E N.saphenus

 

90. Топографія всередині СНП в межах sulci femoralis anterioris:

А. Поверхнево та латеральніше судин – n.saphenus, глибше та медіальніше нерва – а.femoralis, глибше та медіальніше артеріі –.v.femoralis

B. Поверхнево та латеральніше – v.femoralis, глибше та медіальніше неї – а.femoralis,позаду та між ними – n.femoralis

C. Поверхнево та латеральніше судин – n.femoralis, глибше та медіальніше нерва – а.femoralis, глибше та медіальніше артеріі – v.femoralis

 

91. Canalem adductorium обмежують:

А. M.sartorius

B. M.vastus medialis

C. Lamina vastoadductoria

D M.adductor magnus

E M.adductor longus

 

92. СНП в межах сanalis adductorіі можна побачити після розсічення:

А. Fasciae latae,laminae superficialis

B. M..sartorii

C. Laminae vastoadductoriae

D. Fasciae latae,laminae profundae

 

93. Caput ossis femoris кровопостачає також ramus acetabularis,яка йде за ходом lig.capitis femoris та відходить від arteriaе:

A. Femoralis

B. Profundae femoris

C. Obturatoriae

 

94. Canalis adductorius має три отворі:

А. Верхній

В Нижній

С Передній

Д Задній

 

95. Крізь передній отвір сanalis adductoriі проходять:

A A. descendens genus

B V. descendens genus

C V.saphena magna

D A. superior medialis genus

E N.saphenus

 

96. Крізь нижній отвір сanalis adductoriі проходять:

А. V.femoralis

B. A.femoralis

C. N.femoralis

D. N.saphenus

E. A.genus descendens

 

97. Топографія СНП в межах сanalis adductoriі:

А N.saphenus – поверхнево та ззовні судин,глибше та медіальніше – а.femoralis, глибше та медіальніше артеріі – v.femoralis

B N.femoralis – поверхнево, а.femoralis – глибше нерва, v.femoralis – глибше артеріі

С Латеральніше – а.femoralis, медіальніше – v.femoralis, позаду та між ними – n.saphenus

 

98. N.ischiadicus більш поверхнево розташований на рівні:

А Верхньої третини стегна

В Середньої третини стегна

С Сіднічної складки

 

99. До зовнішньої групи м’язів regionis femoris posterioris відносяться м’язи:

А.Biceps femoris

B Semitendinosus

C Semimembranosus

D Gracilis

 

100. До присередньої групи м’язів regionis femoris posterioris відносяться м’язи:

А Biceps femoris

B Semitendinosus

C Semimembranosus

D Gracilis

 

101. Caput longum m.bicipitis femoris прикриває n.ischiadicum на рівні:

А Сіднічної складки

В Верхньої третини стегна

С Середньої третини стегна

В Нижньої третини стегна

 

102. Границями regionis genus являються:

А Горизонтальна площина(лінія) на 2 поперечних пальці вище patellae

B Горизонтальна площина(лінія) на рівні верхівки patellae

С Горизонтальна площина(лінія) на рівні tuberositas tibiae

D Горизонтальна площина(лінія) на рівні нижнього краю patellae

 

103. Regio genus на regiones поділяється вертикальними лініями,яки проводяться на рівні:

A Margo posterior condyli medialis

B Margo posterior condyli lateralis

C Margo anterior condyli medialis

D Margo anterior condyli lateralis

 

104. Fossam popliteam обмежують:

А M.biceps femoris

B M.semitendinosus

C M.semimembranosus

D Capitia laterale et mediale m.gastrocnemii

E M. gracilis

 

105. Жоберову ямку знизу обмежують:

А Condylus medialis ossis femoris

B Tendo m.adductoris magni

C Caput mediale m.gastrocnemii et condylus medialis ossis femoris

 

106. Жоберову ямку зверху обмежує:

А M.gracilis

В M.sartorius

C Tendo m.adductoris magni

 

107. Жоберову ямку ззаду обмежує:

А Tendo m. semitendinosi

B Tendo m. semimembranosi

C Caput mediale m.gastrocnemii

D M. gracilis

 

108. Жоберову ямку спереду обмежує:

А M.sartorius

В Tendo m.adductoris magni

С M.gracilis

 

109. Ямку Жобера (fovea Joberti) обмежують:

А Спереду – tendo m.adductoris magni

B Спереду – m.sartorius

C Ззаду – tendines mm.semitendinosi et m.semimembranosi

D Зверху – m.sartorius

E Знизу – сaput mediale m.gastrocnemii et condylus medialis ossis femoris

 

110. Дном fossae popliteae являються:

А Planum popliteum

B Lig.popliteum obliquum

C Lig.cruciatum posterius

D M.popliteus

 

111. В верхньому куті fossae popliteae n.ischiadicus поділяється на нерви:

А Tibialis anterior

B Tibialis posterior

C Tibialis

D Peroneus communis

 

112. Складові головного СНП fossae popliteae:

А N.tibialis

B V.saphena parva

C A.poplitea

D V.poplitea

E N.peroneus communis

 

113. Топографія всередини головного СНП fossae popliteae така:

А Поверхнево,по срединній лінії fossae popliteae – n.tibialis,глибше – v.poplitea,глибше – а.poplitea

В Поверхнево,по срединній лінії fossae popliteae – n.tibialis,глибше та медіальніше – v.poplitea, глибше та медіальніше вени – а.poplitea

С Поверхнево – v.poplitea, глибше вени – n.tibialis,глибше нерва – а.poplitea

 

114. З fossa poplitea в задню ділянку гомілки переходять:

А N.tibialis

В N.peroneus communis

C V.poplitea

D A.poplitea

 

115. Нижче fossae popliteae а.poplitea попадає в канал:

