Методи стимулювання і мотивації навчально-пізнавальної діяльності студентів

Методи формування пізнавального інтересу

Методи стимулювання обов’язку і відповідальності у навчанні

Методи контролю і самоконтролю

Тестування

Взаємоконтроль

Самоконтроль

Методи контролю

Усне опитування (фронтальне, індивідуальне; колоквіум), письмове опитування (тестова перевірка знань, робота з індивідуальними картками, самостійна робота за варіантами).

 

· Методичне забезпечення

· Навчальна програма

· Робоча програма

· Опорні конспекти лекцій

· Методичні рекомендації до семінарів і самостійної роботи

· Пакет ККР

· Тести

· Варіанти модульних контрольних робіт

· Залікові запитання

· Методичні посібники

Методика соціально-педагогічної роботи з людьми похилого віку / укл. Ковальчук І.В., Филипчук В.С.- Чернівці, 2009.- 183 с.

· Розподіл балів, які отримують студенти

Поточне тестування та самостійна робота

Змістовий модуль 1-45 БАЛІВ

Т1Л.

Т2С

Т3С

Т4Л

Т5С.

Т6 С

Т7Л.

Т8Л.

Т9Л.

Т10Л

Т11Л

Т12С

М.К.

Поточне тестування та самостійна робота Підсумко­вий тест екзамен 30 БАЛІВ Сума 100 БАЛІВ

Змістовий модуль 2-25 БАЛІВ

Т1Л

Т2СР.

Т3СР

Т4Л

Т5С

Т6С

Т7СР

Т8С

Т9СР

Т10СР

Т11С

МК

· Критерії оцінювання навчальних досягнень студентів за національною шкалою та шкалою ECТS.

1. Загальна кількість балів, яку студент може отримати у процесі вивчення дисцпліни становитьи 100 балів, з яких 70 балів студент набирає при поточних видах контролю і 30 балів – у процесі підсумкового виду контролю – іспиту.

2. Кількість балів за кожен навчальний елемент виводиться із уми поточних видів контролю, які відображені у змістово- діяльнісній структурі.

3. Кількість балів за кожен модуль становить суму балів за навчальним елементом даного модуля.

4. Оцінка за навчальну дисципліну виводиться відповідно до затвердженої міністерством освіти і науки шкали оцінювання.

5. Підсумкова оцінка за навчальну дисципліну виводиться із суми балів поточного контролю за модулями (70 балів) та модуля –контролю. (30 балів).

6. Максимальна кількість балів при поточному контролі обов’язкових видів роботи становить 70 балів.

7. Якщо студент за власною ініціативою, бажанням, крім видів обов’язкового контролю виконує додаткові види роботи, відображені у графі 10(ІНДЗ), при цьому набравши додатково менше 30 балів може отримати іспит автоматично.

8. Якщо студент набрав менше 35 балів, він не допускається до складання іспиту чи заліку.

· Критерії оцінювання відповіді на семінарському занятті

За усну відповідь

0,5 бали - виставляємо студенту за повну змістовну логічну відповідь. Він розуміє матеріал, уміє пов’язати його з прикладами життя

0,3 бал - студент володіє матеріалом, але допускає окремі неточності у визначеннях, затрудняється з прикладами, хоча після обдумування наводить їх.

0, 2 бали - студент знає лише ключові слова відповіді, окремі з них може пояснити.

За виконання вправ

0,3 бали - студент безпомилково виконує вправу запропоновану викладачем з вказаного підручника чи посібника.

0,2 бали - студент виконує вправу в основному, але допускає окремі неточності

0,1 бал – студент виконує вправу частково, затрудняється у точності і безпомилковості її виконання. Не розуміє як можна застосувати знання на практиці.

За тести

0,3 бали – за точні відповіді на запитання

0,2 бали – за окремі неточності

0,1 бал – за виконання одного тесту

За самостійну роботу

0, 3 бали - за повну, грамотну відповідь

0, 2 бали допущені певні неточності у тому числі і орфографічні

0, 1 бал – дано лише визначення

 

· Критерії оцінювання модульної контрольної роботи

9 балів – відповідь на теоретичне завдання повна, підтверджена прикладами.

У розв’язанні тестів немає помилок. 7 балів - відповідь на теоретичне завдання не повна, частково наводять приклади. У розв’язанні тестів допущена одна помилка.

4 балів – відповідь на теоретичне завдання не повна, тести розв’язані з двома помилками.

Менше 6 балів робота оцінюється як незадовільна. І зараховується із набраною кількістю балів.

· Рекомендована література

Базова

1. Влечик М.М. Биологические основы старения и долголетия.- М., 1976.-159 с.

2. Шепелин О.П. Урбанизация и здоровье.- М., 1961.

3. Яценко В. Пенсійна реформа у пошуку здорового глузду і справедливості // Дзеркало тижня.- 2005.- 26.03.

4. Боенко И.Д. Овощи и фрукты. Физилогоческие и лечебные свойства.- Воронеж, 1976.-168 с.

