Студопедия Главная Случайная страница Обратная связь

Разделы: Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

Закон “Про зміцнення зв’язку школи з життям і про дальший розвиток системи народної освіти в УРСР (1959р., квітень).




Законом запроваджувалась загальна обов'язкова восьмирічна освіта. Згідно з цим законом встановлено нову систему шкільної освіти:
• загальна обов'язкова восьмирічна школа для дітей віком від 7 до 15-16 років;
• повна середня для підлітків і молоді 15-18-річного віку ( денні середні школи, вечірні /змінні/ й заочні середні школи працюючої молоді);
• школи-інтернати, спеціальні школи-інтернати для дітей з вадами фізичного і розумового розвитку;
• технікуми та інші середні і вищі навчальні заклади.

Головним в перебудові системи народної освіти було поєднання навчання з продуктивною працею. З 15-16 років вся молодь повинна була включатися в посильну суспільно-корисну працю.

Сесія Верховної Ради УРСР ухвалила закон Про зміцнення зв'язку школи з життям і про дальший розвиток системи народної освіти в Українській РСР. С т а т т я 9. Навчання в школах Української PCP здійснюється рідною мовою учнів. В школу з якою мовою навчання віддавати своїх дітей вирішують батьки. Вивчення однієї з мов народів СРСР. якою не провадиться викладання в даній школі, здійснюється за бажанням батьків і учнів при наявності відповідних контингентів. Тобто вивчення української мови в школах оголошено необов'язковим. На "вимогу батьків і дітей" зменшенно кількість шкіл з українською мовою викладання, ігноровано вивчення української мови й літератури в російських школах, скорочено кількість годин викладання української літератури й мови в середніх спеціальних навчальних закладах.

Закон провадив і реформу освіти. Семирічки та десятирічки перетворено на восьмирічні (обов'язкові) та одиннадцятирічні загальноосвітні політехнічні школи з виробничою підготовкою.

 

  1. Освіта в Україні (період Великої Вітчизняної війни 1941 -1945 рр.).

З початком війни частина населення та установи народної освіти, були евакуйовані. З працівників народної освіти було створено оперативну групу, яка керувала евакуацією дітей, вихованців дошкільних будинків, навчальних педагогічних закладів. Всесоюзний комітет у справах вищої школи запровадив навчальні плани із скороченими строками навчання — 3,5 року в університеті і 3 роки в педагогічних інститутах. Українські газети для вчителів продовжували виходити в Москві. Восени 1941 р. в тяжких умовах окупації навчання у школах почалося тільки в деяких районах Чернігівської, Сумської, Донецької областей, які контролювалися партизанськими загонами. В оточених містах Одесі та Севастополі заняття нерідко проходили у бомбосховищах. Для навчання бракувало шкільних приміщень, вчителів. У зв'язку з цим було застосовано комплекс заходів організаційного характеру: тривалість уроку скорочено до 30 — 40 хвилин, перерви — до 5 хвилин. Значна кількість шкіл працювала в три зміни.

Німецько-фашистські знищили багато дітей, молодих вчителів, працівників органів народної освіти, учених. Тисячі вчителів та учнів загнали на каторгу до Німеччини. Зруйнували і напівзруйнували 18156 шкільних приміщень, 444 дитячі будинки, 267 дитячих садків, 500 бібліотек з 19-мільйонним книжковим фондом, більшість навчальних корпусів і гуртожитків навчальних педагогічних закладів. Перед нападом па СРСР гітлерівці планували таку шкільну політику: «Для ненімецького населення Східної Європи не повинно бути вищих шкіл. Для них досить чотирирічної народної школи. Метою навчання в цій народній школі мали бути проста лічба, щонайбільше до 500, вміння розписатися, переконання, що божа заповідь полягає в тому, щоб коритися німцям, бути чесним, старанним і слухняним». До початкової школи записували дітей шести — семи років. З перших класів їм намагалися прищепити пошану до окупантів. Складалися відповідні тексти для читання та диктанти, подекуди підручники. Використовували й підручники радянських часів, вилучаючи з них ідеологічний зміст.

1942 р. Рада Народних Комісарів (РНК) СРСР прийняла постанову «Про заходи по боротьбі з безпритульністю серед дітей», згідно з якою було створено мережу дитячих будинків. Здійснювались заходи щодо працевлаштування старших підлітків. Підтримуваний державою, поширився рух усиновлення дітей — сиріт;







Дата добавления: 2015-08-30; просмотров: 2173. Нарушение авторских прав


Рекомендуемые страницы:


Studopedia.info - Студопедия - 2014-2019 год . (0.002 сек.) русская версия | украинская версия