Морфологічні особливості коренеплідних культур

Столові буряки належать до родини лобо­дових— Chmopodiaceae, роду Beta, який поділяється на два культурних підвиди: 1) Буряки столові коренеплідні темно-червоного; 2) Листкова фор­ма, або мангольд, який поділяється на п'ять різновидів, за забарвленням черешків.

Буряки коренеплідні і мангольд характеризуються дворічним циклом розвитку. На першому році життя во­ни формують листкову розетку, а восени — коренеплідні буряки і коренеплід. Листки буряків прості черешкові, листкова пластинка лопатоподібна із суцільним, трохи хвилястим краєм. Забарвлення молодих листків ясно-зелене, восени набуває фіолетового відтінку або фіоле­тово-червоного забарвлення. Залежно від сорту поверх­ня листків гладенька і гофрована. Черешки листків м'ясисті, соковиті, темно-фіолетового забарвлення, рідше зеленого з фіолетовими поздовжніми смугами. Кількість листків у розетці 25-30. У пазухах листків на головці коренеплоду утворю­ються ростові бруньки.

Коренева система добре розвинена, проникає на глибину 1,5 м. Збережені до весни корене­плоди (з непошкодженими на головці бруньками) після садіння в грунт укорінюються, утворюють спочатку мо­лоді листки, а пізніше квітконосні пагони з розгалужен­нями. Потім утворюється насінний кущ висотою до 1 м і більше. На бічних розгалуженнях і вершині основного стебла утворюються бруньки, а пізніше квітки. Квітки розміщуються групами по 2-8 шт. і утворюють суцвіття - колос. За будовою квітки п'ятірного типу, зе­лені, малопомітні, перехреснозапильні. Внаслідок близького розміщення кві­ток на уступах колоса вони зростаються під час розвитку зав'язі, утворюючи супліддя-клубочок, яке складаєть­ся з 2 - 5 плодиків з твер­дою дерев'янистою плодо­вою оболонкою. Кожний плодик - це дрібний горішок.

 

Морква дворічна рослинаналежать до родини се­лерових— (Аріасеае), (рис. 3) виду Daucus sativa Zagor. Цей вид виділено із за­гального, який включає і дикі форми Daucus carota L. Середземноморський підви­дів (D. s. ssp. mediterraneus Zagor) має зелені листки із світлим або темним відтін­ком. Листкова пластинка чотири- або п'ятикратнопе-ристорозсічена на дрібні сегменти. Черешки листків голі або слабо опушені жорсткими волосками. Коренеплоди м'ясисті, червоно-оранжеві або жовті. П. С. Загорський виділяє три різновиди моркви: каротиновий, жовтий і білий. У жовтих різновидів коренеплоди містять пігмент антохлор.

На першому році життя формує листко­ву розетку і коренеплід. На другому році життя з коренеплоду при ранньовесняному садінні виро­стають листки, а пізніше — квітконосні стебла, які розгалужуються. На кінцях розгалужень утворюється суцвіття— складний зонтик. Квітки моркви п'ятірного ти­пу, невеликі, з білим віночком, нижньою двогніздною зав’яззю. Плід моркви двонасінний, при обмолоті розпадається на окремі сім'янки.

Рис. 3. Морква столова.

 

Петрушка — Petroselinum hortense Haffm. належить до родини селерових (Аріасеае) (рис. 4). Рослина дво­річна. Є два підвиди: 1) коренева— з потовщеним слабкорозгалуженим коре­неплодом і дрібним насінням, яке не обсипається з ку­ща. Розміри насінин 2X1,5 мм; 2) листкова - з тонким сильно розгалуженим коренем. Розмір насінин 3X2 мм, насіння легко обсипається з куща.

Листки петрушки зібрані в розетку. Листкові плас­тинки трикратно розсічені, блискучі, зелені. На другому році життя петрушка утворює розгалужене квітконосне стебло висотою 50-100 см. Суцвіття - складний зонтик. Квітки дрібні з двома маточками, п'ятьма тичинками. Віночок з білими пелюстками. Плід - двосім'янка із спе­цифічним запахом.

Рис. 4. Петрушка:

а — коренева; б — коренева; в —звичайна листкова.

Пастернак — Pastinaca sativa L.— належить до ро­дини селерових (Аріасеае) (рис. 5). Рослина дворічна, на першому році життя утворює коренеплід і листкову розетку. На другому році життя формує квітконосні па­гони, суцвіття з квітками і насіння. За формою коренеплоду розрізняють чотири різновиди. Основні з них:

1) P. s. var. longa Alef. з видовженими коренеплодам ми і великими листками;

2) P. s. var. brevis Alef. - з короткими, потовщеними вгорі коренеплодами. Листки трохи менших розмірів, ніж у попередньогорізновиду.Листки пастернаку з товстими черешками, зібрані в прямостоячі розетки. Листкова пластинка розсічена, роздільно-непарнопериста з чотирма парами часток. Частки видовжено-яицеподібні, тупі, із зубчастопилкоподібним краєм. Листки зелені, зверху глянцеві, знизу м'яковолосисті. Насінний кущ пастернаку високий - до 125 см. Суцвіття - складний зонтик. Квітки дрібні з нижньою зав'яззю і жовтими пелюстками. Плоди двонасінні, силь-носплющені, плоско-овальні, ясно-бурі або коричневі, з більш світлою крилаткою (облямівкою). Насіння по­гано зберігає схожість — не більш як 1—2 роки.

