Захисту. При вивченні першого питання необхідно впровадити механізми з регулювання екологічної безпеки (екологічний аудит

При вивченні першого питання необхідно впровадити механізми з регулювання екологічної безпеки (екологічний аудит, ліцензування небезпечних видів діяльності тощо). Визначення критеріїв і норм екологічної безпеки, контроль за безпечним використанням природних ресурсів. Організація і здійснення державного нагляду та контролю за дотриманням вимог екологічної безпеки у процесі поводження з небезпечними, радіоактивними і токсичними речовинами, дотримання умов безпечного розміщення та збереження небезпечних, токсичних та радіоактивних відходів.

Друге питання слід показати правові режими зони надзвичайної екологічної ситуації. Визначення порядку встановлення правового режиму зони на окремої місцевості, його організаційного, фінансового та матеріально-технічного забезпечення, в тому числі відповідного використання, охорони та відтворення природних ресурсів. Визнання юридичних та фізичних осіб потерпілими від надзвичайної екологічної ситуації та відшкодування завданих їм збитків.

Трете питання повинно показати організацію методичного управління та здійснення контролю за проведенням робіт з ліквідації екологічних наслідків надзвичайних ситуацій. Організація робіт з прогнозування екологічного стану в районах розташування потенційно небезпечних об'єктів та інтенсивної господарської діяльності, в тому числі у випадку виникнення надзвичайних ситуацій.

Література: 1, 4, 6, 11, 18, 25, 28, 33.

Засоби контролю знань: усне опитування, індивідуальне завдання.

 

3. КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЙ

з дисципліни

«ЦИВІЛЬНИЙ ЗАХИСТ»

ДЛЯ ВИЩИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ

для всіх спеціальностей за освітньо-кваліфікаційними рівнями

«спеціаліст», «магістр»

ЗМІСТ

 

 

Вступ
Заліковий модуль 1 Загальна підготовка
Змістовий модуль 1.Моніторинг та спеціальний аналіз виникнення і розвитку НС
Змістовий модуль 2. Планування з питань цивільного захисту
Змістовий модуль 4. Прогнозування обстановки та планування заходів захисту в зонах радіаційного, хімічного і біологічного зараження
Змістовий модуль 5. Оцінка інженерної обстановки та соціально-економічних наслідків НС
Заліковий модуль 2 Профільна підготовка (гуманітарний профіль) Забезпечення заходів і дій в межах єдиної системи цивільного захисту
Змістовий модуль 6. Психолгічний захист населення та правила поведінки при загрозі, виникнення та дій в умовах НС
Змістовий модуль 7. Психологічна допомога населенню з ліквідацією НС
Змістовий модуль 8. Гуманітарна допомога, її форми, послуги
Заліковий модуль 3 Профільна підготовка (гуманітарний профіль). Спеціальна функція у сфері цивільного захисту
Змістовий модуль 9. Культура безпеки та нове мислення, необхідних на запобігання НС
Змістовий модуль 10. Людський фактор на управління безпекою при НС
Змістовий модуль 11. Аналіз надійності роботи персоналу в умовах НС
Заліковий модуль 2 Профільна підготовка (екологічний профіль) Забезпечення заходів і дій в межах єдиної системи цивільного захисту
Змістовий модуль 10. Правовий режим зони надзвичайної екологічної ситуації
Змістовий модуль 11. Управління та здійснення контролю за проведенням робіт з ліквідації екологічних наслідків надзвичайної ситуації
Заліковий модуль 2 Профільна підготовка (економічний профіль) Забезпечення заходів і дій в межах єдиної системи цивільного захисту
Змістовий модуль 6. Фінансування заходів з ліквідації наслідків НС
Змістовий модуль 7. Бюджетні та позабюджетні джерела формування резервного фонду. Фінансування операцій, пов’язаних з ліквідацією НС
Змістовий модуль 8. Використання матеріальних ресурсів. Цільові види страхування. Організація торгівлі постраждалим
Заліковий модуль 3 Профільна підготовка (економічний профіль). Спеціальна функція у сфері цивільного захисту
Змістовий модуль 9. Економіка катастроф. Ранжування регіонів на запобігання НС
Змістовий модуль 10. Структура бізнес-плану інвестиційного проекту. Аналіз соціально-економічного стану ПНО
Змістовий модуль 11. Вибір ефективного заходу за сукупністю економічних та екологічних показників
Висновки
Список літературних джерел

