в 1988-2001 рокахЦю схему розроблено за аналітичними матеріалами, наведеними в статті: Дубровський М. Система і трансформації: програмне забезпечення розвитку сучасного профспілкового руху в Україні / М. Дубровський, А. Андрущенко // Профспілки України. – 2002. – № 5. – С. 25-28.
«Соціальна структура надає форму нашому життю, йде мова чи про сім’ю, роботу чи навчання. Крім того, ця парадигма спрямована на з’ясування соціальних функцій структури або її наслідків для діяльності суспільства в цілому. Вся соціальна структура – від простого рукостискання до складних релігійних ритуалів – забезпечує існування суспільства, крайньою мірою – в тій формі, яка існує» [ Масионис Дж. Социология / Джон Масионис. – 9-е изд. – СПб.: Питер, 2004. – С. 42 ].
У 2008 р. Е. Лібанова констатувала, що соціальна структура України «наближена радше до латиноамериканських або африканських, ніж до європейських взірців» [ Лібанова Е. Ціннісні орієнтації та соціальні реалії українського суспільства / Е. Лібанова // Економіка України. – 2008. – № 10. – С. 120 ].
Таблиця 1. Тенденції стану зайнятості населення в Україні в Роках Таблиця є вибіркою з матеріалів книги: Збітнєв Ю.І. Біла книга України або Вашінгтонський консенсус в дії. Наслідки економічних реформ 1991-2001 років / Юрій Іванович Збітнєв, Микола Іванович Сенченко. – К.: ВД «Княгиня Ольга», 2003. – С. 36. Стан зайнятості населення в Україні в 1990-2001 роках
Таблиця 2. Тенденції розвитку сільськогосподарського виробництва в Україні Таблиця складена за матеріалами статті: Дмитриченко Л.А. Еволюція відносин власності в аграрному секторі економіки як прояв розвитку суспільної форми праці // Проблемы и перспективы развития сотрудничества между странами Юго-Восточной Европы в рамках Черноморского экономического сотрудничества и ГУАМ. –2011. –Т.1. – С.233-238.
Тенденції розвитку сільськогосподарського виробництва в Україні в 1990-2009 роках
Таблиця 3. Індикатор достатності споживання продуктів харчування Таблицю взято із матеріалів статті: Стах О.П. Світова продовольча проблема: можливі переваги та ризики для України / О.П. Стах // Науковий вісник Національного університету біоресурсів і природокористування України. – 2012. – Вип. 169. – Ч. 1. – Серія «Економіка, аграрний менеджмент, бізнес». – С. 200-207. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://archive.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/nvnau_eamb/2012_169_1/12sop.pdf Індикатор достатності споживання продуктів харчування в Україні (на особу на рік, кг)
ТЕРМІНОЛОГІЧНИЙ СЛОВНИК
Активність соціальна – поняття, яке характеризує спосіб життєдіяльності соціального суб’єкта (індивіда, групи, спільноти), що фіксує свідому спрямованість його діяльності та поведінки на зміну соціального середовища, умов, інститутів тощо відповідно до назрілих потреб, інтересів, цілей. Безробіття – соціальне явище, суть якого полягає в незатребуваності й невикористанні суспільством активної, працездатної частини суспільства. Бідність – неспроможність підтримувати мінімальний рівень споживання, що визначений певними фізіологічними, соціальними, культурними та іншими нормами. Відчуження – соціальний процес, що характеризується перетворенням діяльності людини та її результатів у самостійну силу, яка панує над людиною і проявляє ворожість щодо неї. Громадянське суспільство – це форма суспільної самоорганізації, що відображає сферу недержавних (приватних) відносин, зумовлених взаємодією індивідуальних і колективних потреб та інтересів, які детермінуються реалізацією свободи особистості й вирішально впливають на формування суспільних відносин і соціальних цінностей. Демографічна криза – стан процесу відтворення населення, що характеризуються порушенням нормальної життєдіяльності соціального організму країни. Децільний коефіцієнт – співвідношення середнього доходу 10% високодохідних сімей до 10% сімей з найнижчими