Поглиблений аналіз інвестиційного проекту.

Основним завданням проведення поглибленої експертизи ін­вестиційного проекту та оцінки фінансового стану замовника є_; визначення потенційної можливості реалізації проекту за рахунок коштів банку та спроможності позичальника раціонально розпорядитися залученими інвестиційними коштами з метою отриман­ня очікуваного результату.

Експертиза інвестиційного проекту здійснюється після надан­ня позичальником повного пакета документів, у тому числі роз­ширеного бізнес-плану, а також отримання відділом експертизи інвестицій додаткової інформації з незалежних джерел.

Фахівець відділу експертизи інвестицій вивчає:

 

• ТЕО, технічний та технологічний стан обладнання та виробництва продукції

• поточні та річні фінансові звіти українських юридичних осіб, що планують брати участь у проекті, дані аудиторських перевірок, інформацію обслуговуючих банківських і податкових установ;

• інформацію державних установ щодо наявності і змісту державних програм розвитку, державних замовлень, маркетингові дослідження та дослідження відносин з партнерами, постачальниками та замовниками, здійснює аналіз контрактів, для реалізації яких планується залучення інвестицій;

• програми соціального та кадрового розвитку підприємств;

• дослідження незалежних структур щодо комерційного та соці­ально-економічного середовища навколо сфери діяльності проекту.

Крім того, враховується інформація, яка дає можливість підтвер­дити юридичну правильність оформлення всіх майнових прав учас­ників проекту, повноважень уповноважених представників сторін, їх ділову репутацію, спроможність приймати рішення, здатність одер­жати прибуток, наявність власних коштів, інтересів та зобов'язань.

Поглиблена експертиза проекту за змістом та технологією розгляду отриманих матеріалів розподіляється на ряд завдань:

♦ аналіз анкети замовника (див. додаток 9), що бере участь у проекті, на отримання інвестицій;

♦ оцінка загальної відповідності проекту інвестиційним пріо­ритетам інвестора, державній програмі, існуючій ситуації в галу­зі, регіоні;

♦ розгляд та вивчення супутніх документів, що надійшли в доповнення до бізнес-плану, щодо фінансової звітності, майно­вих прав, взаємозаліків та боргових зобов'язань;

♦ аналіз фінансових прогнозів і припущень та їх відповідність очікуванням банку, держави, регіону, підприємства, менеджменту (визначається стратегічний баланс інтересів щодо очікувань фінансового результату проекту, розподілів прибутків поділу ринків збуту, контролю над конкретним бізнесом, галуззю, регіоном);

♦ аналіз можливостей досягнення підприємством-замовником відповідних очікуваних фінансових і соціально-економічних результатів;

♦ оцінка бізнес-плану інвестиційного проекту, підприємства (порівнюється і перевіряється вся зовнішня та внутрішня інформація щодо підприємства та фізичних і юридичних осіб, які беруть участь у проекті, їх відповідність плану взаємодії в ході реалізації проекту);

♦ замовлення та вивчення висновків незалежної експертизи;

♦ виявлення головних змінних факторів і тенденцій нестабільності у проекті та оцінка ризиків;

♦ оцінка платоспроможності замовника та розгляд схеми повернення коштів;

♦ оцінка прогнозу фінансової стійкості проекту;

♦ аналіз схеми інвестування та її оптимізація щодо ресурсів і термінів виконання проекту, пошук додаткових можливостей збільшення ефективності проекту (аналізуються можливості суттєвого переосмислення проекту в напрямку зміни підходів до додаткових ризиків та впровадження довгострокових стратегічних планів інвесторів, збільшення прибутків за рахунок дроблення або навпаки інтеграції проекту, здійснення пошуку додаткових джерел інвестування на особливих умовах заохочення з боку держави, регіону, інше;надаються варіанти остаточних рішень щодо схем, розмірів, термінів та умов надання кредитування).

На підставі експертизи визначається остаточна відповідність зазначеного проекту вимогам інвестора та банку. За результатами експертизи інвестиційних проектів банк, зацікавлений у цьому проекті, приймає одне з наступних рішень:

• кредитування для проекту може бути надане;

• кредитування може бути надане після виконання певних умов;

• кредитування не може бути надане, але до розгляду питання можна згодом повернутися;

• кредитування не може бути надане;

У випадку прийняття банком позитивного рішення про надання коштів відділ експертизи інвестицій надсилає замовнику письмове повідомлення та погоджує графік оформлення відповідних документів. Якщо ж результат експертизи інвестиційного проекту незадовільний, то замовник одержує від відділу експертизи інвестицій обґрунтовану програму дій на майбутнє.

4.3.Фінансово-економічна оцінка інвестиційного про­екту

Основою експертизи інвестиційного проекту є фі­нансово-економічна оцінка, яка базується на загальновідомій ме­тодиці UNIDO(Організація промислового розвитку при ООН.) і включає в себе:

1) аналіз фінансового стану підприємства протягом трьох останніх років;

2) аналіз фінансового стану підприємства в період реалізації інвестиційного проекту;

3) аналіз беззбитковості виробництва основних видів про­дукції;

4) прогноз прибутків і грошових потоків у процесі реалізації інвестиційного проекту;

5) оцінку ефективності інвестиційного проекту.

