(теорію до даної роботи див. також у конспекті лекцій, §§4.2-4.3)
1. Соленоїд є системою послідовно з’єднаних однакових колових струмів (рис.1), тому для розрахунку індукції В магнітного поля в довільній точці на осі соленоїда потрібно спочатку розглянути магнітне поле на осі колового струму (одного витка соленоїда) (рис.2). Виберемо елемент струму
. Вектор індукції магнітного поля, породженого цим елементом в точці А, положення котрої задається радіус-вектором
, визначається законом Біо-Савара-Лапласа (у вакуумі)
, (1)
де
– магнітна стала. При цьому
можна розкласти на дві складові:
– паралельну до осі Z і
– перпендикулярну до цієї осі. За принципом суперпозиції вектор індукції магнітного поля, створеного коловим струмом, тобто усіма елементами струму,
. (2)
Тут враховано, що для усякого елементу
знайдеться симетричний елемент, що дає складову
протилежного напрямку. Якщо врахувати, що
усіх елементів напрямлені вздовж осі Z, а також, що
і
, то після підстановки (1) у (2) отримаємо для індукції магнітного поля на осі колового струму
. (3)
Зауважимо, що в центрі колового струму (
)
.
2. Для розрахунку індукції магнітного поля соленоїда розглянемо його осьовий переріз (рис.3),припускаючи постійність щільності намотки вздовж осі Z. Якщо на одиницю довжини соленоїда припадає n витків, то на ділянці довжиною dz буде ndz витків, які в точці А створять магнітне поле з індукцією
. (4)
Врахувавши, що
,
, після інтегрування (4) по всій довжині соленоїда отримаємо для індукції магнітного поля на осі соленоїда
. (5)
Якщо соленоїд дуже довгий
, то
і
. Тоді
. (6)
Зауважимо, що формулу (6) можна отримати, використавши теорему про циркуляцію вектора індукції магнітного поля. Для дуже довгого соленоїда магнітне поле практично однорідне (силові лінії еквідистантні і паралельні до осі соленоїда). Для реальних соленоїдів, коли нерівність
слабка, поле найсильніше в центрі соленоїда і зменшується при наближенні до його кінців.
3. Для визначення індукції магнітного поля на осі соленоїда в цій роботі використовуються напівпровідникові датчики, дія яких грунтується на ефекті Холла,–датчики Холла (ДХ) (рис.4). Нехай для ДХ використано напівпровідниковий кристал з дірковою провідністю (носії струму – дірки (hole)). Якщо вздовж такого кристалу протікає електричний струм з густиною
і він розміщений в поперечному магнітному полі з індукцією
, то на носії струму, заряд яких е, і які рухаються з дрейфовою швидкістю
, буде діяти сила Лоренца
. (7)
Ця сила, як видно з рис.4, буде відхиляти носії до грані 1, і між гранями 1 та 2 виникне поперечне холлівське поле з напруженістю
, значення якої визначене з умови рівноваги
становить
. (8)
Різниця потенціалів між гранями 1, 2 або холлівська напруга складає
. (9)
Якщо врахувати, що густина струму пов’язана з
і концентрацією носіїв Р співвідношенням
, то (9) перепишеться як
, (10)
де І – сила струму через кристал, а
– постійна Холла.
Оскільки значення
i
є фіксованими параметрами ДХ, а сила струму через кристал підтримується постійною (для ДХ цієї роботи
), то доцільно ввести коефіцієнт пропорційності
, і тоді (10) запишеться як
. (11)
Отже, для визначення значення індукції магнітного поля соленоїда достатньо виміряти холлівську напругу між контактами 1–2 ДХ (рис.5) і помножити її на
. Ситуація дещо ускладнюється можливою нееквіпотенціальністю контактів 1, 2, що приво-дить до появи напруги нееквіпотенціальностї
навіть при відсутності магнітного поля. В цьому випадку
(12)
де
– напруга, що вимірюється вольтметром з великим вхідним опором (чи потенціометром), приєднаним безпосередньо до контактів 1, 2 ДХ. Параметри
і
а також кількість витків
, довжина
і діаметр
соленоїда задаються як паспортні дані блоку соленоїда.
4. Блок-схема експериментальної установки показана на рис.6.
Блок живлення забезпечує регульований (регулятор Р) струм через соленоїд
який вимірюється амперметром А, а також струм ДХ (І=4mA). Датчик Холла розміщений на рухомому штоці з міліметровою шкалою, нульова позначка якої фіксує положення ДХ в центрі соленоїда. Напруга на зондових контактах датчика Холла вимірюється цифровим вольтметром з точністю до третього знаку після коми.