A Musculoperoneum superiorem

B Musculoperoneum inferiorem

C Canalem Pirogovi

D Cruropopliteum

 

116. В межах fossae popliteae а.poplitea віддає гілки:

А Superiores medialis et lateralis genus

B Inferiores medialis et lateralis genus

C Descendens genus

D Media genus

 

117. Причинною запалення клітковини fossae popliteae у більшисті випадків являються лімфатичні вузли, яки поділяються на:

А N.l.poplitei superficiales

B N.l.poplitei profundi

C N.l.poplitei posteriores

D N.l.poplitei anteriores

 

118. В передній ділянці коліна розташовані синовіальні сумки:

А Prepatelares: subcutanea subfacialis,subtendinea

B Infrapatellares: subcutanea,profunda

C Suprapatellares

D Bursa m.semimembranosi

 

119. З порожниною капсули art.genus сполучається bursa:

A Infrapatellaris profunda

B Prepatellaris subtendinea

C Suprapatellaris

 

120. Fractura patellae вважається:

А Позасуглобовим переломом

В Внутрішньосуглобовим переломом

 

121. Fascia propria regionis genus anterioris та фіброзні тяжі від tendinis m.quadricipitis femoris по краям patellae утворюють:

А Lig.transversum genus

B Lig.cruciatum posteriorem

C Lig.cruciatum anteriorem

D Retinaculum patellae mediale

E Retinaculum patellae laterale

 

122. До зовнішніх орієнтирів regionis genus anterioris слід віднести:

А Patellam

B Lig.patellae

C Capitulum fibulae

D Lig.collaterale fibulare

E Condyles ossis femoris et ossis tibiae

 

123. До клітковинних просторів regionis femoris anterioris відносяться:

А Підфасціальний клітковинний простір присереднього фасціального ложа

В Підфасціальний клітковинний простір переднього фасціального ложа

С Клітковина за ходом СНП

Д Параосальна клітковина

Е Параневральна клітковина

 

124. До клітковинних просторів regionis femoris posterioris відносяться:

A Підфасціальний клітковинний простір поверхневий

В Параневральна клітковина

С Підфасціальна міжм’язова клітковина

Д Підфасціальна клітковина fossae popliteae

 

125. До клітковинних просторів fossae popliteae відносяться:

А Надфасціальна клітковина

В Підфасціальний клітковинний простір глибокий

С Паравазальна клітковина

Д Параневральна клітковина

 

126. Параневральні флегмони regionis femoris posterioris можуть ускладнюватися:

А Підсидничною флегмоною

В Флегмоною fossae popliteae

С Гнійним кокситом

Д Флегмоною regionis femoris anterioris

 

127. У формуванні art.genus приймають участь:

А Patella

В Condyli ossis femoris

C Condyli ossis tibiae

D Caput fibulae

 

128. Art.genus. Xрящом покриті:

А Facies articularis condyli ossis tibiae

B Facies articularis patellae

C Facies articularis condyli ossis femoris

D Menisci articulares

E Caput fibulae

 

129. Ligamenta art.genus поділяються на:

А Позасуглобові

В Внутрішньосуглобові

С Надколінка

Д Укріплюючі задній відділ капсули

 

130. До внутрішньосуглобових зв’язок art.genus відносяться:

А Meniscofemorale

B Cruciatum posterius

C Cruciatum anterius

D Popliteum obliquum

E Popliteum arcuatum

 

131. До зв’язок надколінка відносяться ligamenta:

A Patellae

B Retinacula

C Cruciatum anterius

D Cruciatum posterius

 

132. Головними зв’язками,яки утримують tibiam відносно ossis femoris,вважаються ligamenta:

A Collaterale tibiale

B Collaterale fibulare

C Cruciatum anterius

D Cruciatum posterius

E Meniscofemorale

 

133. Передній відділ синовіальної оболонки капсули art.genus утворює recessus:

A Suprapatellaris

B Superior

C Anteriores superiores, lateralis et medialis

D Anteriores inferiores, lateralis et medialis

E Infrapatellaris profundus

 

134. Задній відділ синовіальної оболонки art.genus утворює recessus:

A Posteriores superiores, lateralis et medialis

B Posteriores inferiores, lateralis et medialis

C Anserina

 

135. На відділи порожнину art.genus поділяють:

А Plica alares

B Plica infrapatellaris

C Ligamenta cruciati

D Menisci articulares

E Lig.patellae

 

136. Art.genus.До причин більш частого пошкодження menisci medialis ніж lateralis слід віднести:

А Зрошення з капсулою суглоба

В За формою меньше зігнутий, ніж латеральний та більш вузький

С Зрошення з lig.collaterali tibiali

D Надмірні ротація та боковий рух в суглобі з навантаженням на lig.collaterali tibiali

Е Надмірне згінання гомілки

 

137. Menisci articulares genus фіксовані:

А Шляхом зрощення з eminentia intercondilari

B За допомогою lig.transversi genus

C Шляхом зрощення з капсулою суглоба

Д За допомогою lig.meniscofemorali

E Шляхом зрощення з ligamento collaterali tibiali

 

138. Запалення якої з синовіальних сумок може ускладнитися гонітом?

