Студопедия — Характеристики мінних полів
Студопедия Главная Случайная страница Обратная связь

Разделы: Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

Характеристики мінних полів






 

Характеристики Типи мін в мінних полях
ПТМ ППМ
протигусенічні протиднищеві фугасні осколочні
Розмір по фронту, (м)/ в глибину, (м) 300 - 500 /60 - 100 10 - 100 \10 й більше
Кількість рядів 3 - 4 2 - 4
Відстань між рядами, та мінами у ряду,(м) 20 - 40/ 4 - 6 20 - 40/ 9 - 12 > 5 / > 1-2 10 - 20/ 2 й більше
Витрата мін на 1 км мінного поля 750 -1000 300 - 400 2000 - 3000 100 - 300
Ймовірність ураження 0,6 - 0,7 0,7 - 0,8 0,15 -0,25 0,3 - 0,5

1. Визначення необхідної щільності загороджень:

а) перед переднім краєм:

, де

Pз – щільність загороджень;

– протяжність мінних полів;

Lo – протяжність танконебезпечного напрямку.

б) у районі зосередження:

, де

Pз – щільність загороджень;

S м – площа мінних полів;

Sp – площа району зосередження.

2. Кількість мін, що необхідна для влаштування мінного поля:

, де

М – загальна кількість мін;

Lo – протяжність танконебезпечного напрямку;

Pз – щільність загороджень;

R – витрата мін на 1км мінного поля.

K пр – коефіцієнт прохідності місцевості, К= 0,75.

3. Розрахунок ймовірних втрат противника на мінному полі:

, де

Nпр – кількість ймовірних втрат танків противника на мінному полі;

Nn – загальна кількість наступаючих танків;

Pз – щільність загородження;

Kур– коефіцієнт ураження на мінному полі;

протигусенічні міни -0,6-0,7;

протиднищеві міни -0,7-0,8;

фугасні ПП міни -0,15-0,25;

осколкові ПП міни -0,3-0,4.

Kд.пр.– коефіцієнт дій противника на мінному полі;

під час подолання МП “на ризик” -1,0;

за умов визначення меж МП -0,5;

при наявності 1 проходу на роту -0,15;

при наявності 1 проходу на взвод -0,25.

4. Кількість особового складу, якй залучається для влаштування загороджень:

, де

N ос – кількість особового складу(взводів);

M – загальна кількість мін;

T уз – час на улаштування загородження, годин;

T нор – нормативний час на влаштування МП взводом, 400-600 мін/год.

Наприклад: Перед позицією механізованої роти необхідно встановити 3-х рядне протитанкове мінне поле із протитанкових протигусенічних мін з витратою 750 мін на кілометр мінного поля. Протяжність мінного поля складає 1 кілометр, протяжність фронту танконебезпечного напрямку складає 1 км. Противник наступає “на ризик”. Кількість танків противника – 10 од.

Визначити щільність загородження, кількість мін для цього мінного поля, ефективність загородження, кількість знешкодженої техніки на мінному полі.

Визначення щільності мінно-вибухових загороджень перед переднім краєм:

= 1 / 1 = 1,0

Кількість мін необхідних для влаштування мінного поля:

= 1х1,0х750х0,75 = 562,5 = 563 міни

Можливі втрати противника на мінному полі складатиме:

= 10х1,0х0,65х1,0 = 6,5

Тобто 6-7 танків противника може бути знешкоджено на мінному полі.

 

«Інженерне забезпечення наступу механізованої (танкової) бригади”

Головною метою інженерного забезпечення наступу є: створення інженерними засобами та заходами сприятливих умов для розгрому противника у стислі терміни, оволодіння важливими районами, збереження особового складу і техніки.

Головні завдання, які вирішують інженерні підрозділи у ході наступу:

- інженерна розвідка противника і місцевості;

- фортифікаційне обладнання вихідного району, влаштування пунктів управління та їх маскування;

- підготовка й утримання шляхів маневру, підвезення та евакуації;

- знищення ядерних мін противника (у випадку застосування);

- пророблення та утримання проходів у мінно-вибухових й інших загородженнях противника;

- обладнання й утримування переправ;

- встановлення мінно-вибухових загороджень для прикриття переправ;

- виконання інженерних заходів з маскування;

- добування та очищення води;

- ліквідація наслідків застосування противником зброї масового ураження (у разі використання).

Основні зусилля під час організації інженерного забезпечення зосереджуються на напрямку головного удару.

Інженерне забезпечення наступу на противника що обороняється з висуненням із глибини:

Інженерне обладнання вихідного району здійснюється приховано, як правило у наступній послідовності:

- обладнання позицій ППО.

