Призначення, організація, озброєння і бойві можливості інженерних військ армії ФРН.

Командування бундесверу здійснює широкий комплекс заходів щодо підвищення боєздатності військ, у тому числі щодо подальшого розвитку сил і засобів інженерних військ, призначених, судячи з висловлювань фахівців, забезпечувати бойові дії основних родів сухопутних військ і діяльність органів тилу, а також обмежити дії військ противника шляхом проведення інженерних заходів, що ускладнюють йому виконання бойових завдань.

Інженерні війська за своїм складом і оснащенням класифікуються на інженерні (бронеінженерні) підрозділи та частини; спеціальні інженерні частини та підрозділи. Вони включають підрозділи, що входять до складу армійських корпусів, дивізій, бригад і формувань територіальних військ. Відзначається, що на відміну від армій деяких інших країн НАТО в сухопутних силах не передбачено мати інженерні частини і підрозділи центрального підпорядкування. Підкреслюється також, що в результаті проведеної реорганізації скасований розподіл інженерних підрозділів на легкі і важкі.

До інженерних (бронеінженерних) підрозділів відносяться інженерні роти єгерських, мотопіхотних, танкових і горнопехотних бригад. Бронеінженерні підрозділи забезпечують бій передових піхотних, мотопіхотних і танкових підрозділів, вони оснащені для дій в умовах вогневого впливу супротивника.

До спеціальних інженерних частин і підрозділів відносяться інженерно-залізничні роти, інженерно-трубопровідні батальйони і роти.

В армійському корпусі завдання інженерного забезпечення бойових дій військ покладені на начальника інженерних військ. У його підпорядкуванні знаходяться інженерні, інженерно-амфібійні і понтонні батальйони.

Інженерні батальйони (до 800 чол. у кожному) призначені для виконання найбільш складних і трудомістких завдань інженерного забезпечення бойових дій корпуса, особливо щодо будівництва та утримування доріг, проведення мінування місцевості і підривних робіт, влаштування і подолання загороджень і руйнувань і т.п. В окремих випадках частина їхніх підрозділів може бути додана дивізіям для посилення інженерних сил і засобів. На озброєнні батальйонів залежно від призначення маються інженерні боєприпаси, бульдозери, автогрейдери, десантно-переправні засоби, устаткування для виробництва спеціальних робіт і інша техніка.

Інженерно-амфібійний батальйон (більш 700 чол.) призначений в основному для забезпечення форсування водних перешкод, устаткування й утримування переправ. На його озброєнні знаходяться самохідні понтонні парки М2, за допомогою яких можна навести наплавний міст довжиною приблизно 450м, бульдозери, автомобілі й т.п.

Понтонні батальйони (понад 700 чол. у кожному) оснащені понтонними парками «Хольплаттен», за допомогою яких передбачається наводити наплавні мости довжиною до 300 м чи організовувати переправу бойової техніки на перевізних поромах.

Як відзначає закордонна преса, велика частина інженерних підрозділів армійських корпусів у мирний час утримується за скороченими штатами з метою економії матеріальних засобів. Повідомляється також про те, що в кожному армійському корпусі на базі існуючих підрозділів передбачається мати інженерну бригаду, яка у ФРН зветься інженерним командуванням, що очолюється начальником інженерних військ корпусу. На нього, крім завдань щодо інженерного забезпечення бойових дій військ, покладене ведення хімічної і радіаційної розвідки, виконання заходів щодо захисту від зброї масового ураження (ЗМУ). Для цього вважається доцільним передати інженерному командуванню батальйони захисту від ЗМУ, підрозділи яких передбачається використовувати для виконання спеціальних робіт, а в окремих випадках деякі з них можуть залучатися до рішення завдань з інженерного забезпечення бойових дій військ.

Інженерні підрозділи дивізій, крім повітряно-десантної, та бригад, що входять до їхнього складу, представлені відповідно батальйонами і ротами. Їхня організація, озброєння і можливості будуть розглянуті нижче.

Територіальні війська, як і сухопутні війська, мають порівняно велику кількість різних за своїм призначенням інженерних підрозділів. Основними з них є батальйони і роти, що призначені, судячи з повідомлень преси, для виконання інженерних робіт, устаткування й утримування в інтересах з'єднань сухопутних військ як своїх, так і союзних по блоку НАТО. Крім них, у територіальних військах на рівні обласних і районних штабів оборони сформовані невеликі інженерні підрозділи, що складаються з висококваліфікованих фахівців з питань фортифікації і влаштування загороджень.