 

 

Вступ

Конспект лекцій визначає зміст і обсяг навчання, форми контролю знань студентів вищих навчальних закладів для всіх напрямів підготовки освітньо-кваліфікаційних рівнів «спеціаліст», «магістр» з нормативної дисципліни «Цивільний захист».

Навчальна дисципліна «Цивільний захист» є нормативною дисципліною, що включається в навчальні плани як самостійна дисципліна обов’язкового вибору. Вона зберігає свою самостійність за будь - якої організаційної структури вищого навчального закладу.

Обсяг навчального часу для вивчення дисципліни «Цивільний захист» визначений державними вимогами (спільний наказ Міністерства освіти і науки України, Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи та Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 21.10.2010 року, № 969/922/216 «Про організацію та вдосконалення навчання з питань охорони праці, безпеки життєдіяльності та цивільного захисту у вищих навчальних закладах України») і не повинен бути меншим 36 академічних годин (1,0 кредит EСTS). У процесі опанування навчальним матеріалом студенти виконують розрахунково-графічну роботу з питань моделювання сценаріїв виникнення і розвитку надзвичайних ситуацій (НС), прогнозування наслідків їхнього впливу на адміністративні територіальні одиниці (АТО), об’єкти господарювання (ОГ) та населення, що мешкає поблизу, відповідно до профілю підготовки ВНЗ. Форма підсумкового контролю знань – диференційований залік.

 

1.2. Метою вивчення дисципліни є формування у студентів здатності творчо мислити, вирішувати складні проблеми інноваційного характеру й приймати продуктивні рішення у сфері цивільного захисту (ЦЗ), з урахуванням особливостей майбутньої професійної діяльності випускників, а також досягнень науково-технічного прогресу.

Завдання вивчення дисципліни передбачає засвоєння студентами новітніх теорій, методів і технологій з прогнозування НС, побудови моделей їхнього розвитку, визначення рівня ризику та обґрунтування комплексу заходів, спрямованих на відвернення НС, захисту персоналу, населення, матеріальних та культурних цінностей в умовах НС, локалізації та ліквідації їхніх наслідків.

Освоївши програму навчальної дисципліни "Цивільний захист" спеціалісти (магістри) у відповідних напрямах підготовки, повинні бути здатними вирішувати професійні завдання з урахуванням вимог ЦЗ та володіти наступними головними професійними компетенціями для забезпечення реалізації вказаних завдань.

Загальнокультурні компетенції охоплюють:

· вміння визначити коло своїх обов’язків за напрямом професійної діяльності з урахуванням завдань з ЦЗ;

· знання методів та інструментарію моніторингу НС, побудови моделей (сценаріїв) їх розвитку та оцінки їх соціально-економічних наслідків;

· здатність приймати рішення з питань ЦЗ в межах своїх повноважень.

Професійні компетенції за видом діяльності охоплюють:

· проведення ідентифікації, дослідження умов виникнення і розвитку НС та забезпечення скоординованих дій щодо їх попередження на ОГ відповідно до своїх професійних обов’язків;

· обрання і застосовування методик з прогнозування та оцінки обстановки в зоні НС, розрахунку параметрів уражальних чинників джерел НС, що контролюються і використовуються для прогнозування, визначення складу сил, засобів і ресурсів для подолання наслідків НС;

· розуміння, розробка і впровадження превентивних та оперативних (аварійних) заходів цивільного захисту;

· інтерпретування новітніх досягнень в теорії та практиці управління безпекою у НС.

· забезпечення якісного навчання працівників ОГ з питань ЦЗ, надання допомоги та консультацій працівникам організації (підрозділу) з практичних питань захисту у НС;

· оцінювання стану готовності підрозділу до роботи в умовах загрози і виникнення НС за встановленими критеріями та показниками;

1.3. Програма навчальної дисципліни «Цивільний захист» складається із двох розділів - «Загальна підготовка» і «Профільна підготовка».

