою розстройкою називають відношення опорів всіх реактивних елементів до резистивного опору тобто тангенс вхідного фазного кута.

При резонансі всі розстрочки дорівнюють нулю, при розстройки від’ємні, а при додатні. Визначимо в характерних точках

При (постійний струм)

(резонанс)

Якщо Q характеризує якість контура, то узагальнена розстрочка – віддаленість від резонансної частоти, а узагальнена, віддаленість визначається як відхиленням частоти вхідного сигналу, так і зміною параметрів контура, поданої через Q.

 

21. Поняття про неспотворююче коло; вимоги до його АЧХ, ФЧХ.(док.19-21)

22. Характеристики й параметри радіоприймачів при багатосигнальному впливі.(лк.3)

23. Характеристики антен, що впливають на ЕМС, і їхнє нормування.(Лк.3)

24. Основні параметри антен та нормування їх характеристик.

25. Особливості поширення радіохвиль різних діапазонів частот.

26. Особливості поширення корисних та заважаючих радіосигналів.

27. Принципи визначення видів і значень критеріїв EМС для різних радиослужб.

28. Методика визначення норм частотно-територіального розносу (ЧТР) для аналогових та цифрових систем.

29. Особливості визначення норм частотно-територіального розносу (ЧТР) для систем стільникового рухливого зв'язку.

 

 

Укладачі Зав кафедри РТЛ Сайко В.Г.

 

Зав. каф. РРМ Дружинін В.А.