доходами. Житлові умови – сукупність показників, що характеризують місце розташування, розміри житлової площі на одну людину, ступінь впорядкування та облаштування житла. Життєустрій народу – поняття, що позначає історично утворений порядок взаємозв’язку людини, природи і суспільства, що забезпечує інтеграцію суб’єктів життєдіяльності в певний соціоісторичний організм і відтворення останнього як органічної цілісності, яка ґрунтується на відтворювальних процесах, що включають відтворення людини, економічної системи, соціальної структури, політичної системи, техносфери, соціокультурної сфери та способу життя соціальних суб’єктів. Зайнятість – діяльність людей, яка пов’язана із задоволенням особистих та суспільних потреб і приносить їм прибуток у грошовій або іншій формі у вигляді заробітної плати, додаткової оплати та оплати натурою. Індекс доступності житла – показник, який відображає, яка частина населення спроможна купити житло за існуючими середніми цінами. Класи – це великі групи людей, які різняться за їхнім місцем в історично визначеній системі суспільного виробництва, відношенням (більшою частиною закріпленому і оформленому в законах) до засобів виробництва, роллю в суспільній організації праці, а, отже, за способами одержання і розмірами тієї долі суспільного багатства, якою вони володіють (В.І. Ленін). Культурна політика – це напрямки політики держави, пов’язані з плануванням, проектуванням, забезпеченням та реалізацією культурного життя суспільства, що забезпечують надання можливостей окремій особистості познайомитися з культурною спадщиною минулого та культурним потенціалом сьогодення в соціальному контексті. Молодіжна політика держави – напрямок діяльності держави та її органів з метою створення певних умов і соціальних гарантій для соціального становлення і розвитку молоді, її самореалізації в особистих та суспільних інтересах. Об’єкт соціальної політики – це суспільні, зокрема соціальні, відносини, що пов’язані з процесами життєдіяльності соціуму та впливають на формування соціальної безпеки людини, задоволення нею власних потреб та інтересів, освоєння і творення соціальних цінностей. Оплата праці – заробіток, обчислений переважно у грошовому вираженні, який за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану роботу чи надані послуги. Освіта – це система знань, умінь і навичок, здобутих індивідом самостійно чи в процесі навчання у спеціальних навчальних закладах. Охорона здоров’я – це система заходів, спрямованих на забезпечення, збереження й розвиток фізіологічних і психологічних функцій, оптимальної працездатності й соціальної активності людини при максимальній біологічно можливій індивідуальній тривалості життя. Пенсійна система – це спеціальна система соціально-економічних засобів щодо підтримки окремих непрацездатних соціальних груп суспільства. Предмет соціальної політики – це виявлення закономірностей появи, розвитку та вирішення соціальних суперечностей, пошук засобів та шляхів вирішення соціальних проблем. Ринок праці – це система взаємодії споживачів праці та її постачальників (юридичних і фізичних осіб), з одного боку, і конкретних фізичних осіб з певним рівнем професійної підготовки та розумово-фізичним станом – з іншого. Соціалізація особистості – процес засвоєння індивідом знань, досвіду, норм і цінностей, установок, взірців поведінки, властивих певному суспільству, соціальній групі, що забезпечує включення особистості до системи соціальних зв’язків і відносин, необхідних для її становлення і життєдіяльності в суспільстві. Соціальна група – частина населення, що має однотипні стійкі (тобто такі, що зберігаються і закономірно відновлюються) суспільні умови і проблеми життєдіяльності. Соціальна політика – це системна діяльність органів державної влади і недержавних громадських об’єднань, спрямована на досягнення соціальних цілей, яка охоплює усі сфери