А Infrapatellaris profundae

B Prepatellaris subtendineae

C Suprapatellaris

D Bicipitis femoris

 

139. Cavitem art.genus на передній та задній відділи поділяють:

А Menisci articulares

В Ligamenta cruciata

C Plicae alares

D Ligamenta collateralia

 

140. Cavitas art.genus на верхній та нижній відділи поділяють:

А Menisci articulares

В Ligamenta cruciata

C Plicae alares

D Ligamenta collateralia

 

141. Верхня границя cruris проходить по циркулярній лінії на рівні:

А Marginis inferioris patellae

B Tuberositatis tibiae

C Суглобових країв condylorum tibiae

 

142. Crus поділяється на regiones:

A Anteriorem

B Posteriorem

C Lateralem

 

143. В межах regionis cruris anterioris розташовані фасціальні ложа:

А Anterior

В Lateralis

С Medialis

 

144. Передне фасціальне ложе гомілки обмежують:

А Fascia cruris

B Septum intermusculare anterius

C Membrana interossea

D Tibia

E Septum intermusculare posterius

 

145. Зовнішне фасціальне ложе гомілки обмежують:

А Fascia cruris

B Septum intermusculare anterius

C Membrana interossea

D Fibula

E Septum intermusculare posterius

 

146. За рахунок fasciae cruris утворюються:

А Septum intermusculare anterius

B Septum intermusculare posterius

C Membrana interossea

 

147. В межах regionis cruris posterioris виділяють:

А Задне фасціальне ложе

В Зовнішне фасціальне ложе

С Медіальне фасціальне ложе

 

148. Задне фасціальне ложе гомілки обмежують:

А Fascia cruris

В Septum intermusculare posterius

С Membrana interossea

D Tibia et fibula

E Septum intermusculare anterius

 

149. Переднє фасціальне ложе гомілки. B ньому розташовані:

А M.tibialis anterior

B M.extensor hallucis longus

C M.extensor digitorum longus

D Mm. peronei longus et brevis

E Vasa tibialia anteriora et n.peroneus profundus

 

150. Зовнішне фасціальне ложе гомілки. В ньому розташовані:

A M.extensor hallucis longus

B M.extensor digitorum longus

C Mm. peronei longus et brevis

D Vasa peronea

E N.peroneus superficialis

 

151. До глибокого шару м’язів заднього фасціального ложа гомілки відносяться:

А Tibialis posterior

B Soleus

C Flexor digitorum longus

D Flexor hallucis longus

E Gastrocnemius

 

152. До поверхневого шару м’язів заднього фасціального ложа гомілки відносяться:

А Tibialis posterior

B Soleus

C Flexor digitorum longus

D Flexor hallucis longus

E Gastrocnemius

 

153. Глибокий клітковинний простір заднього фасціального ложа гомілки обмежують:

А Membrana interossea

B Tibia

C Fibula

D Lamina profunda fasciae cruris

E Septum intermusculare posterius

 

154. Глибокий клітковинний простір заднього фасціального ложа гомілки.B ньому розташовані:

A Mm.flexor digitorum longus et flexor hallucis longus

B M.tibialis posterior

C Vasa tibialia posteriora et vasa peronea

D N.tibialis

E N.peroneus profundus

 

155. Складові m.tricipitis surae:

A M.gastrocnemius

B M.tibialis posterior

C M.soleus

 

156. Tendo calcaneus Achillis-це з’єднання сухожилків м’язів:

А Solei

B Gastrocnemii

C Tibialis posterioris

D Plantaris

 

157. В передньому фасціальному ложі гомілки розташований СНП у складі:

А Vasa tibialia anteriora

B Vasa peronea

C N.tibialis

D N.peroneus profundus

E N.peroneus superficialis

 

158. Складовими СНП regionis cruris posterioris являються:

А Vasa tibialia posteriora

B Vasa peronea

C N.tibialis

D N.peroneus profundus

E N.peroneus superficialis

159. В верхній третині regionis cruris anterioris міжм’язовий проміжок,в якому розташований СНП, обмежують м’язи:

А Tibialis anterior

B Extensor hallucis longus

C Extensor digitorum longus

D Peroneus longus

 

160. В нижній третині regionis cruris anterioris міжм’язовий проміжок,в якому розташований СНП, обмежують м’язи:

А Tibialis anterior

B Extensor hallucis longus

C Extensor digitorum longus

D Peroneus longus

 

161. В верхній третині regionis cruris anterioris n. peroneus profundus відносно судин розташований:

А Ззовні

В Спереду

С Медіальніше

Д Позаду

 

162. В нижній третині regionis cruris anterioris n. peroneus profundus відносно судин частіше розташований:

А Ззовні

В Спереду

С Медіальніше

Д Позаду

 

163. Canalis musculoperoneus superior розташований в межах фасціального ложа гомілки:

А Переднього

В Зовнішнього

С Заднього

 

164. Canalis musculoperoneus superior обмежують:

А M.peroneus longus

B M.peroneus brevis

C Caput fibulae

D Зовнішня поверхня condili lateralis tibiae

 

165. Canalis musculoperoneus superior містить:

А N.peroneum communem

B N.peroneum superficialem

C N.peroneum profundum

D Vasa peronea

 

166. Травми м’яких тканин по зовнішній поверхні верхньої третини гомілки або перелом верхньої третини fibulae ускладнюються посттравматичним запаленням нерва:

А Tibialis

B Peronei superficialis

C Peronei profundi

 

167. З fossa poplitea СНП попадає в канал:

A Musculoperoneus superior

B Musculoperoneus inferior

C Cruropopliteus

 

168. Canalem cruropopliteum обмежують:

А M.tibialis posterior-ззаду

B Lamina profunda fasciae cruris та m.soleus-ззаду

C M.tibialis posterior-спереду

D M.flexor digitorum longus-зсередини

E M.flexor hallucis longus-ззовні

 

169. Canalis cruropopliteus містить:

А Vasa tibialia posteriora

B Vasa peronea

C N.tibialem

D N.peroneum profundum

 

170. Крізь нижній отвір сanalis cruropoplitei СНП попадає в:

A Canalem Pirogovi

B Canalem malleolarem lateralem

C Canalem malleolarem medialem

 

