Варіант 26

 

1. Характеристики ефективної команди. Фактори, які впливають на ефективність команди.

2. Тестове завдання.

2.1. Профілактика конфліктів – це…

а) стосунки між суб’єктами соціальної взаємодії, які характеризуються протиборством за наявності протилежних мотивів (потреб, інтересів, цілей, переконань) чи суджень (думок, поглядів, оцінок і т.п.);

б) ключова ланка будь-якого конфлікту;

в) явища, події, факти, ситуації, що передують конфліктові та викликають його за певних умов діяльності суб’єктів соціальної взаємодії;

г) вид управлінської діяльності, що полягає у своєчасному розпізнаванні, усуненні чи ослабленні конфліктогенних факторів і обмеженні таким чином можливості їх виникнення чи деструктивного розв’язання в майбутньому.

2.2. Характеристики неформальних організацій:

а) соціальний контроль, опір змінам, неформальні лідери, неформальне спілкування;

б) неформальні зв’язки, інтереси, відсутність лідера;

в) відсутність офіційного керівника, відсутність встановлених правил спілкування, відсутність спільних інтересів.

3. Ситуаційне завдання.

Микола Іваничук, 30-річний президент невеликої торговельної фірми, призначив зустріч своїй команді з приводу збільшення цін на товари, які реалізує його організація. Президентом він став два роки тому, успадкувавши посаду від батька. За станом здоров'я батько змушений був відійти від справ.

Новий керівник дуже важко адаптувався. І не тому, що не мав достатньо досвіду в бізнесі. В компанії він працював уже вісім років, крім того закінчив університет, де вивчав менеджмент. Та рік цей був дуже важкий. Політична нестабільність, фінансовий стан країни, інфляційні процеси, високі податки не давали змоги стабілізувати роботу компанії. Тільки енергійні заходи управлінської команди відводили компанію від банкрутства,

На нараду були запрошені: Віктор Порошинець - 32-річний фінансовий директор компанії, який обіймає цю посаду вже три роки. Раніше працював начальником групи в аудиторській фірмі. Йому підпорядковані бухгалтерія та загальноадміністративна служба; Анатолій Чумак – 35 років, економіст за освітою, займається закупівлею товарів у постачальників і підпорядкований тільки Віктору; сестра Миколи Орися - 38 років, керує торговельними операціями. Торгівля організована через дилерів, тому в Орисі всього кілька чоловік у підпорядкуванні. Навчається на заочному відділенні комерційної академії.

Микола запросив на нараду консультанта з керівництва. Адже розглядатимуть питання підвищення ефективності роботи компанії.

М. Іваничук повів засідання досить упевнено. «Питання підвищення цін розглядаємо не вперше. Проте рішення так і не ухвалене. Віктор пропонує підвищити ціни на 20% уже тепер. Хотів би, щоб всі висловились з цього приводу.»

Віктор: «Аналіз звітів з прибутку свідчить, що ціни треба підвищити негайно. Ми втрачаємо гроші на кожному продукті. Якщо не зробити цього тепер, то до кінця року ми втратимо майже половину запланованого прибутку. Тому в нас нема іншого вибору».

Анатолій: «Звичайно, було б ліпше підвищувати ціни на початку року, а не в середині сезону. Це викличе незадоволення у наших дилерів, ми можемо втратити багато клієнтів. Проте іншого виходу у нас немає».

Микола (витримуючи паузу оглянув усіх присутніх): «Отже, ви всі рекомендуєте підвищити ціни вже тепер!»

Віктор і Анатолій: «Так, тут немає жодних сумнівів».

Анатолій: «Проте є одне застереження. Ми не можемо підвищувати ціни на старі замовлення, а лише на нові. Ми вже відправили багато замовлень за старими цінами. Дилери можуть не прийняти наших пропозицій. Тому підвищення цін стосуватиметься тільки тих замовлень, які ми маємо отримати».

Анатолій: «Якщо підвищити ціни тільки нових замовлень, а на старих ні (перелік їх займає аж 32 сторінки), то ми просто не відчуємо результатів, і зниження прибутку триватиме».

Віктор: «Тоді ми повинні повідомити дилерів про підвищення цін на всі поставлені товари. Я затримаю їм поставки та відправлю листи про підвищення цін, а також попрошу їх підтвердити свою згоду, натякнувши, що у випадку відмови перестанемо постачати їм товари».