 

Заліковий модуль 1 «Загальна підготовка»

Змістовий модуль 1 Моніторинг та сценарний аналіз виникнення і розвитку

НС

 

План:

1. НС, причини виникнення та складові системи їх моніторингу.

2. Галузевий моніторинг за станом безпеки у відповідній сфері відповідальності центральних органів виконавчої влади.

3. Визначення основних показників джерел природних НС та номенклатура.

4. Територіальний моніторинг за об’єктами, ресурсами, процесами і системами захисту та ліквідації НС.

 

1.1 НС, причини виникнення та складові системи їх моніторингу.

Надзвичайна ситуація є наслідком сукупності виняткових об­ставин, що склалися у відповідній зоні внаслідок надзвичайної події техногенного, природного, антропогенного та воєнного ха­рактеру, а також під впливом можливих надзвичайних умов.

Таким чином, надзвичайна ситуація є наслідком надзвичай­ної події і можливих надзвичайних умов.

Надзвичайна подія — зональна (об'єктова, місцева, регіональ­на або загальнодержавна) подія техногенного, природного, антро­погенного та воєнного характеру, яка полягає в різкому відхиленні від норм процесів та явищ, що відбуваються, і має значний негатив­ний вплив на життєдіяльність людини, функціонування економіки, соціальну сферу і природне середовище.

Надзвичайні умови — характерні риси загальної обстановки, що склалася у відповідній зоні (на об'єкті, у регіоні й ін.) у резуль­таті надзвичайної події й інших одночасно діючих посилюючих та стабілізуючих факторів, у тому числі місцевих особливостей.

У відповідності із Законом України «Про Цивільну оборону України» (1999 р.):

Надзвичайна ситуація — порушення нормальних умов життя і діяльності людей на об'єкті або території, викликане аварією, ка­тастрофою, стихійним лихом, епідемією, епізоотією, епіфітотією, великою пожежею, застосуванням засобів ураження, які призвели чи можуть призвести до людських і матеріальних втрат.

У відповідності з постановою Кабінету Міністрів України №1098 від 15.07.1998 р. «Про порядок класифікації надзвичайних ситуацій» визначено:

Стихійне лихо — явище природи, яке викликає катастрофічні наслідки і характеризується раптовим порушенням нормальних умов життя і діяльністю населення, загибеллю людей, руйнування­ми або пошкодженнями будівель і споруд, знищенням матеріаль­них цінностей.

Аварія — надзвичайна подія техногенного характеру, яка створює на об'єкті чи території загрозу для життя і здоров'я людей і призводить до руйнування будинків, споруд, устаткування і транспортних засобів, порушення виробничого або транспортного процесу чи завдає шкоди навколишньому середовищу.

Катастрофа — велика за масштабами аварія чи інша подія, яка призводить до тяжких і трагічних наслідків.

Надзвичайні ситуації в залежності від типів і видів надзви­чайних подій, що лежать у їх основі, класифікуються:

Надзвичайні ситуації техногенного характеру: транспортні аварії (катастрофи), пожежі, неспровоковані вибухи або їх загроза, аварії з викидом (загрозою викиду) небезпечних хімічних, радіоак­тивних, біологічних речовин, раптові руйнування споруд і будин­ків, аварії на інженерних системах і спорудах життєзабезпечення, гідродинамічні аварії на греблях, дамбах.

Надзвичайні ситуації природного характеру: небезпечні гео­логічні, метеорологічні явища, деградація ґрунтів чи надр, при­родні пожежі, зміни стану повітряного басейну, інфекційні захво­рювання людей, сільськогосподарських тварин, масове ураження сільськогосподарських рослин хворобами чи шкідниками, зміни стану водяних ресурсів і біосфери.