171. Canalis musculoperoneus inferior розташований в межах фасціального ложа гомілки:

А Переднього

В Заднього

С Зовнішнього

 

172. Canalem musculoperoneum inferiorem обмежують:

А M.flexor hallucis longus-спереду

В M.tibialis posterior-спереду

С Tibia-ззовні

D Fibula-ззовні

E M.flexor hallucis longus-ззаду

 

173. Canalis musculoperoneus inferior містить:

А N.peroneum superficialem

В N.peroneum profundum

С Vasa peronea

 

174. До найбільш великих СНП, які розташовані в підшкірній клітковині гомілки, відносяться:

А V.saphena magna et n.saphenus

B V.saphena parva et n.cutaneus surae medialis, n.suralis

C V.saphena accessoria et rr.cutanei anteriores n.femoralis

 

175. Найбільш важливим в клінічному плані клітковинним простором гомілки є:

А Клітковинний простір переднього фасціального ложа

В Глибокий клітковинний простір заднього фасціального ложа

 

176. Розповсюдження запалення в підколінну ямку або крізь canalem malleolarem medialem на підошву, виникає як ускладнення при флегмоні:

А. Переднього фасціального ложа гомілки

В. Глибокого заднього фасціального ложа гомілки

С. Зовнішнього фасціального ложа гомілки

 

177. Запалення з гомілки на підошву крізь canalem malleolarem medialem розповсюджуєтся за ходом:

А. A. et v. tibialium posteriorum

B. N. tibialis

C. A. et v. tibialium anteriorum

D. N. peronei profundi

E. A. et v. peronearum

 

178. Regio talocruralis обмеженa:

А. Циркулярною лінією на рівні верхівок кісточок

В. Циркулярною лінією на рівні основи кісточoк

С. Лінією, яка з’єднує верхівки кісточок та йде через підошву

D. Лінією, яка з’єднує верхівки кісточок спереду

 

179. Зовнішніми орієнтирами regionis talocruralis являються:

A. Tendo calcaneus, Achillis

B. Malleolus medialis

C. Malleolus lateralis

D. Пульсація a. tibialis posterioris

E. Пульсація а. tibialis anterioris

 

180. Regio talocruralis поділяється на ділянки:

A. Anteriorem

B. Posteriorem

C. Lateralem

D. Medialem

 

181. Фіброзні канали regionis talocruralis anterioris формуються за рахунок перегородок від:

А. Поверхневої фасціі

В. Fasciae cruris

C. Retinaculi mm. extensorum inferioris

 

182. Середній фіброзний канал regionis talocruralis anterioris містить:

A. Tendo m. tibialis anterioris

B. Tendo m. extensoris hallucis longi

C. Vasa tibialia anteriora

D. N. peroneus profundus

E. N. peroneus superficialis

 

183. В regione talocrurali posteriore розташовані:

A. Tendo calcaneus, Achillis

B. Надп’ятковий фасціально- клітковинний простір

C. N. tibialis

D. Vasa tibialia posteriora

E. Bursa tendinis calcanei

 

184. В regione talocrurali anteriori розташовані:

A. Tendo m. tibialis anterioris

B. Tendo m. extensoris hallucis longi

C. Tendo m. extensoris digitorum longi

D. Vasa tibialia anteriora

E. Vasa peronea

 

185. В regione talocrurali mediali розташовані:

A. Tendo m. tibialis posterioris

B. Tendo m. flexoris digitorum longi

C. Tendo m. flexoris hallucis longi

D. Vasa tibialia posteriora et n. tibialis

E. Vasa peronea

 

186. Tendines mm. flexorum et vasa tibialia posteriora, n. tibialis в межах regionis talocruralis medialis розташовані в каналі:

А. П’ятковому

В. Присередньому кісточковому

С. Пирогова

 

187. Canalem malleolarem medialem обмежують:

A. Malleolus medialis

B. Talus

C. Calcaneus

D. Retinaculum musculorum flexsorum

 

188. В прuсередньому кісточковому каналі одразу за присередньою кісточкою розташовані:

А. СНП

B. Tendo m. tibialis posterioris

C. Tendo m. flexoris hallucis longi

D. Tendo m. flexoris digitorum longi

 

189. В regione talocrurali розташовані:

A. Tendo m. peronei longi

B. Tendo m. peronei brevis

C. Tendo m. tibialis posterioris

D. A. peronea

E. N. peroneus superficialis

 

190. Tendo m. peronei longi, tendo m. peronei brevis, a. peronea в межах regionis talocruralis lateralis

розташовані в каналі:

A. Malleolari laterali

B. Calcaneo

C. Musculoperoneo inferiori

 

191. Canalem malleolarem lateralem обмежують:

A. Malleolus lateralis

B. Talus

C. Calcaneus

D. Retinaculum musculorum perineorum

 

192. Articulatio talocruralis утворений суглобовими поверхнями кісток:

A. Malleoli medialis

B. Malleoli lateralis

C. Tali

D. Calcanei

E. Tibiae

 

193. Articulationem talocruralem з медіального боку укріплює зв’язка:

A. Deltoideum

B. Talofibulare anterius

C. Calcaneofibulare

D. Talofibulare posterius

 

194. Articulationem talocruralem з латерального боку укріплюють зв’язки:

A. Deltoideum

B. Talofibulare anterius

C. Calcaneofibulare

D. Talofibulare posterius

 

195. Pes обмежена лініями, які проводять:

А. Від медіальної кісточки до латеральної через підошву

В. Між верхівками кісточок через тил стопи

С. Над основою кісточок

 

196. Складові СНП в межах canalis malleolaris medialis:

A. Vasa tibialia posteriora

B. N. peroneus profundus

C. Vasa peronea

D. N. tibialis

 

