ІНЖЕНЕРНО-СПОСТЕРЕЖНИЙ ПОСТ
Для ведення інженерної розвідки спостереженням створюються інженерні спостережні пости. Склад посту: два-три сапера-розвідника, що забезпечуються засобами спостереження, підслуховування, пересування і зв'язку. Старший ІСП повинен організувати роботу спостерігачів на посту, встановити порядок устаткування місця для посту, скласти схему орієнтирів, перевірити справність засобів зв'язку, уточнити сектор спостереження, поставити завдання спостерігачам, визначити черговість їхньої зміни і доповісти про готовність командиру, що виставив спостережний піст. Порядок дій спостерігачів на ІСП: - перший веде спостереження; - другий визначає азимути та відстані до об'єктів, що спостерігаються, і записує результати спостереження; - третій у цей час відпочиває. Максимальна тривалість ведення спостереження одним спостерігачем 1год., а при несприятливих умовах спостереження (дощ, туман, сніг, сильна жара або мороз) - 30 хв. Протягом двох годин той, хто фіксує і спостерігач міняються своїми обов'язками. Після цього той, хто відпочивав, міняючись з фіксуючим, ведуть спостереження і фіксацію, а спостерігач відпочиває і т.п. У перші години спостереження працює весь склад посту. Старший посту наносить на схему (фотопанораму) орієнтири, визначає відстань до них і азимути, а якщо схема йому не була вручена, то він складає її сам, фіксуючий і вільний номери обладнають спостережний піст. Коли схема підготовлена, старший посту передає її фіксуючому номеру, і піст входить у нормальний режим роботи. Інженерний спостережний піст розташовується як найближче до противника (у районі першої чи другої траншеї) у межах опорних пунктів рот, у місці, що забезпечує найкраще спостереження. При виборі місця розташування ІСП необхідно уникати таких, що різко виділяються місцевих предметів, які можуть привернути увагу противника й у такий спосіб полегшити виявлення й знищення розвідників. Для приховування місця розташування ІСП споруду для спостереження й укриття для відпочиваючої зміни вписують в обладнані траншеї в ходи сполучення. Спостерігачам чітко визначаються сектори спостереження. Для кращого вивчення місцевості сектори розбиваються умовно по глибині на три зони: ближню, середню й дальню. Доцільно в обороні вивчати місцевість, починаючи з дальньої зони, а під час підготовки наступу - з ближньої. Щоби створити найбільш сприятливі умови для спостереження, на постах влаштовують необхідні спорудження відкритого чи закритого типу і найпростіші укриття для відпочинку. Оптичні засоби доцільно розташовувати так, щоби виключити можливість влучення сонячних променів в об'єктиви приладів і виникнення відблисків. Кожен з обладнаних ІСП повинен бути перевірений командиром на якість маскування з декількох місць з відстані приблизно 50—100 м. Спостереження краще починати з послідовного огляду місцевості і місцевих предметів праворуч ліворуч по зонах. При послідовному огляді місцевих предметів у секторі відкриті ділянки місцевості проглядаються швидше. При виявленні об'єкта визначаються його координати на місцевості. Треба особливо підкреслити, що знайти замасковані спорудження і загородження - справа складна, що потребує уважності. Особливо важко визначити межі виявленого мінного поля. Щоби вирішити це завдання, спостерігач повинен уміти точно визначати місце розташування свого ІСП, вибирати орієнтири, визначати їхній азимут і відстань від ІСП до них. Тому треба добре знати способи визначення відстаней і азимутів. Ведучи розвідку спостереженням, треба намагатися використовувати і документацію командира механізованого підрозділу, що обороняється на даній ділянці, і дані спостережних постів військової та артилерійської розвідок. Під час роботи з перископом ПБУ проводиться його орієнтування по сторонах світу так, щоби при нульовому відліку по шкалі горизонтальних кутів оптична вісь приладу була спрямована на північ. Надалі всі повороти перископу в горизонтальній площині виконуються за допомогою механізму отводки і барабана механізму горизонтального наведення. Зорієнтований перископ дозволяє робити відрахування горизонтальних кутів, тому що вони завжди прив'язані до карти і являють собою справжні азимути. Відстань до об'єктів визначають по кутомірній сітці чи за допомогою далекоміра. Для розвідників-спостерігачів є дуже важливим по окремим виявленим штрихах, фактам діяльності противника вміти здогадатися, що ж за всім цим приховується, про яку діяльність противника свідчить виявлений спостерігачем факт. Цьому багато в чому може допомогти докладне фіксування в