життєдіяльності людей – виробничу, соціальну, політичну, духовну та регулює стосунки між суспільством, колективом, громадою, особою у кожній з цих сфер. Соціальна проблема – невідповідність між існуючим і бажаним станом соціальних умов, між метою і результатом діяльності, що виникає через нестачу засобів для досягнення мети, перепони на цьому шляху, боротьбу між різними суб’єктами діяльності, що призводить до незадоволення соціальних потреб. Соціальна справедливість – морально-правова категорія, що виражає існуючі в суспільстві уявлення про належне, тобто про відповідність між соціальною значимістю особи та її становищем в суспільстві, між правами особи та її обов’язками, між діянням та воздаянням, між працею та винагородою, між злочином та покаранням тощо. Соціальне страхування – це встановлена державою система права щодо надання соціальних послуг та матеріального забезпечення громадян у разі настання хвороби, повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від громадянина причин, старості тощо, за рахунок накопичення страхових внесків та бюджетних асигнувань. Соціальна структура суспільства – це його будова, устрій, розчленована і якісно відтворювана єдність взаємодіючих частин суспільства, яка складається із суспільних класів, станів, соціальних груп, спільнот тощо.. Соціальний захист – це система принципів, методів, законодавчо встановлених державою соціальних гарантій, заходів і закладів, які забезпечують оптимальні умови життя, задоволення потреб населення. Соціальний конфлікт – процес визрівання, здійснення і подолання взаємних суперечностей, протидій, боротьби людей, їх груп і соціальних інститутів. Соціальний проект – науково обґрунтована модель параметрів майбутнього соціального об’єкта або якісно нового стану існуючого об’єкта. Соціально-трудова сфера – це сукупність елементів, блоків і структур, що забезпечує процес відтворення робочої сили та умови взаємодії працівника із засобами та предметами праці. Стандарт соціальний базовий – прожитковий мінімум, який встановлює керівництво держави для своїх громадян на підставі закону, що визначає державні соціальні гарантії й стандарти у сферах доходів населення, житлово-комунального, побутового, соціально-культурного обслуговування, охорони здоров’я та освіти. Суб’єкти соціальної політики – держава, яка встановлює межі та умови соціального захисту громадян, та інші соціальні суб’єкти, зусилля яких спрямовані на досягнення соціальних цілей.
ЛІТЕРАТУРА Основна: 1. Бандур С.І. Сучасна регіональна соціально-економічна політика держави: теорія, методологія, практика / С.І. Бандур, Т.А. Заяць, І.В. Терон. – К.: РВПС України НАН України, 2002. – 250 с. 2. Бирюкова М. Социальные технологии и проектирование: Учеб. пособ. для вузов / М.В. Бирюкова. – Харьков: НУА, 2001. – 399 с. 3. Гриненко А.М. Соціальна політика: Навч.-метод. посіб. для самост. вивч. Дисципліни / А.М. Гриненко. – К.: КНЕУ, 2003. 4. Головатий М.Ф. Соціальна політика і соціальна робота: Термінол.-понятійн. слов. / М.Ф. Головатий, М.Б. Панасюк. – К.: МАУП, 2005. – 560 с. 5. Дікон Б. Глобальна соціальна політика: міжнародні організації й майбутнє соціального добробуту / Б. Дікон, М. Халс, П. Стабс. Пер. з англ. А. Олійника та ін. – К.: Основи, 1999. – 346 с. 6. Дослідження в Україні проблем економіки, праці, демографії, економічної і соціальної політики: науково-інформаційне видання / ред. Заяць Т.А. – К.: РВПС, 2000. 7. Купенко О.В. Проектна діяльність у соціальній сфері як об’єкт наукового дослідження / О.В. Купенко // Теорія і практика управління соціальними системами: філософія, психологія, педагогіка, соціологія. – 2007. – № 1. – С. 112-123. 8. Основи демократії: Навч. посібник для студентів вищ. навч. закладів / авт. колектив: М. Бессонова, О. Бірюков, С. Бондарук та ін.; За заг. ред. А. Колодій; М-во освіти і науки України, Ін-т вищої освіти АПН України, Укр.