197. В межах canalis malleolaris medialis n. tibialis відносно судин розташований:

А. Позаду та декілька ззовні

В. Спереду та медіальніше

С. Ззовні

 

198. Важливими в клінічному плані гілками a. tibialis posterioris в межах canalis malleolaris

medialis слід вважати:

A. Rami malleolares mediales

B. Rami perforantes

C. Rami calcanei

 

199. По виходу з canalis malleolaris medialis a. tibialis posterior поділяється на:

A. Rr. calcaneas

B. A. plantarem medialem

C. A. plantarem lateralem

D. Aa. perforantes

 

200. Основні шари dorsi pedis:

A Lamina superficialis fasciae dorsalis pedis et tendines m. extensoris digitorum longi, m.

extensoris hallucis longi, m. tibialis anterior; vasa dorsales pedis et n. peroneus profundus

B. Lamina profunda fasciae dorsalis pedis, m. extensor digitorum brevis, m. extensor

hallucis brevis

C. Fascia interossea pedis, mm. interosseus

D. M. lumbricales

 

201. Складові СНП dorsi pedis:

А. Vasa dorsalia pedis

B. N. peroneus superficialis

C. N. peroneus profundus

D. N. saphenus

 

202. Основними гілками a.dorsalis pedis являються артерії:

А. Tarsalis lateralis

B. Tarsalis medialis

C. Arcuata

D. Metatarsea dorsalis 1

E. Ramus plantaris profundus

 

203 Запальний процес з тилу стопи на підошву або навпаки може розповсюджуватися за ходом:

A. A. arcuatae

B. A. tarsalis lateralis

C. R. plantaris profundi

D. A. metatarseae dorsalis I

 

204. У формуванні фасціальних лож plantae pedis приймають участь:

A. Aponeurosis plantaris

B. Septum intermusculare mediale

C. Septum intermusculare laterale

D. Fascia profunda (interossea) plante pedis

E. Lig. plantare longum

 

205. В межах plantae pedis розташовані фасціальні ложа:

А. Присереднє

В. Латеральне

С. Серединне

Д. П’яткове

Е. Міжкісткових м’язів

 

206.Присередне фасціальне ложе підошви містить:

A. M. abductorem hallucis

B. M. adductorem hallucis

C. Tendines m. flexoris digitorum longi

D. Tendinem m. flexoris hallucis longi

E. Canalem calcaneum та СНП

 

207. Серединне фасціальне ложе підошви. В ньому розташовані:

A. M. flexor digitorum brevis

B. M. qudratus plantae

C. Tendines m. flexoris digitorum longi et mm. lumbricales

D. M. adductor hallucis

E. A. et v. plantares mediales

 

208. Латеральне фасціальне ложе підошви. В ньому розташовані:

A. M. abductor digiti minimi

B. M. flexor digiti minimi brevis

C. A. et v. plantares laterales

D. N. plantaris lateralis

 

209. Canalem calcaneum обмежують:

A. Talus

B. Calcaneus

C.M. abductor hallucis

D.M. quadratus plantae

 

210. Canalis calcaneus. В ньому розташовані:

A. A. et v. tibiales posteriores

B. N. peroneus profundus

C. N. tibialis

D. A. peronea

 

211. Arcum plantarem формує артерія:

A. Plantaris lateralis

B. Plantaris medialis

C. Peronea

 

212. Анастомоз між тильною артерією стопи та латеральною артерією підошви формується за рахунок:

A. A. metatarsea dorsalis 1

B. A. arcuate

C. Arcus plantaris

D. R. plantaris profundi a. arcuatae

 

213. З articulationum pedis найбільше практичне значення мають articulationes:

A. Tarsi transversa (Шопара)

B. Subtalaris

C. Cuneonavicularis

D. Tarsometatarsales (Лісфранка)

E. Calcaneocuboidea

 

214. Articulatio tarsi transversa формуеться суглобовими поверхнями кісток:

A. Tali

B. Calcanei

C. Ossis navicularis

D.Ossis cuboidei

E. Ossis cuneiformis lateralis

 

215. Ключем суглоба Шопара вважається зв’язка:

A. Talocalcaneum interosseum

B. Talonaviculare

C. Bifurcatum

 

216. До складу tarsi входять ossea:

A. Talus et calcaneus

B. Malleoli

C. Naviculare

D. Cuneiformia

E. Cuboideum

 

217. При видаленні стопи на рівні art. cuneonavicularis необхідно перепилювати os:

A. Metatarsale I

B. Cuboideum

C. Talum

D. Calcaneum

 

218. Суглоб Лісфранка- це зчленування ossium:

A. Cuneiformium

B. Cuboidei

C. Metatarsalium

D. Navicularis

 

219. Ключем суглоба Лісфранка вважається зв’язка:

A. Ligg. tarsometatarsalia dorsalia

B. Ligg. tarsometatarsalia plantaria

C Ligg.cuneometatarsale interosseum II

 

220. Підшкірна клітковина сполучається з серединним фасціальним ложем plantae pedis:

А. В межах комісуральних отворів aponeurosis plantaris

B. За ходом ramorum superficialium a., v. et n. plantarium mediales et laterales

C. За ходом n. peronei superficialis

 

221. Запалення з серединного ложа plantae pedis може розповсюджуватися на тил стопи за ходом:

A. Mm. lumbricalium

B. Анастомоза між тильною артерією та бічною підошвовою артерією

С. П’яткового канала

 

222. Запалення з підошвового каналу розповсюджується в глибокий клітковинний простір

гомілки за ходом:

A. Canalis calcanei

B. Tendinis m. flexsoris hallucis longi

C. Canalis malleolaris medialis

D. A. et v. peronearum

 

