НАЯВНІ НАУКОВІ ДЖЕРЕЛА З КУРСУ

«Педагогічна геронтологія»

у Науковій бібліотеці Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича

1. Козлова Т.З. Моніторинг задоволення пенсіонерів умовами життя // Социологічні дослідження.- 1999.- №9.- С.46-49.

2. Козлова Т.З. Самооценка пенсионеров //Социологические исследования.- 2003.- №4.- С.58-63

3. Кошовий Д. Пенсійний дебют // Галицькі контракти.- 2004.- №12.- С.12-13.

4. Куликов Ю., Михайленко Н. Окремі соціальні аспекти впровадження пенсійної реформи // Україна: аспекти праці.- 2004.- №8.- С.29-31.

5. Кушнір С. Пенсійне страхування – спрощення чи новий клопіт // Обрій.- 2004.- 20-26 травня.- №20.- С.20-21.

6. Максимчук В. Наукова пенсія // Вісник Податкової служби України.- №40.- С.62-63.

7. Максимчук О.С. Проблеми і перспективи розвитку системи недержавних пенсійних фондів в Україні // Статистика України.- 2004.- №1.- С. 38-41.

8. Мацкевич Ю. Підготовка соціального педагога до роботи з людьми похилого віку // Наукові записки Ніжинського державного педагогічного університету. Педагогічні науки.- 2001.-№2.- С.37-41.

9. Мацкевич Ю.,Заверенко Н. Робота соціального педагога з людьми похилого віку // Проблеми педагогічних технологій. Збірник наукових праць.- В.2.Луцьк, 2001.- С.94-95.

10. Мацкевич Ю.Р. Методичні рекомендації з курсу “ Форми і методи соціального патронажу”.- Запоріжжя.- 2002.- 27 с.

11. Мещь Г. Недержавні пенсійні фонди турбуються про старість // Високий замок.- 2004.- №33.- 12.02.- С.5.

12. Микитенко В. Перерахунок пенсії науковцям // Урядовий кур’єр.- 2004.- 17 червня (112).- С.15.

13. Микитенко В. Порядок обчислення пенсій з використанням даних систем персоніфікованого обліку // Вісник Податкової служби України.- 2003.- №33.- С.55-60.

14. Омельяненко О. Чи можна продовжити життя?// День, 2003.- 21.03.- С.7. 2.Про підвищення рівня пенсійного забезпечення: Постанова від 18.09.2004 №1215 // Урядовий кур’єр.- 2004.- 20.09. С.2.

15. Рубакин А.Н. Проблемы старости.- М., 1969.

16. Рябцева Т. Узгодження вимог органів Пенсійного фонду //Вісник Податкової служби України.- 2004.- №9.- С.23-25.

17. Саркизов С. Физическая культура в пожилом возрасте.- М., 1962

18. Свечникова Н.В. Досягнення сучасної геронтології.- К.. 1979.-48 с.

19. Сильченко В. Ми старіємо і це цікаво // Науковий світ.- 2001.- №8.- С.24-25.

20. Скулачев В.П. Феноптоз: Запрограмированая смерть организма // Биохимия.- 1999.- Т.64.- В.12.- С.1679-1688.

21. Смирнова Я.С. Роли и статусы стариков в абхазской семье // Советская этнография, 1982.- №6.- С.40-51.

22. Социальна робота в Україні. Теорія і практика у 2 частинах. За ред. А.Л. Ходорчук.- К. ЧДУССМ.

23. Соціальна робота / Под общей редакцией проф. В.М. Курбатова.- Ростов на Дону.- Феникс, 1999.- 576 с.

24. Соціальна робота в Україні. Практична психологія у соціальній роботі. –5 частина /за ред. М.Ходорчук.- К.. ДЦССМ.- 2003.

25. Тарилис М. Радиация и живая клетка.- М., 1971.- 97 с.

26. Тарнавский Ю.В. Чтоб осень жизни была золотой (как сохранить психическое здоровье в старости).- М.. 1981.-96 с.

27. Технології соціально- педагогічної роботи. Навчальний посібник / За ред А.К.Капської, 2000.

· Методичні рекомендації

до організації самостійної роботи студентів з навчальної дисципліни

«Педагогічна геронтологія»

Самостійна робота студентів (СРС) займає провідне місце у системі сучасної вищої освіти. З усіх видів навчальної діяльності СРС значною мірою забезпечує формування самостійності як провідної риси особистості студента – майбутнього фахівця.

Самостійна робота завершує завдання усіх інших видів навчальної діяльності. Адже знання, що не стали об'єктом власної діяльності, не можуть вважатися дійсним надбанням людини. Тому СРС має навчальне, особисте та суспільне значення.

Навчальна діяльність характеризується суб'єктністю, активністю, предметністю, цілеспрямованістю, наявністю структури та змісту. Особливими ознаками самостійної навчальної діяльності є такі:

– зміни самого суб'єкта;

– залежність від рівня розвитку студента та опора на досягнутий рівень розвитку;

– засвоєння загальних способів дій та наукових понять;

– передування загальних засобів дій вирішенню завдань;

– залежність змін психічних властивостей та поведінки тих, хто

навчається, від результатів їх власних дій.

СРС – це діяльність, що організовується тим, хто навчається, відповідно до його пізнавальних мотивів у найбільш зручний, раціональний час та контролюється ним самим на основі опосередкованого системного управління з боку викладача курсу «Методика соціально-виховної роботи в сучасних умовах».

СРС – це багатоаспектне та поліфункціональне явище з двоєдиністю цілей:

– формування самостійності студента (спеціальна мета навчання);

– розвиток здібностей, вмінь, знань та навичок студентів (загальна мета діяльності навчання).

Реалізація цілей СРС залежить від процесу її організації, яка б забезпечувала необхідні та достатні умови для формування в студентів навичок самоосвіти та вміння вчитися самостійно.

СРС визначає опосередковану роль викладача через створення умов навчальної діяльності. Педагогіка співробітництва, включаючи студента до системи діяльності як суб'єкта, припускає його здатність свідомо та цілеспрямовано діяти, набувати адекватних щодо виконаних дій результатів. Викладач забезпечує активне прагнення студентів до виконання самостійної роботи. У такий спосіб здійснюється логічний перехід від здібностей, вмінь, знань та навичок, що формуються під час вивчення однієї навчальної дисципліни до загальних, потрібних майбутньому професіоналу.

СРС сприяє підвищенню ефективності педагогічного процесу, принципово переорієнтовує його. Завдяки СРС відбувається перехід від переважновиконавчої репродуктивної діяльності студентів до пошукової, творчоїдіяльності на всіх етапах навчання в ВНЗ. Жорстка уніфікація, одноманітність цілей, змісту, методів, організаційних форм змінюється індивідуалізацією та диференціацією виховання, професійного фахового навчання та розвитку особистості.