Інженерний батальйон є штатним підрозділом мпд, тд і гпд. Він призначений для забезпечення бойових дій військ і виконання найбільш складних інженерних робіт. На нього покладаються такі завдання, як ведення інженерної розвідки, влаштування мінно-вибухових й інших загороджень, розмінування місцевості й об'єктів, пророблення проходів у мінних полях, загородженнях і зонах руйнувань, будівництво і ремонт доріг, дорожніх споруджень і прокладка колонних шляхів, устаткування й утримування переправ через водні перешкоди, проведення заходів щодо маскування військ, надання технічної допомоги військам при фортифікаційному устаткуванні позицій, постачання військ водою та інженерним майном, військовий ремонт інженерної техніки і майна і т.п. Батальйон складається зі штабу, роти штабної і постачання, трьох інженерних рот і роти інженерних засобів Його чисельність близько 800 чол.

Штаб інженерного батальйону включає командира батальйону (він же дивізіонний інженер), начальника штабу і декількох офіцерів, що відають питаннями бойової підготовки, розвідки, зв'язку і т.п.

Рота штабна і постачання призначається для організації зв'язку, медичного обслуговування і забезпечення батальйону усіма видами постачання. До неї входять група дивізіонного інженера, управління батальйону і роти, а також підрозділи: обслуговування штабу, зв'язку, підвозу боєприпасів, транспорту, продовольства, ПММ, речового постачання, санітарне і ремонтне. Рота оснащена мотоциклами, автомобілями різної вантажопідйомності та призначення, засобами зв'язку, двома командно-розвідувальними машинами на базі БТР ТРz1 «Фукс», двома автомобільними кранами і двома ремонтними майстернями на базі 1,5-т автомобіля «Унимог».

Інженерна рота нараховує більш 130 чоловік, основними її підрозділами є три інженерних взводи (по 35 чол.), у кожному з яких є відділення управління і три інженерних відділення. Особовий склад відділення з озброєнням і штатним майном перевозиться на спеціально обладнаному 5-т автомобілі. Крім того, рота має два гусеничних бульдозери потужністю по 60 к. с. та два 12-т автомобілі із самозавантажними платформами для їхнього транспортування, три 1,5-т спеціальних автомобіля «Унимог», що перевозять комплект механізованого інструмента, один 7-т вантажний автомобіль, а також декілька автомобілів для перевезення штатного боєкомплекту мін.

Рота інженерних засобів, що нараховує приблизно 180 чол., складається з відділення управління (11 чол.), взводу інженерних машин (62 чол.), взводу наплавних мостів (100 чол.) і відділення водолазів (шість чол.).

Взвод інженерних машин (управління і шість відділень) має: три гусеничних бульдозери потужністю по 60 к. с. й три 12-т автомобілі з платформами для їхнього перевезення, два гусеничних бульдозери потужністю 160 к. с. кожен і два 25-т низькорамних напівпричепи з тягачами для їхнього транспортування, три універсальних навантажувачі, два автогрейдери, два автомобільних крани, комплект інженерного інструмента, що перевозиться на 5-т спеціальному автомобілі «Унимог», дві пересувні компресорні станції, три силових електроагрегата потужністю 7,5/15 кВт, три 12-т тягачі з низькорамними напівпричепами вантажопідйомністю 25 т кожен для перевезення шести мостових конструкцій до танкових містоук-ладчиків, семи 7-т автомобілів-самоскидів, зварювальне й інше устаткування.

Взвод наплавних мостів складається з управління, двох мостових і одного переправного відділення. На його озброєнні знаходиться понтонний парк FSВ, комплект пішохідного алюмінієвого мосту і комплект гнучкого дорожнього покриття, 20 десантних човнів, 12 буксирно-моторних катерів, автомобілі з причепами.

Відділення водолазів оснащене спеціальним спорядженням і устаткуванням, що забезпечує ведення розвідки водних перешкод і виконання підвідних робіт при влаштуванні переправ.

Військові фахівці ФРН вважають, що сучасна організація й озброєння інженерного батальйону дозволяють йому забезпечувати бойові дії підрозділів і частин дивізії. Вважається доцільним використовувати батальйон централізовано для виконання найбільш трудомістких інженерних робіт на суші і забезпечення переправи військ через водні перешкоди. В окремих випадках його підрозділи можуть цілком або частково додаватись бригадам, особливо при веденні ними наступальних бойових дій. Можливості інженерного батальйону перевірялися в ході навчань, проведених сухопутними військами. Зокрема, відзначалося, що з наявного на озброєнні понтонного парку РSВ можна зібрати один наплавний міст довжиною 135 м, чи два довжиною 75 м кожен, або ж три по 55 м. Як варіант можливе наведення мосту довжиною 95 м і устаткування однієї поромної переправи з двох поромів чи двох переправ по одному поромі. За досвідом навчань час зборки моста довжиною 100 м складав близько 60 хв., а устаткування поромної переправи - 45 хв. Пропускна здатність мостової переправи вдень - 200 машин на годину, а вночі -120. Інші засоби батальйону забезпечують наведення пішохідного мосту (для руху в колону по одному) довжиною 144 м, одночасну десантну переправу 20 піхотних відділень, посилення 50 м дна в місці устаткування броду чи берегів водної перешкоди при ширині вистілки, яка дорівнює 4,2 м. Дорожня техніка батальйону (автогрейдери, універсальні навантажувачі, бульдозери й автомобілі-самоскиди) здатна при десятигодинній роботі за добу відновити цілком зруйновану ділянку дороги довжиною близько 2 км, а також дозволяє утримувати в придатному стані основні дивізіонні шляхи.

