Поняття та ознаки нововиявлених обставин у кримінальному провадженніОсобливість перегляду судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами визначається юридичною природою цих обставин. Кримінальний процесуальний кодекс України не містить нормативне визначення поняття нововиявлених обставин. Однак це питання має велике теоретичне і практичне значення. Так, нововиявлені обставини – достовірно встановлені шляхом досудового розслідування та судового розгляду (або лише судового розгляду) суттєво важливі для справи нові факти чи їх обставини, які існували в момент вирішення кримінального провадження (справи), але не були відомі суду, і саме це істотно вплинуло на правильність ухваленого судом рішення[39]. [6, с. 16] На думку Л. С. Морозової, взагалі нововиявлені обставини — це юридичні факти, які мають істотне для справи значення, які існували на момент ухвалення рішення, але не були і не могли бути відомі ані заявнику, ані суду, який виконав усі вимоги закону зі збирання доказів і встановлення об'єктивної істини. В. Назаренкова виділяє наступні ознаки нововиявлених обставин: - вони існували до ухвалення судового рішення, але не були і не могли бути відомі суду і заявнику; - входять до предмету доказування; - відкрилися після набрання рішенням законної сили. І. М. Зайцев визначав нововиявлені обставини як юридичні факти, які мають істотне значення для справи та існували на момент розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявникові і, відповідно, суду. Взагалі визначення поняття «нововиявлених обставин» можна формулювати, проаналізувавши зміст норм статті 459 Кримінального процесуального кодексу. Так, під нововиявленими обставинами необхідно розуміти істотні для справи обставини, які об'єктивно існували на момент розгляду справи судом, але не були і не могли бути відомі сторонам, а також суду на час розгляду такої справи. А отже, нововиявлені обставини – це встановлені розслідуванням або вироком суду, що набрав законної сили, і викладені у заяві учасників судового провадження юридичні факти, які знаходяться в органічному зв'язку з елементами предмета доказування у кримінальній справі і спростовують їх через попередню невідомість та істотність висновків, що містяться у вироку, ухвалі, як такі, що не відповідають об'єктивній дійсності[40]. [16, с. 865] У деяких країнах вживається спеціальний термін «нові обставини» — обставини, які виникли після винесення судового рішення. Такий термін, поряд з терміном «нововиявлені обставини», вжитий також у згаданій статті 4 Протоколу №7 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року[41]. [19, с. 70] Обов’язковою ознакою нововиявлених обставин є наявність на момент винесення судового рішення. Включення до нововиявлених таких обставин, як встановлення Конституційним Судом неконституційності закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого судом, здається необґрунтованим. За загальним правилом нововиявлені обставини повинні бути встановлені вироком суду, що набрав законної сили. Таке правило ґрунтується на статті 62 Конституції, за змістом якої єдиним процесуальним актом, яким громадянин може бути визнаний винним у скоєнні злочину і підданий у зв’язку з цим кримінальному покаранню, є вирок, ухвалений судом у результаті розгляду кримінальної справи в судовому засіданні. Виключеннями із цього правила може бути неможливість ухвалення вироку у зв’язку зі: - смертю винної особи; - закінченням строку давності притягнення до кримінальної відповідальності; - закриттям кримінальної справи у зв’язку із звільненням від кримінальної відповідальності; - оголошенням акта амністії чи помилування; - психічним захворюванням винної особи[42]. [19, с. 70] Нововиявленими слід вважати обставини (як фактичного, так і правового характеру), які: - об'єктивно існували на момент вирішення кримінальної справи; - не були відомі і не могли бути відомі на той час суду та хоча б одній особі, яка брала участь у справі. Наявність обох цих умов для визнання обставини нововиявленою є обов'язковою. Тобто це випадки, коли немає вини суду у неправосудності судового рішення, за винятком, коли "невідомість обставини суду" не властива лише такій підставі, як злочинні зловживання суддів[43]. [17, с. 612] Відповідно до частини 2 статті 459 Кримінального процесуального кодексу України до нововиявлених обставин відносяться: - істотні обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою про перегляд; - сфальсифіковані докази і завідомо неправильний переклад; - зловживання суддів; - скасування преюдиційного судового рішення; - неконституційність правового акта, що був застосований судом. Цей перелік хоч і є вичерпним, однак перша обставина, яка зазначена у ньому, сформульована доволі гнучко, власне, як визначення нововиявленої обставини. Важливо не порушувати балансу між можливістю переглянути судове рішення за нововиявленими обставинами і принципом юридичної визначеності, який є складовою верховенства права. Принцип юридичної визначеності вимагає, серед іншого, що якщо суди остаточно вирішили питання, їхнє рішення не повинне братися під сумнів. Юридична визначеність передбачає повагу до принципу остаточності рішень. Цей принцип наголошує, що жодна зі сторін не повинна вимагати перегляду остаточного і