Рис. 5. Пастернак

 

Селера — Apium graveolens L.— дворічна рослина. Вид селери поділяється на три різновиди: 1) кореневий tA. g. yar. rapaceum Mill) утворює коренеплоди округлої форми діаметром 10 см (рис. 6, а); 2) салатно-череш­ковий (A. g. var. dulce Mill) коренеплоду не формує (рис. 6, б), утворює сильно потовщені черешки листків (3—4 см); 3) листковий (A. g. var. secalinum Alef) не утворює коренеплодів і потовщених черешків, черешки звичайні тонкі з листковими пластинками.

Листки селери зібрані в розетку. Черешки широкі, м'ясисті, довжиною до 40 см. У салатно-черешкової се­лери ширина черешків до 4 см. Листкова пластинка одно- або двороздільно-непарноперисторозсічена. Вона складається з трьох пар часток і верхньої непарної част­ки. На другому році життя утворює квітконосне розгалу­жене стебло висотою 60—90 см. Суцвіття — складний зонтик. Квітки дрібні, на дуже тонких квітконіжках з п'ятипелюстковим білим віночком. Квітка має 5 тичи­нок, дві маточки, зав'язь нижня. Плід двонасінний. На­сіння —дрібні сім'янки.

Рис. 6. Селера:

а — коренева; б — черешкова.

Редиска і редька належать до роду Raphanus роди­ни капустяних Brassicaceae. Видова назва редиски — Raphanus sativus L., підвид — R. s. ssp. radiculus, редь­ки — R. s. ssp. hibernus Alef.

Редиска — однорічна рослина з невеликою листковою розеткою (рис. 58, а). Нижні листки в розетці ліроподіб­ні, верхні — розсічені і складаються з трі^ох пар часток та великої кінцевої непарної частки. Коренеплоди — від плоско-округлих до конічних і веретеноподібних, білі, рожеві, фіолетові, червоні з білим кінцем біля осьового корінця. На першому році життя, якщо коренеплоди ре­диски не збирають, утворюється квітконосне стебло ви­сотою 80—100 см. Насінний кущ розгалужений, зелений з фіолетовою або рожевою пігментацією у вузлах. Су­цвіття— гроно з білими або фіолетово-синіми квітками четверного типу, перехреснозапильні. Плід — м'який стручок без перегородки, багатонасінний. Насіння дозрі­ває через 120—130 днів після сівби.

Редька — дворічна рослина (літня редька — одноріч­на) (рис. 7, б). Розрізняють європейську, китайську і японську редьку. Листкові розетки редьки більші, ніж у редиски.

Редька характеризується завжди непар-ноперисторозсіченим листям довжиною до 30—35 см. Листкова пластинка жорсткоопушена з великою кінце­вою часткою.

Бруква — Brassica campestris або В. napus L.— дво­річна рослина. На першому році життя формує листко­ву розетку і коренеплід, на другому році — насінний кущ і плоди з дозрілим насінням. Листкова розетка роз­січена на витягнутій верхівці коренеплоду. Листки м'я­систі, розсічені або із суцільним краєм, покриті воско­вим нальотом. Можуть бути з опушенням і без нього. Кожна пара часток листкової пластинки розміщена майже супротивно. Коренеплоди плоскі, плоско-округлі, округлі, овальні з товстою корою. М'якуш білий, жов­тий або інтенсивно-жовтий.

Насінний кущ досягає висоти 170 см, розгалужений із суцвіттями у вигляді грон. Квітки оранжево-жовті четверного типу. Плід — стручок з перегородкою всере­дині. При висиханні стручок легко розтріскується.

Ріпа — Brassica rapa L.— дворічна рослина. На пер­шому році життя утворює прикореневу розетку і корене­плід, на другому році — квітконосні пагони, суцвіття з квітками і насіння. Листки, як правило, без восково­го нальоту, опушені, розсічені, рідко бувають суціль­ними.

Форма коренеплодів різна — від плескуватої до ку­лястої, забарвлення біле або жовте, у верхній частині — зелене або фіолетове. Насінний кущ досягає висоти 80— 150 см, розгалужений. Суцвіття — щиток. Квітки з жов­то-оранжевими або жовто-зеленими пелюстками. Плід — багатонасінний стручок з довгим носиком і плівчастою перегородкою всередині.

Рис. 7. Столові коренеплоди:

а —редиска; б —редька.