Складання агрономічної частини технологічної карти вирощування картоплі

 

Індустріальна технологія виро­щування картоплі включає систему високоякісної підго­товки грунту; внесення, науково обгрунтованих нормі добрив; садіння гребеневим способом або в гребені, на­різані восени чи навесні залежно від грунтово-кліматич­них умов; використання високоякісного садивного мате­ріалу сортів інтенсивного типу; систему догляду, за посі­вами, що забезпечує ефективну боротьбу з бур'янами без гербіцидів, та регулювання оптимального фізичного стану грунту; застосування біологічних заходів боротьби із шкідниками і хворобами та комплексу механізованого вирощування і збирання, товарної обробки врожаю,

Грунтово-кліматичні умови України відрізняються типом грунтів, їх механічним складом, кількістю опадів, що впливає на особливості зональних технологій виро­щування картоплі.

Урожай картоплі повністю формується в грунті, тому для рослин корисні постійне розпушування та аерація грунту.

На Поліссі вирощують картоплю на дєрново-підзолистих грунтах переважно легкого механічного складу. У сівозміні її розміщують після озимих і зернобобових культур на площах, які не підтоплюються.

У Лісостепу і Степу картоплю вирощують на сугли­нистих грунтах чорноземного типу. Збиральні комбайни в цих умовах можна використовувати тільки при старан­ному догляді за рослинами, коли грунт підтримується у розпушеному стані. У Лісостепу картоплю розміщують після озимих зернових та зернобобових, в овочевих сіво­змінах — після огірків, ранньої капусти. У Степу попе­редником картоплі є озима пшениця, висіяна по пласту люцерни, бобових культур та кукурудзи, баштанних культур. Картоплю тут вирощують на зрошенні.

Система обробітку грунту: лущення на гли­бину 6-8 см лущильниками ЛДГ-15 з трактором Т-150К у два сліди. Для знищення багаторічних бур'янів друге лущення на глибину залягання кореневищ і коренепаростків 12-15 см на легких грунтах і на 8- 12 см - на важких грунтах корпусними лущильниками ППЛ-10-25. На площах з глибоким орним шаром, засмі­чених пирієм, проводять 2-3 лущення корпусними лу­щильниками. Кожне повторне лущення здійснюють, коли з'являються шильця пирію. На запирієних легких грун­тах Полісся застосовують вичісування кореневищ пру­жинними боронами БП-8 після лущення корпусними лу­щильниками у двох перпендикулярних напрямах.

Грунти Полісся можуть заплива­ти, швидко ущільнюватись тому на полях, де восени не вносять органічних добрив, проводять тільки поверхне­вий обробіток. На площах, на яких вносять органічні добрива восени, здійснюють зяблеву оранку плугами з передплужниками на повну глибину орного шару.

Весняний обробіток грунту, зораного на зяб, почина­ють із закриття вологи боронами під кутом до напряму оранки агрегатом ДТ-75М з С-11У і зубовими боронами БЗТС-1,0 в два сліди. Якщо ранньовесняне боронування не забезпечує розпушування грунту, то проводять диску-вання або культивацію культиватором з боронуванням в агрегаті КПС-4, БЗТС-1,0 з трактором ДТ-75М на гли­бину 8—10 см. Після цього переорюють зяб на глибину Орного шару (22—25 см) плугами ПЛН-4-35 з тракто­ром ДТ-75М.

Під весняну оранку на площах, які восени обробля­лись поверхово, вносять органічні і мінеральні добрива. Основні вимоги до весняної оранки такі: перевертання і кришіння скиби, загортання органічних добрив і решток рослин, забезпечення потрібної глибини оранки, відсут­ність огріхів. Коли під орним шаром залягає ущільне­ний водонепроникний прошарок, оранку проводять плу­гами без полиць, але з передплужниками пругами ПЛН-4-35 або плугами з вирізними полицями. При цьому нижні шари розпушуються, але не вивертаються на по­верхню. Глибина такої оранки — 27—-30 см. Якщо оран­ка грунту проведена якісно, культиватором тільки за­гортають розгінні борозни, обробляють розворотні сму­ги і краї полів. Якщо під час оранки борона за плугом не забезпечила достатнього вирівнювання, то проводять суцільну культивацію культиватором КПС-4 з тракто­ром ДТ-75 і боронами.

