Характеристики мінних полів

 

Характеристики	Типи мін в мінних полях
ПТМ	ППМ
протигусенічні	протиднищеві	фугасні	осколочні
Розмір по фронту, (м)/ в глибину, (м)	300 - 500 /60 - 100	10 - 100 \10 й більше
Кількість рядів	3 - 4	2 - 4
Відстань між рядами, та мінами у ряду,(м)	20 - 40/ 4 - 6	20 - 40/ 9 - 12	> 5 / > 1-2	10 - 20/ 2 й більше
Витрата мін на 1 км мінного поля	750 -1000	300 - 400	2000 - 3000	100 - 300
Ймовірність ураження	0,6 - 0,7	0,7 - 0,8	0,15 -0,25	0,3 - 0,5

1. Визначення необхідної щільності загороджень:

а) перед переднім краєм:

, де

Pз – щільність загороджень;

Lм – протяжність мінних полів;

Lo – протяжність танконебезпечного напрямку.

б) у районі зосередження:

, де

P_з – щільність загороджень;

S _м – площа мінних полів;

S_p – площа району зосередження.

2. Кількість мін, що необхідна для влаштування мінного поля:

, де

М – загальна кількість мін;

L_o – протяжність танконебезпечного напрямку;

P_з – щільність загороджень;

R – витрата мін на 1км мінного поля.

K _пр – коефіцієнт прохідності місцевості, К= 0,75.

3. Розрахунок ймовірних втрат противника на мінному полі:

, де

N_пр – кількість ймовірних втрат танків противника на мінному полі;

N_n – загальна кількість наступаючих танків;

P_з – щільність загородження;

K_ур– коефіцієнт ураження на мінному полі;

протигусенічні міни -0,6-0,7;

протиднищеві міни -0,7-0,8;

фугасні ПП міни -0,15-0,25;

осколкові ПП міни -0,3-0,4.

K_д.пр.– коефіцієнт дій противника на мінному полі;

під час подолання МП “на ризик” -1,0;

за умов визначення меж МП -0,5;

при наявності 1 проходу на роту -0,15;

при наявності 1 проходу на взвод -0,25.

4. Кількість особового складу, якй залучається для влаштування загороджень:

, де

N _ос – кількість особового складу(взводів);

M – загальна кількість мін;

T _уз – час на улаштування загородження, годин;

T _нор – нормативний час на влаштування МП взводом, 400-600 мін/год.

Наприклад: Перед позицією механізованої роти необхідно встановити 3-х рядне протитанкове мінне поле із протитанкових протигусенічних мін з витратою 750 мін на кілометр мінного поля. Протяжність мінного поля складає 1 кілометр, протяжність фронту танконебезпечного напрямку складає 1 км. Противник наступає “на ризик”. Кількість танків противника – 10 од.

Визначити щільність загородження, кількість мін для цього мінного поля, ефективність загородження, кількість знешкодженої техніки на мінному полі.

Визначення щільності мінно-вибухових загороджень перед переднім краєм:

= 1 / 1 = 1,0

Кількість мін необхідних для влаштування мінного поля:

= 1х1,0х750х0,75 = 562,5 = 563 міни

Можливі втрати противника на мінному полі складатиме:

= 10х1,0х0,65х1,0 = 6,5

Тобто 6-7 танків противника може бути знешкоджено на мінному полі.

 

«Інженерне забезпечення наступу механізованої (танкової) бригади”

Головною метою інженерного забезпечення наступу є: створення інженерними засобами та заходами сприятливих умов для розгрому противника у стислі терміни, оволодіння важливими районами, збереження особового складу і техніки.

Головні завдання, які вирішують інженерні підрозділи у ході наступу:

- інженерна розвідка противника і місцевості;

- фортифікаційне обладнання вихідного району, влаштування пунктів управління та їх маскування;

- підготовка й утримання шляхів маневру, підвезення та евакуації;

- знищення ядерних мін противника (у випадку застосування);

- пророблення та утримання проходів у мінно-вибухових й інших загородженнях противника;

- обладнання й утримування переправ;

- встановлення мінно-вибухових загороджень для прикриття переправ;

- виконання інженерних заходів з маскування;

- добування та очищення води;

- ліквідація наслідків застосування противником зброї масового ураження (у разі використання).

Основні зусилля під час організації інженерного забезпечення зосереджуються на напрямку головного удару.

Інженерне забезпечення наступу на противника що обороняється з висуненням із глибини:

Інженерне обладнання вихідного району здійснюється приховано, як правило у наступній послідовності:

- обладнання позицій ППО.

- бойову техніку розташовують на місцевості і використовують табельні засоби маскування;

- для захисту особового складу влаштовуються щілини відкритого типу;

- щілини перекритого типу влаштовують на ПУ батальйонів та медичних пунктах;

- за наявності часу влаштовують укриття для особового складу з розрахунку: бліндаж на взвод, сховище на роту. Якщо батальйон буде мати на фортифікаційне обладнання тільки 4 години, то практично вісь особовий склад буде розташовуватися в спорудах відкритого типу і в бойовій техніці, а при наявності на виконання згаданого завдання 30 годин і більш - 85 % особового складу буде розташоване у перекритих щілинах, бліндажах та сховищах.

- окопи котловинного типу для бойової і спеціальної техніки.

- готуются підїзні та виіздні шляхі - до 15км (до мережі існуючих доріг)

- водопостачання здійснюється штатними засобами ТУФ-200, МТК-2М (МШК-15). Необхідно до 4-5 люд.-год. на утримання.

Для прихованого розташування механізованого (танкового) батальйону потрібно 40-50 дворів, 3-4 км посадки або 30-40 га листвяного лісу.

Особливості підготовки шляхів у наступі. У вихідному районі батальйону в умовах середнє пересічної місцевості готують та утримують один фронтальний шлях, одну рокаду, а також колонні шляхи для висунення підрозділів із своїх районів до фронтального шляху.

З вихідного району батальйон висувається звичайно по одному фронтальному шляху до рубежу розгортання у ротні колони. Від цього рубежу до рубежу розгортання у взводні колоні - по одному шляху на кожну роту. З рубежу розгортання у взводні колони позначають напрямки руху до проходів у загородженнях перед переднім краєм.

Підготовку та позначення шляхів розпочинають одразу після заняття підрозділами своїх районів і закінчують за 2-3 години до початку висунення.

Під час підготовки до наступу командирів підрозділів і екіпажі танків ознайомлюють з напрямками та порядком позначення шляхів виходу до рубежу переходу в атаку і до проходів у мінних полях.

Головними вимогами щодо готування шляхів руху підрозділів у ході наступу є: вибір якнайкоротших напрямків з мінімальним обсягом завдань і використання природних масок. Обладнання шляхів полягає у перевірці їх на мінування, розмінуванні або пророблення проходів у загородженнях.

 

“Інженерне забезпечення наступу механізованої (танкової) бригади з форсуванням водних перешкод “