Особливості використання спеціальних знань під час розслідування кримінальних правопорушень проти статтэвоъ свободи та статевоъ недоторканосты особи
Судово-медична експертиза потерпілої особи дає можливість пере- вірити вірогідність заяви про зґвалтування, а також одержати докази вчиненого насильства. Успіх проведення судово-медичної експертизи значною мірою за- лежить від того, скільки часу минуло з моменту вчинення злочину. Це пояснюється, зокрема, тим, що розриви дівочої незайманої (непороч- ної) пліви при дефлорації загоюються протягом 6 — 14 днів. Пізнішецього строку визначити давність порушення незайманої пліви прак- тично неможливо. Сліди ж статевих зносин можна виявити, як прави- ло, не пізніше 4–5 діб. Характер питань, поставлених перед експертами, залежить від конкретної ситуації, однак має своєю метою встановлення таких об- ставин: 1) чи досягла особа статевої зрілості; 2) чи жила потерпіла особа статевим життям; 3) чи є в потерпілої особи ушкодження, які їх характер і походження, чим вони могли бути заподіяні та їх давність; 4) чи не могла потерпіла особа заподіяти собі ушкодження сама; 5) чи порушена цілість дівочої пліви в потерпілої особи, а якщо так, то яка давність цього порушення; 6) чи є в статевих шляхах потерпілої особи або на інших частинах її тіла сліди сперми, крові та ін.; 7) чи не на- стала вагітність, а якщо так, то яка її давність; 8) чи не заражена по- терпіла особа венеричною хворобою, а якщо так, то якою і як давно. Перелік питань може бути доповнено залежно від конкретних обставин кримінальної справи. Призначення судових експертиз. При розслідуванні зґвалтувань найчастіше призначаються судово-біологічні, цитологічні, трасологіч- ні, судово-ґрунтознавчі, судово-психологічні, судово-психіатричні експертизи. Судово-біологічна експертиза, при проведенні якої досліджуються плями крові, виявлені на одязі, білизні та тілі підозрюваного і потер- пілої особи, дозволяє встановити статеву належність крові, визначити її групову належність та ін. На вирішення експерта можна поставити такі питання: а) чи є на даних предметах (одягу та ін.) кров; б) якщо кров належить людині, то яка її група; в) яка статева належність крові в плямі; г) чи збігається ця кров за групою із наданими на експертизу зразками крові підозрюваного і потерпілої особи; ґ) яке регіональне походження крові; д) яка давність утворення плям крові; е) чи належить кров конкретній особі та ін. На вирішення цитологічної експертизи можна поставити такі пи- тання: 1) яка статева належність волосся і часток тканин людини; 2) чи є на одязі, тілі та у піднігтьовому вмісті потерпілої особи і підозрю- ваного тканеві та інші біочастинки людини, від якої вони відділилися; 3) яке регіональне походження цих частинок, чи мають вони групову специфічність; 4) яке регіональне походження слідів крові та ін. Трасологічна експертиза вирішує такі питання: 1) чиїм взуттям залишено слід на місці події; 2) сліди чиїх пальців є на предметах, що становлять обстановку місця події, на дзеркальці, гаманці, сумочці потерпілої особи; 3) чи не залишено сліди зубів на тілі підозрюваного потерпілою особою і навпаки; 4) чи не розрізаний одяг потерпілої осо- би ножем, вилученим при обшуку підозрюваного, та ін. Судово-ґрунтознавча експертиза призначається для визначення того, чи не походять частинки ґрунту, бруду, виявлені на взутті та одя- зі підозрюваного, з конкретної ділянки місцевості (місця, де сталося зґвалтування). Судово-психологічна експертиза призначається для вирішення таких питань: а) здатність зазначених осіб правильно сприймати об- ставини, які мають значення для справи, та давати щодо них свідчення; б) можливість запам’ятати в конкретній ситуації прикмети зовнішно сті людини, предметів, ділянок місцевості тощо; в) наявність або відсут- ність стану фізіологічного афекту чи іншого емоційного стану; г) психологічні особливості особи (темперамент, характер, потреби, інте реси тощо), чи усвідомлювала потерпіла особа значення дій, які вчиняли з нею, та ін. Судово-психіатричні експертизи проводяться з метою виявлення психічних захворювань як у підозрюваного (обвинуваченого), так і в потерпілої. Безпосереднім документом, що регламентує порядок виконання судово-медичних експертиз при статевих злочинах єПравила проведення судово-медичних експертиз (обстежень) з приводу статевих станів у бюро судово-медичної експертизи, затверджені наказом МОЗ України від 17 січня 1995 р. № 6.
|
