—тудопеди€ √лавна€ —лучайна€ страница ќбратна€ св€зь

–азделы: јвтомобили јстрономи€ Ѕиологи€ √еографи€ ƒом и сад ƒругие €зыки ƒругое »нформатика »стори€  ультура Ћитература Ћогика ћатематика ћедицина ћеталлурги€ ћеханика ќбразование ќхрана труда ѕедагогика ѕолитика ѕраво ѕсихологи€ –елиги€ –иторика —оциологи€ —порт —троительство “ехнологи€ “уризм ‘изика ‘илософи€ ‘инансы ’ими€ „ерчение Ёкологи€ Ёкономика Ёлектроника

—истеми кодуванн€ ASCII, Windows 1251, Unicode та ≥нш≥.  одуванн€ символьноњ ≥нформац≥њ




ѕри введенн≥ в компТютер символьноњ ≥нформац≥њ символи (л≥тери, цифри, знаки), що ввод€тьс€, кодуютьс€ певними комб≥нац≥€ми нул≥в ≥ одиниць, а при виведенн≥ њх дл€ читанн€ людиною (на мон≥тор або принтер) за кодом символу будуЇтьс€ зображенн€ символу.

 ожному символу призначаЇтьс€ код Ч посл≥довн≥сть з ф≥ксованоњ к≥лькост≥ нул≥в ≥ одиниць з≥ взаЇмно однозначною в≥дпов≥дн≥стю. ¬икористовуючи одну дв≥йкову цифру (один б≥т) можна закодувати всього 2 символи. ƒвохб≥тових комб≥нац≥й може бути чотири→00; 01, 10, 11, тобто 22, за допомогою трьох б≥т≥в можна одержати в≥с≥м р≥зних комб≥нац≥й нул≥в ≥ одиниць (23). ќптимальна к≥льк≥сть символ≥в, €к≥ використовуютьс€ при набор≥ р≥зних текст≥в, дор≥внюЇ приблизно 250 (л≥тери латинськ≥ ≥ кирилиц€, заголовочн≥ ≥ р€дков≥, розд≥лов≥ знаки, цифри, математичн≥ знаки, елементи псевдограф≥ки). ¬ дв≥йков≥й систем≥ така к≥льк≥сть символ≥в може бути закодована посл≥довн≥стю з 8 б≥т (28=256), тобто одним байтом. якщо кожному символу алфав≥ту поставити у в≥дпов≥дн≥сть певне ц≥ле число, то за допомогою дв≥йкового коду можна однозначно кодувати текстову ≥нформац≥ю. ¬≥с≥м дв≥йкових розр€д≥в достатн≥ дл€ кодуванн€ 256 р≥зних символ≥в. ÷ього вистачить, щоб зобразити р≥зними комб≥нац≥€ми восьми б≥т≥в вс≥ символи англ≥йськоњ, украњнськоњ ≥ рос≥йськоњ мов, €к р€дков≥, так ≥ прописн≥, а також розд≥лов≥ знаки, символи основних арифметичних д≥й ≥ загальноприйн€т≥ спец≥альн≥ символи.

ƒл€ того, щоб весь св≥т однаково кодував текстов≥ дан≥, потр≥бн≥ Їдин≥ таблиц≥ кодуванн€. ƒл€ англ≥йськоњ мови, що захопила де-факто н≥шу м≥жнародного засобу сп≥лкуванн€ ≤нститут стандартизац≥њ —Ўј (ANSI Ч American National Standard Institute) вв≥в в д≥ю систему кодуванн€ ASCII (American Standard Code for Information Interchange Ч стандартний код ≥нформац≥йного обм≥ну —Ўј). ¬ систем≥ ASCII закр≥плено дв≥ таблиц≥ кодуванн€ Ч базова розширена. Ѕазова таблиц€ закр≥плюЇ значенн€ код≥в в≥д 0 до 127, а розширена в≥дноситьс€ до символ≥в з номерами в≥д 128 до 255. ѕерш≥ 32 коди базовоњ таблиц≥, починаючи з нульового, в≥ддано виробникам апаратних засоб≥в (в першу чергу виробникам компТютер≥в ≥ друкуючих пристроњв). ¬ ц≥й област≥ розм≥щуютьс€ так зван≥ управл€юч≥ коди, €ким не в≥дпов≥дають н≥€к≥ символи мов, ≥, в≥дпов≥дно, ц≥ коди не вивод€тьс€ н≥ на екран, н≥ на пристроњ друку, але ними можна управл€ти тим, €к проводитьс€ виведенн€ ≥нших даних. ѕочинаючи з коду 32 ≥ зак≥нчуючи кодом 127 розм≥щен≥ коди символ≥в англ≥йського алфав≥ту, розд≥лових знак≥в, цифр, символ≥в арифметичних д≥й ≥ де€ких допом≥жних символ≥в. Ѕазова таблиц€ кодуванн€ ASCII наведена в таблиц≥ 2.