223. Для функції стопи важливу роль відіграють склепіння:

А. Повздовжнє присереднє

В. Повздовжнє латеральне

С. Поперечне переднє

Д. Поперечне середнє

Е. Поперечне заднє

 

224.Повздовжнє присередне склепіння стопи сформовано за рахунок:

A. Ossium metatarsalium I – III

B. Calcanei

C. Tali

D. Ossium cuneiformium

E. Ossis navicularis

 

225. Бічне повздовжнє склепіння стопи формується за рахунок:

A. Calcanei

B. Ossis cuboidei

C. Tali

D. Ossium metatarsalium IV – V

 

226. Дистальне поперечне склепіння стопи формуеться за рахунок:

A. Ossium tarsi

B. Ossium metatarsalium

 

227. Проксимальне поперечне склепіння стопи формуеться за рахунок:

A. Ossium tarsi

B. Ossium metatarsalium

 

228. Проксимальне поперечне склепіння стопи укріпляють:

A. Lig. plantare longum

B. Tendo m. tibialis posterioris

C. Tendo m. peronei longi

D. Tendo m. flexoris hallucis longi

 

229. Дистальне поперечне склепіння стопи укріплюють:

A. Caput transversum m. adductoris hallucis

B. Ligg. metatarsalia plantaria

C. Mm. lumbricales

 

230. Підапоневротичні флегмони підошви дренують з розрізів:

А. По серединній лінії підошви

В. За Войно- Ясенецьким

С. За Делормом

Д. Поперечних, в залежності від локалізації гнійника

 

231. Бічна міжм’язова перегородка та бічний СНП підошви проектуються по лінії, яка проводиться:

А. Від середини поперечної лінії, яка проводиться на рівні заднього краю malleoli medialis, до третього міжпальцевого проміжку

В. Від середини присередньої половини поперечної лінії, яка проводиться на рівні заднього краю malleoli medialis, до першого міжпальцевого проміжку

С. Від середини поперечної лінії, яка проводиться на рівні заднього краю malleoli medialis, до другого міжпальцевого проміжку

 

232. Присередня міжм’язова перегородка та присередній СНП підошви проектуються по лінії, яка проводиться:

А. Від середини поперечної лінії, яка проводиться на рівні заднього краю malleoli medialis, до третього міжпальцевого проміжку

В. Від середини присередньої половини поперечної лінії, яка проводиться на рівні заднього краю malleoli medialis, до першого міжпальцевого проміжку

С. Від середини поперечної лінії, яка проводиться на рівні заднього краю malleoli medialis, до другого міжпальцевого проміжку

 

233. Підапоневротичні флегмони підошви дренують за Делормом, тобто з урахуванням проекції:

А. Бічної міжм’язової перегородки та бічного СНП

В. Присередньої міжм’язової перегородки та присереднього СНП

С. Суглоба Лісфранка

 

234. При дренуванні флегмон гомілки слід враховувати топографію:

А. Фасціальних лож

В. СНП

С. M. solei

D. Tendinis calcanei

E. M. tibialis posterioris

 

235. Задне фасціальне ложе гомілки може дренуватися розрізами, які виконують:

А. За ходом проекційної лінії a. tibialis posterioris

В. По краях (з боків) m. solei

С. Повздовж marginis medialis ossis tibiae

D. По краях(з боків) tendinis calcanei

 

236. При дренуванні запальних процесів стегна слід враховувати топографію:

А. Фаціальних футлярів

В. СНП

С. Міжм’язових клітковинних просторів

D. Ліній Лангера

 

237. При виконанні доступів для дренування запальних процесів переднього фасціального ложа стегна враховують орієнтири:

А. Проекційну лінію a. femoralis

B. M. sartorium, внутрішній або зовнішній край

С. Міжм’язові проміжки

Д. M. vastum intermedium

E. Lineam asperam femoris

 

238. При виконанні доступів до запальних процесів ложа привідних м’язів стегна враховують орієнтири:

А. Проекційну лінію a. femoralis

В. Міжм’язові проміжки

С. M. adductorem longum

D. A. obturatoria

 

239. При виконанні доступів до запальних процесів заднього фасціального ложа стегна враховують орієнтири:

А. Проекційну лінію n. ischiadici

B. M. bicipitem femoris

C. M. semitendinosum

D. M. gracilem

 

240. Для дренування підсідничної флегмони розрізи роблять:

А. По лінії, яка з’єднує spinam iliacam posteriorem superiorem et trochanterem majorem

B. По лінії, яка з’єднує spinam iliacam anteriorem superiorem et trochanterem majorem

C. По нижньому краю m. glutei maximi (контрапертура)

D. По латеральній поверхні стегна, за ходом m. tensoris fasciae latae (контрапертура)

 

241. Підапоневротичну флегмону dorsi pedis дренують розрізами, які проводять:

А. Повздовжньо над osse metatarsali I

В. Повздовжньо над osse metatarsali V

С. По лінії, яка з’єднує середину відстані між кісточками та перший міжпальцeвий проміжок

 

242. Доступ до a.iliacae externae за М.І. Пироговим виконується:

А. Позаочеревинно

В. Крізь черевну порожнину

 

243. A.iliaca externa проектується по лінії, яка з’єднує:

A. Umbilicum та середину lig. inguinalis

B. Umbilicum та spinam iliacam anteriorem superiorem

C. Spinas iliacas anteriores superiores dextram et sinistram

 

244. Розріз шкіри при доступі за М.І. Пироговим до a.iliacae externae виконується:

А. По лінії між пупком та spinam iliacam anteriorem superiorem

B. Паралельно та вище на 2 см lig. inguinalis

С. Паралельно та вище на 2 см lig. inguinalis з серединою розріза по лінії між пупком та серединою lig. inguinalis