-канад. проект «Демократична освіта», Ін-т вищої освіти. – К.: вид-во «Ай Бі», 2002. – 684 с. 9. Україна за роки незалежності, 1991-2003. – К.: Нора-друк, 2003. 10. Семигіна Т.В. Соціальна політика у глобальному вимірі / Т.В. Семигіна. – К.: Ун-ке вид. «Пульсари», 2003. – 252 с.. 11. Скворець В.О. Життєустрій народу як соціальний феномен. Монографія / В.О. Скворець. – Запоріжжя: КСК-Альянс, 2012. – С. 254-292. – С. 188-220. 12. Скуратівський В.А. Основи соціальної політики: Навчальний посібник / В.А.Скуратівський, О.М. Палій. – К.: МАУП, 2002. – 200 с. – [електронний ресурс]. – Режим доступу: chitalka.info/up_32/up_32index.htm 13. Социальная политика: Энциклопедический словарь / под общ. ред. д. э. н., проф. Н.А. Волгина; отв. ред. д. ф. н., проф. Т.С. Сулимова. – М.: Академический проект, Трикста, 2005. – 688 с.. 14. Шевчук П. Соціальна політика: Навч. посіб для студ. вищ. навч. закладів, 2-ге вид. / П. Шевчук. – Львів: Світ, 2005. – 400 с. 15. Ягодка А.Г. Соціальна інфраструктура і політика: навчальний посібник / А.Г. Ягодка. – К.: КНЕУ, 2006. – 386 с.
Додаткова: 1. Андрієвська Т. Охорона здоров’я населення – пріоритетний напрямок соціальної політики держави / Т. Андрієвська // Проблеми державотворення і захисту прав людини в Україні. – Львів: ЛНУ ім. І.Франка, 2004. – С. 52-53. 2. Бережна О. Рівень і якість життя населення / О.О. Бережна // Держава та регіони. – Серія: Економіка та підприємництво. – 2012. – №5 (68). – С. 5-11. 3. Гансова Е.А. Науково-теоретичні засади соціальної політики / Е.А. Гансова // Вісник Одеського національного університету. Науковий журнал. – Серія: Соціологія і політичні науки. – 2011. – Вип. 10. – С.691-696. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://archive.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Vonu_sip/2011_10/pdf/str_691-696.pdf 4. Грішнова О.А. Соціальна відповідальність – шлях до європейської соціальної держави в Україні / О.А. Грішнова // Соціально-трудові відносини: теорія та практика: збірник наукових праць. – 2011. – № 2. – С. 5-12. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://archive.nbuv.gov.ua/Portal/Soc_gum/Stvtp/2011_2.pdf 5. Дєгтяр А. Напрямки державної демографічної політики у сфері поліпшення стану здоров’я та підвищення тривалості життя населення в Україні / А.О. Дєгтяр, О.М. Перебейнос // Публічне управління: теорія та практика. – 2012. – № 3 (11). – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://archive.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/pubupr/2012_3/doc/2/03.pdf 6. Жадан О.В. Роль держави в системі соціально-трудових відносин / О.В. Жадан // Держава та регіони: науково-виробничий журнал. – Серія «Державне управління». – 2011. – № 1. – С. 229-233. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://archive.nbuv.gov.ua/Portal/soc_gum/Dtr_du/2011_1/index.html 7. Жовнір С.М. Актуальні питання пенсійної реформи в Україні / С.М. Жовнір // Економічні інновації. – 2011. – Вип. 43. – С. 104-112. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://archive.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/Ei/2011_43/pdf/12_Zhov.pdf 8. Казанчан А. Види соціального забезпечення громадян в Україні: проблемні питання / А.А. Казанчан // Вісник Запорізького юридичного інституту Дніпропетровського університету внутрішніх справ. – 2010. – № 3. – С. 11-20. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://archive.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/Vzjui/2010_3/10kaacpq.pdf 9. Карамишев Д.В. Соціальне страхування як механізм реалізації соціальної політики держави / Д.В. Карамишев, Л.Є Карамишева // Публічне управління: теорія та практика. Збірник наукових праць. –2011. – №1(5). – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://archive.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/pubupr/2011-1/doc/3/02.pdf 10. Кукурудза І.