Основним елементом техніко-економічної експертизи є оцінка ефективності інвестицій, яку необхідно проводити за такими прин­ципами:

• оцінка капіталу, що інвестується, базується на показнику грошового потоку (cash flow), який формується за рахунок суми чистого прибутку та амортизаційних відрахувань у процесі екс­плуатації інвестиційного проекту;

• як інвестований капітал, так і суму грошового потоку обов'язково приводять до справжньої вартості. Приведення здійснюється диференційовано по кожному етапу подальшого інвестування;

• у процесі дисконтування грошового потоку вибирають дифе­ренційовану ставку відсотка для різних інвестиційних проектів;

• варіація форм ставки відсотка, що використовується для ди­сконтування, здійснюється залежно від мети оцінки. Для розрахунку такого показника ефективності інвестицій, як ставка відсотка, яка вибирається для дисконтування, можуть бути використані: середньозважена вартість капіталу; середня депозитна чи кре­дитна ставка; індивідуальна норма прибутковості; рівень ризику та ліквідності інвестицій тощо.

Детальний аналіз ефективності інвестиційного проекту пови­нен залежати від масштабності проекту та від суми кредиту, по­трібної для фінансування інвестицій. Крім того, банк повинен сформувати необхідний інформаційний масив, у якому інвести­ційні проекти поділяються на «малі», «середні» та «великі». На основі даних цього інформаційного масиву проводиться експер­тиза інвестиційного проекту:

♦для оцінки «малих» проектів достатньо здійснити попере­дню експертизу;

♦ «середні» проекти передбачають проведення попередньої та основної експертизи;

♦ «великі» проекти потребують попередньої, основної та заключної експертиз (див. рис. 4.2).

­

 

 

У цьому контексті варто зазначити, що незалежно від величині проекту для банку основним критерієм для прийняття рішення пре кредитування є повернення вкладеного капіталу. Тому, одержавши попередню згоду від відділу експертизи на фінансування інвести­ційного проекту, кредитний відділ банку повинен з'ясувати таке:

1)чи існує ймовірність конфлікту між основною метою проекту та напрямами розвитку соціально-економічного середовища підприємства;

2) відповідність обраної стратегії меті проекту, у чому її пере­вага над альтернативними варіантами, які були розглянуті;

3) відповідність обраної стратегії, дизайну проекту, його масштабу, маркетингової концепції виробничим потужностям і технології, місцю розташування підприємства та наявності ресурсів;

4) чи буде здійснено в процесі реалізації проекту найбільш ефективне використовування фінансових ресурсів;

5) чи досить надійні пропозиції щодо опанування коштів, яких потребує проект;

6) відповідність обсягу чистої наведеної вартості проекту, що реалізується, обсягу кредиту, що запитується;

7) чи вистачить коштів у національній чи іноземній валюті для виконання фінансових зобов'язань на всіх етапах життєвого цик­лу проекту;

8) як сильно впливають помилки в обробці даних проекту, оцінки інфляції та зміни цін ділового оточення (конкуренти, споживачі, ринки поставки, соціальна політика) на загальні при­бутки від реалізації проекту;

9) які ризики виникають у процесі реалізації проекту та чи має інвестор стратегію для їх мінімізації;

10) які фінансові наслідки ризику, чи викликають вони потребу в додаткових коштах.

Виходячи з цього, основними критеріями відбору проектів до кредитування повинні бути кількісні та якісні показники (див. табл. 4.2).

Отже, сучасна практика організації кредитних відносин між ко­мерційними банками та позичальниками має цілковито ґрунтува­тися на індивідуальному підході банківської установи до кожної конкретної позичкової операції. При цьому перехід до ринкових відносин висуває на перший план оцінку економічної кон'юнк­тури та якісних параметрів розвитку даного позичальника. Це означає, що банківські позички повинні надаватися насамперед тим господарствам, у продукції, роботах чи послугах яких суспіль­ство зацікавлене найбільше.

Проект
Малий	Середній	Великий
КІЛЬКІСНІ ПОКАЗНИКИ
1. Чиста приведена вартість	1. Чиста приведена вартість	1. Чиста приведена вартість
2. Строк окупності інвестицій	2. Строк окупності інвестицій	2. Строк окупності інвестицій
3. Дохідність інвестицій	3. Дохідність інвестицій
4. Внутрішня норма рентабельності	4. Внутрішня норма рентабельності
5. Рентабельність інвестицій	5. Рентабельність інвестицій
6. Точка беззбитковості	6. Точка беззбитковості
7. Критерій Бруно	7. Критерій Бруно
8. Ефективність витрат	8. Ефективність витрат
9. Бюджетний ефект	9. Бюджетний ефект
10. Середньозважений очікуваний дохід	10. Середньозважений очікуваний дохід
11. Ставка доходу від проекту
12. Показники ризику
13. Рейтинг проекту
14. Інтегральний ефект
ЯКІСНІ КРИТЕРІЇ
1. Комерційні критерії	1. Комерційні критерії	1. Комерційні критерії
2.Критерії науко-во-технічної перспективності	2. Інституціональні критерії	2. Інституціональні критерії
3. Екологічні критерії	3. Екологічні критерії	3. Екологічні критерії
4. Економічні критерії	4. Економічні критерії	4.Економічні критерії
5. Соціальні критерії	5. Соціальні критерії
6. Ризики
7. Невизначенність
8. Еквівалент упевненості
9. Пост-аудит