 

245. Орієнтиром в рані для знаходження a.iliacae externae являється:

A. Margo inferior m. transversi abdominis

B. Linea terminalis

C. M. psoas major

 

246. A. femoralis проектується за лінією, яку проводять:

А. Від середини lig. inguinalis до pattelae

В. Від spinae iliacae anterioris superioris до tuberculi adductorii femoris

C. Від середини lig. inguinalis до tuberculi adductorii femoris

 

247. При оголенні a. femoralis нижче lig. inguinalis в рані використовують орієнтири:

A. Hiatum saphenum

B. V. saphenam magnam

C. N. femoralem

 

248. Лігувати a. femoralis в межах trigoni femoralis без загрози гангрени кінцівки можна:

А. Вище одходження a. profundаe femoris

В. Нижче одходження a. profundаe femoris

С. Нижче одходження a. circumflexae femoris lateralis

D. Нижче a. circumflexae femoris medialis

 

249. При оголенні a. femoralis в середній третині стегна доступ виконують крізь піхву м’яза:

A. Recti femoris

B. Gracilis

C. Sartorii

D. Vasti medialis

 

250. При оголенні a. femoralis в нижній третині стегна використовують орієнтири:

A. M. sartorium

B. M. gracilem

C. Laminam vastoadductoriam

D.Передній отвір canalis adductorii

E V. saphenam magnam

 

251При розсіченні laminae vastoadductoriae слід враховувати топографію:

A. N. sapheni

B. A. perforantis tertiae a.femoralis

C. A. genus descendentis

 

252. Доступ до a. popliteae доцільно виконувати крізь:

A. Fossam popliteam

B. Hiatum tendineum adductorii (ямку Жобера)

 

253. Недоліки доступа до a. popliteae крізь fossam popliteam:

A.Вірогідність пошкодження n. tibialis

B. Вірогідність пошкодження n. peronei communis

С. Труднощі при виконанні оперативного прийому на артерії в глибокій рані

Д. Наявність умов для виникнення запального процесу та розповсюдження останнього в суміжні ділянки

 

254. Лігувати a. popliteae необхідно:

А. Вище отходження aa. genuum superiorum medialis et lateralis

В. Нижче обходження aa. genuum superiorum medialis et lateralis

С. Рівень лігування не має значення для розвитку коллатерального кровообігу

 

255. Для визначення проекційної лінії a. tibialis anterioris необхідні орієнтири:

A. Tuberositas tibiae et malleolus medialis

B. Tuberositas tibiae та середина відстані між кісточками

С. Tuberositas tibiae et caput fibulae, середина відстані між ними та середина відстані між кісточками

 

256. Доступ до a. tibialis anterioris в верхній третині гомілки виконується крізь проміжок між м’язами:

A. Tibialem anteriorem

B. Extensorem hallucis longum

C. Extensorem digitorum longum

 

257. Доступ до a. tibialis anterioris в нижній третині гомілки виконується крізь проміжок між м’язами:

A. Tibialem anteriorem

B. Extensorem hallucis longum

C. Extensorem digitorum longum

 

258. Топографію якого нерва слід враховувати при оголенні a. tibialis anterioris в верхній третині гомілки:

A. N. tibialis, розташований позаду артерії

B. N. peronei superficialis, розташований медіально від артерії

C. N. peronei profundi, розташований латеральніше артерії

 

259. При доступі до a.popliteae в межах fossae popliteae хірург в рані бачить:

A.Поверхнево- v.popliteam

B.Поверхнево-n. tibialem

C.Глибше та медіальніше n.tibialis – v.popliteam

D. Глибше та медіальніше n.tibialis – a.popliteam

E. Глибше та медіальніше v. popliteae – a.popliteam

 

260.При оголенні a.popliteae в межах ямки Жобера хірург в рані бачить:

А. Поверхнево – n. tibialem

В. Поверхнево – a.popliteam

С.Глибше та латеральніше артерії – v.popliteam

Д. Глибше та латеральніше v. popliteae – n. tibialem

 

261. Які зовнішні орієнтири використовуються для визначення проекційної лінії a. tibialis posterioris:

A. Tuberositas tibiae et malleolus medialis

B. Tuberositas tibiae et caput fibulae, середина між ними та середина між кісточками

C. Fossa poplitea et malleolus medialis, tendo Achillis, середина між ними

D. Margo medialis ossis tibiae, на 1-1,5 см позаду останнього та malleolus medialis et tendo Achillis, середину між ними

 

262. При доступі до a. tibialis posterioris в середній третині гомілки хірург використовує проміжок, який обмежують м’язи:

A. Flexor hallucis longus

B. Flexor digitorum longus

C. Soleus

D. Gastrocnemius

E. Tibialis posterior

 

263. При оголенні a. tibialis posterioris її слід розшукувати:

А. Під m. tibiali posteriore

В. Між довгим згиначем пальців та довгим згиначем великого пальця

С. В розщепленні laminae profundae fasciae cruris

 

264. При оголенні a. tibialis posterioris хірург в рані поверхнево бачить:

А. N. tibialem

B. N. peroneum profundum

C. Vasa peronea

D. Vasa tibialia posteriora

 

265. Для внутрішньоартеріального переливання крові, особливо в польових умовах, використовується артерія:

A. Femoralis, в межах trigoni femoralis

B. Femoralis, в межах canalis adductorii

C. Tibialis anterior, в нижній третині cruris

D. Tibialis posterior, позаду malleoli medialis

 

266. При оголенні a.tibialis posterioris в межах canalis malleolaris medialis шкірний розріз роблять:

