Выздоровление – цель

Якщо римлян часто називають вчителями європейців, то їх вчителями, у свою чергу, були етруски.

Етруски були чудовими мореплавцями. їм приписують винайдення якоря і керма, а також спеціального прихованого тарану, що прикріплювався до носової частини корабля.

У основі цивілізації' Стародавнього Риму лежить подорож. Родоначальником Риму вважається один з головних захисників Трої під час Троянської війни - Еней. Лише після тривалих подорожей він прибув на Апеннінський півострів.

Подорожі могли здійснюватися завдяки наявності досить сучасних, мощених доріг. Звичайно, римляни розвивали дорожню систему, виходячи з військових потреб. Але значущість цих доріг для розвитку не тільки Римської, але і в цілому європейської цивілізації така велика, що можна погодитися з істориком Прокопієм, який назвав тільки першу дорогу, що вела з Риму в Капую, так звану Аппіеву Дорогу, одним з Чудес Світла.

Римські дороги будувалися за всіма правилами інженерного мистецтва. їх будівництво починається: в 312 р., за часів правління імператора Костянтина, що заклав і нову столицю імперії. Для кожної дороги заздалегідь складали план, потім рили траншею, яку заповнювали камінням. Для стоку води, щоб вона не застоювалася на сама дорозі уздовж дорожнього полотна проривали спеціальні водостічні канави. В усіх населених пунктах вздовж доріг будувались тротуари. Вони були завширшки 4-5 м, на узбіччях доріг виставлялись дорожні стовпи - герми, на яких було вказано рік встановлення, ім'я імператора, що правив в той час ¹ відстань до найближчого міста. Про майстерність будівників говорить той факт, Що римські дороги практично у всіх європейських країнах стали основою для автомобільних і залізничних колій. Римляни вибирали найбільш короткий і зручний шлях між двома початковими населеними пунктами і мало уваги звертали на рельєф місцевості

Ширина сучасної європейської залізниці - 143 см. Саме така відстань між колесами вважалася стандартною у римських возів. За цим стандартом і робилися спеціальні колії на дорогах в Стародавньому Римі.

Для подолання водних перешкод будувалися мости і віадуки. Ці споруди подекуди не тільки збереглися до наших днів, але й використовуються дотепер.

На дорогах стали розміщувати мильні стовпи, біля яких ставили лави для відпочинку. Протяжність римської милі дорівнювала тисячі подвійних кроків, звідки і назва (миля значить на латині "тисяча", вона складала 1480 м). Загальна протяжність римських доріг - майже 100 тис. км. Центром всіх доріг, від якого вівся відрахунок відстаней, був Рим, і головним орієнтиром служив поставлений під час правління Октавіана Августа золотий мильний камінь.

Існували спеціальні карти доріг з позначенням станцій, де можна було зупинитися на ночівлю. На картах; вказувалась відстань між станціями, так що можна було планувати подорож за часом.

На головних дорогах поштові станції розміщувалися одна від одної на відстані від 6 до 15 миль. Вони були складовою частиною господарської поштової служби. Існувала мережа державних готелів, що називались мансіонами. Вони будувалися через кожні 15 миль. У деяких з них могли розміститися одночасно декілька десятків чоловік, але вони були малокомфортабельними.

Обов'язковим атрибутом кожної станції також була таверна, де подорожні могли поїсти. Як правило, на вивісці таверни зображали яку-небудь тварину: орла, півня, журавля, рідше - побутові предмети.

Карти були настільки буденним явищем, що їх, як сувенірні картинки, зображали на різних предметах, наприклад кубках. На одному з таких кубків зображений маршрут з Кадікса до Риму з позначенням всіх: заїжджих дворів і відстаней між ними. Іноді географічні карти виконувалися у вигляді стінного розпису в палацах. Так, карти використовувались як ілюстративне доповнення до багатьох текстів класичних латинських творів - наприклад "Історії Саллюстія. "Сатир" Ювенала, "Фарсалії» Лукана [1, с. 32]. В 1 ст. до н.е. Марк Вінчаній Агріппа виготовив карту світу, що виходила далеко за межі Середземномор'я.

Загалом у римлян була велика кількість добротних карт. Розвинута сітка доріг, практика топографічної зйомки і висококваліфіковані геометри-землеміри - ці факти сприяли розвитку картографії.