І. Стратегія підвищення якості життя населення України / І.І. Кукурудза // Вісник Черкаського університету. – Серія: Економічні науки. – 2011. – № 207. – С. 3-11. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://archive.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Vchu/econ/2011_207/N207p003-011.pdf 11. Козловський С.В. Пенсійна реформа в Україні: сьогодення та можливі наслідки в майбутньому / С.В. Козловський, І.А. Кірєєва // Держава та регіони: науково-виробничий журнал. – Серія: Економіка та підприємництво. – С. 24-28. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://archive.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/Dtr_ep/2011_6/files/EC611_04.pdf 12. Кочума І. Стан зайнятості та безробіття в Україні на сучасному етапі. / І.Ю. Кочума // Фінансовий простір. – 2011. – № 3. – С. 119-126. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://archive.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/Fin_pr/2011_3/11kiytps.pdf 13. Лібанова Е.М. Соціально-демографічна політика в Україні у контексті принципів програми дій МКНР (1994р.) / Е.М. Лібанова, І.О. Курило // Демографія та соціальна економіка. – 2009. – № 2(12). – С. 12-27. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://archive.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Dtse/2009_2/p_12-27.pdf 14. Ляхович П. Пошуки взаємозв’язку економічного зростання і соціальної політики // Актуальні проблеми державного управління. – Дніпропетровськ, ДРІДУ, 2002. – Вип. 4 (10). – С. 95-100. 15. Мельниченко О. Тенденції та пріоритети соціальної політики / О.Мельниченко // Галицький економічний вісник. – 2011. – № 1(30). – С. 67-73. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://archive.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Gev/2011_1/ECONOMY_AND_NATIONAL_ECONOMY/011.pdf 16. Мельничук Д.П. Модернізація суспільства: теоретичні аспекти та практичні суперечності / Д.П. Мельничук // Демографія та соціальна економіка. – 2012. – № 1(17). – С. 23-31.– [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://archive.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Dtse/2012_1/p_023-31.pdf 17. Опалько В.В. Реформування системи охорони здоров’я в Україні / В.В. Опалько // Вісник Черкаського університету. – Серія: Економічні науки. – 2011. – № 207. – С. 53-56. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://archive.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/vchu/econ/2011_207/N207p053-055.pdf 18. Рев’якін О.С. Аналіз стану сучасного ринку праці в Україні: проблеми та перспективи розвитку / О.С. Рев’якін // Сталий розвиток економіки: всеукраїнський науково-виробничий журнал. – 2011. – № 3. – С. 29-32. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://archive.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/sre/2011_3/29.pdf 19. Стойка А. Критерії формування та реалізації соціальної політики: теоретичний аспект // Держава та регіони: науково-виробничий журнал. – Серія: Державне управління. – 2010. – №3. – С. 227-233. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://archive.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Dtr_du/2010_3/files/DU310_44.pdf 20. Череп А.В. Сучасні тенденції заробітної плати в Україні як фактор стабільного розвитку країни / А.В. Череп, О.А. Лисенко // Сталий розвиток економіки: всеукраїнський науково-виробничий журнал. – 2012. – №7 (17). – С. 7-11. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://archive.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/sre/2012_7/7.pdf Навчально-методичне видання (українською мовою)
Скворець Володимир Олексійович
СОЦІАЛЬНА ПОЛІТИКА В УКРАЇНІ МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ до семінарських занять для студентів освітньо-кваліфікаційного рівня «бакалавр» напряму підготовки «Соціальна робота».
Рецензент В.І. Воловик Відповідальний за випуск І.О. Кудінов Коректор В.О. Скворець
|