На Поліссі картоплю садять у завчасно підготовлені гребені. Нарізують їх навесні культиваторами КРН-4,2 або КОР-4,2 з трактором МТЗ-80. Висота гребенів — 12—14 см. На культиватор встановлюють 7 лап підгортачів. Крайні підгортачі встановлюють на глибину 5— 6 см. Перший^-прохід агрегат здійснює по вішках, а далі тракторист веде трактор колесом по крайній борозні і нарізує за кожний прохід 4 гребені. Три підгортачі при цьому йдуть повторно по нарізаних борознах і гребенях. Ширина між центрами сусідніх гребенів — 70 см.

У Лісостепу і Степу обробіток грунту має деякі особ­ливості. Грунти навесні доспівають повільно, глибокий передпосівний обробіток затягується. Нерідко при глибокому весняному обробітку утворюються-груд­ки. Щоб цього уникнути, основні операції з внесення добрив і підготовки грунту виконують восени. Спочатку проводять лущення у два сліди, а в разі потреби його повторюють корпусними лущильниками, вносять органіч­ні і мінеральні добрива і орють на зяб плугами з перед­плужниками в агрегаті з кільчасто-шпоровими котками або важкими, боронами. Глибина оранки в Лісостепу – 25-30 см. Після оранки грунт обробляють культивато­рами КПС-4 в агрегаті з кільчасто-шпоровими котками або важкими боронами у два сліди. Пізньої осені за хо­рошої погоди культиватором КРН-4,2, обладнаним підгортачами з трактором МТЗ-80, нарізують гребені висо­тою 18—20 см на відстані 70 см один від одного. На культиватор КРН-5,6 з трактором Т-70С встановлюють 5 підгортачів на відстані 140 см. При першому проході агрегат нарізує 5 борозен, при другому — заїжджає пра­вою гусеницею у крайню борозну і нарізує борозни і гре­бені на відстані 70 см. Навесні площі з нарізаними з осені борознами обробляють культиваторами КОН-2.8П або КРН-4,2, обладнаними ротаційними боронами БРУ-0,7._ На кожну секцію встановлюють два долота, між ними по центру — лапу-підгортач, які розпушують грунт на глибину 7-9 см. Якщо з осені гребені не на­різані, то після оранки грунт культивують. Рано навес­ні закривають вологу і, коли грунт доспіє, обробляють його на глибину 10-14 см фрезою ФБН-1,5 в агрегаті з трактором Т-74 або культиватором КФГ-3,6 з тракто­ром Т-150 К. Гребені нарізують культиваторами з підгортачами або одночасно із садінням

У Степу на зрошенні після збирання попередника грунт лущать, вносять мінеральні добрива, обробляють плоскорізами на глибину 20—22 см, проводять полив нормою 350—450 м³/га агрегатом «Днепр» або ДДА-ЮОМА (для агрегату ДДА-100МА потрібно наріза­ти тимчасові зрошувачі). Площу культивують і засіва­ють пожнивними культурами (зернобобовими). В жовтні зелену масу збирають, вносять органічні добрива і орють на глибину ЗО—32 см плугами ПЛН-4-35 з боро­нами. Вирівнюють поле в два сліди планувальниками П-3 або П-4 з трактором ДТ-75, вносять гіпс і культи­вують грунт на глибину 14-16 см. Останній обробіток проводять культиватором КРН-4,2 або КРН-5,6 з трак­тором МТЗ-80 з одночасним нарізуванням гребенів і локальним внесенням мінеральних добрив. Нарізані в жовтні гребені висотою 18-20 см навесні підправляють агрегатом МТЗ-80 з культиватором КРН-4,2 і підгортачами. На секції культиватора попереду встановлюють стрілчасті лапи на глибину 8-10 см, підгортачі на гли­бину 12-14 см, у бічних тримачах — два долота на від­стані 18-20 см від центра гряділя.