За повідомленнями засобів іноземного військового друку, основним підрозділом, призначеним для безпосереднього інженерного забезпечення бойових дій підрозділів бригад (мотопіхотних, танкових, повітряно-десантних і гірськопіхотних) є інженерна рота. Вона нараховує близько 200 чоловік особового складу і містить відділення управління, три інженерних взводи (за повідомленнями преси, у перспективі планується мати два таких взводи, на озброєнні яких буде знаходитися більш потужна техніка), взвод містоукладчиків, взвод інженерних засобів і відділення забезпечення

Відділення управління включає командира роти (він же є бригадним інженером), декілька водіїв і фахівців. На його озброєнні знаходяться два бронетранспортери ТРz1 «Фукс», мотоцикли, автомобілі різної вантажопідйомності, пересувна електростанція, засоби зв'язку й інша техніка.

Інженерний взвод (приблизно 35 чоловік) складається з управління і трьох інженерних відділень, кожне з яких перевозиться разом з озброєнням і штатним майном, включаючи заряди ВР і міни, на спеціально обладнаному бронетранспортері ТРz1.

Взвод містоукладчиків складається з керування, чотирьох відділень містоукладчиків і відділення запасних мостів (однопрогонова будівля, що транспортується на низькорамному напівпричепі з тягачем).

Взвод інженерних засобів (30 чол.) має управління, відділення саперних танків (дві машини «Пионірпанцер-1»), відділення майна (три 1,5-т спеціальних автомобіля «Уніимог», що перевозять комплект механізованого інструмента, вісім десятимісних надувних і швидкісних десантних човнів, автомобілі, причепи і т.п.) і три групи інженерних боєприпасів (по одному 7-т автомобілю з мінами).

Відділення забезпечення складається з груп технічного обслуговування, ПММ, ремонту, продовольчої і санітарної.

На інженерний батальйон мотопіхотної (танкової) дивізії покладається інженерне забезпечення дій дивізії, що включає надання допомоги військам у подоланні загороджень і зон руйнувань; забезпечення подолання природних перешкод; ремонт існуючих мостів і будівництво нових низководних мостів; відновлення існуючих і будівництво нових доріг; влаштування загороджень і створення руйнувань; надання допомоги при устаткуванні польових укріплень.

Усього в інженерному батальйоні мпд (тд) - 813 чоловік. На оснащенні батальйон має 20 швидкісних десантних човнів, три 30-метрових мости класу 50, понтонний парк FSB (144 м), шість буксирно-моторних катерів, сім тракторних гусеничних бульдозерів, три універсальних навантажувачі (2,5 т), два автогрейдери, два автомобільних крани (13т), 2060 протитанкових хв.

Бронеінженерна рота мотопіхотної (танкової) бригади призначена для забезпечення маневру своїх військ і обмеження рухливості частин противника. Вона може надавати допомогу військам при подоланні загороджень і зон руйнувань, а також природних перешкод, улаштовувати загородження і створювати руйнування, утримувати і ремонтувати дороги, прокладати колонні шляхи, підсилювати природні перешкоди.

Усього в інженерній роті бригади 214 чоловік, у тому числі офіцерів – 6, унтер-офіцерів – 48, рядових – 160.

Рота має: протитанкових мін DМ11 біля 500 шт.; протитанкових фугасів – 640; осколкових мін 96. Крім того, у роті є дві десантні (8-10-місцеві надувні) і п'ять швидкісних човнів, три танкових мостоукладчика, два запасних мости до мостоукладчикам, два танкового бульдозера, тракторний бульдозер, універсальний колісний навантажувач, чотири пересувні електростанції потужністю по 0,4 кВт і одна потужністю 7,6 кВт, автомобільний кран вантажопідйомністю 2 т, 14 гусеничних бронетранспортерів, що плавають М113, сім мотоциклів, 35 автомобілів різних і 31 радіостанція.