Пророблення інженерно-саперним взводом проходів у загородженнях перед переднім краєм

 

Проходи в загородженнях противника інженерно-саперний взвод влаштовує, як правило, із застосуванням зарядів розмінування або, як виняток, уручну.

Отримавши завдання і висуваючись до переднього краю (наскільки дозволяє обстановка), командир взводу організовує розміщення транспортних засобів, обладнання місця складування мін, зарядів розмінування і спостереження за сигналами. До того, як настане темрява, командир взводу має вивчити загородження противника, використовуючи наявні розвідувальні дані, уточнює проходи в своїх мінних полях, намічає орієнтири для висунення відділень, уточнює з командиром підрозділу, що обороняється, порядок прикриття вогнем дій взводу (при вирішенні цих питань повинні бути присутні командири інженерно-саперних відділень).

 

 

Дії інженерно-саперного взводу щодо пророблення проходів у

мінних полях противника:

а — кутом вперед; б — уступом ліворуч; 1— номер розрахунку зі щупом;

2 — номер розрахунку з міношукачем; цифри у кружках — номери розрахунків.

В ході рекогносцировки командир взводу віддає командирам відділень бойовий наказ стосовно дій під час пророблення проходів.

Інженерно-саперне відділення, як правило, влаштовує один прохід. Для пророблення проходу кожне відділення оснащується міношукачами і комплектом розмінування КР-І.

Під час пошуку мін щупами і міношукачами відділення розгортається кутом вперед, а при пошуку мін міношукачами відділення приймає бойовий порядок уступом ліворуч. Кожен сапер здійснює пошук мін в смузі шириною 1—1,5 м. Крайні номери розрахунку мають чорно-білу стрічку і позначають межі проходу. Напрямок руху витримується по орієнтиру або по азимуту. Знайдені міни позначаються прапорцями, оглядаються командиром відділення і залежно від прийнятого ним рішення можуть знешкоджуватись на місці, видалятися за межі проходу, готуватися до вилучення за допомогою шнуру або до знищення на місці підривними зарядами.

Після закінчення пошуку мін в призначеній смузі 1-й номер розрахунку залишається для охорони проходу, 2-й і 3-й номери повертаються на вихідний рубіж, забирають односторонні знаки і встановлюють їх на межах проходу, орієнтуючись по чорно-білій стрічці. Командир відділення з рештою номерів готує міни до вилучення або підриву.

Під час підготовки мін до стягування командир відділення тягне за собою шнур, оглядає знайдені міни і прикріплює їх до шнуру за допомогою кінцевиків з карабінами (кішками, гачками і т. п.). Довжина кінцевиків має бути різною, щоби під час підтягування шнуру міни зсовувалися послідовно одна за одною. Шнурів може бути декілька, що визначається кількістю мін, що підлягають вилученню. Після повернення відділення на вихідне положення або на безпечну відстань (відстань від мін має складати не менше 30 м) командир відділення спільно з іншими номерами розрахунку здійснюють стягування мін з місць їх встановлення. Далі за вказівками командира відділення номери висуваються до вилучених з грунту мін, орієнтуючись по шнуру і кінцевикам, ретельно оглядають їх і виносять за межі проходу. Після видалення мін місця їх встановлення маскуються, прапорці знімаються, чорно-білі стрічки змотуються 1 і 6 номерами.

При знищенні знайдених мін накладними підривними зарядами 2 і 3 номери після позначення проходу і повернення відділення у вихідне положення беруть тротилові шашки масою 200—400 г і укладають їх на кожну знайдену ПТМ зверху, а на ППМ — збоку. Командир відділення з 4 і 5 номерами в'яжуть електровибухову сітку або сітку з детонуючого шнуру і з’єднують її із зарядами, після чого за встановленим сигналом здійснюють підрив мін.

При проробленні проходів у мінних полях із застосуванням табельних зарядів розмінування відділення залежно від типу зарядів розмінування, що використовуються, глибини мінного поля, умов доставки і збирання зарядів, наявності часу, погодних умов може забезпечити пророблення двох проходів.

Під час підготовки до пророблення проходів командир взводу повинен на місцевості уточнити з командирами відділень напрямки запуску зарядів розмінування, визначити місця збирання зарядів, вирішити питання взаємодії з підрозділами, що займають оборону. Порядок дій відділення стосовно збирання і підготовки заряду розмінування до запуску залежить від типу заряду і організовується відповідно керівництва з їх бойового застосування.

Про готовність зарядів до запуску командири відділень доповідають командиру взводу. Для запуску зарядів встановлюється єдиний сигнал. Запуск зарядів розмінування та їх підрив на мінному полі здійснюється звичайно в період вогневої підготовки. Після вибухів зарядів розмінування організовується перевірка проходів, позначення їх стандартними позначками (в нічний час – односторонніми світловими сигналами).