Картопля добре реагує на добрива в усіх грунтово-кліматичних зонах. На мінеральних грунтах Полісся під картоплю вносять не менш як 40-50 т/га підстилкового гною або торфогнойових компостів у співвідношенні 1: І або 2: 1, у Лісостепу і Степу - 30-40 т/га гною, гноїв­ки вологістю 90-92 % -в 1,5-2 рази більше. На По­ліссі на частині площі (50-60 %) гній вносять під зябле­ву оранку, на решті площі, виділеної під картоплю,- на­весні. У зоні нестійкого зволоження або без зрошення гній краще вносити під попередник. Під картоплю в та­кому разі вносять тільки мінеральні добрива. Норми їх визначають балансово-розрахунковим методом залежно від урожайності і вмісту елементів живлення в грунті. Орієнтовні норми мінеральних добрив під продовольчу картоплю становлять, кг/га: на дерново-підзолистих, світло-сірих і сірих лісових грунтах –

N_90-120 Р_60-90 К_120-150; на темно-сірих лісових грунтах, чорноземах опідзолених N_60-90P_60-90K_60-100; на чорноземах звичайних і південних на зрошенні - N₆₀Р₃₀К₆₀.

Фосфорні і калійні добрива в усіх зонах вносять во­сени, їх можна використовувати і навесні, азотні добри­ва на півдні Лісостепу і Степу - переважно навесні, в окремих випадках - восени.

На Поліссі і на півночі Лі­состепу азотні добрива вносять тільки навесні.

Всю норму добрив під картоплю вносять як основне удобрення, а підживлюють тільки тоді, коли мінеральні добрива внесені не повною нормою до садіння. Кращими формами мінеральних добрив під картоплю є калімагне­зія, суперфосфат, аміачна селітра, сечовина, складні доб­рива. Не придатні хлористий калій і сирі калійні солі. Кислі грунти під картоплю вапнують доломітовим бо­рошном. Норми вапняних добрив розраховують за гід­ролітичною кислотністю і вносять 50-75% розрахунко­вої норми. При вирощуванні картоплі на засолених грун­тах застосовують гіпсування. Норма фосфогіпсу або гіпсу- 3-5 т/га.

Для того щоб ефективно використати мінеральні доб­рива, їх вносять локально під рядок картоплі, нижче висаджених бульб на 6-8 см. Норму добрив зменшують на '/з-7г порівняно з нормою суцільного внесення. Локально добрива вносять одночасно з нарізуванням гребенів спеціальним комплексним агрегатом - культи­ваторами КРН-4,2 або КОН-2,8. Туковисівні банки на культиваторах замінюють на загальний бункер місткістю 700 кг, підживлювальні ножі - на комбіновані, які складаються з культиваторної стрілчастої лапи і на­прямної лійки. Знизу лійку розрізують і краї розверта­ють на 70 мм. Щоб запобігти забиванню лійки землею, знизу приварюють пластину. Комбіновану лапу на культиваторній секції встановлюють попереду від підгортача, щоб запобігти забиванню тукопроводів і лійок землею.

Завантажують бункер добривами із самоскидів САЗ-3502- та ГАЗ-53Б. Культиватор з бункером агрега­тують з трактором МТЗ-82, на передньому брусі якого закріплюють противагу масою 150—200 кг.

Для поверхневого внесення мінеральних добрив вико­ристовують розкидачі ІРМГ-4, РУМ-5, РУМ-8 в агрегаті з трактором МТЗ-80. Органічні добрива вносять гноєроз­кидачами РОУ-5 з трактором МТЗ-80, ПРТ-10 з Т-150К-Мінеральні добрива навантажують і змішують агрега­том СЗУ-20 з трактором МТЗ-80, органічні добрива в розкидачі з буртів -навантажувачами ПЄА-1,0, ПФП-2, ПБ-35 з трактором ДТ-75С.

