| Назва реформи
| Дата проведення
| Зміст реформи
| Значення реформи
|
| Судова реформа (викликана невідповідністю старого законо-давства новим умовам)
| 1864р.
| - уводився єдиний для всіх верств населення суд, що полягав з коронного суду (по кримінальних справах) і світового (мирового) суду (по цивільних і дрібних кримінальних справах;
- уведена незалежність суду від адміністративних органів (губернаторів, міністрів і т.п.); суддів призначав уряд, але звільнити с посади могли тільки за рішенням суду;
- рішення суду вважалося остаточним і могло бути оскаржене лише у вищій судовій інстанції тільки у випадку порушення порядку судочинства;
- гласність суду– відкрите, публічне засідання суду (у присутності публіки й преси);
- уводився суд присяжних від усіх станів;
- загальність сторін (прокурор – адвокат).
| - це найбільш послідовна з буржуазних реформ Російської імперії в середині XIX в.;
- однак вона суперечлива, тому що зберігала станово-феодальні пережитки:
- залишалася деяка нерівність для громадян різних станів (окремі суди для духівництва і військових, волосні суди для селян);
- залишалася публічність страти (повішення);
- залишалося 65 покарань за релігійні злочини;
- у 1889 р. скасували «мирові» суди, крім Петербурга, Москви і Одеси.
- Однак реформа сприяла підвищенню законності в судочинстві, впливу громадськості на судовий процес.
|
| Земська реформа
(викликана прагненням царату послабити демократиний рух у країні шляхом залучення на свою сторону лібералів, які замість критики держави повинні були працювати в державних органах місцевого самоврядування)
| 1864 р.
| створювалися виборні органи влади у межах губернії, повіту, земства;
у земствах були представники всіх верств населення;
земства були позбавлені політичних прав, займалися винятково місцевими господарськими і соціально-культурними питаннями (піклуванням і змістом шкіл, лікарень, пошти, божевільних будинків, ветеринарних служб);
земствам заборонялося збирати податки із промислових підприємств, що позбавляло їх фінансів;
виконавча влада земств була обмежена, тому що для виконання своїх обов’язків, наприклад, за дозволом збирати податки, будувати школи, лікарні і т.п., треба було звертатися у вищі державні установи;
губернатор і міністр внутрішніх справ мали право вето на діяльність земств.
| Земства зіграли позитивну роль:
у розвитку налагодження системи охорони здоров’я;
у статистичнім вивченні господарства Росії й України (земства щороку випускали статистичні збірники про наявність на своїй території кількості селян, городян, дітей, лісових угідь і т.д.).
Земства зі своїх рядів висунули багато відомих суспільних діячів, які відбувалися в основному з демократично настроєної інтелігенції.
Земства брали участь як у загально-демократичному, так і в національному русі.
|
| Реформа міського самовряду-вання
(викликана прагненням влади перекласти на плечі місцевого керування ряд невирішених царатом проблем)
| 1870-1876 рр.
| створювалися виборні органи влади – міські думи, які мали свій виконавчий орган – міські управи; на чолі якої – міський голова;
міські думи вирішували питання місцевого благоустрою, охорони здоров’я, створення, розвитку промисловості і торгівлі.
| Міські думи, як і земства, у сферах своєї діяльності мали позитивні результати.
|
| Військова реформа
(викликана ви-могою реорганізації армії після поразки в Крим-ській війни)
| 1864-1883 рр.
| територія Росії ділилася на 10 військових округів. В Україні було створено три військових округи: Київський, Одеський, Харківський;
уведена загальна військова повинність для чоловіків з 21 року (замість рекрутської служби строком 25 років);
скорочення терміну військової служби (піхота – 6 років і 9 років у запасі), флот – 7 років і 3 роки у запасі);
для осіб, яки мали освіту, встановлювався більш короткий термін служби;
скасування тілесних покарань в армії;
поліпшувалися навчання військ і підготовка офіцерських кадрів;
відкривалися військові училища і гімназії, юнкерські училища;
армія була обладнана сучасними видами зброї;
створений паровий військовий флот;
дворянство й духівництво звільнялися від військової служби.
| Підсилювалася мобільність і боєздатність російської армії.
|
| Шкільна реформа
(викликана збі-льшенням по-питу на фахівців у зв’язку з початком капі-талістичного розвитку (по-треба в інжене-рах, механіках, лікарях і т.п.)
| з 1864 р.
| вводилася єдина система початкової освіти (державні і приватні школи, засновані громадськими організаціями; керували ними шкільні ради);
створювалася мережа чоловічих, жіночих, класичних і реальних гімназій; у класичних гімназіях – перевага гуманітарних предметів, випускники яких без вступних іспитів зараховувались на подальше навчання до університетів; реальні гімназії надавали знання з природного циклу, випускники мали право продовжувати навчання лише у вищих технічних навчальних закладах;
право на освіту одержували всі версти населення, які були здатні заплатити за навчання;
університети з 1866 р. одержали більшу автономію;
удосконалені програми навчання;
звернули увагу на створення популярної літератури, підручників;
відкриті земські школи;
створювалися недільні школи для навчання дорослих.
| Розширилася мережа навчальних закладів.
Демократизація процесу навчання.
Поліпшення якості освіти. Однак реформа всі проблеми розв’язати не могла: - різко підвищувалася плата за навчання; - жінкам як і раніше заборонялося навчатися в університеті; - існувало обмеження на навчання євреїв.
|
| Цензурна реформа
(для посилення контролю над найбільш осві-ченою частиною населення України)
| 1863 р.
| Ø створені спеціальні органи цензури;
Ø цензурні установи виводилися з-під відомства міністерства народної освіти і підкорялися міністерству внутрішніх справ;
Ø у складі міністерства внутрішніх справ створювалося управління по справах печаті і центральний комітет іноземної цензури;
Ø продовжувала діяти і церковна цензура.
| Здійснюючи демократизацію суспільного життя, влада одночасно поступово встановлювала свій твердий контроль над освіченою частиною населення України.
|
| Фінансова реформа
(викликана по-требою країни у реформуванні фінансів після Кримської вій-ни і необхідніс-тю пошуку за-собів для про-ведення селян-ської реформи, для надання фі-нансової допо-моги країни у зв’язку з пере-ходом на шлях капіталістичного розвитку)
| 1862 р.
1864 р.
| 1. централізоване управління грошовим господарством у руках міністерства фінансів; створений Державний банк (1860 р.);
2. створений єдиний державний ревізійний центр;
3. створені єдині державні каси, які зосереджували у своїх руках усі доходи і витрати держави;
4. введення акцизного податку на спиртних напоїв;
5. збільшені податки на товари масового споживання.
| 6. Упорядковане управління фінансами.
7. Сформована більш-менш чітка податкова система, хоча при цьому ще довго зберігався невиправдано важкий подушний податок.
|
