РОБОЧА НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМАз дисципліни
«ЦИВІЛЬНий захист»
Навчальна програма визначає зміст і обсяг навчання, форми контролю знань студентів напряму підготовки освітньо-кваліфікаційних рівня «магістр» з нормативної дисципліни «Цивільний захист». Навчальна дисципліна «Цивільний захист» є нормативною дисципліною, що включається в навчальні плани як самостійна дисципліна обов’язкового вибору. Обсяг навчального часу для вивчення дисципліни «Цивільний захист» визначений державними вимогами (спільний наказ Міністерства освіти і науки України, Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи та Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 21.10.2010 року, № 969/922/216 «Про організацію та вдосконалення навчання з питань охорони праці, безпеки життєдіяльності та цивільного захисту у вищих навчальних закладах України»). 2. мета і завдання дисципліни 1.3 МЕТА дисципліни Метою вивчення дисципліни є формування у студентів здатності творчо мислити, вирішувати складні проблеми інноваційного характеру й приймати продуктивні рішення у сфері цивільного захисту (ЦЗ), з урахуванням особливостей майбутньої професійної діяльності випускників, а також досягнень науково-технічного прогресу. 1.4 Завдання вивчення дисципліни передбачає засвоєння студентами новітніх теорій, методів і технологій з прогнозування НС, побудови моделей їхнього розвитку, визначення рівня ризику та обґрунтування комплексу заходів, спрямованих на відвернення НС, захисту персоналу, населення, матеріальних та культурних цінностей в умовах НС, локалізації та ліквідації їхніх наслідків. Освоївши програму навчальної дисципліни "Цивільний захист" спеціалісти (магістри) у відповідних напрямах підготовки, повинні бути здатними вирішувати професійні завдання з урахуванням вимог ЦЗ та володіти наступними головними професійними компетенціями для забезпечення реалізації вказаних завдань. Загальнокультурні компетенції охоплюють: · вміння визначити коло своїх обов’язків за напрямом професійної діяльності з урахуванням завдань з ЦЗ; · знання методів та інструментарію моніторингу НС, побудови моделей (сценаріїв) їх розвитку та оцінки їх соціально-економічних наслідків; · здатність приймати рішення з питань ЦЗ в межах своїх повноважень. Професійні компетенції за видом діяльності охоплюють: · проведення ідентифікації, дослідження умов виникнення і розвитку НС та забезпечення скоординованих дій щодо їх попередження на ОГ відповідно до своїх професійних обов’язків; · обрання і застосовування методик з прогнозування та оцінки обстановки в зоні НС, розрахунку параметрів уражальних чинників джерел НС, що контролюються і використовуються для прогнозування, визначення складу сил, засобів і ресурсів для подолання наслідків НС; · розуміння, розробка і впровадження превентивних та оперативних (аварійних) заходів цивільного захисту; · інтерпретування новітніх досягнень в теорії та практиці управління безпекою у НС. · забезпечення якісного навчання працівників ОГ з питань ЦЗ, надання допомоги та консультацій працівникам організації (підрозділу) з практичних питань захисту у НС; · оцінювання стану готовності підрозділу до роботи в умовах загрози і виникнення НС за встановленими критеріями та показниками.
1.3. МІСЦЕ МОДУЛЮ У НАВЧАЛЬНОМУ ПРОЦЕСІ Цивільний захист є дисципліною соціально-гуманітарного циклу. Вона тісно пов’язана з філософією, етикою й естетикою, економікою, соціологією, охороною праці, безпекою життєдіяльності людини та екологією, політологією, конституційним, господарським правом та іншими галузями знань.
