Практика присвоєння кадастрових номерів в Російській Федерації та Латвії

Урядом Російської Федерації 6 вересня 2000 року була прийнята постанова № 660 “Про затвердження правил кадастрового поділу території Російської Федерації та правил присвоєння кадастрових номерів земельним ділянкам”. Відповідно з Правилами кадастрового поділу території Російської федерації вся територія Російської Федерації, включаючи території суб’єктів Російської Федерації, внутрішні води та територіальне море, ділиться на кадастрові округи.

Кадастровим округом слугує частина території Російської Федерації, в межах якої здійснюється ведення державного реєстру земель кадастрового округу. Державний реєстр земель кадастрового округу є складовою частиною Єдиного державного реєстру земель.

Кадастровий округ включає в себе, як правило, територію суб’єкта Російської Федерації, а також акваторію внутрішніх вод та територіального моря, що прилягає до цієї території. Встановлення меж кадастрових округів та присвоєння їм відповідних кадастрових номерів здійснює Федеральна служба земельного кадастру Росії.

Територія кадастрового округу ділиться на кадастрові райони. Кадастровим районом слугує частина території кадастрового округу, в межах якої здійснюється державний кадастровий облік земельних ділянок та ведення державного реєстру земель кадастрового району.

Державний реєстр земель кадастрового району є складовою частиною державного реєстру земель кадастрового округу. Кадастровий район включає в себе, як правило, територію адміністративно-територіальної одиниці суб’єкта Російської Федерації. Акваторія внутрішніх вод і територіального моря може утворювати самостійні кадастрові райони.

Територія кадастрового району ділиться на кадастрові квартали. Кадастровий квартал є найменшою одиницею кадастрового поділу території кадастрового району, на яку відкривається самостійний розділ державного реєстру земель кадастрового району і ведеться чергова кадастрова карта (план).

Кадастровий квартал включає в себе, як правило, невеликі населені пункти, квартали міської або селищної забудови та інші обмежені природними та штучними об’єктами території.

В процесі кадастрового поділу кадастровим кварталам присвоюються кадастрові номера.

Кадастровий номер кадастрового кварталу складається з:

· номера кадастрового округу;

· номера кадастрового району в кадастровому окрузі;

· номера кадастрового кварталу в кадастровому районі.

Кадастровий поділ території кадастрового округу на кадастрові райони і кадастрові квартали здійснює територіальний орган Федеральної служби земельного кадастру Росії на основі розроблених проектів кадастрового поділу відповідних територій.

Вимоги щодо кадастрового поділу і порядок обліку кадастрових одиниць встановлює Федеральна служба земельного кадастру Росії.

Кадастровий номер земельної ділянки складається з:

· номера кадастрового кварталу;

· номера земельної ділянки в цьому кадастровому кварталі.

Номером земельної ділянки в кадастровому кварталі є порядковий номер підрозділу, що відкривається для запису відомостей про дану земельну ділянку в відповідному розділі державного реєстру земель кадастрового району.

Порядок обліку кадастрових номерів земельних ділянок, що утворились, а також земельних ділянок, що перестали існувати, встановлює Федеральна служба земельного кадастру Росії.

Кадастровий номер присвоюється кожній земельній ділянці, яка формується і обліковується, права на яку підлягають державній реєстрації в Єдиному державному реєстрі прав на нерухоме майно і угод з ним.

Декілька відокремлених земельних ділянок, що представляють собою єдине землекористування, по заяві власника можуть бути враховані в якості одного об’єкта нерухомого майна з присвоєнням їм одного кадастрового номера.

Окремим сформованим частинам земельних ділянок (які входять в територіальні зони, мають обмеження (обтяження), які зайняті іншими об’єктами нерухомого майна) в процесі державного кадастрового обліку присвоюються облікові кадастрові номера.

Обліковим кадастровим номером частини земельної ділянки слугує порядковий номер запису, що містить відомості про дану частину земельної ділянки, в відповідному підрозділі державного реєстру земель кадастрового району.

В Латвії земельний кадастр являє собою багатоцільовий (територіальний) кадастр, в якому зосереджена інформація як про земельні ділянки, так і про будівлі, споруди, квартири та ін.

Об’єктом обліку кадастру є власність. До складу власності входять: земельні ділянки (одна чи декілька), будівлі та споруди на земельній ділянці (ділянках), квартири. Такий підхід щодо визначення об’єктів обліку та реєстрації хоч і знаходить застосування в деяких країнах, але на сьогодні не є найбільш перспективним.

Система кадастрових номерів базується на 11-ти позиційній структурі кадастрового номеру власності, який має три складових частини:

<хххх> - код території згідно адміністративно-територіального поділу;

<ххх> - номер кадастрової зони;

<хххх> - номер земельної ділянки.

Крім кадастрового номеру для складових частин власності використовуються також кадастрові позначення аналогічної структури.