Надзвичайні ситуації соціально-політичного характеру: пов'язані з протиправними діями терористичного й антиконституційного напрямку; здійснення чи реальна загроза терористично­го акту (збройний напад, захоплення й утримання важливих об'єк­тів ядерних установок і матеріалів, систем зв'язку і телекомунікацій, напад чи замах на екіпаж повітряного або морського судна), викрадення (спроба викрадення) або знищення судна, установлен­ня вибухових пристроїв у громадських місцях, розкрадання зброї.

Надзвичайні ситуації воєнного характеру: пов'язані з наслід­ками застосування зброї масового ураження або сучасних звичай­них засобів ураження, під час яких виникають вторинні фактори ураження населення в результаті руйнування атомних і гідроелект­ростанцій, складів і сховищ радіоактивних та токсичних речовин і відходів нафтопродуктів, вибухових речовин, сильнодіючих отруй­них речовин, токсичних відходів, транспортних та інженерних ко­мунікацій.

Показниками масштабу поширення надзвичайної ситуації є не тільки розміри територій, які безпосередньо піддавались впливу вражаючих факторів, а й можливі непрямі наслідки, які можуть яв­ляти собою тяжкі порушення організаційних, економічних, соціальних та інших важливих зв'язків, що діяли на значних відста­нях, а також тягар наслідків.

За масштабом поширення з урахуванням тяжких наслідків надзвичайні ситуації можуть бути класифіковані:

Надзвичайна ситуація об'єктового рівня — це надзвичайна си­туація, наслідки якої обмежуються межами об'єкта господарювання.

Надзвичайна ситуація місцевого рівня — це надзвичайна ситу­ація, що виходить за межі потенційно-небезпечного об'єкта, загро­жує розширенню самої ситуації або її вторинних вражаючих фак­торів у простір, сусідні населені пункти, інженерні споруди, а також у випадку, коли для її ліквідації необхідні матеріальні і технічні ре­сурси обсягом, що перевищує можливості потенційно-небезпечно­го об'єкта.

Надзвичайні ситуації регіонального рівня — це надзвичайні си­туації, що виникають на території двох чи більше областей (Авто­номної Республіки Крим, міст Києва і Севастополя) або загрожу­ють переходу на територію суміжної області України, а також у ви­падку, коли для їх ліквідації необхідні матеріальні й технічні ресур­си обсягом, що перевищує можливості окремого району.

Надзвичайні ситуації загальнодержавного рівня — це надзви­чайні ситуації, що відбуваються на території двох і більше областей (Автономної Республіки Крим, міст Києва і Севастополя) або за­грожують поширенню на інші держави.

Кожному виду надзвичайних подій властива своя швидкість поширення небезпеки. Вона є однією із складових інтенсивності протікання надзвичайної ситуації і ступенем її небезпеки.

За швидкістю і раптовістю протікання надзвичайної події надзвичайні ситуації класифікуються на:

- раптові (наприклад, вибухи, транспортні аварії, землетруси і т.д.);

- небезпекою, яка швидко розповсюджується (наприклад, аварія з викидом СДОР, гідродинамічні аварії з утворенням хвиль прориву, пожежі тощо);

- небезпекою, яка поширюється з помірною швидкістю (напри­клад, аварія з викидом радіоактивних речовин, аварія на комуналь­них системах, виверження вулканів, повені тощо);

- небезпекою, яка повільно поширюється (наприклад, аварії на промислових очисних спорудах, посухи, епідемії, екологічні небез­печні явища тощо)ю

 

1.2Галузевий моніторинг за станом безпеки у відповідній сфері відповідальності центральних органів виконавчої влади.

Організація планування та моніторингу заходів цивільного захисту

у 2010 році.

Протягом року проводилось інформаційне супроводження 4-х інформаційно-аналітичних комплексів, які дозволяють у найкоротші терміни спрогнозувати ймовірну обстановку при виникненні на території області надзвичайних ситуацій, пов’язаних з викидом небезпечних хімічних речовин на хімічно небезпечних об’єктах і під час їх транспортування, сніговими заметами на автошляхах, паводковими підтопленнями території, а також прогнозів щодо виникнення пожеж на території області.

