| Негативні підсумки
| Позитивні підсумки
|
- реформи мали половинний характер;
- реформи у галузі економіки були розраховані на селянство (вони виявилися невдалими);
- прагнення зберегти аграрний характер східної частини імперії;
- опір місцевої шляхти, що прагнула зберегти колишні звички;
- скасування реформ після повстання в Угорщині
1790 р.- помер імператор Йосип ІІ
На надгробку була написана епітафія “Тут спочиває Йосип ІІ, усі зусилля якого виявилися марними”
| - позитивні зміни у галузі культури, освіти Þ формування західноукраїнської культурної еліти.
|
У 1830-х роках центр діяльності, спрямованої на пробудження національної свідомості, переміщується до Львова, де на арену виходять молоді ідеалістично настроєні й захоплені ідеями Гердера семінаристи, їхнім лідером був Маркіян Шашкевич (1811-1843 рр.)– 21-річний юнак, що мав поетичний та організаторський талант. Разом із двома близькими товаришами – високоосвіченим Іваном Вагилевичем (1811-1866 рр.) та енергійним Яковом Головацьким (1814-1888 рр.) - він утворив гурток “Руська трійця” (термін «руська» для галичан означав – «українська»). У 1832 р. вони організували групу студентів, котра поставила перед собою мету піднести український діалект, звільнений від церковнослов’янських та чужомовних “вишуканостей”, до рівня літературної мови. Лише так, на їхню думку, можна було відкрити селянству доступ до знань, які допомогли б полегшити його долю й дати змогу українцям виразити свою віками гноблену індивідуальність. Отже лідери «Трійці» активно виступили на захист рідної української мови.
Перебуваючи під значним впливом ідейних віянь романтизму, національно-визвольних змагань поляків, творів істориків, етнографів та літераторів з Наддніпрянської України, члени «Руської трійці» своє головне завдання вбачали в піднесенні статусу української мови, розширенні сфери її вжитку і впливу, прагненні «підняти дух народний, просвітити народ», максимально сприяти пробудженню його національної свідомості.
Першою спробою сил для членів гуртка став рукописний збірник власних поезій та перекладів під назвою «Син Русі» (1833 р.), у якому вже досить чітко пролунали заклики до народного єднання та національного пробудження. Наступним кроком «Руської трійці» став підготовлений до другу збірник «Зоря» (1834 р.), який містив народні пісні, оригінальні твори гуртківців, історичні та публіцистичні матеріали. Для молодих авторів забороненої «Зорі» розпочався період переслідувань, обшуків, доносів, звинувачень у неблагонадійності. Принципове звинувачення було сформульоване директором львівської поліції: «Ці безумці хочуть воскресити мертву русинську національність». Проте навіть у цих несприятливих умовах члени «Руської трійці» не припинили активної діяльності. Вони, ламаючи консервативну традицію, що передбачала виголошення офіційних церковних промов латинською, німецькою та польською мовами, водночас у трьох церквах Львова прочитали релігійно-моральні проповіді українською мовою. «Трійчани» енергійно виступали проти латинізації письменства, всіляко підтримували повернення рідної мови в побут національної інтелігенції. У 1836 р. М. Шашкевич підготував підручник для молодших школярів – «Читанку». Наприкінці 1836 р. у Будапешті побачила світ «Русалка Дністровая», яка стала підсумком ідейних шукань та своєрідним піком діяльності «Руської Трійці». Незабаром це об’єднання розпадається.