обов'язкового судового рішення лише з метою повторного слухання та ухвалення нового рішення у справі. Відхилення від цього принципу можна виправдати лише наявністю обставин суттєвого і непереборного характеру. Європейський суд з прав людини допускає можливість судового перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами, але лише в межах, що не порушують принципу юридичної визначеності. Нововиявлені обставини характеризуються такими ознаками: - невідомість про них суду з причин, від нього незалежних; - суттєве значення для справи; - наявність в об'єктивній дійсності до постановлення вироку; - неможливість урахування під час провадження в справі постановлення вироку в зв'язку з невідомістю їх суду; - їх відкриття тільки після набрання вироком суду законної сили; - їх спеціальне розслідування прокурором або, за його дорученням, слідчим. Обов'язковою умовою розгляду справи за нововиявленими обставинами є те, що обставини, які наводяться як підстава для поновлення справи, повинні бути абсолютно новими, раніше невідомими слідчим органам і суду, такими, що у матеріалах справи не висвітлені і потребують окремого розслідування. За нововиявленими обставинами можуть бути переглянуті судові рішення (вироки, ухвали) всіх судів. Новими визнаються обставини незалежно від того, чи були вони відомі будь-кому із учасників процесу, головне, щоб вони не були відомі органам, які проводили розслідування, і суду. У статті 459 Кримінального процесуального кодексу України передбачає п´ять груп підстав, за якими вирішується питання про поновлення провадження за нововиявленими обставинами. Так, штучне створення або підроблення доказів означає їхню завідому неправильність, розраховану на введення суду в оману, наприклад внесення службовою особою до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей або інше підроблення документів (стаття 366 Кримінального кодексу України); підроблення документа, який надає права або звільняє від обов'язків, іншими особами (стаття 358 Кримінального кодексу України); штучне створення доказів (занесення в квартиру особи, не причетної до вчинення злочину, предметів, що були викрадені в потерпілого, або таких, за збереження яких передбачена кримінальна відповідальність, – зброї, наркотиків; знищення, підміна речових доказів та інше) тощо. Штучне створення або підроблення доказів може бути вчинене як учасниками процесу, так і іншими особами (наприклад, їхніми родичами, друзями, іншими особами, – як за винагороду, так і з інших мотивів). Штучне створення або підроблення доказів, неправильність перекладу висновку і пояснень експерта, а також завідомо неправдиві показання свідка, потерпілого, обвинуваченого, підсудного, на яких ґрунтується вирок, можуть бути підставою для перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами, якщо вони спричинили постановлення необґрунтованого або незаконного судового рішення. Під зловживанням суддів слід розуміти вчинення ними умисних дій, які містять склад злочину і спричинили винесення завідомо неправосудного вироку, постанови, ухвали. Вчинення злочину суддею, внаслідок якого було ухвалено незаконне або необґрунтоване рішення (наприклад, зловживання посадовим становищем, одержання хабара, ухвалення завідомо неправосудного рішення тощо), може вважатися нововиявленою обставиною, якщо вину судді встановлено вироком суду, що набрав законної сили. Під зловживанням прокурора, слідчого слід розуміти притягнення ними до кримінальної відповідальності завідомо невинних, примушення давати показання, завідомо незаконне затримання, привід або арешт, порушення права на захист (статті 371, 372,373, 374 Кримінального кодексу України) тощо. Факти неправильної оцінки доказів, неправильного застосування закону, призначення несправедливого покарання, якщо вони не були результатом зловживання суддів або осіб, що проводили розслідування, не можуть бути визнані нововиявленими обставинами. Установлення після винесення вироку нових епізодів злочинних дій засудженого, якщо справу щодо них можна розслідувати і розглядати окремо, не може служити підставою для перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами. Відповідно до правил статті 90 Кримінального процесуального кодексу України рішення національного суду або міжнародної судової установи, яке набрало законної сили і ним встановлено порушення прав людини і основоположних свобод, гарантованих Конституцією України і міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, має преюдиціальне значення для суду, який вирішує питання про допустимість доказів. Тому обставину, встановлену судовим рішенням, що набрало законної сили, не потрібно доводити при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі сторони чи особа, щодо якої встановлено обставину. Така обставина при розгляді іншої справи вважається встановленою на підставі преюдиційного судового рішення. Однак якщо таке рішення буде скасоване, наприклад у касаційному порядку, тоді виникне підстава для перегляду ухваленого на його основі судового рішення, тобто з урахуванням відповідної обставини, встановленої преюдиційним рішенням. При перегляді судового рішення за нововиявленими обставинами обставину, яка раніше була встановлена іншим судовим рішенням, через його скасування треба буде довести