Морфологічні особливості дині

Дині належать до виду Cucumis mello L. Коренева си­стема дині краще розвинена, ніж у огірків. Довжина головного кореня в дині становить 60—100 см, бічних — 2 —3 м, кількість бічних коренів — 9—12. У кущових форм дині коренева система в боки займає менший діаметр, ніж у сортів з довгою огудиною, однак проникає вона в ґрунт глибше. Найпотужніша коренева система формується у пізньо­стиглих сортів дині. Загальна довжина коренів дині досягає 32 м.

Стебло дині трав'янисте, повзуче, розгалужене, дов­жина огудини— 50—150 см і більше. Стебло опушене, на поперечному розрізі малоребристе. В пазухах листків на стеблі утворюються вусики. Листки черешкові, опу­шені, ниркоподібні або п'ятикутної форми із суцільним або вирізаним краєм пластинки.

Мал. 3. Основні форми листкової пластинки у дині: а - округла; б - ниркоподібна; в - серцеподібна; г - серцеподібно-яйцеподібна; д - слабколопатева; є - лопатева

Квітки дині роздільностатеві або двостатеві, розмі­щені в пазухах листків. Чоловічі квітки зібрані по кіль­ка разом в щіткоподібне суцвіття і утворюються як на центральному, так і на бічних пагонах. Жіночі і герма­фродитні (двостатеві) квітки розміщені по одній в пазу­рах на пагонах другого і наступних порядків. Будова чо­ловічих квіток у дині така сама, як і в огірків. Жіночіквітки мають нижню зав'язь видовженої форми з гус­тим опушенням.

Плід у дині — несправжня ягода, округла, видовже­на, приплюснута, може бути із сегментованою поверх­нею(мал. 2). Поверхня плодів може бути гладенькою або із сіт­кою тріщин. Стиглі плоди у більшості сортів жовті, оранжеві, зеленуваті, нестиглі — зелені, різних відтінків.

Насіння дині овально-витягнуте, плоске, жовтого за­барвлення. Маса 1000 насінин — 24—35 г.

Мал. 4. Форми плодів дині: 1— сплюснута; 2— куляста; З — еліптична; 4 — циліндрична; 5 — гру­шоподібна; 6 — яйцеподібна; 7 — змієподібна