Підготовка бульб до садіння включає перебирання їх, сортування, прогрівання або пророщування, обробку захисно-стимулюючими речовинами, у разі потреби - рі­зання великих бульб. Підготовку садивного матеріалу починають за 25-30 днів до садіння. Бульби вибирають із засіків за допомогою машини ТЗК-30, обладнаної конвейєром-підбирачем ТПК-30 або підбирачем з теле­скопічними конвейєрами ТХБ-20. З кататів картоплю ви­вантажують завантажувачем ПЭ-0.8Б, екскаватором ЭО-2621, який обладнаний прямим ковшем на трак­торі МТЗ-80. Навантажують у транспортні засоби і пе­ревозять до картоплесортувального пункту КСП-15Б з роликовою калібрувальною поверхнею. На пункті буль­би калібрують за розміром, видаляють домішки і по­шкоджені бульби. Маса дрібних бульб – 30-50 г, серед­ніх – 50-80 г, великих - 80 г і більше. За годину ро­боти машина калібрує 15 т картоплі. Бульби масою більш як 80 г ріжуть на частини на спеціальних маши­нах (рис. 39). Маса частин не повинна бути меншою за 40 г. Відкалібровані бульби протруюють на спеціальних машинах «Гумотокс-С» або на саморобних протруюва­чах, в яких картоплю змочують або обприскують розчи­нами фунгіцидів. Проти фітофторозу, ризоктоніозу, пар­ші, мокрої гнилі бульби обробляють такими препарата­ми: купрозаном - 0,25-0,5 кг/т чи полікарбацином - 2,6-2,7 кг/т або суспензією ТМТД - 2,1-2,5 кг/т. Ви­трати робочої рідини – 18-20 л на 1 т бульб. Строк об­робки препаратами - за 1-15 днів до садіння.

Рис1. Технологічна схема різання бульб картоплерізкою з балона-ми-грудкороздавлювачами від комбайна:

1 - конвейєр для цілих бульб; 2 - бункер для цілих бульб; 3 - балон-грудко-роздавлювач; 4 - різальний елемент; 5- електропривод; 6 - лоток для різа­них бульб. 7 - конвейєр для різаних бульб

Своєчасно відкалібровані і відібрані бульби прогріва­ють у засіках картоплесховищ або під плівковим покриттям на підготовлених майданчиках. Щоб прискори­ти проростання бруньок, у засіки чи під плівкове покриття подають нагріте калориферами або тепле ат­мосферне повітря. При температурі 7-10 °С бульби ранньостиглих сортів пророщуються за 10-15, середньо­ранніх сортів - за 12-17 діб; середньостиглих - за 15-21 добу, середньопізніх - за 21 -30 діб. При температу­рі 15-20 °С строк пророщування зменшується і стано­вить відповідно'-5-7, 6-8, 7-10, 11 - 14 діб. За цей період на бульбах відростають паростки довжиною 5 мм. Пророщені бульби з паростками до 0,5 см тран­спортують до місця садіння в ящиках. Протруєні бульб» перевозять до картоплесаджалок і завантажують у бун­кери тільки механізовано із самоскидів або пересувних завантажувачів, додержуючи правил безпеки при роботі з пестицидами.

Висаджують бульби при фізичній спілості грунту, ко­ли температура на глибині 10 см становить не менш як 6-8 °С. На півдні України картоплю можна висаджува­ти в гребені, підготовлені з осені, коли на глибині 10 см температура становитиме 3-4 °С. У Лісостепу і на По­ліссі на легких грунтах картоплю садять в ранні строки одночасно із сівбою ярих колосових культур. Непрогріті бульби у ранні строки, особливо на важких грунтах, ви­саджувати не можна. Це затримує сходи і призводить до зрідження посівів внаслідок їх ураження грибними хворобами. Спочатку висаджують пророщені бульби, щоб мати ранню продукцію, а потім — різані бульби. При оптимальному ранньому садінні кущі формуються до настання літньої спеки, а врожай формується до по­ширення фітофторозу.

В усіх зонах України картоплю вирощують з форму­ванням гребенів, що поліпшує догляд за посівами до по­яви сходів. При цьому не ущільнюється грунт у рядках» поліпшується механізоване збирання.

На Поліссі картоплю садять гребеневим способом або в гребені, нарізані перед висаджуванням, у Лісостепу - переважно в гребені, підготовлені восени, або гребене­вим способом; у Степу - тільки в гребені, нарізані во­сени.

Глибина загортання бульб – 6-8 см від вершини гребеня до верхньої поверхні бульб, При садінні у завчасно нарізані гребені колеса саджалок опускають на 10-15 см нижче їх звичайного положення. Садіння за­кінчують за 10-12 днів. Для садіння картоплі викори стовують начіпну чотирирядкову саджалку СН-4Б (рис.2), напівначіпну чотирирядкову саджалку СКС-4, шестирядкову саджалку СКН-6, удосконалені саджалки КСМ-4 і КСМ-6, в яких бункер закріплений на гід­равлічних піднімачах. При завантаженні цих саджалок садивним матеріалом із звичайних самоскидів бункер встановлюють на поверхню грунту. Для садіння пророс­лих бульб використовують спеціальну саджалку САЯ-4 зконвейєрно-ложковим садильним апаратом.

