Мета роботи. Метою роботи є вивчення порядку й закріплення практичних навичок випробувань та регулювання камертонних генераторів ГКШ і приймачів ПДК системи частотногоМетою роботи є вивчення порядку й закріплення практичних навичок випробувань та регулювання камертонних генераторів ГКШ і приймачів ПДК системи частотного диспетчерського контролю. 1.2 Загальні положення Система частотного диспетчерського контролю (ЧДК) являє собою автоматичну систему збору діагностичної інформації про стан сигнальних установок перегінних пристроїв автоблокування, переїзної сигналізації та станційних пристроїв електричної централізації стрілок та сигналів (ЕЦ). При цьому в кожній сигнальній установці контролюються наступні параметри: - справність основної та резервної ниток лампи червоного вогню прохідного світлофора; - стан рейкового кола блок-ділянки; - наявність напруги в основному та резервному фідерах електроживлення сигнальної установки; - включення режиму подвійного зниження напруги (ДСН). В установці автоматичної переїзної сигналізації перевіряється: - справність основної та резервної ниток ламп переїзних світлофорів; - стан реле включення забороняючих вогнів переїзного світлофора; - справність комплекту мигання; - наявність напруги в основному та резервному фідерах електроживлення; - включення режиму ДСН. В пристроях ЕЦ системою ЧДК контролюється: - стан головних і деяких бокових колій; - показання (дозвільне або забороняюче) вхідних світлофорів; - групова інформація про показання вихідних світлофорів по горловинах станції; - стан ділянок наближення та віддалення станції. Перелічена вище інформація поділяється на дві групи: - для поїзного диспетчера (ДНЦ): стан блок-ділянок та приймально-відправних колій, показання вхідних і вихідних світлофорів; - для обслуговуючого персоналу дистанції сигналізації та зв’язку і оперативного персоналу прилеглих станцій: електромеханіка СЦБ (ШН), чергового по проміжній станції (ДСП), чергового змінного інженера дистанції (ШЧД). Принцип роботи системи ЧДК
На кожній сигнальній установці прохідних світлофорів автоблокування та переїзної сигналізації встановлюються камертонні генератори ГКШ. Для передачі контрольної інформації про стан відповідних пристроїв, як відомо з курсу дисципліни «Теорія автоматичного управління», здійснюється модуляція сформованих ними первинних сигналів. Для цього використовується контактна логічна схема, що являє собою послідовне і паралельне з’єднання контактів реле, положення яких визначає характер контрольної інформації і пріоритет її передачі в лінію ДСН-ОДСН. Зазначена лінія служить каналом зв’язку для передачі контрольної і діагностичної інформації, що збирається з кожної сигнальної та переїзної установки. З сигнальних установок та переїздів ця інформація одночасно передається на суміжну з перегоном проміжну станцію, на якій для її приймання й розшифрування встановлюється: - блок живлення реле ДСН типу ДСНП-2; - підсилювач модульованого сигналу УПДК-2; - приймачі ПК5 (з індексом від 1 до 8). Принципові схеми зазначених блоків і опис їх роботи детально наведені в роботах [1, 2]. Кожний камертонний генератор формує одну із 16 фіксованих частот модульованого сигналу в діапазоні від 319 до 1523 Гц. Розподіл зазначених частот в залежності від індексу і ГКШ (ГКШ- і) наведений у табл. 1.1. По перегону генератори ГКШ розташовують таким чином, щоб до станції частота кодового сигналу підвищувалася і передача сигналу на більш високій частоті виконувалася на меншій відстані. Таблиця 1.1 – Розподіл частот ГКШ в залежності від їх індексів та значення припустимих відхилень частоти
Генератор ГКШ (рис. 1.1) складається із задаючого каскаду, підсилювача та випрямляча, доповненого згладжуючими конденсаторами. Маніпуляція (цифрова модуляція) несучої (фіксованої) частоти здійснюється за допомогою мультивібратора із зміненням шпаруватості імпульсів у залежності від положення контактів реле, увімкнених у логічну схему аналіз стану діагностованого приладу сигнальної або переїзної установки. Підсилювач УПДК-2 (рис. 1.2) призначений для попереднього підсилення модульованих сигналів усіх камертонних генераторів сигнальних та переїзних установок. Він виконаний за двотактною схемою зі трансформаторним входом і виходом. Приймачі ЧДК типу ПК5 (рис. 1.3) призначені для селективного вибору та підсилення модульованих сигналів камертонних генераторів ГКШ. Застосовуються вісім модифікацій ПК5. Кожний приймач має два незалежних селективних каскади приймання сигналів з підключеним електромагнітним реле на виході. Модифікація приймача ПК5 відповідає певній парі модифікацій генератора ГКШ. Дана відповідність визначається згідно з табл. 1.2.