2. Розподіл навчального плану по модулям
3.Шкала рейтингової оцінки навчального модулю
Шкала оцінювання використовується для спрощення переведення оцінок отриманих за системою ECTS, національною системою и 100-бальною шкалою ДонДУУ. Таблиця відповідності шкали оцінювання ECTS з національною системою оцінювання в Україні
4. засоби контролю знань студентів з кожного залікового модуля
Програмний матеріал дисципліни поділяється на модулі (блоки). Перший модуль охоплює 1 - 5 теми (змістові модулі) навчальної програми, другий 6 - 8 теми (змістові модулі), третій – 9 – 11 теми (змістові модулі). Вивчення студентами програмного матеріалу кожного модуля завершується обов'язковим поточним контролем у формі тесту. Кожний тест складається з 20 питань, за правильну відповідь на які нараховується 1 бал. Максимальна оцінка за кожне тестування може дорівнювати відповідно 20 балам. Студент, який з поважних причин не з'явився на перший поточний контроль, допускається до виконання відповідного контрольного завдання під час другого поточного контролю, тобто виконує контрольні завдання за першим і другим модулем в один день з письмового дозволу декана факультету. Студент, який з поважних причин не з'явився на другий поточний контроль, може бути допущений до виконання відповідного контрольного завдання в індивідуальному порядку лише за наказом ректора. Робота з літературними джерелами контролюється за допомогою реферату. Реферат оцінюється за критеріями: логічності плану; повноти і глибини розкриття теми; наявності ілюстрацій (таблиці, рисунки тощо); кількості використаних джерел; відображення практичного досвіду роботи організацій; оформлення. Шкала оцінок реферату — 0, 5, 10, 15 балів. За бажанням студента замість реферату йому може бути запропоновано написати розрахунково-графічну роботу, яка оцінюється подібно реферату. Протягом вивчання матеріалу дисциплыни на семінарських заняттях студентам надається можливість усно відповісти на питання, запропоновані у плані семінарських занять, і отримати до 10 балів.
5. Критерії оцінювання знань студентів з кожного залікового модуля
Примітка: в разі використання літературних джерел, підказок студент вилучається з аудиторії та одержує нульову оцінку.
Розподіл балів за рейтинговою системою оцінювання
Таблиця відповідності шкали оцінювання ECTS з національною системою оцінювання в Україні
6. Перелік питань до підсумкового контролю знань студентів Заліковий модуль 1. Загальна підготовка
1. Роль і місце цивільного захисту в структурі заходів щодо забезпечення життєдіяльності населення. 2. Відкіля можна очікувати загрозу здоров'ю? 3. Об'єкти народного господарства Донбасу - джерела погрози здоров'ю людини. 4. Промислові об'єкти України як джерела погрози здоров'ю людини. 5. Роль цивільного захисту в забезпеченні безпеки життєдіяльності населення України. 6. Сучасні засоби нападу супротивника. 7. ЦО в іноземних державах. Сили і засоби ЦЗ. 8. Людина і стихія. Людина в екстремальних умовах. 9. Радіація і життя. Радіація і спадкоємність. 10. Стихійні лиха і їх наслідки. 11. Аварії в сучасному світі. Чорнобильська аварія і її наслідки. Уроки Чорнобиля, Хіросими. 12. Атомна енергетика: аргументи за і проти. Радіація на службі у людини. 13. Застосування пестицидів: переваги і нестачі. 14. Сучасні засоби поразки і наслідки їх застосування. 15. Хімічна зброя: її характеристика і наслідки застосування. 16. Біологічна зброя і наслідки її застосування в сучасних умовах. 17. Ядерний вибух і його наслідки. СДОР і перша допомога при їхньому впливі. 18. Зброя масового ураження і її вплив на промислові об'єкти. 19. Використання комп'ютерної техніки для оцінки обстановки при надзвичайних ситуаціях. 20. Роль служби ЦЗ в ліквідації техногенних і екологічних катастроф. 21. Рятувальні та інші невідкладні роботи: їхня ціль і зміст. 22. Скориставшись “Сборником ситуационніх задач…”, розв’яжіть окремі задачи (за вказівками викладача) з оцінки радіаційної та хімічної обстановки. 23. Захист населення від зброї масового ураження. 24. Радіоактивне і хімічне зараження місцевості і способи захисту населення при них. 25. Захисні споруди ЦЗ і їхнє використання. 