Анатолій: «Справді, це можна зробити тільки з підтвердженими замовленнями».

Микола: «Ви вважаєте, що це найліпший вихід?»

Віктор: «Ми робимо гроші, і було б нерозумно не підвищувати ціни».

Микола: «А ти, Орисю, чому мовчиш? Ти чимось занепокоєна?»

Орися: «Мене турбує, що ми підвищуємо ціни в середині сезону».

Віктор: «Орисю, запропонуй що-небудь ліпше».

Орися: «Я просто не знаю... Ці замовлення з дилерами ми узгоджували цілий місяць. Тут понад 150 назв товарів. Усю цю роботу знову треба починати спочатку. Мені це не дуже подобається».

Віктор: «Однак це треба зробити».

Анатолій: «Думаю, що причиною підвищення цін є інфляція. Вони зрозуміють нас. Давайте, спробуємо. Як на мене, треба ризикнути, правда, Орисю?»

Орися знову знизує плечима.

Віктор: «Бізнес - це постійні сумніви, це ухвалення складних рішень».

Усі замовкли, поглянули один на одного, а потім - на Миколу Іваничука, президента компанії.

Микола: «Обдумаємо ще раз ситуацію. Зберемось завтра о 9.30. Перевірте ще раз свою аргументацію. Послухаємо також і консультанта».

Наступного дня вся команда на нараду з'явилась вчасно. Президент повів розмову без вступу. Слово надано консультанту.

Консультант: «Я вважаю, що сумніви Орисі дуже аргументовані. Проблема полягає не у підвищенні цін, а в підвищенні цін у середині сезону.Якщо не можна обійтись без підвищення цін, то треба подумати про те, як зробити це з найменшими втратами, і не тільки грошей».

Микола: «Так, ми змушені підвищити ціни».

Віктор (грубо і з притиском): «Ціни треба підвищувати, і то негайно».

Консультант: «Я не заперечую вашого рішення. Однак чи робите Ви це найліпшим чином? Адже з кожної ситуації є кілька виходів. Я не чув, що Ви проаналізували всі варіанти. Варто подумати, як це зробити з найменшими втратами. Ефект від підвищення цін виявиться лише наприкінці сезону. А гроші Ви отримаєте ще пізніше. За цей час Ви втратите чимало замовлень. Чого в цій ситуації буде більше: вигоди чи втрат? Вирішуйте цю проблему з погляду часу».

Орися: «Саме ця проблема мене турбувала».

Консультант: «Вважаю, що підвищити ціни на нестримані замовлення буде набагато простіше, якщо пояснити ситуацію дилерам».

Віктор: «Добре, мабуть це найліпший вихід з ситуації».

Анатолій: «У нас є дуже багато замовлень, які чекають підтвердження».

Віктор: «Правильно, якщо нам допоможуть, то ми зможемо вже сьогодні розпочати роботу щодо підвищення цін з великих замовлень».

Консультант: «А чому б не залучити до цієї роботи співробітників Орисі?»

Орися: «Я підтримую цю пропозицію. Мої працівники знають дилерів. Вони з ними швидко домовляться».

Віктор: «Вважаю, що стосовно великих замовлень ми всі проведемо переговори з дилерами по телефону. З приводу невеликих замовлень розішлемо листи».

Консультант: «Треба умовити дилерів зберегти замовлення. Скажіть їм, що Ви збережете всі їхні замовлення і підете назустріч усім їхнім змінам, якщо підтримають підвищення цін і підтвердять свою згоду протягом трьох днів. І весь цей процес треба тримати під контролем».

Орися: «Мене турбує, як організувати цю роботу найліпше».

Віктор: «Ми з Орисею займемось цим негайно». Всі знову замовкли.

Микола: «Гаразд. Зустрінемося завтра і підсумуємо зроблене».

Питання

1. Проаналізуйте, що відбулося на першому засіданні? Яку роль відігравав кожний з учасників? Чи правильно діяли учасники команди? Чи було засідання ефективним?

2. Чи змогла б управлінська команда Миколи Іваничука ухвалити нове рішення?

3. Обґрунтуйте, чи правильно вчинив у цій ситуації президент компанії, доручивши ухвалювати команді групове рішення?