А. Поздовжньо та нижче malleoli medialis

B. Дугоподібно одразу за присередньою кісточкою

С. Дугоподібно на середині відстані між присередньою кісточкою та п’ятковим сухожилком

 

267. При оголенні a.tibialis posterioris в межах canalis malleolaris medialis останній шар, який розтинають, це:

А.Fascia cruris

B. Retinaculum musculorum extensorum

C. Retinaculum musculorum flexorum

D. Lamina profunda fasciae cruris

 

268. Доступ до a. dorsalis pedis виконується по проекційній лінії, яка з’єднує:

А. Malleolum medialem та перший міжпальцьовий проміжок

В. Malleolum medialem та другий міжпальцьовий проміжок

С. Середину відстані між кісточками та перший міжпальцeвий проміжок

 

269.Проєкція v. saphenae magnae визначається лінією, яка з’єднує:

A. Marginem posteriorem condyli medialis ossis femoris et spinam iliacam anteriorem superiorem

B. Marginem posteriorem condyli medialis ossis femoris та точку на границі між медіальною та середньою третинами lig. inguinalis

C. Tuberculum pubicum et patellam

 

270. На ефективність хірургічного лікування пошкоджень нервів впливають, насамперед:

А. Дегенеративні зміни периферичного відрізка нерва (Уоллеровське переродження)

В. Технічні труднощі доступа до нерва

С. Повільний ріст нервових волокон (не більше 1-1,5 мм на добу за оптимальними умовами)

 

271. Головні вимоги до технології доступу при оголенні нервового стовбура:

А. Розріз суворо за проекційною лінією

В. Розріз робити відступивши від проекції нерва

С. Запобігати формуванню прямого ранового каналу

D. Оголяти в першу чергу місце пошкодження нерва

Е. В першу чергу виділяти центральний та периферичний кінці, потім уражену ділянку

 

272. Головні вимоги до виконання оперативного прийому на нервовому стовбурі:

А. Запобігання супутньому пошкодженню епіневрію

В. Економно освіжати кінці нерва при його пошкодженні або видаляти неврому та глиому

 

273. При травматичному розриві або пересіченні нервового стовбура після ПХО рани виконується:

А. Neuroraphia

B. Neurolis зовнішній

С. Neurolis внутрішній

D. Туболізація нерва

Е. Міопластика дефекта

 

274. При порушенні функції нерва, внаслідок здавлення його рубцевою тканиною після травми, виконується:

А. Neuroraphia

B. Neurolis зовнішній

С. Neurolis внутрішній

D. Туболізація нерва

Е. Міопластика дефекта

 

275. Для усунення невеликих за розміром діастазів при виконанні neuroraphiae запропоновано:

А. Турболізація

В. Спосіб „ зчеплення “

С. Згинання кінцівки в суглобі

D. Переміщення нерва в нове ложе(за коротшим шляхом)

Е. Часткова мобілізація центрального та периферичного кінців нерва без пошкодження важливих гілок

 

276. При великих діастазах кінців нервового стовбура було запропоновано виконувати:

А. Клаптеву аутопластику на ніжці за рахунок центрального або периферичного кінців нерва, або за рахунок обох

В.Вільну аутопластику відрізками шкірного нерва

С. Спосіб „ зчеплення “ за Летьєваном-Денонвільє

D. Турбулізацію

Е. Експлантацію

 

277. За технологією розрізняють шов нерва:

А. Первинний

В. Вторинний

С. Епіневральний

D. Ендоневральний

Е. Периневральний

 

278. Епіневральний шов – це шов, яким прошивають:

А. Тільки зовнішній епіневрій

В. Тільки внутрішній епіневрій

С. Зовнішній та внутрішній епіневрії

 

279. Вимоги до технології neuroraphiae:

А. Економно зрізати (освіжити) кінці пошкодженого нерва (в межах здорової тканини)

В. Лігувати судини епіневрія

С. Прошивати зовнішній епіневрій

D. Зближати кінці нерва при зав′язуванні швів до відстані не більше 1 мм між ними

Е. Запобігати натягу нерва внаслідок накладання швів

 

280. „Виключити” нерв остаточно можливо шляхом виконання:

А. Neurotomiae

B. Neurotripsiae

C. Neurectomiae

D. Провідникової анестезії

Е. Контактної анестезії

 

281. При катетеризації v. femoralis за Сельдінгером голку відносно пульсації a. femoralis

вколюють:

А. Вище

В. Медіальніше

С. Латеральніше

D. Нижче

 

282. Видалення вен при варикозному розширенні за допомогою зонда запропонував:

А. Троянов і Тренделенбург

В. Маделунг

С. Бебкок

D. Клапп та Соколов

Е. Нарат

 

283. Лігувати розширені вени з проведенням лігатур підшкірно запропонували:

А. Троянов і Тренделенбург

В. Маделунг

С. Бебкок

D. Клапп та Соколов

Е. Нарат

 

284. Видаляти розширені вени з окремих розрізів запропонував:

А. Троянов і Тренделенбург

В. Маделунг

С. Бебкок

D. Клапп та Соколов

Е. Нарат

 

285. Видаляти розширені вени з розрізів на всьому протязі розширення запропонував:

А. Троянов і Тренделенбург

В. Маделунг

С. Бебкок

D. Клапп та Соколов

Е. Нарат

 

286. Лігування та резекцію кінцевого віділу v. saphenae magnae при варикозному розширенні вен кінцівки запропонували:

А. Клапп та Соколов

В. Шеде та Кохер

С. Троянов та Тренделенбург

 

287. Клапп та Соколов при варикозному розширенні вен нижньої кінцівки запропонували:

А. Видаляти вени за допомогою зонда

В. Лігувати вени підшкірно

С. Видаляти вени з окремих розрізів

D. Видаляти вени з повздов