У Стародавньому Римі існували вже і путівники, в яких не просто вказувався той або інший маршрут, але і описувалися визначні пам'ятки, що зустрічались в дорозі, вказувались готелі і наводились ціни в них. Відомий подібний путівник для паломників, що здійснювали подорож з Бордо до Єрусалиму, що підноситься до IV ст. н. є. З'являються в 1 ст, до н. є. і туристичні бюро, які забезпечували бажаючих путівниками і довідниками.

У багатьох містах були об'єднання власників різних екіпажів. Відомо, що поїздки екіпажів містом, зокрема Римом, суворо регламентувалися правилами дорожнього руху. Тому можна говорити, що в основному в екіпажах їздили туристи, що здійснювали далекі поїздки. У містах, як правило, використовувалися двоколісні вози - керпенти, і більш легкі - цизії. А в таких великих, як каррука, можна було навіть спати.

Подібні приватні служби розташовувалися, як правило, біля міських воріт. Була і ціла мережа станцій, де міняли коней, а подорожні могли відпочити. Правда, приватні готелі, так само як і державні - мансіони, мало піклувалися про зручності подорожніх. Подушні і матраци без постільної білизни, набиті замість пір'я і пуху сіном і очеретом, кишіли комахами. Часто власники готелів недодавали вівса коням, а в тавернах розбавляли вино. Але в подібного роду готелях зупинялись люди невисокого соціального положення. Для ненайвимогливішої публіки існували готелі під назвою стабулярії, що відповідали другому класу. Про поганий стан готелів говорить і той факт, що всі заможні люди возили з собою переносні намети.

Державні чиновники користувалися послугами імператорської пошти. Звичайно, чиновники їздили швидше звичних мандрівників. Відомо, що добратися від Риму до Рони можна було всього за 8 днів, долаючи в день до 150 км. Часто мандрівнику доводилося міняти коней на кожній станції. У день вони проїздили в середньому 50-60 км.

Індустрія туризму починає поставляти на ринок такі речі як спеціальні маски, щоб захистити шкіру мандрівника від вітру і сонця; книги маленького формату, призначені саме для дорожнього читання. У каретах іноді робилися навіть своєрідний сидіння, що повертаються, щоб можна було постійно ухилятися від прямого сонячного проміння і знаходитися в тіні. У екіпажах знаті і імператорів були спеціальні полиці, до який прикріплювали настільні ігри, а деякі з екіпажів були настільки зручні, що в них можна було навіть писати.

Можна говорити про значний розвиток освітнього туризму в Стародавньому Римі. Вважалося ознакою хорошого тону послати свого сина підвищувати освіту до Афін або на острів Родос. Тим самим римляни визнавали перевагу грецької освіти.

Лікувальний туризм. Медициною у римлян досить довгий час займалися, в основному, греки. Великими пізнаннями в медицині володіли, поза всяким сумнівом, жерці Асклепія (в Стародавньому Римі цього бога називали Ескулап). Так само як і в Греції, в храми Асклепія збиралась велика кількість хворих. Храми завжди розташовувалися в місцях з прекрасним мікрокліматом, при них, як правило, існували лазні і купальні з цілющою водою. Але за традицією, яку вони перейняли у греків, лікування вироблялося згідно з тлумаченням жерцями сновидінь, які снилися хворим в храмі. Очевидно, що психотерапія займала тут одне з провідних місць.

Римляни ще більше, ніж греки, цінували цілющі мінеральні джерела. Найфешенебелі.нішим курортом вже в кінці республіканського періоду (до І ст. до н. е.) стали байські джерела на узбережжі Неапольської затоки. Пліній повідомляв, що в цій воді містилися сірка, натрій, селітра і багато що інше. Сірчана вода цих Джерел була каламутно-білого кольору. Великою популярністю у римлян користувалися і природні парові сірчані лазні, які облаштовувались безпосередньо в печерах. Околиці цих курортів були дуже мальовничі. Тут стали будувати свої літні резиденції римські багачі.

Окрім Бая, курорти існували в інших місцях Кампані, а також в Етрурії, в Габіях недалеко від Риму і т.д. Жителі імперії їздили відпочити і підлікуватися за її межі. До об'єктів зарубіжного туризму можна віднести відомі до сьогоднішнього дня курорти на Рейні - Вісбаден і Баден-Баден, в Африці біля підніжжя гори Атланта, в Трансільванії і т.д.