26. Засоби індивідуального захисту, використовувані в сучасних умовах. 27. Заходи щодо захисту населення в надзвичайних ситуаціях. 28. Загальні правила надання само- і взаємодопомоги (принципи і послідовність надання). 29. Основні принципи і способи захисту населення в надзвичайних ситуаціях. 30. Травматичні ушкодження і перша допомога при них. 31. Нещасні випадки і перша допомога при них. 32. Особливості приватизації потенційно небезпечних підприємств. 33. Шляхи фінансування ліквідаційних робіт. 34. Взаємодія держави і населення в надзвичайних ситуаціях. 35. Стійкість роботи промислових об’єктів у надзвичайних ситуаціях. 36. Проблеми регіональної екологічної безпеки та їх вивчення в Україні. 37. Планування заходів ЦЗ на об’єктах господарської діяльності. 38. Планування заходів та підготовка населення з ЦЗ. Заліковий модуль 2. Профільна підготовка» (екологічний профіль). Забезпечення заходів і дій в межах єдиної системи цивільного захисту 1. Фінансування заходів з ліквідації наслідків НС. 2. Відшкодування збитків постраждалим. 3. Страховий механізм відшкодування збитків від НС. 4. Порядок надання фінансової допомоги та схема опрацювання звернень щодо виділення коштів з резервного фонду державного бюджету. 5. Державний резерв, його склад, призначення. 6. Єдина система державного резерву України. 7. Бюджетні та позабюджетні джерела формування резервного фонду. 8. Утримання і розвиток системи державного резерву. 9. Фінансування операцій, пов'язаних з накопиченням (приростом), поновленням матеріальних цінностей державного резерву. 10. Норми резервування та фінансування системи державного резерву на випадок НС. 11. Використання матеріальних ресурсів з державного, оперативного, регіонального та місцевого резерву. 12. Порядок підготовки матеріалів, на підставі яких надається експертний висновок щодо рівня НС. 13. Забезпечення цільових видів страхування. 14. Порядок створення страхових і резервних фондів, запасів матеріальних засобів, а також незнижуваних ресурсів продуктів харчування та непродовольчих товарів першочергового вжитку, необхідних для реагування на надзвичайні ситуації. 15. Координація організації торгівлі продуктами харчування і товарами першочергового вжитку для постраждалого населення. Заліковий модуль 3. Профільна підготовка» (економічний профіль). Спеціальна функція у сфері цивільного захисту 1. Фінансування заходів з ліквідації наслідків НС, відшкодування збитків постраждалим. 2. Страховий механізм відшкодування збитків від НС. 3. Порядок надання фінансової допомоги та схема опрацювання звернень щодо виділення коштів з резервного фонду державного бюджету. 4. Поняття державного резерву, його склад, призначення. 5. Єдина система державного резерву України. 6. Бюджетні та позабюджетні джерела формування резервного фонду. 7. Утримання і розвиток системи державного резерву. 8. Фінансування операцій, пов'язаних з накопиченням (приростом), поновленням матеріальних цінностей державного резерву. 9. Норми резервування та фінансування системи державного резерву на випадок НС. 10. Використання матеріальних ресурсів з державного, оперативного, регіонального та місцевого резерву. 11. Порядок підготовки матеріалів, на підставі яких надається експертний висновок щодо рівня НС. 12. Забезпечення цільових видів страхування. 13. Порядок створення страхових і резервних фондів, запасів матеріальних засобів, а також незнижуваних ресурсів продуктів харчування та непродовольчих товарів першочергового вжитку, необхідних для реагування на надзвичайні ситуації. 14. Координація організації торгівлі продуктами харчування і товарами першочергового вжитку для постраждалого населення Тести для перевірки знань студентів з 1 залікового модулю Тест 1.Галузевий та теріториальний моніторинг, це: 1.1 Єдина система цивільного захисту. 1.2 Режим повсякденного функціонування 1.3 Спостереження і лабораторний контроль на територіальних та галузевих мережах.
ТЕСТ 2. Ідентифікація та паспортизація об’єктів, це: 2.1 Визначення потенційної небезпеки 2.2 Розробка та виконання науково-технічних програм. 2.3 Збір та опрацювання інформації про ОГД.
