Методичні рекомендації. При відповіді на перше питання теми необхідно визначити та розкрити зміст об’єктивної сторони злочину як сукупності ознак

При відповіді на перше питання теми необхідно визначити та розкрити зміст об’єктивної сторони злочину як сукупності ознак, що характеризують зовнішню сторону злочинного посягання. Далі слід показати, які ознаки характеризують об’єктивну сторону складу злочину і на цій підставі привести існуючу у науковій та навчальній літературі класифікацію цих ознак на обов’язкові (необхідні) та факультативні (необов’язкові). При цьому треба пам’ятати, що в кримінально-правовій літературі це питання вирішується неоднаково. Деякі автори вважають, що обов’язковими ознаками об’єктивної сторони складу злочину є суспільно небезпечне діяння (дія або бездіяльність), суспільно небезпечні наслідки та причинний зв’язок між ними, всі останні – факультативні ознаки. На думку інших авторів, обов’язковою ознакою об’єктивної сторони складу злочину є тільки суспільно небезпечне діяння, а інші ознаки є факультативними. Необхідно коротко викласти думки різних дослідників з цього питання та визначити своє ставлення до цієї проблеми. Потім слід показати, яке значення має об’єктивна сторона злочину для кваліфікації злочинів та відмежування одних злочинів від інших тощо.

Розглядаючи питання про поняття діяння, як свідомої, вольової, суспільно-небезпечної та протиправної поведінки людини, яка може виявлятися у двох формах: дії чи бездіяльності. Всі ці ознаки треба розкрити. Особливу увагу необхідно приділити характеристиці умов відповідальності за злочинну бездіяльність. Тут необхідно висвітлити питання про обставини, які впливають на вольовий характер діяння (непереборна сила, фізичний та психічний примус) та визначити їх значення для вирішення питання про об’єктивну сторону.

При характеристиці питання про суспільно небезпечні наслідки злочину необхідно дати поняття наслідків, назвати їх види та показати кримінально-правове значення злочинних наслідків для вирішення питання про кваліфікацію злочину та призначення покарання. Тут на конкретних прикладах треба показати, що в одних статтях Особливої частини КК суспільно небезпечні наслідки вказуються як обов’язкова ознака об’єктивної сторони, а в інших – ні. Виходячи з такої конструкції складів злочину, треба пояснити їх поділ на “матеріальні” та “формальні”. Необхідно показати практичне значення такого поділу.

Викладаючи питання про причинний зв’язок, треба мати на увазі, що наука і судова практика з кримінальних справ не виробили свого особливого вчення про причинний зв’язок. Вони виходять із загально-визнаних положень філософії про причинність, ураховуючи специфіку кримінального права. Більш обґрунтованою точкою зору в науці кримінального визнається теорія необхідного спричинення, згідно з якою причинний зв’язок як ознака об’єктивної сторони є закономірним, необхідним зв’язком між суспільно небезпечним діянням та суспільно небезпечними наслідками. Слід показати найбільш типові виявлення необхідного причинного зв’язку і відокремити його від випадкового зв’язку.

Відповідаючи на останнє питання теми, необхідно визначити поняття таких ознак об’єктивної сторони злочину, як час, місце, обстановка, спосіб та знаряддя вчинення злочину та показати їх значення для вирішення питання про кримінальну відповідальність: як обов’язкових ознак основного складу злочину; як ознак кваліфікуючих складів злочину та як обставин, що враховуються при призначенні покарання.

Нормативні акти та література:

 

1. Кримінальний кодекс України // Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2001, N 25-26, ст.131.
2. Збірник Постанов Пленуму Верховного Суду України у кримінальних справах: 1973-2010. / Гуторова Н.О., Житний О.О. - Х.: «Одисей» 2011.
3. Кримінальний кодекс України: наук.-практ. Комент. / Ю.В. Баулін, В.І. Борисов, С.Б. Гавриш та ін..; за заг. ред. В.В. Сташиса, В.Я. Тація. – Вид. 4-те, допов. – Х.: ТОВ «Одіссей», 2008. – 1208 с.
4. Кримінальне право України: Загальна частина: підручник / Ю.В. Баулін, В.І. Борисов, В.І. Тютюгін та ін..; за ред.. В.В. Сташиса, В.Я. Тація. – 4-те вид., переробл. і допов. – Х.: Право, 2010. – 456 с.

5. Энциклопедия уголовного права. Т. 4. Состав преступления. Издание проф. Малинина, СПб, 2005. - 798 с. (Глава ІІІ. Объективная сторона преступления. Автор: В.Б. Малинин – С. 237-502).

6. Пионтковский А. А. Учение о преступлении по советскому уголовному праву, 1961. – С. 155-241.

7. Кудрявцев В.Н. Объективная сторона преступления. М.: Юрид.лит, 1960. – 244 с.

1. Ковалев М.И. Проблемы учения об объективной стороне состава преступления. - Красноярск: Изд-во Краснояр. ун-та, 1991. - 176 с.
2. Тер-Акопов А.А. Бездействие как форма преступного поведения. – М.: Юрид. лит., 1980. – 152 с.
3. Бойко А.И. Преступное бездействие. – СПб.: Юрид.центр Пресс, 2003. – 320 с.
4. Церетели Т.В. Причинная связь в уголовном праве. – М.: Госюриздат., 1963. – 382 с.

12. Ярмыш Н.И. Теоретические проблемы причинно следственно-следственной связи в уголовном праве (философско-правовой анализ: Монография: Научное издание. Х.: Право, 2003. – 512 с.

13. Музыка А. А., Багиров С. Р. Причинная связь: уголовно-правовой очерк. – Хмельницкий: Изд-во Хмельницкого университета управления и права, 2009. – 112 с.

14. Кузнецова Н.Ф. Значение преступных последствий для уголовной ответственности. М.: Госюриздат, 1958. - 220 с.

1. Берзін П.С. Злочинні наслідки: поняття, основні різновиди, кримінально-правове значення. – К.: Дакор, 2009. – 736 с