ѕ≥дтримка виробник≥в устаткуванн€ ≥ програм вивела американський код ASCII на р≥вень м≥жнародного стандарту, ≥ нац≥ональним системам кодуванн€ довелос€ Ђв≥дступитиї в другу, розширену частину системи кодуванн€, що визначаЇ значенн€ код≥в з 128 по 255. ¬≥дсутн≥сть Їдиного стандарту в ц≥й област≥ привела до множинност≥ одночасно д≥ючих кодувань. “≥льки в –ос≥њ можна вказати три д≥юч≥ стандарти кодуванн€ ≥ ще два застар≥лих.

ƒл€ кодуванн€ символ≥в рос≥йськоњ ≥ украњнськоњ мов, в≥доме €к система кодуванн€ Windows-1251, було введено Ђззовн≥ї Ч компан≥Їю Microsoft, але, враховуючи широке розповсюдженн€ операц≥йних систем ≥ ≥нших продукт≥в ц≥Їњ компан≥њ на ”крањн≥ ≥ в –ос≥њ, вона глибоко закр≥пилас€ ≥ знайшла широке розповсюдженн€ (таблиц€ 3). ÷е кодуванн€ використовуЇтьс€ на б≥льшост≥ компТютер≥в, що працюють п≥д управл≥нн€м операц≥йних систем Windows.

≤нше поширене кодуванн€ носить назву  ќ»-8 (код обм≥ну ≥нформац≥Їю, восьмизначний) Ч њњ походженн€ в≥дноситьс€ до час≥в д≥њ –ади ≈коном≥чноњ ¬заЇмодопомоги держав —х≥дноњ ™вропи. —ьогодн≥ кодуванн€  ќ»-8 маЇ значне розповсюдженн€ в компТютерних мережах на територ≥њ –ос≥њ ≥ в рос≥йському сектор≥ ≤нтернету.

“аблиц€ 2. Ѕазова таблиц€ кодуванн€ ASCII

32 пропуск 48 0 64 @ 80 – 96 ` 112 p
33 ! 49 1 65 ј 81 Q 97 а 113 q
34 " 50 2 66 B 82 R 98 b 114 r
35 # 51 3 67 C 83 S 99 c 115 s
36 $ 52 4 68 D 84 “ 100 d 116 t
37 % 53 5 69 ≈ 85 U 101 e 117 u
38 & 54 6 70 F 86 V 102 f 118 v
39 ' 55 7 71 G 87 W 103 g 119 w
40 ( 56 8 72 Ќ 88 X 104 h 120 x
41 ) 57 9 73 I 89 ” 105 i 121 у
42 * 58 : 74 J 90 Z 106 j 122 z
43 + 59 ; 75 K 91 [ 107 k 123 {
44 , 60 < 76 L 92 \ 108 i 124 |
45 - 61 = 77 ћ 93 ] 109 m 125 }
46 . 62 > 78 N 94 ^ 110 n 126 ~
47 / 63 ? 79 ќ 95 _ 111 0 127 

“аблиц€ 3.  одуванн€ Windows 1251

128 А 144 Р 176 ∞ 192 ј 208 – 224 а 240 р
129 Б 145 С 161 ° 177 ± 193 Ѕ 209 — 225 б 241 с
130 , 146 Т 162 Ґ 178 I 194 ¬ 210 “ 226 в 242 т
131 Г 147 У 163 £ 179 i 195 √ 211 ” 227 г 243 у
132 Д 148 Д 164 § 180 і 196 ƒ 212 ‘ 228 д 244 ф
133... 149 Х 165 • 181 μ 197 ≈ 213 X 229 е 245 х
134 Ж 150 - 166 ¶ 182 ґ 198 ∆ 214 ÷ 230 ж 246 ц
135 З 151 - 167 І 183 Ј 199 3 215 „ 231 з 247 ч
136 ? 152 Ш 168 ® 184 Є 200 » 216 Ў 232 и 248 ш
137 Й 153 Щ 169 © 185 є 201 … 217 ў 233 й 249 щ
138 К 154 Ъ 170 ™ 186 Ї 202   218 Џ 234 к 250 ъ
139 < 155 > 171 Ђ 187 ї 203 Ћ 219 џ 235 л 251 ы
140 М 156 \ 188 j 204 ћ 220 № 236 м 252 ь
141 Н 157 : 173 - 189 S 205 Ќ 221 Ё 237 н 253 э
142 О 158 Ю 174 Ѓ 190 s 206 ќ 222 ё 238 о 254 ю
143 П 159 Я 175 ѓ 191 њ 207 ѕ 223 я 239 п 255 €

 







ƒата добавлени€: 2015-09-15; просмотров: 9350. Ќарушение авторских прав


–екомендуемые страницы:


Studopedia.info - —тудопеди€ - 2014-2019 год . (0.001 сек.) русска€ верси€ | украинска€ верси€