БОЖЬИ КОРОВКИ ВОЗВРАЩАЮТСЯ НА ЗЕМЛЮ

Для багатьох жінок мастурбація є одним із способів познайомитися з власними реакціями на сексуальні сти­мули, навчитися досягати оргазму. Деякі з них застосовують пряму стимуля­цію головки клітора, чутливої до тривалого прямого по­дразнення. Жінки, що стимулюють клітор, обмежуються м'якими погладжуваннями його стрижня. Поширенішим способом мастурбації в жінок є ма­ніпуляції з усією лобковою зоною, що дає змогу не так пря­мо стимулювати клітор.

Звичним для мастурбації є використання рук, однак багато жінок знаходить інші способи для стимуляції своїх геніталій. Типовий спосіб — тертя малими статевими губа­ми чи іншими частинами вульви об подушку, постіль, кру­глу дверну ручку чи інші предмети. Під час мастурбації жінки можуть вводити у піхву палець чи інший довгастий предмет, користуватися електровібраторами чи гнучкими пластиковими приладами, що імітують ерегований стате­вий член. Деякі жінки викликають статеве збудження й оргазм скороченням м'язів тазової зони, стискаючи ноги та напружуючи прес. Інші схрещують ноги, ритмічно сти­мулюють піхву, напружуючи і розслабляючи стегнові м'я­зи. Іноді вони пускають потік теплої води по статевих орга­нах, особливо по клітору.

Під час мастурбації можливе стимулювання інших ча­стин тіла. Звичайною є стимуляція грудей, сосків, іноді — погладжування анальної зони. Вибір способу індивідуаль­ний, жоден з них не є універсальним. Важливо дотримува­тися при мастурбації чистоти, не вводити в піхву предмети з гострими краями та кінцями або з жорсткою поверхнею, не занести бактерій з анальної зони до генітальної, не спричинити інфекції.

У спокійних умовах жінка під час мастурбації має змо­гу пізнати себе, свої чутливі точки, навчитися доводити себе до оргазму. Для чоловіків мастурбація має значення як секс-терапія. За методиками В.-Х. Мастерса та В. Джон­сон чоловіки вчаться стримувати мимовільне сім'явиверження, контролювати процеси збудження.

 

5.3. Сексуальні ексцеси як сексуальний феномен

З огляду на наявність у чоловіків післяоргастичної ре­флекторної стадії їхні повторні статеві акти упродовж доби називають сексуальним ексцесом.

Сексуальний ексцес (лат. вихід, відступ) — повторні статеві акти упродовж доби, кожен з яких є завершеним (закінчу­ється еякуляцією).

За даними А.-Ч. Кінзі, здатність до повторних актів з еякуляцією була зафіксована у 20% обстежених 20-річних чоловіків, 56—60-річних — 3%. Більшість чоловіків втра­чає здатність до завершених повторних актів у 35—40 ро­ків. Чим молодший чоловік, тим вища в нього можливість ексцесивної практики.

Чоловіки вдаються до сексуальних ексцесів з різних причин — прагнення максимально використати ситуацію, оскільки невідомо, коли знову з'явиться нагода зайнятися сексом; чоловіча пихатість; намагання відповісти на жіно­че «Я — вся твоя» аналогічним «Я — весь твій».

Наміри чоловіка мати ексцеси є недостатньою умовою для їх реалізації. Вони повинні забезпечуватися його ста­тевою конституцією. В осіб із зниженими функціональни­ми можливостями виникають такі труднощі, як зниження збудження, послаблення ерекції.

Умовно-фізіологічний ритм як сексуальний феномен

Основною тенденцією періоду зрілої сексуальності чо­ловіка є встановлення такого умовно-фізіологічного рит­му, який максимально б наближався до справжньої вну­трішньої потреби в сексуальних контактах.

Умовно-фізіологічний ритм (УФР) — максимально наближений до істинної потреби рівень статевої активності, обумовлений кон­ституційними й фізіологічними особливостями людини.

За А.-Ч. Кінзі, особи до 30 років мають в середньому 3,27 зносин на тиждень, старші 30 років — 2,34. Деякі чо­ловіки практикують тільки ексцесивний коїтус, багато ро­ків маючи не менше двох зносин за добу: по закінченні пер­шого акту вони відчувають бадьорість, потім виникають сильна ерекція, загострення сексуальних відчуттів. Сек­суальне задоволення настає у них не раніше, ніж після двох-трьох зносин.

5.4. Сексуальна абстиненція як сексуальний феномен

Коли людина, яка досягла фізіологічної зрілості, від­мовляється від сексуальної поведінки, йдеться про утри­мання, або сексуальну абстиненцію.

Сексуальна абстиненція (лат. abstinentia — утримання) — виму­шене або свідоме стримування від статевого життя за наявності індивідуальної (конституційної) потреби в ньому.

Початковий період статевого стримування відпові­дає рефрактерній стадії копулятивного циклу, потім настає період вимушеної сексуальної абстиненції — стримування від статевих зносин з певних причин. Початковий період більшість чоловіків сприймає позитивно — як перепочинок після енергетичної втрати. Негативно сприймається біль­шістю чоловіків і жінок період вимушеної сексуальної аб­стиненції, коли задоволенню сексуальної потреби перешко­джають зовнішні обставини. За таких умов виникають не­вротичні явища (порушення рівноваги основних нервових процесів з появою подразнення та ознак невротизації; інтероцептивне (лат. intervor — внутрішній і receptor — той, що приймає) сприйняття, яке привертає увагу до ста­тевих органів, спричиняє хворобливу фіксацію на них та застійні явища (ураження урогенітального апарату, яке супроводжується невизначеними важкими відчуттями в проекції статевих органів, почуттям дискомфорту).