Проведена робота, у тому числі в підпорядкованих підрозділах, щодо поточного корегування та перезатвердження Планів дій органів управління та сил територіальної підсистеми єдиної державної системи цивільного захисту при загрозі або виникненні надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру, додатків до зазначеного Плану (планів реагування на НС). Безпосередньо відкориговано 16 планів реагування при виникненні на території області найбільш вірогідних надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.

На виконання окремого доручення Першого заступника Міністра МНС розроблений План реагування на надзвичайні ситуації, пов’язані з небезпечними хімічними, радіоактивними та біологічними речовинами (у тому числі виникнення яких можливе внаслідок терористичного акту) під час проведення в Донецькій області фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу.

Спільно із Департаментом з попередження і ліквідації надзвичайних ситуацій Ростовської області Російської Федерації відкориговано та перезатверджено План взаємодії сил і засобів цивільного захисту Донецької області України і Ростовської області Російської Федерації при ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій транскордонного характеру і наданні взаємодопомоги.

Згідно з Планом організаційних та практичних заходів на 2010 рік Координаційної групи АТЦ при управлінні Служби безпеки України в Донецькій області, з метою вдосконалення підготовки сил та засобів, що залучаються до антитерористичних заходів прийнято участь у 3 командно – штабних та 2 тактико - спеціальних навчаннях.

Відповідно до Плану підготовки південного оперативного командування, взято участь у 2-х командно – штабних тренуваннях з питань участі в територіальній обороні.

Протягом року проведено заходи щодо підтримання технічної готовності обладнання та документального супроводження готовності до дій мобільної оперативної групи Головного управління. Здійснювався контроль та методична допомога у підтриманні мобільних оперативних груп підпорядкованих підрозділів до дій за призначенням.

Проводилась системна робота щодо збору та обробки інформації про джерела надзвичайних ситуацій природного й техногенного характеру. На виконання наказу МНС від 24.09.2007 №659 «Про удосконалення паспортизації територій щодо ризиків виникнення надзвичайних ситуацій» проведено уточнення та коригування Паспорту ризику виникнення надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру на території Донецької області та в містах і районах області підпорядкованими підрозділами Головного управління.

Двічі на тиждень надається інформація щодо загрози виникнення надзвичайних ситуацій метеорологічного характеру до керівного складу міст та районів області.

На виконання Указу Президента від 2003 № 76 проводиться системна робота щодо підготовки Національної доповіді про стан техногенної та природної безпеки в Україні (в частині що стосується Донецької області). До зазначеної роботи залучені всі підпорядковані підрозділи.

Фахівцями управління цивільного управління та підпорядкованих підрозділів Головного управління виконанні організаційні та практичні заходи під час перебування на території області осіб, що підлягають державній охороні.

 

Аналіз проведення комплексних навчань органів управління та сил місцевих ланок територіальної та функціональних підсистем єдиної державної системи цивільного захисту в містах та районах Донецької області у 2010 році.

Сучасний стан економічного і соціального розвитку країни, техногенне навантаження регіону та його екологічна небезпека, незворотні процеси у природному середовищі, - потребують невідкладних заходів щодо зниження ризику виникнення надзвичайних ситуацій, підвищення рівня безпеки населення та готовності територіальної підсистеми цивільного захисту до дій за призначенням.

Тому, головою обласної державної адміністрації - начальником цивільного захисту області, головним завданням у сфері цивільного захисту на 2010 рік було визначено зниження техногенних ризиків та підвищення рівня захисту населення шляхом забезпечення ефективного функціонування єдиної державної системи цивільного захисту населення і територій (далі – ЄДС ЦЗ), її територіальних та функціональних підсистем, забезпечення готовності до проведення ефективних заходів захисту населення при виникненні надзвичайних ситуацій, у тому числі проявів можливих терористичних актів, а також забезпечення готовності до переводу системи цивільного захисту з мирного часу на особливий період.

Виконуючи поставлене завдання, керівництво Головного управління основні зусилля у 20010 році зосередило на забезпеченні реальної готовності органів управління, сил та засобів підпорядкованих підрозділів до оперативного реагування на надзвичайні ситуації, проведення пошуково-рятувальних робіт, захисту населення і територій при їх виникненні та ліквідації наслідків, організованого переведення з мирного на воєнний стан.

