Підстави муніципально-правової відповідальності та муніципально- правові санкції

В юридичній науці загальновизнаним є підхід, за яким підставою юридичної відповідальності є певна сукупність обставин, за наяв- яістю яких вона є можливою і належною. їх традиційно поділяють яа фактичні та юридичні. Фактичною підставою муніципально-пра­вової відповідальності є наявність складу реально вчиненого пра­вопорушення, щодо якого вся необхідна сукупність передбачених законом елементів є доведеною і за вчинення якого в законі перед­бачено конкретні санкції. Юридичні підстави відповідальності - це відповідна норма права, яка містить у собі необхідні об'єктивні та суб'єктивні показники ознак поведінки, що кваліфікується як проти­правна. У муніципальному праві фактичною підставою відповідаль­ності є муніципальне правопорушення, склад якого передбачає на­явність чотирьох елементів - об'єкта, об'єктивної сторони, суб'єкта га суб'єктивної сторони¹. Об'єктом муніципального правопорушен­ня є суспільні відносини, врегульовані нормами муніципального права, об'єктивна сторона - саме протиправне діяння. Суб'єктами муніципально-правової є територіальні громади, органи та посадові особи місцевого самоврядування, депутати місцевих рад, органи са­моорганізації населення, місцеві державні адміністрації (в частині реалізації делегованих їм повноважень відповідними радами).

Інші вчені вважають, що відповідальність настає як у результаті здійснення правопорушення, так і за його відсутності. Так, С. Авак'ян указує, що конституційно-правова відповідальність є специфічною у зв'язку з тим, що вона не може бути побудована за звичною схемою «правопорушення - відповідальність», оскільки іноді не існує правопо­рушення, а відповідальність вже настає². Отже, підстави муніципаль­но-правової відповідальності можуть визначатися по-різному залежно від широкого чи вузького розуміння юридичної відповідальності.

' Кравченко В. В. Муніципальне право України [Текст]: навч. посіб. / В. В. Кравченко, М. В. Пітцик. - К.: Атіка, 2003. - С. 335.

² Сивицкий В. А. Актуальные проблемы конституционно-правовой ответс­твенности: обзор научной конференции / В. А. Сивицкий //Государство и право. -2002,-№2. -С. 117.

Приміром, відповідальність територіальних громад переваж­но має перспективний (позитивний) характер й означає, що бай­дуже ставлення жителів до того, кого вони обирають до органів місцевого самоврядування, небажання й невміння брати участь в організаційних формах контролю за місцевою владою, відсут­ність активного співробітництва, соціальної солідарності може призвести (і призводить) до низького рівня населення в селі, се­лищі, місті. Територіальна громада в такому разі відповідає сама перед собою, і на кожного мешканця лягає частка цієї відпові­дальності¹. У цьому випадку правопорушення немає, а є відпові­дальність. Окрім цього, за своїми зобов'язаннями територіальні громади несуть також відповідальність ретроспективного (нега­тивного) характеру. Згідно зі ст. 175 Цивільного кодексу Украї­ни територіальні громади відповідають за своїми зобов'язаннями власним майном, окрім того майна, на яке відповідно до закону не може бути звернено стягнення. Російські вчені акцентують увагу на тому, що відповідальне самоврядування допускає, що в разі неналежного здійснення громадянами своїх прав можливі нега­тивні соціально-економічні, політичні та інші наслідки лягають на населення і державою можуть не компенсуватися².

Ураховуючи те, що більшість науковців сприймають відповідаль­ність у ретроспективному аспекті, то єдиною підставою муніципаль­но-правової відповідальності вважається делікт, який за сутністю є суспільно-небезпечним посяганням на цінності, які охороняються конституційним і муніципальним правом, шляхом спричинення або загрози спричинення ним шкоди. За змістом він є винним діянням суб'єкта відповідальності, що посягає на порядок організації та функціонування місцевого самоврядування як основи конституцій­ного ладу, муніципальні права та свободи людини і громадянина. За формою делікт є протиправною дією або бездіяльністю³.