Агрегатуються саджалки з трактором Т-74 або ДТ-75М, чотирирядні саджалки - з трактором МТЗ-80/82, удосконалені саджалки — з тракторами ДТ-75М, ДТ-75, Т-150. Ширина міжрядь - 70 см. При висаджуванні бульб у завчасно нарізані гребені для саджалок не. потрібні маркери. При нарізуванні гребенів одночасно із садінням треба визначати виліт маркерів.

У процесі висаджування картоплі у гребінь чи на рівній поверхні слід знову сформувати гребені з похиленими боками. Для цього за сошниками саджалки закріплюють дискові загортачі і шарнірно-профільні борінки, вигнуті радіусом 45 см. Зуби борінок вигинають назад, щоб не забивалися.

На кінцях борінок наварюють додат ково по зубу, яким розпушується дно борозни між гре­бенями.

 

Рис. 2. Схема картоплесаджалки СН-4Б:

1 г- бункер; 2 -струшувач; 3 - ворушилка; 4 - живильний ківш; 5 - ложечки садильного апарата; 6 - внутрішня порожнина; 7 - висівний апарат; 8 -за­гортачі; 9 - ротори

Оптимальна густота садіння бульб на період збиран­ня повинна бути не менш як 50-55 тис. кущів на 1 га для продовольчих посівів. Щоб компенсувати втрати від пошкоджень, кількість висаджуваних бульб збільшують, на 10-15 %.' Визначаючи густоту садіння бульб, треба •враховувати середню їх масу. Середні бульби (50-80 г) висаджують у рядку на відстані 25-28 см, щоб на 1 га. було 55-60 тис. кущів. Норма садивного матеріалу ста­новить 36-39 ц/га. Дрібні бульби (30-50 г) висаджу­ють у рядку на відстані 18-20 см, що становить 70- 80 тис. кущів на 1 га. Норма витрати садивного мате­ріалу становить 28-30 ц/га. Для більшості сортів при. оптимальній нормі висаджування на 1 га повинно бути: не менш як 200-250 тис. стебел. Зріджене садіння при­зводить до зниження врожайності.

Густоту садіння бульб встановлюють підбиранням: змінних зірочок на вихідному валу редуктора садильних, апаратів і на валу контрприводу залежно від швидкості руху агрегату. Саджалки СН-4Б, СКМ.-6 і САЯ-4 кон­структивно розраховані на швидкість руху під час садін­ня до 6 км/год, а СКС-4, КСМ-4, КСМ-6 -до 9 км/год. Для підбору зірочок і встановлення кількості висаджуваних саджалками бульб користуються спеціальними: таблицями.

Завантажують саджалки бульбами на розворотних смугах шириною 8-10 м. Мінімальна довжина гонів для. продуктивної роботи саджалок має бути 350-500 м. Агрегат на розворотних смугах розвертається тільки з порожнім бункером саджалок. Продуктивніше працюють, саджалки з бункерами великого об'єму- СКС-4, КСМ^:4„ СКМ-6, КСМ-6. Довжина гонів може бути 1100—2000 м залежно від норми садіння.

Догляд за посівами картоплі починають до появи схо­дів, через.7-12 днів після садіння. Досходовий період у картоплі залежно від строків садіння і підготовки бульб триває від 15-20 до 30 днів і більше. Для досходового і післясходового обробітку грунту використовують культиватори КОН-2,8ПМ і КРН-4,2Г. До появи: сходів на кожній секції культиваторів встановлюють під-гортачі-розпушувачі в центрах міжрядь і 2 долотопо­дібні лапи по боках рядків із захисною смугою, 15 см. На спеціальних кронштейнах, закріплених на секціях, за допомогою ланцюгів закріплюють профільні борінки БП-0,6, зігнуті по радіусу 50 см. Довжина передніх ланцюгів - 29, задніх - 64 см. Замість профільних можна використовувати сітчасті борони БСН-2 із спеціальною начіпкою. Підгортачами-розпушувачами" (рис.3) та долотоподібними лапами обробляють міжряддя на глибину 14-16 см. Підгортачі підгортають грунт з міжряддя на гребінь, а борінки розпушують, розправляють його по боках і зверху. Культиватор 2,8-ПМ агрегатується з трак­тором МТЗ-80. Він обробляє площі, засаджені чотири­рядковими саджалками. Культиватор КРН-4,2Г також агрегатується з МТЗ-80 або Т-70С. Він обробляє площі, засаджені шестирядковими саджалками. Швидкість ру­ху агрегатів при першому обробітку – 7-9 км/год. Дру­гий обробіток міжрядь проводять тим самим агрегатом через 20 днів після садіння, а якщо проростають бульби - раніше.

