Морфологічні особливості баклажанів

Вид (Solatium melongena L.) має п'ять підвидів: ssp, occidentale Haz.— західноазіатський; ssp. orientaie Fil.— східноазіатський; ssp. meridionale Fil.— південноазіатський; ssp. subspontaneum Fil.— напівкультурний; ssp. agrestis Fil.— дикоростучий.

В Україні поширені тільки західноазіатський і східноазіатський підвиди.

Рослини західноазіатського підвиду баклажанів мають середню висоту або високорослі. Кущ компактний, рідко напіврозлогий і розлогий. Стебло і пагони товсті, зелені, до вершини з фіолетовою пігментацією. Листки — великі або середні, за формою яйцеподібні і видовжено-яйцеподібні, середньо- або сильновиїмчасті. Черешки і нервація зелені або з ясно-коричневою пігментацією. Пластинка листка сильно опушена, зелена. Квітки здебільшого поодинокі, віночок з 5—7 пелюстками, фіолетовий. Плоди великі, циліндричної, видовжено-грушоподібної, грушоподібної, вкорочено-грушоподібної і кулястої форм. Забарвлення плодів у технічній стиглості — коричнювато-фіолетове, фіолетове, темно-фіолетове, майже чорне. М'якуш плода середньої щільності, зеленувато-білий або жовтувато-білий. Усі районовані в Україні сорти належать до західноазіатського підвиду.

Східноазіатський підвид баклажані в має низькорос­лий розлогий або напіврозлогий кущ. Стебло і побічні пагони тонкі, зелено-фіолетові, фіолетові, темно-фіоле­тові, майже чорні. Листки дрібні, за формою яйцепо­дібні, рідко — видовжено-яйцеподібні, майже з цілим краєм пластинки. Черешок і нервація — темно-фіолетові, листкова пластинка набуває згодом фіолетового забарв­лення. Плоди дрібні, рідко середнього розміру, за фор­мою грушоподібні, вкорочено-грушоподібні кулясті, видовжено-грушоподібні, циліндричні, серпоподібні, змієпо­дібні. Забарвлення темно-фіолетове, м'якуш зеленувато-білий, щільний.

Баклажани — Solarium melongena L. походить з північних районів Індії та Пакистану, однорічна рослина, але в тропічних умовах росте як багаторічна. Видову назву «melongena» рослина дістала від лат. «melon» — яблуко і «genos» — рід, тобто рослина, що утворює яблукоподібні плоди.

Коренева система рослини в молодому віці слабка, росте повільно, слабко відновлюється при пересаджуванні. У дорослої рослини коренева система добре розвинена, з великою кількістю товстих відгалужень від го­ловного кореня. Вона проникає в грунт на 1 —1,5 м, але в умовах зрошення більшість активних коренів розмі­щується в орному шарі 30—40 см і досить чутлива до умов зволоження, аерації, мінерального живлення і тем­ператури грунту.

Стебло прямостояче, міцне, дерев'янисте, у верхній частині розгалужується. У деяких форм баклажанів розгалуження починається і в нижній частині стебла. У рослин формується одне стебло висотою — 25—150 см. Стебло округле, з опушенням тьмяно-зеле­нуватого чи буро-зеленого кольору, у ранніх сортів —з фіолетовою пігментацією. Листки за формою овальні або яйцеподібні, іноді з неглибокими бічними вирізами, опушені, зелені або з фіолетовою пігментацією, великі (довжина — 10—35 см), черешкові, розміщені на стеблі почергово.

Квітки баклажанів великі, двостатеві, поодиноко розміщені або зібрані в суцвіття-завиток. Чашечка зелена або фіолетова, у деяких сортів із шипами. Віночок фіолетового кольору різної інтенсивності у різних сортів. Чашечка складається з 4—10 пелюсток. Кількість тичинок у квітці відповідає кількості пелюсток. Пилкові мішечки жовті, двокамерні, на коротких нитках, відкри­ваються при визріванні у верхній частині. Зав'язь верхня, багатонасінна.

Плід — напівсоковита ягода різної форми — від змієподібної до кулястої, але найчастіше — видовжено-грушоподібної, грушоподібної, видовжено-циліндричної (рис. 4). У фазі технічної стиглості плоди фіолетового забарвлення, рідко світлого, у фазі біологічної стиглості — коричнево-бурого і жовтого. Довжина плодів — 6—70 см, товщина — 5—12 см, маса— 50—2000 г. М'якуш плода найчастіше білого або зеленуватого кольору, всередині його міститься насіння — плоске, сочевицеподіб­не, жовтувато-сіре, гладеньке. В 1 кг 200 тис. насінин, маса 1000 шт.— 4—5 г. Середня довжина насінини — 2,5 мм (2—3,4), ширина —3,1 мм (2,3—3,8), товщина — 1 мм (0,4—1,4). З 1 т плодів одержують 3—15 кг насін­ня залежно від сорту. З великоплідних сортів вихід насіння менший —0,3—1,5 %, а з дрібноплідних більший — близько 5 % від маси плодів.

 

 

Рис. 4. Форми плодів баклажанів:

1 — сплюснута; 2 — куляста; 3 — укорочено-грушоподібна; 4 — видовжено-грушоподібна; 5 — овальна; 6—циліндрична; 7 — палицеподібна,

 

Питання для самоперевірки

1.Ознаки будови стебла та листків помідорів.

2. Які форми плоду помідорів Ви знаєте.

3. Які форми плодів баклажанів Ви знаєте.

4. Апробаційна ознаки сортів помідорів.