ЛАБОРАТОРНА РОБОТА №5.

Тема: Налаштування конфігурації системи в CMOS-Setup.

Мета: Вивчити основні принципи роботи BIOS та призначення розділів і пунктів CMOS-Setup. Навчитися налаштовувати параметри CMOS-Setup на максимальну продуктивність.

ТЕОРЕТИЧНІ ВІДОМОСТІ.

Перед завантаженням операційної системи в комп'ютері починає виконання вбудована в чіп материнської плати програма BIOS (Base Input/Output System, основна система вводу-виводу). Призначення цього невеликого (256 Кб) програмного коду - звести до "спільного знаменника" апаратні відмінності комп'ютерного устаткування.

Надійна і ефективна робота ПК неможлива без правильно сконфігурованого BIOS. Досить часто виникають конфлікти між новітнім устаткуванням і застарілим кодом чіпа. У такому разі вихід один: перепрошивання нової версії BIOS.

BIOS є програмою, записаною в мікросхему за тією або іншою технологією ROM і, отже, таку, що не вимагає живлення. Це впроваджено для того, щоб зберігатися код там навіть після виключення комп'ютера. У сучасних чіпах використовується технологія Flash ROM, що дозволяє перезаписувати BIOS без додаткового устаткування. Але, у будь-якому випадку, перезапис BIOS - операція дуже відповідальна. Інша справа - настройка (SETUP) BIOS. Настройка дозволяє налаштувати стандартну версію BIOS під конкретну конфігурацію комп'ютера або ОС.

Параметри настройки BIOS зберігаються в енергозалежній CMOS RAM, яка живиться від батареї на материнській платі. Звідси висновок: якщо часто "злітають" установки комп'ютера або неправильно працює годинник - швидше за все, батарея несправна.

Роль BIOS при завантаженні ПК

Після включення живлення напруга подається на центральний процесор і інші мікросхеми материнської плати. CPU запускає з мікросхеми програму BIOS - і починається процедура POST (Power On Self Test, ініціалізація при першому включенні). Її задача - просканувати і налаштувати все "залізо".

Перш за все формується логічна архітектура комп'ютера. Подається живлення на всі чіпсети, в їх регістрах встановлюються потрібні значення. Потім визначається об'єм ОЗП (цей процес можна спостерігати на екрані), включається клавіатура, розпізнаються LPT- і COM-порти. На наступному етапі визначаються блокові пристрої - жорсткі диски IDE і SCSI, флопі-дисководи. Для пристроїв SCSI процедура дещо ускладнюється наявністю власної BIOS, яка бере на себе роботу з відповідним устаткуванням і має власну програму настройки. На завершальній стадії відбувається відображення підсумкової інформації.

Після закінчення роботи POST BIOS шукає завантажувальний запис. Цей запис, залежно від настройки, знаходиться на першому або другому жорсткому диску, флопі-диску, ZIP або CDROM. Після того, як завантажувальний запис знайдений, він завантажується в пам'ять - і управління передається йому.

Якщо в настройках SETUP BIOS є помилки, то вони можуть виявитися вже на цих стадіях, і до запуску ОС справа не дійде. Але можливі і інші прояви неправильної настройки BIOS - повільна або нестабільна робота системи, раптові перезавантаження. Тому необхідно здійснити короткий огляд програми настройки BIOS.