 

Рис. 3. Підгортач-розпушувач для нагортання гребеня на легких грунтах.

 

При перших двох обробітках нижня стрілчаста лапа підгортачів-розпушувачів повинна бути із захватом 27 см. Для третього обробітку нижню лапу замінюють на лапу із захватом 22 см, щоб не пошкодити коріння картоплі, а захисну смугу при цьому збільшують до 20 см. При третьому обробітку знімають профільні бо­рінки або сітчасті борони, оскільки пагони картоплі вже знаходяться біля поверхні грунту. Долотоподібні лапи розпушують дно борозни, підгортачі-розпушувачі підгор­тають 2-3 см пухкого грунту наверх гребенів і приси­пають сходи бур'янів землею, які під цим шаром грунту гинуть. Сходи картоплі знову появляються через 2- З дні.

Повне присипання сходів картоплі землею - ефек­тивний засіб у боротьбі з бур'янами. При цьому забур'яненість посівів знижується у 2-3 рази, а врожайність бульб зростає на 25-30 ц/га. Якщо після третього обро­бітку у рядках картоплі появились бур'яни, то через 5- 7 днів проводять четвертий обробіток тим самим агрега­том і знову присипають сходи картоплі і бур'янів.

Картоплю середніх сортів можна присипати до ви­соти 6-8 см, ранньостиглих - тільки при появі сходів висотою 2-3 см. Запізнення із присипанням сходів ран­ньостиглих сортів може призвести до зниження їх уро­жайності.

Коли верхню частину і боки гребенів потрібно інтен­сивно обробити до появи сходів картоплі, агрегати об­ладнують ще-ротаційними боронами БРУ-0,7 (рис. 4), а профільні знімають. Сітчасті борони на агрегаті за­лишають, вони додатково розпушують гребінь після ро­таційних борін.

Рис. 4. Секція культиватора, обладнана робочими органами для до-сходового обробітку картоплі: -

1-секція культиватора; 2-загортачі від саджалки СН-4Б; 3- стрілчаста лапа; 4- секція ротаційної борони БРУ-0,7

У Лісостепу, де грунти більш зв'язні, ніж на Поліссі, високу якість обробітку забезпечує дисковий підгортач (складається з двох дисків), який встановлюють по цен­тру міжрядь. На підгортачі встановлюють двосторонню стрілоподібну лапу, а за нею — секцію ротаційних борін БРУ-0,7. Ці робочі органи встановлюють на кожну секцію культиватора. На структурних грунтах високу якість обробітку забезпечує лапа-підгортач з відкрилками, що регулюються. Крім того, для обробітку міжрядь ефективно використовувати фрезерні культиватори КГФ-2,8, КГФ-4,2.

Перший досходовий обробіток у Лісостепу проводять на 7-й день після садіння. До появи сходів грунт 2- 3 рази обробляють, а після їх появи — ще 2 рази. При цьому культиватори обладнують лапами-підгортачами або дисковими підгортачами з ротаційною бороною БРУ-0,7, з якої знімають циліндричну частину. Конічна частина борони БРУ-0,7 добре обробляє і формує боки гребенів. Останній обробіток посівів картоплі проводять у фазі початку бутонізації при висоті рослин 20-25 см.