ТЕСТ 3. Прогнозування наслідків НС, це: 3.1 Прогнозування та оцінка соціально-економічних наслідків 3.2 Забезпеччення готовності сил ЦЗ. 3.3 Навчання населення способам захисту.
ТЕСТ 4. Принципи превентивного та оперативного (аварійного) планування заходів ЦЗ, це: 4.1 Методика розроблення планів з попередження НС. 4.2 Нормативно-методичні документи управління діяльністю 4.3 Структурно-функціональна модель протидії НС ТЕСТ 5. Вибухо-, пожежонебезпечних зони, це: 5.1 Категорії приміщень, будинків і споруд за вибухопожежною та пожежною небезпекою 5.2 Планування дій персоналу підприємств та організацій 5.3 Протипожежний захист будівель і споруд ТЕСТ 6. Найважливішою задачею ЦЗ України є: А Організація життєзабезпечення населення під час аварій, катастроф і стихійних лих; Б Підготовка і перепідготовка керівного складу ЦО; В У Попередження виникнення НС техногенного походження і проведення заходів щодо зменшення збитків і втрат у випадку аварій, катастроф і стихійних лих; Г Організація і проведення рятувальних робіт у районах нещастя і вогнищ поразки.
ТЕСТ 7. Загальне керівництво ЦЗ України покладається на: А Начальника ЦЗ України; Б Кабінет Міністрів України, центральні і місцеві органи державної виконавчої влади; В Штаб ЦЗ; Г Формування служб ЦЗ.
ТЕСТ 8. До НС техногенного характеру відносяться: А Транспортні аварії, землетруси, урагани; Б Аварії з викидом АХНР, степові пожежі, сильні дощі; В Урагани, повені, виверження вулканів; Г Аварії з викидом або погрозою викиду РР і АХНР, вибухи, транспортні аварії.
ТЕСТ 9. Штаб ЦЗ України очолює: А Кабінет Міністрів України; Б Президент; В Прем'єр-міністр України або окрема посадова особа, призначена Кабінетом Міністрів України; Г Начальник, який призначається Кабінетом Міністрів України з числа військовослужбовців.
ТЕСТ 10. Сили ЦЗ використовуються для: А Проведення аварійно-відбудовних робіт і попередження масових безладь; Б Проведення рятувальних робіт у випадку НС і соціально-політичних конфліктів; В Виконання задач по наданню гуманітарної й інших видів допомоги при міжнаціональних конфліктах; Г Проведення рятувальних і інших невідкладних робіт у випадку НС.
ТЕСТ 11. Невоєнізовані формування ЦЗ створюються: А В мирний час на території держави для ведення рятувальних і інших невідкладних робіт; Б У мирний і воєнний час для захисту населення від наслідків аварій, катастроф і стихійних лих; В На воєнний час в областях і на підприємствах, що продовжують свою виробничу діяльність під час війни; Г На воєнний час на контрактній основі з числа фахівців, що мають досвід роботи в НС.
ТЕСТ 12. Стихійні лиха це: А Неконтрольовані руйнування будинків і споруджень, що приводять до людських жертв; Б Вибухи і пожежі на промислових підприємствах; В Природні явища; Г Зміни умов навколишнього середовища.
ТЕСТ 13. Для Донбасу характерні наступні стихійні лиха: А Просідання земної поверхні, селі, зсуви; Б Суховії, рясні снігопади, цунамі; В Степові пожежі, посуха, виверження вулканів; Г Сніжні замети, степові пожежі, повені.
ТЕСТ 14. Одним з методів прогнозування повеней є: А Побудова карт місцевості; Б Будівництво греблі; В Будівництво іригаційних споруджень; Г Посадка лісозахисних смуг.
ТЕСТ 15. Магнитуда це: А Просторова характеристика землетрусу; Б Характеристика загальної енергії землетрусу; В Кількісна характеристика заподіяних руйнувань; Г Відношення амплітуди коливань до зсуву ґрунту.
