ВИЗНАЧЕННЯ ФІЗИЧНОЇ ПРАЦЕЗДАТНОСТІ ЗА ТЕСТОМ PWC170 СТЕПЕРГОМЕТРІЄЮ.

 

Мета: визначити стан фізичної працездатності організму при збільшенні навантаження методом степергометрії.

Обладнання: сходинка, секундомір, метроном.

Література:

1. Пирогова Е.А., Иващенко Л.Я., Страпко Н.П. Влияние физи­ческих упражнений на работоспособность и здоровье человека.- К.: Здоров'я, 1986.-152с.

2. Дубровский В.И. Валеология. Здоровый образ жизни, М.: Флинта, 1999.-560С.

 

Найчастіше про зміну фізичної працездатності (аеробної продук­тивності) роблять висновки за зміною максимального споживання кисню або потужності навантаження, під час якої ЧСС встанов­люється на рівні 170 ударів за 1 хвилину (PWC₁₇₀). У осіб старіше за 50 років у зв'язку з віковим обмеженням амплітуди зростання частоти пульсу під час виконання фізичних вправ оцінку фізичної працездатності виконують за тестом PWC150.

Фізіологічною передумовою визначення PWC170 є наявність лінійної залежності між ЧСС і потужністю роботи, що виконуєть­ся. При більш високих величинах ЧСС прямолінійний характер зв'язку порушується. ЧСС 170 є оптимальною для роботи серця здорової молодої людини і при цьому відмічається максимальне зна­чення серцевої продуктивності. Подальше прискорення призводить до зниження ударного об'єму крові. Перевага цього метода в тому, що при виконанні двох навантажень помірної потужності визна­чається працездатність (PWC170).

Існує два шляхи визначення PWC: методом велоергометри і ме­тодом степергометрії.

Хід роботи:

Проведи тестування власного організму методом степергометрії.

При методі степергометрії піддослідному пропонують виконати два навантаження, потужність яких розраховують за формулою:

 

де W — потужність навантаження;

Р -маса тіла, кг;

h — висота сходинки;

п — кількість циклів підйомів на сходинку;

1,33 — коефіцієнт, що враховує величину роботи під час спус­ку зі сходинки

 

Висота сходинки вибирається в залежності від ноги піддослідно­го. Досвід практичної роботи показує, що для степ-тесту краще за все використовувати сходинку для жінок - 30 см висотою, а для чоловіків — 40 см.

При проведенні степергометрії навантаження призначають такої інтенсивності, щоб ЧСС у кінці першого навантаження стабільно знаходилося у межах 100-120, а у кінці другого - 140-160 за хви­лину. Під час менших потужностей навантажень і відповідно мен­ших значеннях ЧСС величина PWC170 буде визначена не точно.

Потужність другого навантаження можна підвищити за рахунок збільшення темпу підйому на сходинку. Це дозволяє скоротити за­гальний час випробувань до 5 хвилин. При степ-тесті виконуються два навантаження без відпочинку між ними. Термін часу першої З хвилини, а другої - 2 хвилини. При цьому стійкий стан встанов­люється на 2-3 хвилині першого навантаження, а при виконання другого навантаження — на 2 хвилині. Це пов'язано з підвищенням рівня функціонування всіх систем в результаті виконання першого навантаження.

При більшому скороченні часу виконання навантаження фізіо­логічні процеси не досягають стійкості і величина PWC170 буде невірно визначеною. Відсутність стійкого стану потребує подовжен­ня навантаження ще на 1-2 хвилини. Якщо величина пульсу 170 уд./хв. Буде досягнута в кінці першого навантаження, то друге не призначається. Таке підвищення ЧСС може бути пов'язано з не­вірним вибором потужності першого навантаження, вираженим ста­ном детренованості серцево-судинної системи, емоційною лабільні­стю тощо.

Розрахунок PWC170 при степ-тесті роблять за формулою

де N1 - потужність пертого навантаження,

N2 - потужність другого навантаження,

f₁ -ЧСС у кінці першого навантаження,

f₂- ЧСС у кінці другого навантаження (за 1 хвилину).

 

Найбільш високі середні величини PWC170 зареєстровано у спорт­сменів, що займаються циклічними вилами спорту (лижників). За даними В.Л.Карпмана у нетренованих чоловіків PWC170 коливається у межах 142-187,7 Вт, рідко підвищується до 200,4-250,5 Вт. У жінок абсолютна величина PWC170 складає тільки 60% від показ­ників чоловіків.

Деякими дослідженнями встановлено високий кореляційний зв'я­зок між тестом PWC170 і максимальним споживанням кисню (МСК). Це дозволило виконувати тест на визначення PWC170 для прогно­зування МСК.

Для нетренованих людей встановлена формула розрахунку МСК зa PWC170:

 

МСК = 1,7 • PWC170 + 1240.

Слід зазначити, що непрямі методи визначення МСК через PWC170 є неточними і дають помилку у межах від +20% до -30%.

Висновок: визначте величину PWC170 для власного організму методом степергометрії і зробіть розрахунки МСК через PWC170.

Контрольні питання:

І.Чому при дослідженні стану загальної працездатності ЧСС по­винна бути саме 170 ударів за хвилину?

2.Чим обумовлений термін проведення дослідження PWC170 за 5 хвилин?

З.Як і чому змінюють хід випробування, якщо ЧСС досягає мак­симального значення вже під час першого навантаження?

4.Як ви гадаете, чому існує кореляція між величинами PWC170 та МСК?

 

Лабораторна робота № 9.