У Степу догляд за посівами картоплі починають з післяпосівного поливу дощувальними агрегатами «Вол­жанка», «Днепр» чи ДДА-ЮОМА. Для поливу спочатку нарізують тимчасові, зрошувачі агрегатом Д-716 з трак­тором Т-130. Норма поливу - 250 м³/га. Перший досхо­довий обробіток проводять через 7—9 днів після садін­ня агрегатом КРН-4,2Г з дисковими підгортачами, доло­топодібними лапами і профільними або сітчастими бо­ронами. Для другого обробітку, який проводять через.8-10 днів після першого, по центру міжрядь встановлю­ють стрілчасту двосторонню лапу і дискові підгортачі з профільними боронами. Глибина розпушування долото­подібними і стрілчастими лапами- 14-18 см.

Третій раз картоплю обробляють при появі сходів. На культиватор встановлюють дискові підгортачі, дво­сторонні стрілчасті лапи, конічні секції БРУ-0,7. Про­фільні сітчасті борінки знімають. Агрегат розпушує дно борозни, насипає 2—3 см пухкої землі на гребінь, загор­тає сходи бур'янів, які гинуть при засипанні землею. На ступних два обробітки проводять після вегетаційних по­дивів нормами 350-450 м³/га і 500-550 м³/га з підгор­танням. Перший раз підгортають рослини висотою.18- 20 см, другий раз - перед змиканням бадилля у міжряд­дях. При цьому за дисковими підгортачами встановлю­ють по центру міжрядь стрілчасту лапу із захватом 8 см, яку заглиблюють на 12-14 см. Для зменшення площі ущільнення грунту під час обробітків в усіх зонах України краще використовувати трактори з вузькими шинами або трактор Т-70С на гусеницях.

Великої шкоди посівам картоплі завдають хвороби (фітофтороз, макроспоріоз, ризоктоніоз, парша) та ко­лорадський жук. Проти колорадського жука перший обробіток проводять при виході жуків з грунту, другий - при масовому з'явленні личинок другого віку. Для боротьби з колорадським жуком використовують волатон, децис, суміцидин, цимбуш. Проти хвороб рослини обробляють 3-4 рази розчинами полікарбацину, ридомілу, хлорокису міді, поліхому. Витрати робочого розчину – 300-400 л/га. Готують розчини на стаціонарі агрегатом СЗС-10, підвозять до обприскувачів Т-40М з цистерною ЗЖВ-1,8. Обприскують агрегатом МТЗ-80 з ОВТ-1В, об­ладнаним штангою.

У Степу перед збиранням урожаю проводять полив нормою 200-250 м³/га. За 3—5 днів до збирання кар­топлі в усіх зонах скошують бадилля агрегатом МТЗ-80 з кормоподрібнювачем КИР-1,5Б з тракторним причепом 2ПТС-4. Колеса трактора, косарки і причепа встановлю­ють на колію 1,4 м.

При збиранні картоплі комбайном висоту зрізу бадилля встановлюють у межах 18-20 см, а копачами - 10 см. Якщо залишки стебел менш як 18-20 см, то ком­байн не відділяє їх від бульб.

На важких, ущільнених і перезволожених грунтах за 3-4 дні до збирання міжряддя розпушують на глибину 14-16 см. На культиватори КОН-2,81ІМ, КРН-4,2 на кожну секцію встановлюють 2 долотоподібні лапи із захисною смугою 20-25 см.або 1 стрілчасту лапу.

Картоплю викопують на розворотних смугах шириною 10 м. Поле розбивають на ділянки, розмір яких дорівнює змінному виробітку комбайна, а кожну ділянку поділяють на чотири загінки. Спочатку викопують картоплю на першій і третій загінках, а потім — на другій 1 четвертій. При русі комбайна бункер повинен бути збо­ку зібраних рядків. Для збирання картоплі використовують картоплезбиральні начіпні дворядкові комбайни ККУ-2А, Е-665, Е-675, Е-668, напівпричіпний трирядковий копач-навантажувач Е-684, самохідний чотирирядковий копач-навантажувач КСК-4-1, самохідний чотирирядковий комбайн КСК-4 з перебиральним столом (без перебирального стола - КСК-4-1). Для роздільного і комбінованого способів збирання використовують копач-валКоутворювач УКВ-2 (рис. 4), для роздільного зби­рання на важких грунтах - дворядні копачі КСТ-1,4 і КТН-2Б. При комбінованому способі збирання одночасно працюють копач УКВ-2 і комбайн ККУ-2А або два копачі УКВ-2 і один комбайн ККУ-2А. Агрегатують копачі і комбайни з тракторами МТЗ-80 або гусеничними тракторами класу тяги З (ДТ-75).