З'являється навіть філософія туризму. Луцій Анней Сенека у "Листах до Луцілія" обґрунтовує ідею про те, що для туризму необхідно "вибирати місій здорові не тільки для тіла, але для вдачі". Тому шо, вважає Сенека, "і місцевість, без її думки, не позбавлена здатності розбещувати".

Подорожі в античні часи здійснювались завдяки тому, що люди навчились складати карти, вимірювати морські глибини,визначати координати міст, островів, чітко визначати за зорями пройдену відстань, використовувати силу вітру, морських течій, будувати та використовувати транспортні засоби (особливо кораблі), будувати дороги, створювати та залишати нащадкам наукові праці про оточуючий світ.

Отже, історичне значення подорожей в античні часи полягає в тому, що: - - розвивалась науки про оточуючий світ, культуру та мистецтво.

- здійснювались географічні відкриття та освоювались нові землі;

- встановлювались економічні та культурні відносини між народами

Выздоровление – цель

 

 

Эрни Ларсен

 

 

СОДЕРЖАНИЕ

 

I. ВЫЗДОРОВЛЕНИЕ ………………………………………………………….……….. 5

Третья волна ………………………………………………………………………….….. 6

Чем не является Вторая Стадия Выздоровления ……………………………………… 7

Смена направления зависимости ………………………………………………………. 8

Важность определения выздоровления ………………………………………….……..10

Как определить выздоровление? ………………………………………….………….. 11

Синдром сухой трезвости…………………………………………………….. …………13

Вторая Стадия Выздоровления…………………………………………………….. …...14

Учение о работе по построению взаимоотношений……………………………………14

Резюме…………………………………………………….. ………………………………16

II. ЗАУЧЕННОЕ САМОПОРАЖЕНЧЕСКОЕ ПОВЕДЕНИЕ …………………………17

Типы заученного самопораженческого поведения……………………………………...18

Контролеры …………………………………………………….. ……………………….. 18

Угодники…………………………………………………….. …………………………....19

Мученики…………………………………………………….. ……………………………20

Работоголики…………………………………………………….. ………………………..21

Перфекционист ……………………………………………………..……………………...21

Чечеточники …………………………………………………….. ………………………...22

Можете ли вы определить себя? …………………………………………………….. …..23

Контролер…………………………………………………….. ……………………………23

Угодник…………………………………………………….. ………………………………23

Работоголик …………………………………………………….. …………………….…..23

Мученик…………………………………………………….. ………………………………24

Перфекдионист…………………………………………………….. ……………………….24

Чечеточник…………………………………………………….. ……………………………24

Резюме…………………………………………………….. ……………………………...…25

III. ПРИВЫЧКИ…………………………………………………….. ………………………26

Кто рулит вашим автомобилем? …………………………………………………….. …….27

Делаем это лично…………………………………………………….. ……………………..31

Что творят привычки…………………………………………………….. …………………32

Привычки действуют как термостат…………………………………………………….. …32

Привычки защищают действительность……………………………………………………33

Привычки определяют, что является нормальным…………………………………………36

Три исключения (три "нет")………………………………………………………………….37

Резюме…………………………………………………………………………………………38

IV. ИЗМЕНЕНИЕ………………………………………………………………………….39

Конверсия……………………………………………………………………………………..40

Второй первый шаг…………………………………………………………………………...43

Духовная реальность…………………………………………………………………………44

Перемены в нас. Изменение…………………………………………………………………44

Изменение других…………………………………………………………………………….45

Приспособление………………………………………………………………………………45

Системы………………………………………………………………………………………46

Решение………………………………………………………………………………………47

Это должно быть Вашим решением………………………………………………………..47

Каждое "да" требует "нет" ………………………………………………………………… 48

Каждый раз засчитывается………………………………………………………………….49

Не упускайте из вида цель …………………………………………………………………49

Празднуйте всякий успех……………………………………………………………………50

Резюме…………………………………………………………………………………………51

V. РАБОТАЯ ПО ПРОГРАММЕ……………………………………………………52

Эффективная программа……………………………………………….…………………52

Конкретность и практичность……………………………………………………………53

Фокусировка ………………………………………………………………………………53

Последовательность ………………………………………………………………………54

Наметьте программу вдвоем………………………………………………………………54

Проект программы…………………………………………………………………………56

Ежедневное чтение и получение информации………………………………………......57

Спонсор или руководитель……………………………………………………………..…57

Группа………………………………………………………………………………………58

Самоанализ ……………………………………………………………………………….59

Молитва и медитация………………………………………………………………………60

Забота о здоровье……………………………………………………………………………60

Празднование достижений ………………………………………………………………...62

Резюме……………………………………………………………………………………….63

VI. ВЗАИМООТНОШЕНИЯ……………………………………………………………64

Ближе к личности……………………………………………………………………………65

Резюме………………………………………………………………………………………..72

VII. УСПЕХ………………………………………………………………………………..73

 