За клінічними проявами абстиненцію поділяють на пар­ціальну, коли за вимушеного статевого стримування оргазм отримують від сурогатних (мастурбація, петинг) чи мимо­вільних (сексуальні сновидіння) форм статевої активності; тотальну, за якої оргазм не настає за жодних обставин.

Найвідчутніша вимушена сексуальна абстиненція в пе­ріод юнацької гіперсексуальності, у молодих чоловіків пу­бертатного та перехідного періодів. У фазі статевої зрілості це явище більш помірне, а в інволюційному періоді вона переноситься дуже легко.

Висновки

1. Сексуальна поведінка спрямована на стимуляцію сексуально­го збудження або розширення сексуальної активності через зміни сексуальних реакцій та підвищення сексуальної чутливості. Проявами їїможуть бути сексуальна активність індивіда чи сприймання сексуальної поведінки, спрямованої на нього іншим індивідом.

2. Сексуальна поведінка розвивається за принципами позитив­них або негативних підкріплень, що формують умовно-рефлекторні зв'язки. Вироблення умовних сексуальних рефлексів підкріплюється неповторністю, багатством і різноманітністю почуттів, які виникають в особистості. Вони є стимулом розвитку й основою ускладнення збага­чення сексуального життя.

3. Змінюється сексуальна поведінка залежно від її значення, від того, які бажання вона задовольняє і яку мету переслідує. При цьому інтимні стосунки можуть набувати різних проявів і бути релаксацією, прокреацією, рекреацією, пізнанням, комунікацією, сексуальним самоствердженням, засобом досягнення позасексуальної мети, звич­кою, компенсацією.

4. Спонукальним компонентом сексуальної поведінки є статевий потяг. Структуру статевого потягу утворюють такі функціональні елемен­ти: енергетичний, селективний та компонент періодичності піднесення та спадання лібідо. Основними стадіями формування статевого потягує понятійна, романтична, еротична, стадії ранньої та зрілої сексуальності. Зосереджений сексуальний потяг називають сексуальним бажанням.

5. Сукупність наявних і резервних функціональних можливостей сексуальної поведінки людини, обумовленої сумарним впливом нерво­вих, ендокринних, психічних імпульсів на статеві центри головного та спинного мозку, статеві органи, називають статевим темпераментом. Проявляється він індивідуально, відповідно до соціальних умов, мораль­них настанов та особливостей міжособистісних стосунків партнерів.

6. Статеве життя людини — сукупність соматичних, психічних і со­ціальних процесів, які слугують задоволенню статевого потягу. За А.-Ч. Кінзі, формами статевого життя людини є гетеросексуальний ко­їтус, гомосексуальний коїтус, полюція, мастурбація, петинг, статеві контакти з тваринами; за Г. Васильченком — екстрагенітальні (плато­нічне кохання, танці, гейшизм) та генітальні (сурогатні та замісні фор­ми статевого життя, сурогатні форми коїтусу, нормативний гетеросек­суальний коїтус, орогенітальні контакти, сексуальні дії з тваринами).

7. Сексуальні фантазії — сексуальні думки, зміст яких є завжди фан­тастичним або нереальним. Вони виникають у різних ситуаціях і за різних обставин, виконують різні функції: слугують джерелом посилення сексу­ального збудження та задоволення, допомагають побороти тривогу, сти­мулюють сексуальну активність, слугують для вираження «заборонених» бажань, можуть звільняти людину від статеворольових стереотипів.

8. Мастурбація є навмисним сексуальним самозадоволенням шляхом механічного подразнення ерогенних зон (зазвичай власних статевих органів) чи шляхом психологічного збудження. Сексуальне збудження та задоволення при мастурбації викликається без участі статевого партнера, хоч може практикуватися і взаємна мастурбація. Особливого значення мастурбація набуває на фалічній стадії розвит­ку дитини. За клінічними проявами виокремлюють такі її типи: фру-страційна псевдомастурбація, допубертатна, періоду юнацької гіпер-сексуальності, замісна (вікарна), персевераторно-обсесивна та імі­таційна.

9. До феноменів сексуальної поведінки зараховують також сек­суальні ексцеси, умовно-фізіологічний ритм та сексуальну абстинен­цію. Сексуальні ексцеси — повторні статеві акти протягом доби за обов'язкової умови, що кожен з них має завершений характер, тобто закінчується еякуляцією. Умовно-фізіологічний ритм — рівень стате­вої активності, максимально наближений до істинної потреби, обумо­влений конституційними і фізіологічними особливостями людини. Сексуальна абстиненція — це вимушене або свідоме стримування від статевого життя за наявності індивідуальної потреби в ньому.

 

БОЖЬИ КОРОВКИ ВОЗВРАЩАЮТСЯ НА ЗЕМЛЮ

Пьеса в двух действиях.

ДЕЙСТВУЮЩИЕ ЛИЦА

Дима - 19 лет

Славик - 22 лет

Лера - 20 лет

Юлька, её сестра - 18 лет

Кулёк, отец Димы - 50 лет

Старуха

Аркаша

Вначале не было здесь ничего. Потом пришёл человек и построил Город. Стали дома, улицы, площади, магазины, школы, заводы, сады коллективные. Стали улицы мощеными, а потом асфальтированными с белеными по праздникам бордюрами. Стали ходить по улицам люди, стали сидеть на лавочках, стали чихать от пуха тополиного, стали торговать семечками у заводской проходной, стали влюбляться. Стали рождаться люди - стали умирать…

И стало Кладбище на краю Города. И стали свозить туда люди своих мертвых. Стали класть их в ямы и насыпать в ямы землю. Стали приходить туда в родительское и на годины. Стали оставлять там печенье и конфеты с белой начинкой. Стали руками выпалывать там траву и садить на её месте анютины глазки. И стало расти Кладбище…