Суспільно-економічне значення професії та перспективи її розвиткуЗварювання металів знайшло поширення завдяки технічним та економічним перевагам у порівнянні з іншими способами з'єднання деталей, конструкцій та споруд. В машинобудуванні, наприклад, зварюють пластикові труби і лінолеум, у легкій промисловості – елементи одягу і взуття. У важкому машинобудуванні застосовують зварювання з великими потужностями джерел нагрівання (дугові механізовані, електрошлакові, електронно-променеві та інші), в сільському господарстві – ручне дугове і газове зварювання. В електронній промисловості, де зварні з'єднання виконуються під мікроскопом, навпаки, застосовують малі потужності і досягають великої точності (імпульсне, лазерне, електронно-променеве, ультразвукове, контактно-конденсаторне та інші види зварювання).
Суть процесу газозварювання полягає в тому, що зварювані деталі нагрівають вогнем до температури плавлення і утворюється міцне з'єднання. Для створення полум'я використовується суміш ацетилену і чистого кисню. В комплект для газового зварювання входять: зварювальний пальник, балон з газом і газовою апаратурою. Різноманітні типи пальників дозволяють виконувати зварювальні роботи у більшості галузей господарського комплексу. Робоче місце газозварника повинно бути організоване так, щоб максимально скоротити витрати часу на виконання допоміжних операцій. Безпека в роботі досягається за рахунок ретельного дотримання відповідних правил і стану зварювального устаткування. Робочому місцю газозварника необхідна площа не менша 4 м2, ацетиленові генератори і балони з горючими газами мають знаходитися від нього на відстані не менше 10м. Газозварник працює у спецодязі з цупкої тканини, брезентових рукавицях, захисних окулярах закритого типу з склом-світлофільтром.
Патон Євгеній Оскарович - директор Інституту електрозварювання Академії наук Української РСР у Києві, дійсний член Академії наук Української РСР, член Президії Академії наук Української РСР. Народився 20 лютого (4 березня) 1870 року в місті Ніцца (Франція). З дворян. Син російського дипломата, що був тоді консулом у Ніцці. Одержав блискучу домашню освыту. У 1892–1893 роках призивався на службу в Російську армію, служив в артилерійських частинах Київського військового округу в званні «фейерверкер».
|