ТЕСТ 16. Основними параметрами ударної хвилі є: А швидкісний напір повітря, світловий імпульс; Б надлишковий тиск у фронті хвилі, швидкісний напір повітря; У кількість енергії іонізуючих випромінювань; Г наведена активність у ґрунті й інших матеріалах.
ТЕСТ 17. Еквівалентна доза випромінювання це: А кількість енергії іонізуючих випромінювань, поглинена одиницею маси середовища, що опромінюється; Б доза випромінювання в повітрі; В добуток поглиненої дози на коефіцієнт якості; Г доза γ-випромінювання, під дією якої в 1 см3 сухого повітря при нормальних умовах створюються іони, що несуть одну одиницю кількості електрики.
ТЕСТ 18. Час дії проникаючої радіації: А від 1 години до декількох діб; Б від декількох хвилин до 1 години; В 15 – 25 хвилин; Г 15 – 25 секунд.
ТЕСТ 19. Основним вражаючим фактором нейтронної зброї є: А ударна хвиля; Б світлове випромінювання; В проникаюча радіація; Г радіоактивне зараження місцевості.
ТЕСТ 20. Надійним захистом від ударної хвилі є: А протигази, аптечка індивідуальна; Б кам'яні, блокові будівлі, підвали будинків; В притулки, підземні вироблення, рельєф місцевості, ПРУ; Г рельєф місцевості, лісові масиви, підвали будинків.
ТЕСТ 21. Світлове випромінювання ядерного вибуху викликає: А пожежі, повені, вибухи; Б радіоактивне зараження місцевості; В руйнування будинків, споруджень, техніки; Г пожежі, опіки тіла, очей, тимчасове осліплення.
ТЕСТ 22. При зовнішнім опроміненні людини яке іонізуюче випромінювання особливо небезпечне: А γ промені; Б потік β–часток; В потік α–часток.
ТЕСТ 23. Найбільш розповсюдженими АХНР (СДОР) є: А аміак, синильна кислота, хлор, азотистий іприт; Б сірчана, соляна й азотна кислоти, сірчистий ангідрит, сірководень; В синильна кислота, зарин, зоман, хлорциан; Г хлор, фосген, адамсит.
ТЕСТ 24. На поширення ударної хвилі і її руйнівну й уражаючу дію істотно впливають: А захисні спорудження ЦО; Б метеоумови; В рельєф місцевості і лісові масиви; Г потужність боєприпасів і метеоумови.
ТЕСТ 25. При повітряному ядерному вибуху енергія вибуху більш за все витрачається на: А електромагнітний імпульс; Б ударну хвилю; В проникаючу радіацію; Г радіоактивне зараження місцевості.
ТЕСТ 26. Який протигаз призначений для захисту органів дихання дітей віком до 15 років? А ПДФ – Ш; Б ГП – 5; В ПДФ – Д; Г ГП – 7.
ТЕСТ 27. Який протигаз призначений для захисту органів дихання дітей віком до 7 років? А ПДФ – Ш; Б ГП – 5; В ПДФ - Д; Г ГП – 7.
ТЕСТ 28. Захист населення від наслідків аварій на АЕС забезпечується: А навчанням населення діям під час аварії; Б складанням плану-графіка дій під час аварій; В використанням засобів індивідуального захисту й евакуацією людей у безпечне місце; Г зонуванням території, що піддалася забрудненню.
ТЕСТ 29. Що являє собою план ЦЗ об'єкта? А перелік об'єктів, передбачуваних до будівництва в поточному році; Б перелік заходів щодо захисту робітників та службовців, підвищенню стабільності роботи об'єкта у випадку аварії і стихійного лиха; В послідовність проведення навчальних занять з ЦО; Г графік проведення перевірок підприємства з питань ГО.
ТЕСТ 30. Найбільш небезпечними наслідками аварій на підприємствах є: А матеріальні збитки підприємства; Б погіршення морального клімату в колективі; В пожежі, вибухи, обвали, утворення зон хімічного зараження; Г зміни штатного розкладу.