Когда вы читаете эти слова, представьте, как много проходит собраний по программе 12 шагов. Как много "друзей Билла В.'' собираются вокруг Большой книги сообщества, и как 12 шагов помогают им обрести порядок из хаоса их жизней? Я говорю не только о 12 Шагах Анонимных Алкоголи­ков (АА), а о большом количестве групп Ал-Анон, собрания которых прохо­дят прямо сейчас. А другие 12-ти шаговые программы! Ведь существует более 200 программ 12 Шагов, таких, как Анонимные Обжоры, Анонимные Игроки и т.д. Ведь пристрастие к алкоголю - только одно из пристрастий среди множества путей потери контроля за своими жизнями

Представьте мысленно собрания в церквях, подвалах, частных, домах, клубах, гостиничных комнатах, мотелях, ресторанах, лечебных центрах. Пьют кофе, смотрят на 12 Шагов, развешанных по стенам крупным шриф­том. Читают лозунги на стена*. Слушают слова приветствия: "Добро пожа­ловать в наше сообщество".

Посмотрите на тех, кто посещает эти собрания. Смотрите на суровые лица тех, кто прошел трудный путей, на приятные лица молодых. На пина богатых и бедных. Некоторые из этих людей все еще играются со своими проблемами и выздоровлением от них. Видно, что некоторые новички. Они прибыли сюда с теми же вопросами по поводу душевных поисков, которые. возможно и привели их к нашей программе. У них тс же сомнения, они чувствуют ту же боль и страдают от того же отчаяния, которое было у нас. Обратите внимание на "стариков". Оня уже провели бесчисленное множе­ство собраний, возможно знанЗт наизусть всю Белую Книгу и наверняка зна­ют все 12 Шагов "от" и "до". Послушаем их вечные сетования:

"Я не могу бросить играть и это разрушает мою жизнь."

"У меня такое пристрастие к еде, как у наркомана к наркотикам. Не могу остановиться, ненавижу себя, но тем не менее я продолжаю свой пир обжорства."

"Если я не брошу курить, курение прикончит меня. Я болею из-за этого, но не могу бросигь по-хорошему".

"Я не могу контролировать свои эмоции. Я не могу сходить в магазин купить пять вещей из страха, что все пять я купил не так. Я просто сижу дома и трясусь, что кто-то вспомнит обо мне".

"Привет, меня зовут Джорж. Я сексуально одержимый. Я сто раз пы­тался убить себя. Так тяжело жить скрываясь, убегая в ужасном стра­хе, что меня поймают. Это моя последняя остановка, я прошу помо­щи. Если это не поможет, я безнадежен"

Миллионы наших братьев и сестер проводят собрания в больших и малых группах, людных местах и сомнительных помещениях, на прекрас­но организованных собраниях и собраниях, проводимых как попало.

Но еще больше людей (в соотношении один к трем) приходят на со­брания не "страдающих", а "затронутых страданиями" людей, людей. любящих зависимых. Эти люди пришли (или только приходят) к убежде­нию, что их жизни зависят от зависимых людей, которые оставили глубо­кий след в их жизнях и создали их собственные дисфункциональные при­вычки.

Послушайте их. Они так же. как и их любимые, имеют свои истории об отчаянии:

"Каким-то образом! как, я не знаю, я стала такой же ненормальной, как и он. Ищу его вокруг на машине в четыре утра, просматривая парковки у баров. Это сумасшествие".

"Как это происходит, но всегда кончается тем, что я чувствую вину, стыд и ответственность за ее безумное поведение. Я так полна чувст­вом вины, что мне не хочется выходить из лома".

"Я продолжаю помогать ему, но, кажется, чем больше я делаю, тем хуже я себя чувствую и от меня ожидается все больше, а я чувствую себя вес хуже". "Все, что я делаю, это сижу дома и плачу. Я не могу думать ни о чем. Я только плачу".

