Риси української мови, перекреслені Правописом-33
Згідно з асиміляційним принципом у Правописі-28 зроблено такі зміни:
1. Вилучено літеру Ґ.
2. Усталено тверде написання ряду прикметників:
3. Множину іменників чоловічого роду з числівниками два, три, чотири — скопійовано з російщини:
4. Закінчення И в родовому відмінку однини для іменників жіночого роду з двома шелестівками /приголосними/ на кінці основи замінено на І:
5. Узаконено правопис слів на російський зразок:
Повніший перелік таких слів у Розділі XXXVIII.
6. Українські прізвища у непрямих відмінках дістали російські закінчення:
7. Назви міст перекручено /повніший список у Розділі XXXVIII/:
Прикметники, утворені від назов міст перемиський, радомиський обернуто на перемишльський, радомишльський. 8. Слова кіло, авто, пальто занесено до категорії невідмінюваних. 9. Від числівників шістдесятий, п'ятдесятий допущено творення іменників шестидесятник, п'ятидесятник замість шістдесятник, п'ятдесятник. 10. Затверджено відмінювання числівників на російський манір: сімдесяти, п'ятдесяти у родовому й давальному відмінках, замість сімдесятьох, п'ятдесятьох у родовому відмінку та сімдесятьом, п'ятдесятьом у давальному. 11. Доведено до мінімуму вживання форми наказового способу дієслів другої особи множини: послухаймо! заспіваймо! почнімо! Натомість культивовано російські форми послухаєм! давайте заспіваєм! почнемо! 12. Скасовано вживання нестягнених прикметників чорная хмара, милеє товариство. Ці форми невід'ємні від кличного відмінку, надто в поезії: краснеє сонце, убогая душе! 13. Правопис приростка З- у словах, що починаються з літери Ф, підігнано до російських норм:
14. Скасовано вживання форм займенників без протетичного Н: до його, на їй, які допускає Правопис-28, враховуючи мовну практику. 15. Стандартизовано імена людей відповідно до російських норм:
16. Іншомовне /латинське і грецьке/ "Н"; у словах перекладено літерою X, як у російській мові:
17. Переклад грецької літери "тета"; у словах скопійовано з російської мови
18. Двозвук іа в чужих словах, що його українці вимовляють як ія, перекладено як іа, повторюючи російський правопис.
19. Німецький дифтонг еі, що звучить як ай — дістав російське написання ей.
20. Англійське W в іменах перекладено як У, а не В:
21. У словах з м'яким Л штучно, на російський копил стверджено Л:
22. Запроваджено російський правопис до таких іншомовних слів /нижче дано лише приклади; повніший перелік у Розділі ХХХVІ):
23. Знак м'якшення в іншомовних словах після Н і Д замінено на апостроф за російським зразком:
І це тоді, коли збережено написання Нью Йорк, Ньютон, коньяк! Цей далеко неповний перелік — не згадано ряд інших правописних та морфологічних ляпсусів — дає уявлення про штучно накинуті нашій мові риси в наслідок погрому Правопису-28. Крім калічення писемної мови, перехід на новий правопис супроводжувано ще й лексичним суржикуванням. Цілу низку властивих українцям лексичних одиниць було вилучено, як націоналістичні. Практично це означало припинення розвитку мови: замість самобутніх українських форм нова мовна практика орієнтувала українців на запозичення й запровадження російських форм. Наведу тут кілька прикладів лексичного суржикування, зберігаючи попередню нумерацію: 24. Правопис-33 скасував більшість псевдоваріянтних форм іменників: маль о вання, устатк о вання, розчар о вання, відшкод о вання (див. Розділ XXIII). 25. Практиковано уникання прийменників у тих випадках, коли вони не повторюють російського вживання: а) Прийменник до у парах до школи, до Києва послідовно замінювано на прийменник у: у школу, у Київ; б) Прийменник на у виразі засуджений на 10 років у всіх офіційних текстах замінювано на прийменник до: засуджено до 10 років, копіюючи російське вживання; в) Прийменник за у виразах за царя, за Польщі, за німців старанно виправлювано на при (як у росіян): при царі, при Польщі, при німцях. 26. Культивовано форми у мене є, у неї є, у нас є, що повторюють російські, і вилучувано оригінальні українські форми я маю, вона має, ми маємо. 27. Штучно розділено прикметник дружній на два прикметники: дружній та дружний, різницю між якими можна встановити, лише зіставляючи їх з російськими формами. Дружний — це російське дружный, а дружній — це російське дружественный, дружелюбний. "Словник української мови" (СУМ) пояснює і дружний і дружній майже однаково: Дружний — зв'язаний дружбою, взаємною прихильністю, довір'ям, відданістю, згодою; Дружній — заснований на дружбі, взаємній прихильності, довір'ї, доброзичливості. Спробуйте розрізніть ці нюанси! Подібну операцію пророблено і зі словом багатир. З одного слова штучно зроблено два: багатир (= багатій) та богатир (= витязь, лицар, герой). 28. Зникли з ужитку в УССР конструкції з неособовими дієприкметниками: випуск машин припинено, злочинця затримано. Натомість процвітають форми: випуск машин припинений, злочинець затриманий. 29. Безграмотно відмінювано іменники жіночого роду з наростком -інь: далечінь, височінь, глибінь:
Наголоси у непрямих відмінках таких слів, встановлені Правописом-33, суперечать загальноприйнятій вимові. Усі ми говоримо на височин і, у далечин і, на глибин і. Модель Правопису-33 — це суцільний ляпсус. Згадавши наголоси, треба сказати, що наголосова система української мови і собі зазнала суржикування. Усі наголоси в офіційних словниках уніфіковано під російські наголоси:
Повніший перелік слів, що зазнали калічення наголосу, у Розділі XVII. До лексичного суржикування слід зарахувати й цілковите запровадження нової, скопійованої з російської, термінології в усіх галузях знання:
Ширше про суржикування говориться у Розділах XXX, XXXI. Словнички слів-покручів - у Розділах XXXVIII, XXXIX. Можна без перебільшення сказати, що українську лексику поставлено в залежність від російської. Ішло, а практично і йде досі, пляномірне усунення питомої української лексики і заміна її "кращою" російською. Наприклад:
Питоме українське слово закотистий (закотистий комір) вилучено із словників і запроваджено слово відкладний (відкладний комір), бо воно повторює російську форму отложной (отложной воротник). Коли "пропхати" російське слово не було як, то використовувано форми, котрі якнайточніше копіюють російські. З низки українських синонімів вживано саме той, який копіює російський відповідник. Так, з ряду синонімів
в офіційному вжитку культивовано лише форму богослуж і ння, що формою і наголосом збігається з російським богослуж е нием. Усі періодичні видання, а також видавництва в УССР регулярно діставали "чорні" списки питомих українських слів, яких не канонізував Правопис-33 і яких треба було уникати. Усе це свідчить, що післяпогромний правопис був і є знаряддям лінгвоциду, і його цілком слушно можна назвати колоніяльним, чого не можна сказати про Правопис-28, укладений без партійного втручання.
|