ТЕСТ 31. Основними способами захисту населення в НС є: А укриття в захисних спорудженнях, розосередження в заміській зоні, використання ЗІЗ; Б припинення роботи підприємства, розвіз працівників по будинках, визначення дня збору; В оповіщення штабу ЦО міністерства, місцевої виконавчої влади, чекання вказівок; Г оповіщення штабу ЦО об'єкта, зупинка підприємства, евакуація працівників і членів їхніх родин.
ТЕСТ 32. Засоби захисту від небезпечних і шкідливих факторів: протигази, респіратори, ізолюючі костюми, спецодяг і взуття, каски – називаються: А колективними; Б індивідуальними; В основними; Г підручними.
ТЕСТ 33. У чому полягає небезпека радіоактивного випромінювання для організму людини? А в нервовому порушенні організму; Б у підвищенні температури тіла; В в організмі утворюються заряджені атоми і молекули (іони); Г відбувається загальне отруєння організму.
ТЕСТ 34. Гранично припустима річна доза іонізуючого опромінення персоналу категорії А (безпосередньо працюючих із джерелами випромінювання): А 0,5 бер; Б 5 бер; В 50 бер; Г 100 бер.
ТЕСТ 35. Гранично припустима річна доза іонізуючого опромінення персоналу категорії Б (не працюючих із джерелами випромінювання): А 0,5 бер; Б 5 бер; В 50 бер; Г 100 бер.
7. Плани проведення практичних і семінарських занять з кожного змістового модулю з визначенням літературних джерел, індивідуальних завдань та перелік питань для самоконтролю Метою семінарських і практичних занять є поточна перевірка рівня засвоєння студентами навчального матеріалу по окремих темах дисципліни, які виносяться на ці заняття. На семінарські й практичні заняття виносяться не всі, а найважливіші та найскладніші питання дисципліни. Решту питань студенти опрацьовують самостійно. При підготовці до семінарських і практичних занять потрібно перед усім прочитати конспект лекцій з відповідних тем, вивчати понятійний апарат і осягнути логіку навчального матеріалу. Доцільно скористатися методичними порадами до відповідної теми і літературними джерелами, рекомендованими з кожної теми. Під час проведення семінарських занять викладач проводить усне опитування студентів, розв’язує з ними типові ситуаційні завдання з питань, що виносяться на семінар, а також перевіряє якість самостійної роботи студентів шляхом виступів студентів з рефератами і обговоренням викладеного в роботах матеріалу. Теми рефератів викладач розподіляє між студентами заздалегідь (за 1-2 заняття) з тим, щоб студенти встигли підготувати роботу належним чино Заліковий модуль 1. Загальна підготовка Змістовий модуль 1. Моніторинг та спеціальний аналіз виникнення і розвитку НС 1. Галузевий та теріториальний моніторинг. 2. Ідентифікація та паспортизація об’єктів 3. Аналізу та прогнозування наслідків НС Питання до самоконтолю 1. Причини виникнення та складові системи моніторингу. 2. Місце галузевого моніторингу за станом безпеки у відповідній сфері відповідальності центральних органів виконавчої влади. 3. Найменування та визначення основних показників джерел природних НС та їх номенклатура, позначення, розмірність і порядок визначення параметрів уражальних чинників джерел техногенних НС, які контролюються і підлягають прогнозуванню. Індивідуальне завдання 1. Заходи територіального моніторингу за об’єктами, ресурсами, процесами і системами захисту та ліквідації НС, стану впровадження превентивних заходів щодо зменшення їхніх масштабів. 2. Мережа спостереження і лабораторного контролю. Урядова інформаційно-аналітична система з НС, збирання, оброблення, передавання та збереження моніторингової інформації. 3. Методичні положення ідентифікації та паспортизації об’єктів господарювання щодо визначення потенційної небезпеки. Література: 1, 2, 4, 6, 7,11, 12, 14, 18, 22, 23, 25, 28, 33.
Змістовий модуль 2. Планування заходів з питань цивільного
|
