Інженерне забезпечення маршу та зустрічного бою механізованої
(танкової) бригади” Організація маршу.У сучасних умовах війська мають бути спроможними до здійсненні маршів на великі відстані в умовах використання супротивником зброї масового ураження, дії його авіації, при ради активному, хімічному та біологічному забрудненні місцевості, зруйнуванню мостів і доріг. Марш – організоване пересування військ у колонах по дорогам та колонних шляхах з метою виходу у призначені райони своєчасно й у повній бойовій готовності. Він може здійснюватись у передбаченні зустрічного бою, або без загрози зіткнення з ним, звичайно в ніч або в інших умовах обмеженої видимості, а у ході бойових дій й інших умовах – вдень. Маршеві можливості військ визначаються швидкістю руху і тривалістю маршу. Швидкість руху підрозділів на марші залежить від ступеню впливу противника, вміння командирів водити колони, рівню підготовки водіїв (механіків-водіїв), технічного стану машин, стану маршрутів, пори року, погоди й т.п.. Середня швидкість руху без урахування часу на привали може бути: на бойових машинах піхоти(бронетранспортерах), танках – 20-25 км/год.; на автомобілях під час руху у складі окремої автомобільної колони – 25-30 км/год.; механізованого взводу в пішому порядку – 4-5 км/год.; на лижах – 5-7 км/год. У горах, лісисто-болотистій місцевості, взимку та інших несприятливих умовах середня швидкість руху колон може зменшуватися до 15-20 км/год. У всіх випадках марш здійснюється з максимально можливою швидкістю руху. Привали та денний(нічний) відпочинок призначаються для перевірки стану озброєння і техніки, їх технічного обслуговування,, приймання їжі, та відпочинку особового складу. Привали призначаються через 3-4 години руху тривалістю 1 години і один привал тривалістю до 2 годин у другій половині добового переходу, а денний(нічний) відпочинок – в кінці кожного добового переходу. На марші командири підрозділів повинні слідкувати за сигналами старшого начальника, суворо дотримуватись встановленого порядку руху, не дозволяти затримання, на переправах, перевалах, у місцях та містечках, організувати безперервне стеження за наземним та повітряним противником. Підрозділи які мають однотипні машини рухають однією колоною; гусеничні машини рухаються по відведених для них маршрутах. Відстань між машинами встановлюється 25-50 м. Під час руху по польових шляхах, в умовах туману, шляхах які мають круті підйоми, спуски і повороти, а також руху на надмірній швидкості дистанція між машинами зростає. Для організації проведення маршу і регулювання швидкості руху підрозділів вказуються вихідні пункти і час їх проходження. Крім того, визначаються пункти регулювання, місця і час привалів, денного (нічного) відпочинку. На привалах машини зупиняються на правому боці шляху не ближче за 10 м одна від одної. В машинах залишаються радисти, чергові розрахунки зенітних засобів, спостерігачі за сигналами. Підрозділи розташовуються розосереджено, вздовж маршруту руху, використовуючи захисні й маскувальні властивості місцевості. В районах відпочинку організується охорона, обладнуються укриття для особового складу, техніки та здійснюється маскування. Перевіряється стан озброєння і техніки. Зенітні засоби і кулемети утримуються у готовності до відбиття раптового нападу наземного та повітряного противника. Для здійснення маршу взимку командир підрозділу організує підготовку озброєння, бойової й іншої техніки до експлуатації в умовах низьких температур і вживає заходи щодо запобігання обмороження особового складу. При глибокому шарі снігу в голову колони призначаються машини з бульдозерним обладнанням або шляхопрокладачі. Зустрічний бій звичайно розпочинається зіткненням розвідувальних підрозділів, передових загонів або похідної охорони з охороною і передовими підрозділами противника. При зав’язці бою головною похідною заставою (ГПЗ) командир авангарду приймає рішення на розгортання авангарду. Танки а потім і механізовані підрозділи на БТР (БМП) з ходу розгортаються у бойовий прядок і стрімко атакують з фронту, обходячи фланги, прориваються до головних сил противника, активними та рішучими діями, завдають їм втрат, що забезпечує розгортання та вступ у бій головних сил. Головні сили у взаємодії з авангардом атакують та знешкоджують противника.