З цією метою, Головне управління та його підпорядковані підрозділи прийняли активну участь у проведенні комплексних навчань органів управління та сил місцевих ланок територіальної та функціональних підсистем єдиної державної системи цивільного захисту в містах та районах Донецької області, відповідно до План-графіку, затвердженого розпорядженням голови обласної державної адміністрації № 667 від 23 грудня 2009 року «Про затвердження Плану основних заходів цивільного захисту донецької області на 2010 рік».

Так, протягом 2010 року було проведено 37 навчань.

До навчань були залучені всі територіальні управління і відділи Головного управління, міські ради, районні державні адміністрації та інші причетні підприємства, організації та установи різних форм власності та підпорядкування.

Головними цілями проведених навчань було визначено:

- надання методичної і практичної допомоги керівному складу місцевої ланки територіальної підсистеми ЄДС ЦЗ щодо реалізації вимог законодавчих та інших керівних документів з питань цивільного захисту і надзвичайних ситуацій, а також в організації виконання завдань за призначенням;

- практичне відпрацювання планів реагування на надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру;

- вдосконалення навичок керівного складу територіальних управлінь і відділів Головного управління, органів управління місцевої ланки територіальної підсистеми ЄДС ЦЗ, підприємств, установ, організацій щодо організації проведення рятувальних та інших невідкладних робіт, а також ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій та захисту населення;

- організація системи інформаційної взаємодії під час загрози або виникненні надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру на підставі вимог Директиви Начальника Цивільної оборони України – Прем’єр – міністра України № 28 ДСК від 21 жовтня 1999 року «Про Регламент взаємодії центральних та місцевих органів виконавчої влади в межах Урядової інформаційно – аналітичної системи з питань надзвичайних ситуацій», Наказу МНС України від 18 грудня 2000 р. № 335 “Про Регламент інформаційної взаємодії при виникненні НС техногенного і природного характеру, їх ліквідації та мінімізації наслідків”, а також Розпорядження голови Донецької облдержадміністрації від 17.03.2003 №128 “Про Регламент інформаційної взаємодії органів управління і сил територіальної та функціональних підсистем єдиної державної системи запобігання та реагування на надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру” та Розпорядження голови Донецької облдержадміністрації від 10.09.2007 № 558 «Про внесення змін до розпорядження голови облдержадміністрації від 17.03.2003 № 128»;

- оперативне управління силами і засобами при виникненні надзвичайних ситуацій, своєчасне відновлення безпеки і нормальних умов життєдіяльності населення і функціонування виробничо-економічних систем в зоні надзвичайних ситуацій;

- визначення рівня готовності органів управління та сил місцевих ланок територіальної підсистеми єдиної державної системи цивільного захисту населення і території області до дій у разі виникнення надзвичайних ситуацій.

При виборі тематики навчань враховувались як особливо небезпечні чинники регіону та підприємств, що можуть призвести до виникнення надзвичайних ситуацій, так і угрупування сил місцевої ланки територіальної підсистеми ЄДС ЦЗ у конкретному місті або адміністративному районі.

З 37 навчань було проведено за тематикою „Дії органів управління та сил місцевої ланки територіальної та функціональних підсистем ЄДС ЦЗ у разі загрози та виникнення надзвичайних ситуацій”:

- техногенного характеру – 21 навчань;

- природного характеру – 11 навчань;

- соціально-політичного характеру – 5 навчання.