Несчетное количество собраний. Невысказанные надежды и страдания. Слова так реальны, они идут от людей, находящихся на краю существова­ния. Некоторые приходят в отчаяние, некоторые - в надежде найти потерян­ное, но все, и зависимые и созависимые, сходятся на одном слове, называемом «выздоровление».

 

I. ВЫЗДОРОВЛЕНИЕ

Что такое выздоровление? Что является целью или пунктом назначе­ния этой армии идущих, марширующих вперед? Что происходит на этих со­браниях?

Сломать любое пристрастие - к наркотикам, к деструктивным взаимо­отношениям, перееданию, курению, азартным играм или чему-либо еще сверхтрудно. Покончить с этим первичным пристрастием, достигнуть со­стояния чистоты - это то, что я зову Первой Стадией Выздоровления. Эта борьба - место героизма.

Если вы спросите меня, что такое Вторая Стадия Выздоровления. Я сказал бы:

"Что происходит после обретения чистоты? Является ли чистота тем же, что и полное выздоровление?" Многие люди находят себя после пере­хода их по другую сторону их пристрастного поведения лучше, увереннее, но что-то не так радостно, как они надеялись будет. Они думают, что их победа не стоит того пути, который они проделали.

Как консультант, я имею дело и с наркоманами, и с химически зависи­мыми, и с созависимыми - около 20 лет. И в течении всего этого времени я полностью практиковал 12-то шаговую программу на себе. Последние 8 лет или около того, я слышал много комментариев такого типа:

"Я чист, как свисток и несчастен, как ад".

"Я чист 17 лет. Это для меня сейчас не проблема. Но я спрашиваю.

когда я стану счастливым?"

"Я поклялся Богу, что моя жена получит черный пояс в Ал-Аноне. Я ненавижу, когда она говорит мне, что я только сухой алкоголик Я даже не уверен, что я знаю, что это такое. Если это значит - не все делать хорошо и ненавидеть это, я соглашусь, что я такой.1'

"Я - клозетная белая кнопка. Я хожу на все собрания, но я не скажу, что мне бывало на них всегда хорошо. Я знаю много выздоравливаю­щих людей, которые, кажется, счастливы и радуются этому вместе. Я не хочу быть облаком на их параде, поэтому я никогда не говорю им, как я себя чувствую. Но правда в том, что иногда я бываю как бы пересохшим от жажды."

"Я думала, что все будет великолепно, когда мой муж перестанет пить. Но правда в том, что мы еще более отдалились Друг от друга. Он трез­вый, но что мне с этого? Если это качество выздоровления. какое над­лежит иметь в своем доме, я не думаю, что это то, чего мы ожидали".

Чем больше я слушал эти комментарии, тем больше осознавал, как ча­сто абстиненция ошибочно считается выздоровлением. Но абстиненция от изменяющего сознания вещества, от переедания, от курения, от специфического поведения, такого, как азартная игра - это просто абстиненция. Но время шло и особенно показательна динамика прихода в программу Взрос­лых Детей Алкоголиков, когда люди осознали, что в действительности кор­ни неправильного срабатывания лежат гораздо глубже. И это особенно вид­но на стадии взаимоотношений.

Главным результатом всех пристрастий является отсутствие самоуважения и честности. Если мы приходим к осознанию этого факта. мы также приходим к осознанию того, что в нас самих нет источника счас­тья. А что мы делаем, если мы верим в то, что мы боимся темноты? Какой выбор мы имеем, если мы ищем счастье в другом человеке? Вступаем в проблемы с взаимоотношениями.

Если мы по-настоящему не искусны в работе по созданию взаимоотно­шений, мы сплетаем в них паутину из комплексов, страдаем заблуждения­ми и возмещаем долги тем, кому мы их не делали. Если мы не начинаем активно работать по улучшению своих взаимоотношений, мы начинаем прятать правду от самих себя. Если мы не можем получить "настоящую пищу", мы получаем, что можем, то ость получаем, обычно, меньше того, на что мы надеялись, и все это потому, что мы не смогли справиться с глубо­кими жизненными проблемами, которые ограничивали нашу способность к функционированию в успешных взаимоотношениях.

Абстиненция и способность иметь счастливую жизнь не одно и то лее. Как сказал один человек: "Абстиненция похожа на стойку готовнос­ти па старта. Гонки еще не начались, по все же вы стоите и это лучше, чем начинать их лежа ".