«Основи організації інженерного забезпечення маршу та зустрічного бою. Місце інженерних підрозділів в похідному порядку бригади» Інженерне забезпечення маршу полягає у створення необхідних умов для безперешкодного просування підрозділів і своєчасного прибуття у призначений район або успішного ведення бойових дій. Основними завданнями інженерного забезпечення є: розвідка і обладнання шляхів руху; забезпечення перепуску колон через важко прохідні ділянки місцевості; обладнання районів привалів, відпочинку і районів зосередження військ; виконання інженерних заходів щодо ліквідації наслідків ядерних ударів противника на шляхах руху. Залежно від обстановки необхідно передбачити підготовку запасних шляхів, обладнати об’їзди поза міст, важко прохідних ділянок місцевості; обладнати та посилити броди, побудувати мости і підготувати мостові конструкції з метою швидкого відновлення пошкоджених мостів; організувати розвідку запасів місцевих будівельних матеріалів. Інженерне забезпечення маршу На марші необхідно встановити технічний стан доріг у смузі руху і найбільш складних ділянках маршруту, визначити прохідність техніки для усіх видів техніки повздовж доріг, стан діючих переправ на водних перешкод і можливість обладнання переправ на випадок знищення таких, що існують, стан гідротехнічних споруд і можливі наслідки на випадок їх руйнування. Шляхи руху готуються завчасно інженерно-дорожніми підрозділами. Існуючі шляхи перевіряються на мінування, визначається стан дорожніх споруд, вантажопідйомність мостів, характер руйнувань, намічаються шляхи обходу зруйнованих споруд, на перехрестях, роз’їздах і об’їздах встановлюються необхідні знаки. При відсутності доріг готуються колонні шляхи. Підготовка шляхів включає розвідку і визначення прохідності місцевості, вибір траси, її перевірку на наявність мін, визначення шляху покажчиками і світловими знаками. В мінно-вибухових загородженнях, скрізь завали і перешкоди в ході розвідки можуть влаштовуватися проходи (переходи) або готуватися обходи. Інженерне забезпечення зустрічного бою має забезпечувати швидке висунення і розгортання підрозділів у випадку зустрічі з противником, сковування його дій, сприяння маневру своїх військ у ході бою. Основними його завданнями є: інженерна розвідка противника і шляхів руху; підготовка до швидкого висунення і розгортання підрозділів у передбойовий та бойовий порядок; улаштування проходів у завалах і мінно-вибухових загородженнях противника; встановлення загороджень на загрозливих напрямках для відбиття можливих атак (контратак) противника. Інженерна розвідка противника і шляхів розгортання ведеться інженерно-розвідувальними дозорами, які діють спільно з загальновійськовою розвідкою або самостійно, а також інженерними підрозділами, які діють у передовому от ряді. Для висунення головних сил використовують дороги, що існують або колоні шляхи, які підготували ЗЗР. Райони руйнувань, завалів і загороджень підрозділи обходять по розвіданим напрямкам або у них влаштовують проходи. Проходи у мінно-вибухових загородженнях влаштовуються танками, оснащеними мінними тралами, установками розмінування і вибуховим способом. Інженерні загородження при відбиття контратак противника влаштовуються рухомими загонами загородження (РЗЗ), а також інженерними підрозділами, які забезпечують бойові дії. На напрямках головного удару противники для прикриття відкритих флангів встановлюються мінні поля. Після розгрому супротивника у зустрічному бою інженерні підрозділи забезпечують переслідування противника та закріплення захоплених рубежів. Розподіл підрозділів інженерних військ і їх місце в похідному порядку бригади Підрозділи інженерних військ призначаються в: - ЗЗР (загін забезпечення руху) - РЗЗ (рухомий загін) - ІРД (інженерно розвідувальний дозор) ІРД на марші пересувається разом із загальновійськовим розвідувальним дозором або самостійно. Слід за ІРД просуваються інженерні підрозділи старшого начальника
|