Серед проведених навчань було проведено за тематикою „Дії органів управління та сил місцевої ланки територіальної та функціональних підсистем ЄДС ЦЗ у разі загрози та виникнення надзвичайних ситуацій”:

- з викидом (розливом) хімічно-небезпечних речовин – 12 навчань;

- на транспорті – 2 навчання;

- зсувні процеси - 1 навчання;

- у разі аварії у теплових мережах холодної пори року – 1 навчання;

- у разі вибуху природного газу на АЗС – 1 навчання;

- у разі виникнення лісової пожежі – 2 навчання

- у разі виникнення несприятливих погодних умов – 4 навчання;

- у разі виникнення отруєння людей питною водою - 1 навчання;

- у разі вибуху природного газу в житловому будинку – 3 навчання;

- у разі виникнення пожежі на об’єктах промисловості – 2 навчання;

- у разі виникненням пташиного грипу – 1 навчання;

- у разі масового отруєння сільськогосподарських тварин – 3 навчання;

- у разі виявлення застарілих боєприпасів – 3 навчання;

- у разі виникнення отруєння людей - 1 навчання.

Відповідно до задуму, навчання проводились у два етапи:

- І-й етап (теоретичний) - організація спільної роботи координуючих та постійних органів управління ЄДС ЦЗ місцевого рівня при загрозі виникнення надзвичайної ситуації,

- ІІ етап (практичний) - управління силами та засобами ЄДС ЦЗ при ліквідації наслідків надзвичайної ситуації.

На першому етапі відпрацьовувались наступні питання:

- організація оповіщення, збору та роботи комісій з питань ТЕБ та НС;

- організація оповіщення населення, яке потрапляє з зону ураження;

- робота комісій з питань ТЕБ та НС міст, районів з організації захисту населення при загрозі виникнення надзвичайної ситуації;

- організація роботи евакокомісій та евакоорганів;

- прийняття управлінських рішень щодо захисту населення та територій;

- організація взаємодії комісій з ліквідації надзвичайних ситуацій місцевого рівня при ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій;

- організація матеріально – технічного забезпечення;

- організація медичного та санітарно – епідеміологічного забезпечення;

- організація заходів правопорядку.

Під час проведення першого етапу кожен начальник спеціалізованої служби цивільного захисту надавав свої пропозиції за напрямком для прийняття відповідних управлінських рішень головами комісій з питань ТЕБ та НС.

На другому етапі відпрацьовувались питання:

- призначення керівника з ліквідації надзвичайної ситуації та створення спеціальної комісії з ліквідації надзвичайної ситуації;

- оповіщення та приведення в повну готовність аварійно – рятувальних служб, сил та засобів, організація взаємодії з Головним управлінням;

- організація та проведення невідкладних заходів по захисту населення в зоні дії надзвичайної ситуації;

- підготовка пропозицій для прийняття рішення комісій на ліквідацію надзвичайної ситуації;

- організація роботи спільних мобільних оперативних груп територіальних підрозділів Головного управління і місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування (уточнення первинної інформації про обстановку та прогноз розвитку надзвичайної ситуації, координація проведення розвідки на місці виникнення надзвичайної ситуації, виробка пропозицій по використанню сил та засобів щодо ліквідації наслідків надзвичайної ситуації, координація безпосередньо на місці надзвичайної ситуації дій органів управління, сил та засобів, проведення документування та фотозйомки наслідків надзвичайної ситуації, забезпечення постійного зв`язку з оперативним черговим Головного управління та робочою групою, постійне інформування про хід ліквідації наслідків НС);

- організація роботи штабу по ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій;

- організація залучення та розгортання сил та засобів для проведення робіт у зоні надзвичайної ситуації.

- ліквідація наслідків надзвичайної ситуації;

- залучення додаткових сил та засобів регіонального рівня, матеріально-технічних ресурсів;

- розробка та ведення документації, що пов`язана з ліквідацією надзвичайної ситуації.

Керівництвом Головного управління МНС України в Донецькій області, які були присутні при проведенні комплексних навчань, надано високу оцінку щодо рівня підготовки та практичного відпрацювання учбових питань під час проведення навчань.

Згідно з Планом організаційних та практичних заходів на 2010 рік Координаційної групи АТЦ при управлінні СБ України в Донецькій області, з метою вдосконалення підготовки сил та засобів, що залучаються до анти-терористичних заходів, булу проведено 5 командно – штабних тренувань та 2 тактико - спеціальних навчання.

На виконання Плану підготовки південного оперативного командування, фахівцями Головного управління взято участь у 5-х командно – штабних тренуваннях з питань територіальної оборони.