5. Быховский А.В. Гигиена повседневного быта.- М., 1985.- 95 с.

6. Вельвовский И.З., Лигігарт Н.К., Багалей Е.М. Сухоруков В.И. Психотерапия в клинической практике.- К., 1984.

7. Вогромин В.Г. Можно ли продлить жизнь? Горький, 1984,- 127 с.

8. Волошин Б.Ф., Бердышев Г.Д. Молекулярно- генетические механизмы старения.- М, 1977.- 295 с.

9. Волошин О.І. Силавский О.І. Основи здорового харчування.- Чернівці, 2002.- 304 с.

10. Воробьев Р.И. Питание и здоровье.- М., 1990.- 160 с.

11. Все хотят быть счастливыми. Мода на здоровье. В гармонии с собой. Традиции, обычаи, заповеди.- Свердловск, 1991.-352 с.

12. Геронтология и гериатрия. Ежегодник.

13. Геронтология. Ежегодник. Ред. кол. Д.Ф. Чеботарев,- К., 1971.

14. Гласс Джустин Жить до 180 лет. Пер с анг.- М., 1991.-96 с.

15. Грегор Ота Жить не старея. Пер. с чешск. М., 1991.- 272 с.

16. Грегор Ота Не стареть – это искусство.- М., 1986

17. Григоров Ю.Г. Питание и феномен долголетия.- К., 1988.- 47 с.

18. Давыдовский В. Геронтология.- М., 1966.

19. Долгожительство в Азербайджане. Сб. научн. статей /отв. Ред. В.И. Козлов.- М., 1989.-184 с.

20. Заривайська Ханна Аврамівна Гігієна житла і побуту.- К., 1976.- 38 с.

21. Здоровье пожилых людей.- М., 1978.- 111с.

22. Ковальчук І.В., Филипчук В.С. Курс лекцій з предмету «Методика соціально-педагогічної роботи з людьми похилого віку». (електронний варіант.)

23. Коломієць Д. У пошуках вічного життя // Науковий світ.- 2003.- №8.- С.4-5.

24. Коркушко О.В., Калиновская В.Г., Молотков В.И. Преждевременное старение человека.- К., 1979.

25. Кохана Марен Самойлович Фазы онтогенеза, гипоталамус и процессы старения.- Кишинев, 1975.-182 с.

26. Кровообращения и старость. Сб.статей. /ред колегия Д.Ф. Чеботарев.- К., 1965.

27. Куркуленко О.В., Іванов Л.А. Гипоксия и старенне.- К., 1980.

28. Леонтьева Л.П. Старость отступает.- Алма-Ата, 1963.- 199с.

29. Литовченко Стелла Володимирівна. Кожній людині 100 років життя.-К., 1963.

30. Ліпанова Е., Палій О. Ринок праці та соціальний захист К., 2004.

31. Марчук П.Д. Запобігання передчасному старінню засобами фізичної культури.- К., 1958.- 76 с.

32. Нагорний Л.В., Микитин В.Н., Буланкин И.Н. Проблема старения и долголетия.- Медиз, 1963

33. Наследственные и социально- гигиенические факторы долголетия.- Минск, 1986.- 262 с.

34. Настольная книга специалиста социальной работы с пожилыми людьми.- М., 1995.

35. Нікітін В.М. І. Мечніков і проблема довголіття.- К., 1968.

36. Пушкар М.П. Основи гігієни.- К., 2004.- 96 с.

37. Радиационная гигиена / под ред Ф.Г.Коротова.- М., 1968.- 164 с.

38. Робота з конкретними групами клієнтів.- Київ, 2004.

39. Социальна робота в Україні. Теорія і практика у 2 частинах. За ред. А.Л. Ходорчук.- К. ЧДУССМ.

40. Фролькис В.В. Старенние и увеличение продолжительности жизни.- Л., 1988.- 240 с.

41. Фролькіс В. Природа старения. Биологические механизмы развития старения.- М.. 1969.

42. Фролькіс В.В. Регулювання, пристосування і старіння.- Ленінград, 1970.

43. Фроськис В.В. Эксперитментальные пути продолжительности жизни Л.,1988.- 274 с.

44. Хаснулин В.И. Наше здоровье и магнитные бури.- М., 1991.- 190 с.

45. Чеботарев А.Н., Бочко Н.П., Наследственность человека и мутагены внешней среды.- Л., 1989.

46. Чеботарев Д.Ф. Геронтология и гериатрия.- М.,1984.-64 с.

47. Чеботарев Д.Ф. Руководство по геронтологи.- Л., 1978

48. Чеботерев Д.Ф. Долголетие.- М., 1970.

49. Чуднов В.И. Шум – враг здоровья.- М., 1969.

50. Яцемирская Р.С. Социальна геронтология.- М., 1999.

51. Социальная работа с пожилыми людьми /Под ред.., Е.Холостовой.- М., 2003