До нетрадиційних форм проведення уроків відносять, рольові ігри, «круглі столи», колоквіуми тощо.

Кожен урок, згідно з тематичним плануванням, виконує завдання, що дає можливість реалізувати певну мету та отримати очікувані результати у процесі викладання дисципліни. Можуть застосовуватися наступні традиційні типи уроків:

· урок набуття нових знань, який передбачає головну дидактичну мету – вивчення нового матеріалу з набуттям нових знань, категорій та їх дефініцій;

· урок формування вмінь та навичок, що направлений на формування та застосування на практиці певних засвоєних знань з метою поглиблення нових умінь та практичних навичок;

· урок узагальнення та систематизації знань має мету – приведення засвоєних учнями знань у систему;

· урок перевірки, оцінювання та корекції знань, умінь та навичок має мету оцінити процес навчання та його результати;

· комбінований урок направлений на формування стійких умінь, знань та навичок та їх систематизацію.

В сучасній школі класно-урочна система залишається домінуючою. Проте, поряд з традиційними уроками все частіше запропоновуються нестандартні уроки, що передбачають застосування елементів інноваційних технологій. Найбільш популярними та ефективними фахівці вважають інтерактивні форми уроку - це такі форми організованого спілкування, психологічний вплив якого засновано на активних методах навчання. Сучасні науковці визначають інтерактив як можливість взаємодіяти.

Інтегрований урок – урок, що проводиться з метою розкриття загальних теорій, ідей, відображених в різних науках та навчальних дисциплінах.

Бінарний урок – різновид інтегрованого уроку, що передбачає вивчення двох предметів (наприклад, правознавства та політології), зміцнення предметних знань, удосконалення умінь та навичок.

Проблемний урок – урок, в якому існує нестандартна форма організації аналітичної роботи учнів, створені умови для розв’язання алгоритму дослідження, позитивної мотивації навчання та глибокого засвоєння знань.

Урок-суд – форма вивчення навчального матеріалу, що має мету – розгляд певної типової події у вигляді судового засідання з прокурором, суддею, адвокатом та іншими учасниками судового процесу.

Урок-екскурсія – форма організації навчального процесу, що спрямована на вивчення учнями поза межами школи політико-правових явищ та інших процесів через безпосереднє їх сприймання.

З урахуванням загальних положень дидактики особливостей специфіки курсу «Основи правознавства» як логічно поєднаної системи знань виділяють такі вимоги до проведення уроку:

– урок має вирішувати завдання освіти, виховання та розвитку учнів з урахуванням навчальної мети уроку;

– тема уроку визначається програмою та викладається відповідно до змісту підручника;

– інформація повинна бути доступна для розуміння та засвоєння учнями, дозування навчального матеріалу повинно сприяти реалізації мети уроку та запобігати перевантаженню школярів домашніми завданнями;

– додатковий матеріал має ілюструвати та конкретизувати поняття курсу, в той же час слід використовувати дискусійні концепції з відповідної теми; слід використовувати ділові ігри, організовувати роботу з текстами нор­мативно-правових актів. Для вироблення навичок аналізу доцільно пропонувати учням юридичні задачі, обговорювати відомі їм з власного життєвого досвіду, з творів літе­ратури та мистецтва ситуації правового характеру, слід звертатися й до публікацій засобів масової інформації.

– зміст кожного уроку має бути пов'язаний з реаліями сьогодення, процесами та явищами, що відбуваються у найближчому соціальному оточенні школяра та суспільстві в цілому; інакше засвоєні морально-правові поняття можуть перетворитися на абстрактні, не пов’язані з особистим досвідом учня;

– урок має будуватися з урахуванням реалізації головної навчально-виховної мети курсу;

– будучи частиною педагогічного процесу урок має бути тематично цілісним і завершеним;

– урок курсу «Основи правознавства» повинен сприяти розвиткові пізнавальної активності та самостійності учнів, тому під час підготовки до нього необхідно ретельно добирати ефективні засоби та методи правового навчання із застосуванням самостійної роботи учнів;

– курс «Основи правознавства» вимагає реалізації на уроках між предметних зв’язків (з урахуванням знань, які здобуваються у процесі вивчення інших предметів гуманітарного циклу, історії, літератури); подана у вигляді правових ситуацій інформація має на меті формувати правові поняття, набувати правові знання, засвоювати терміни та використовуватизнання у повсякденних життєвих ситуаціях, при вивченні інших дисциплін.

Уроки правознавства орієнтовано на такі завдання:

– закласти основи системи правових поглядів і переконань учнів;

– ознайомити учнів з основами конституційного ладу України, дати початкові знання з цивільного, сімейного, трудового, кримінального та інших галузей права;

– поглибити знання учнів про походження, типи та форми держави, історію творення української держав­ності;

– сформувати навички правомірної поведінки, навчи­ ти учнів відповідно до норм права діяти в типових життє­вих ситуаціях, виконуючи соціальну роль громадянина, глави чи члена сім’ї, робітника, фермера, підприємця, студента чи учня, власника майна тощо;

– виховати в учнів переконання у необхідності суворого дотримання законів, непримиренності до протиправної поведінки;

– виробити у школярів уміння аналізувати суспільно-політичні події в Україні та світі, спираючись на знання з теорії та історії держави і права, користуватися вітчизняними нормативними та міжнародно-правовими актами, різноманітними джерелами права, юридичною літерату­рою.

Метою уроків правознавчого спрямування є формування наступних учнівських компетенцій:

ü у сфері пізнавальної діяльності: засвоєння методів самостійного отримання юридичних знань, користуючись різними джерелами інформації, нормативно-правовими актами, кодексами;

ü в сфері суспільної діяльності: виконання ролей соціально-активного громадянина, політика, споживача, члена сім`ї, управлінця;

ü в сфері трудової діяльності: уміння аналізувати політико-правові ситуації в країні, на ринку праці, орієнтуватися в нормах трудових правовідносин;

ü в інформаційній сфері: за допомогою інформаційних технологій формувати вміння шукати та аналізувати, передавати інформацію;

ü в культурній сфері: формування навичок безпечної поведінки, попередження віктивної, вибір шляхів з метою культурного та духовного збагачення.