чи, навпаки, спростувати. Неконституційність закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, які застосував суд при вирішенні справи, теж може бути нововиявленою обставиною, але за умов, що така неконституційність встановлена Конституційним Судом України. До інших нових обставин належать: - дані про вчинення злочину іншою особою, а не тим, кого засуджено у справі; - виявлення живою особи, що вважалася вбитою; - виявлення факту неосудності засудженого в момент вчинення ним суспільно небезпечного діяння; - дані про невинуватість засудженого в тій або іншій частині злочинів, що ставляться йому у вину; - виявлення раніше не відомих учасників злочину; - встановлення більшого розміру викраденого майна; - викриття обману, якщо засуджений видавав себе за іншу особу; - установлення факту смерті потерпілого у випадках, коли винний був засуджений за заподіяння тілесних ушкоджень; - інші обставини. Ураховуючи те, що згідно з пунктом 1 частини 2 статті 459 Кримінального процесуального кодексу України нововиявленими обставинами визнано лише неправильність перекладу висновку і пояснень експерта, а також завідомо неправдиві показання свідка, потерпілого, підозрюваного, обвинуваченого, на яких ґрунтується вирок, тому неправильні показання свідка, потерпілого, дані в результаті добросовісної помилки, слід також відносити до інших обставин. Висновок і пояснення судового експерта будуть неправильними як у випадку дачі завідомо неправильного висновку або пояснення, так і внаслідок помилки цього спеціаліста при вирішенні питань, що вимагають спеціальних знань, і їх також слід відносити до інших обставин. Факт добросовісної помилки свідка, потерпілого, експерта, перекладача, а також неправильність показань обвинуваченого, підсудного встановлюється матеріалами розслідування. Нововиявлені обставини, як штучне створення або підроблення доказів, неправильний переклад висновку і пояснень експерта, завідомо неправдиві показання свідка, потерпілого, завідомо неправильний висновок і пояснення судового експерта, зловживання прокурорів, слідчих і суддів повинні бути установлені вироком суду, а при неможливості його постановлення – матеріалами розслідування. Поновленню справи за такими нововиявленими обставинами обов'язково повинно передувати притягнення до кримінальної відповідальності й засудження осіб, винних у штучному створенні або підробленні доказів, у дачі свідомо неправдивих показань свідка, потерпілого, експерта, перекладача, прокурора, судді та інших осіб. Смерть такої особи не є перешкодою до провадження справи з метою реабілітації живого, як і смерть незаконно засудженого з вини цієї особи не може бути перешкодою до поновлення справи з метою реабілітації померлого. Однак через недоцільність засудження мертвого і зайвого затягування реабілітації живого закон надає можливість установлення названих обставин шляхом їх розслідування без наступного судового розгляду і винесення вироку. Неможливість постановлення обвинувального вироку стосовно осіб, що вчинили злочинне посягання проти правосуддя, може мати місце у випадках наявності нереабілітуючих підстав, наприклад закінчення строків давності притягнення до кримінальної відповідальності. Характерними ознаками нововиявлених обставин є такі: - нові факти й обставини, а не додаткові матеріали, які не були представлені в суді внаслідок неякісного розслідування кримінального провадження; - нові факти й обставини повинні бути достовірно і безсумнівно встановлені іншим вироком або рішенням суду, які вступили в законну силу, а також дослідженими в судовому засіданні матеріалами досудового розслідування або шляхом дослідження у судовому розгляді документів і матеріалів, доданих до заяви іншими учасниками процесу. Це повинні бути нові факти чи їх обставини не просто будь-які, а тільки такі, важливість яких вплинула на правильність постановлення судом рішення. Для ініціювання питання про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами нові факти і обставини повинні були існувати в той момент, коли виносилося судове рішення. Наприклад, розглядається кримінальне провадження щодо обвинувачення особи за частиною 1 статті 121 Кримінального кодексу України, але ще до видалення суду в нарадчу кімнату потерпілий помер від завданих йому тілесних ушкоджень, про що суд не був проінформований. В такому випадку після вступу вироку в законну силу можна вирішувати питання про його перегляд за нововиявленими обставинами для кваліфікації дії винної особи. По-іншому вирішується таке питання у випадку, коли потерпілий помирає після набрання вироком законної сили стосовно особи, яка завдала йому тілесні ушкодження. У даному випадку для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами немає підстав, якщо вирок своєчасно не був оскаржений в апеляційному та касаційному порядках. - нові факти й обставини повинні бути встановлені після ухвалення вироку, який вступив в законну силу; - нові факти й обставини не були відомі суду до моменту оголошення судового рішення. Отже, просто будь-які факти й обставини можуть і не бути підставою для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами, якщо вони мали місце після ухвалення вироку. Саме цим відрізняються нові факти та обставини від нововиявлених фактів та обставин.
|