- бойову техніку розташовують на місцевості і використовують табельні засоби маскування;

- для захисту особового складу влаштовуються щілини відкритого типу;

- щілини перекритого типу влаштовують на ПУ батальйонів та медичних пунктах;

- за наявності часу влаштовують укриття для особового складу з розрахунку: бліндаж на взвод, сховище на роту. Якщо батальйон буде мати на фортифікаційне обладнання тільки 4 години, то практично вісь особовий склад буде розташовуватися в спорудах відкритого типу і в бойовій техніці, а при наявності на виконання згаданого завдання 30 годин і більш - 85 % особового складу буде розташоване у перекритих щілинах, бліндажах та сховищах.

- окопи котловинного типу для бойової і спеціальної техніки.

- готуются підїзні та виіздні шляхі - до 15км (до мережі існуючих доріг)

- водопостачання здійснюється штатними засобами ТУФ-200, МТК-2М (МШК-15). Необхідно до 4-5 люд.-год. на утримання.

Для прихованого розташування механізованого (танкового) батальйону потрібно 40-50 дворів, 3-4 км посадки або 30-40 га листвяного лісу.

Особливості підготовки шляхів у наступі. У вихідному районі батальйону в умовах середнє пересічної місцевості готують та утримують один фронтальний шлях, одну рокаду, а також колонні шляхи для висунення підрозділів із своїх районів до фронтального шляху.

З вихідного району батальйон висувається звичайно по одному фронтальному шляху до рубежу розгортання у ротні колони. Від цього рубежу до рубежу розгортання у взводні колоні - по одному шляху на кожну роту. З рубежу розгортання у взводні колони позначають напрямки руху до проходів у загородженнях перед переднім краєм.

Підготовку та позначення шляхів розпочинають одразу після заняття підрозділами своїх районів і закінчують за 2-3 години до початку висунення.

Під час підготовки до наступу командирів підрозділів і екіпажі танків ознайомлюють з напрямками та порядком позначення шляхів виходу до рубежу переходу в атаку і до проходів у мінних полях.

Головними вимогами щодо готування шляхів руху підрозділів у ході наступу є: вибір якнайкоротших напрямків з мінімальним обсягом завдань і використання природних масок. Обладнання шляхів полягає у перевірці їх на мінування, розмінуванні або пророблення проходів у загородженнях.

 

“Інженерне забезпечення наступу механізованої (танкової) бригади з форсуванням водних перешкод “







Дата добавления: 2015-08-31; просмотров: 539. Нарушение авторских прав; Мы поможем в написании вашей работы!



Обзор компонентов Multisim Компоненты – это основа любой схемы, это все элементы, из которых она состоит. Multisim оперирует с двумя категориями...

Композиция из абстрактных геометрических фигур Данная композиция состоит из линий, штриховки, абстрактных геометрических форм...

Важнейшие способы обработки и анализа рядов динамики Не во всех случаях эмпирические данные рядов динамики позволяют определить тенденцию изменения явления во времени...

ТЕОРЕТИЧЕСКАЯ МЕХАНИКА Статика является частью теоретической механики, изучающей условия, при ко­торых тело находится под действием заданной системы сил...

Оценка качества Анализ документации. Имеющийся рецепт, паспорт письменного контроля и номер лекарственной формы соответствуют друг другу. Ингредиенты совместимы, расчеты сделаны верно, паспорт письменного контроля выписан верно. Правильность упаковки и оформления....

БИОХИМИЯ ТКАНЕЙ ЗУБА В составе зуба выделяют минерализованные и неминерализованные ткани...

Типология суицида. Феномен суицида (самоубийство или попытка самоубийства) чаще всего связывается с представлением о психологическом кризисе личности...

Виды сухожильных швов После выделения культи сухожилия и эвакуации гематомы приступают к восстановлению целостности сухожилия...

КОНСТРУКЦИЯ КОЛЕСНОЙ ПАРЫ ВАГОНА Тип колёсной пары определяется типом оси и диаметром колес. Согласно ГОСТ 4835-2006* устанавливаются типы колесных пар для грузовых вагонов с осями РУ1Ш и РВ2Ш и колесами диаметром по кругу катания 957 мм. Номинальный диаметр колеса – 950 мм...

Философские школы эпохи эллинизма (неоплатонизм, эпикуреизм, стоицизм, скептицизм). Эпоха эллинизма со времени походов Александра Македонского, в результате которых была образована гигантская империя от Индии на востоке до Греции и Македонии на западе...

Studopedia.info - Студопедия - 2014-2024 год . (0.009 сек.) русская версия | украинская версия