журналі спостереження всього що помічено. Час, коли спостерігається та чи інша діяльність противника, може багато чого розповісти досвідченому спостерігачу, тому воно також точно відзначається в журналі. Нарешті, в умовах маневрених і динамічних бойових дій великого значення набуває своєчасність доведення отриманих ІСП відомостей до старшого начальника. Всі отримані відомості повинні подаватися у точно призначений час. Якщо вони будуть відправлені з запізненням, то можуть виявитися марними. З урахуванням цього існує форма журналу спостереження, а також викреслюється схема орієнтирів. На цій схемі умовними топографічними і тактичними знаками наносяться основні орієнтири, їхні азимути і найбільш характерні місцеві предмети (населені пункти, дороги, опушки лісу, струмки і т.п.). У процесі роботи на схему наносяться виявлені об'єкти противника (траншеї, ходи сполучення, бліндажі, спостережні пункти, вогневі точки, загородження, місця виконання інженерних робіт і т.п.). Схема орієнтується по сторонах світу. Місце ІСП прив'язується до найбільш характерного і постійного орієнтира, указується масштаб схеми, всі умовні знаки невстановленого порядку обов'язково пояснюються. Усі записи ведуться в журналі спостереження. Журнал спостереження інженерного спостережного посту № ______________________________________________________________________ (місце, координати) Спостереження почате_____________________________________________________ (час, число, місяць, рік) На зворотній стороні лицевого аркуша викреслюється схема орієнтирів посту з визначенням азимутів і відстаней до них. Інші аркуші журналу мають наступні графи:
Старший інженерного спостережного посту зобов'язаний у суворо встановлений час подавати донесення начальнику інженерної служби або командиру частини, від якої виставлений піст. У цьому донесенні мають бути всі узагальнені, розвідані постом дані. Щоби узагальнити все, що було виявлене, ретельно вивчаються записи, які зроблені в журналі, і робиться висновок. Наприклад: … з боку противника в секторі спостереження вночі лунали звуки, що схожі на шум роботи пилою, сокирою. Удень, спостерігаючи через контрастні фільтри, на тлі природної зелені виявлені сліди знову побудованого спорудження, яке замасковане табельним маскувальним комплектом. Двічі протягом дня біля спорудження спостерігався рух солдатів противника, а в замаскованій амбразурі один раз були замічені сонячні відблиски. На основі всього цього можна думати, що протягом ночі противник побудував спорудження поки невідомого призначення. Поява біля нього протягом дня солдата противника свідчить, що воно не помилкове, а дійсне. Виходить, це може бути бліндаж, вогнева точка або спостережний піст. Наявність сонячних відблисків указує, що це не бліндаж. Ймовірно, це буде спостережний пункт, але не виключено, що і вогнева точка. Уточнення дасть подальше спостереження за об'єктом. Кожне слово донесення повинне бути обґрунтоване. У повідомленні не може бути місця фантазії чи вимислу, повідомляється лише те, у чому є повна впевненість. За досвідом Великої Вітчизняної війни повідомлення в ряді випадків представлялися разом з журналами спостереження. Викликане це тим, що вважається ніби то старший начальник краще інформований про обстановку і може більш обґрунтовано оцінити помічені факти, ніж спостерігач. Донесення передається посильним чи по телефону, що наявний на КСП чи СП військової й артилерійської розвідки, або по засобах зв'язку командира механізованої роти, що обороняє даний опорний пункт. Але незалежно від способу передачі, воно повинне бути доставлене в терміни, що були зазначені при постановці задачі. Про найбільш важливі розвідувальні дані старший посту негайно доповідає командиру, на ділянці якого ведеться спостереження, і командиру, що виставив піст. Якщо під час роботи посту противник почне активні дії, то ІСП продовжує спостереження, переміщаючись разом з тим підрозділом, у бойовому порядку якого пост знаходиться. Зв'язок посту зі своїм начальником у цьому випадку буде підтримуватися через загальновійськового командира. При зміні посту старший передає знову прибулому начальнику посту журнал спостережень, схему місцевості, повідомляє про особливості несення служби і про усі виявлені об'єкти. Піст припиняє роботу по закінченні зазначеного терміну або за особистим наказом того командира, що виставив даний піст. Після повернення старший посту доповідає своєму безпосередньому начальнику про виконання завдання, повідомляє про результати спостереження і складає письмове донесення.
|