 

 

Рис. 5. Технологічна схема копача-валкоутворювача УКВ-2:

1 -опорне колесо; 2 - леміш; 3-основний елеватор; 4 - грудкороздавлювач; 5 - грохот; 6 - ложеутворювач; 7 - гичковіддільник; 8- поперечний тран­спортер; 9- ходове колесо; 10- щиток.

Картоплю збирають прямим комбайнуванням, роз­дільним і комбінованим способами., Прямим комбайнуванням збирають в умовах задовільного відокремлення грунту від бульб на робочих органах комбайна. Втрати бульб при роботі комбайна не повинні перевищувати 3 % загального врожаю, а пошкоджених-12%. Глибина підкопування - на 2-3 см нижче залягання бульб.

Роздільний спосіб збирання картоплі використовують при високій вологості грунту і на важких грунтах, де неефективне пряме комбайнування. Підбирають бульби після копачів вручну або після просушування комбайном ККУ-2. Для підвищення продуктивності комбайна на підбиранні бульби з чотирьох або шести рядків укладають копачем-валкоутворювачем УКВ-2 в один валок. Ви­копуючи перші два рядки, копач укладає валок позаду себе на вирівняну спеціальним пристроєм поверхню, а бадилля викидає вбік на зібрану площу. Під час другого і третього проходу бульби укладають на вже утворений при першому проході валок за допомогою поперечного транспортера. Бадилля викидається при другому і тре­тьому проходах за копачем.

При комбінованому способі збирання картоплі копач-валкоутворювач УКВ-2 викопує картоплю з двох рядків і укладає на поверхню двох не викопаних рядків, а слі­дом комбайн ККУ-2А викопує не викопані рядки і одно­часно підбирає викопані копачем бульби. У разі неповного завантаження сепарувальних органів комбайна на легких грунтах працюють два копачі-валкоутворювачі УКВ-2 і один комбайн ККУ-2А, який викопує бульби з двох рядків і підбирає раніше викопану картоплю. Відвозять картоплю від комбайна автомобілями-самоскида-ми ГАЗ-САЗ-53Б на сортувальні пункти КСП-15Б, де здійснюють післязбиральну доробку врожаю.

Післязбиральна доробка картоплі: транспортування, відокремлення домішок і некондиційних бульб, сортування, завантаження в тару, транспортні засоби або на конвейєри завантажувачів сховищ.

Залежно від способу збирання, зберігання та призначення врожаю застосовують такі технології збирання і післязбиральної доробки картоплі: потокову, потоково-перевалочну, збирання із закладанням на зберігання без сортування.

В умовах Полісся застосування прогресивної технології забезпечує врожайність 250 ц/га при загальних затратах праці 134 людино-години на 1 га і 0,54 людино-го­дини на 1 ц продукції, у Лісостепу при врожайності 200 ц/га - відповідно 118 і 0,59 людино-години, у Степу на зрошенні при врожайності 150 ц/га- 149 і 0,99 лю­дино-години.

Завдання для самостійної роботи.

1. До заняття опрацювати за спеціальною літературою технологію вирощування і збирання картоплі у різних грунтово-кліматичних зонах України,

2. Ознайомитися з умовою індивідуального завдання.

3. Розробити агротехнічний план вирощування картоплі за формою

 

Питання для самоперевірки

1. Які сучасні вимоги до сортів картоплі

2. Ознаки будови стебла та листків картоплі.

3. Які сорти картоплі Ви знаєте.

4. Які форми плодів картоплі Ви знаєте.

5. Прийоми вирощування картоплі у різних агро кліматичних зонах України.

Література:

 

1.ЛихацькийВ.І., Бургарт Ю.Є. – Овочівництво.-практикум.-К.: Вища школа,1994.-352с.

2. Шемавньов В.І.Овочівництво / В.І.Шемавньов, О.М.Лазарева, Н.В.Грекова, О.М.Олексюк, О.А.Любович. – Дніпропетровськ. -2001. –С.151-166.

3. Литун Б.П. Картофелеводство зарубежных стран /Б.П.Литун, А.И. Замотаев,Н.А.Андрюшина/ Москва:, ВО Агропромиздат, 1988,-165 с.