Таблиця 1.2 – Відповідність модифікацій ПК5 і генератора ГКШ
Для передачі частотного сигналу з кожної станції на пост ДНЦ та ШЧД на посту ЕЦ розташовують лінійні генератори ГЛ1 – ГЛ15, номери яких відповідають порядковому номеру частоти, що ними виробляється. На кінцевій станції розташовують тактовий генератор ГТ, що виробляє тактові імпульси частотою 1523,5 Гц для синхронізації роботи генераторів ГЛ. При роботі ГТ від його тактових імпульсів на всіх проміжних станціях і на посту ДНЦ приводяться у рух спеціальні розподілювачі, які замикають вихідні кола, по яких послідовно контролюються станційні об’єкти. З кожної проміжної станції від генераторів ГЛ1 – ГЛ15 у лінію диспетчерського контролю (ДК) одночасно подаються частотні сигнали на пост ДНЦ. Прийняті на посту частотні сигнали розшифровуються, після чого визначається станція, з якої потрапив сигнал, а також стан контрольованого об’єкта на станції. Візуальний контроль стану об’єктів на перегонах і станціях причасні працівники (ДНЦ, ШЧД, ДСП) здійснюють на основі індикації, що виконується спеціальними лампочками, розташованими на відповідних табло.
Рисунок 1.1 – Схема генератора ГКШ сигнальної та переїзної установки
Рисунок 1.2 – Схема підсилювача УПДК-2
Рисунок 1.3 – Схема приймача ПК5 1.3 Опис робочого місця Дослідження характеристик елементів ЧДК та їх регулювання виконується на лабораторному макеті, який місить камертонні генератори ГКШ-1 і ГКШ-2, джерело живлення ДСНП-2, підсилювач УПДК-2 та приймач ПК5-1. Засобами дослідження і регулювання зазначених приладів у складі макету є генератор сигналів Г3-102, частотомір Ч3-33, осцилограф С1-55, мілісекундомір Ф-209 та мультиметр ВР-11А. 1.4 Програма виконання роботи 1. Самостійно перед виконанням лабораторної роботи використовуючи літературні джерела [1 – 3] ознайомитися із принциповими схемами генератора ГКШ, підсилювача УПДК-2 і приймача ПК5. Підготуватися до складання допуску до лабораторної роботи, відповівши на контрольні запитання 1 – 8 (див. п. 1.7). 2. Пройти допуск до виконання лабораторної роботи шляхом письмового опитування або тестування на ЕОМ за вказівкою керівника роботи. 3. Перевірити роботи генератора ГКШ та частотоміра Ч3-33. 4. Визначити амплітуду і частоту сигналу спрацювання обох каскадів приймача ПК5-1. 5. Визначити частоту сигналів, що виробляються генераторами ГКШ-1 і ГКШ-2, дослідити при цьому їх форму. 6. Провести електричні з’єднання генераторів, встановлених на сигнальній установці та установці переїзної сигналізації з підсилювачем і приймачем проміжної станції. 7. Відрегулювати необхідні рівні сигналів ГКШ та дослідити сумісну роботу пристроїв системи ЧДК. 8. Дослідити роботу пристроїв ЧДК при різних визначених станах реле логічної схеми вибору сигналу. 9. Відповісти на контрольні запитання. 10. Скласти звіт з лабораторної роботи. 1.5 Методика виконання роботи Пройти допуск до виконання лабораторної роботи, для чого відповісти на контрольні питання 1 – 8 та/або пройти додатковий тест на ЕОМ або письмово (за вказівкою викладача).
|