' Лимонов А. М. Местное самоуправление в Российской Федерации [Текст]: учеб пособие / А. М. Лимонов. - М.: Изд-во «Книжный мир», 2002. - С. 11.

^[1] Муниципальное право России [Текст]: учеб. для вузов / И. В. Выдрин, А. Н. Кокотов. - М.: Изд. группа НОРМА-ИНФРА-М, 2000. - С. 35.

' Див.: БатановаН. М. Конституційні делікти в Україні: проблеми теорії та практики: автореф. дис. на здобуття наук, ступеня канд. юрид. наук:спец. 12.00.02 «Конституційне право» / Н. М. Батанова. - К., 2007. -21 с.

Муніципально-правові санкції-закріплена нормою права мож­ливість (загроза) примусу, настання невигідних наслідків у разі порушення правила, визначеного в диспозиції. Санкція може мати правовідновлювальне, організуюче, стимулююче, виховне, пре­вентивне призначення. Вони відіграють особливу роль, яка зумов­лена суб'єктно-об'єктними характеристиками муніципальних пра­вовідносин і застосовуються у зв'язку з необхідністю забезпечення належного виконання муніципально-правових норм. До основних муніципально-правових санкцій можна віднести дисциплінарні, майнові, процесуальні¹, дострокове припинення повноважень міс­цевої ради, сільського, селищного, міського голови, відкликання депутата виборцями, скасування, зупинення актів органів і поса­дових осіб місцевого самоврядування тощо.

Індивідуальний характер має юридична відповідальність поса­дових осіб місцевого самоврядування (дисциплінарна, адміністра­тивна, кримінальна, цивільна). Підстави й умови застосування кримінальної відповідальності встановлені в Кримінальному кодексі України, адміністративної - в Кодексі України про ад­міністративні правопорушення, цивільної - Цивільним кодексом України, дисциплінарної - нормами трудового законодавства та про службу в органах місцевого самоврядування.

Підставами відповідальності органів та посадових осіб місце­вого самоврядування перед юридичними та фізичними особами є неправомірні рішення, а також дії та бездіяльність органів і по­садових осіб місцевого самоврядування. Підставою матеріальної та дисциплінарної відповідальності є невиконання або неналежне виконання службовцями виконавчих органів місцевого самовря­дування своїх трудових обов'язків. При цьому майнова відпові­дальність настає в разі трудового майнового правопорушення за умов, що ця особа вчинила винні протиправні дії або бездіяльність, унаслідок чого була завдана пряма дійсна шкода. Що стосується дисциплінарної відповідальності службовців виконавчих органів місцевого самоврядування, то її сутність полягає в праві уповно­важеного суб'єкта місцевого самоврядування, керуючись нормами чинного законодавства накладати на них дисциплінарні стягнен-

^[1] Муніципальне право України [Текст]: підручник / В. Ф. Погорілко [та ін.]; за ред. М. О. Баймуратова. - 2-ге вид., доп. - К.: Правова єдність, 2009. - С. 599.

ня. Механізм застосування дисциплінарної відповідальності пот­ребує удосконалення, оскільки організація місцевого самовряду­вання характеризується наявністю в ньому багатьох підсистем та суб'єктів, які займають відносно самостійне місце.

Окремої уваги потребує проблема корупційності в структурах місцевого самоврядування. Рівень корупції є моральним термомет­ром суспільства, показник моральності чиновного люду¹. Аналіз нормативно-правових актів боротьби з корупцією дає змогу зро­бити висновок про те, що неефективність їх утілення в правозасто- совну практику зумовлена неправильно обраною ідеологією бо­ротьби із цим антисоціальним явищем. Незважаючи на збільшення кількісних показників такої боротьби, найбільш небезпечні для національної безпеки корупційні діяння залишалися прихованими від громадянського суспільства. Специфіка протидії корупції та її подолання як системного явища потребує передусім нормативно- правового налагодження складної взаємоузгодженої системи за­побіжних заходів, а також удосконалення та розширення системи кримінально-правових, цивільно-правових, адміністративних та фінансових санкцій².