Розрахунок сум погашення заборгованості за інвестиційними позичками

Як правило, сума кредиту повертається банку по­ступово протягом строку кредитування. На практиці відомі два основні способи погашення інвестиційних позичок:

• погашення періодичними внесками;

• «амортизаційне» погашення.

Погашення періодичними внесками. У такий спосіб пога­шається основна сума кредиту протягом усього строку кредиту­вання. Однак порядок такий, що на кінець періоду залишається значна сума, яку треба погасити.

Приклад 3.2. Підприємство одержує кредит розміром 140 тис. грн строком на 5 років під 20 % річних. Кредит погашаєть­ся щорічними платежами розміром 18 тис.грн плюс відсоток. Таким чином, на кінець 5 року здійснено чотири платежі по 18 тис. грн (всього 72 тис. грн) і залишається невиплачена сума в 68 тис. грн, яку повністю виплачують на кінець строку креди­ту. Такий порядок погашення можна представити у вигляді таб­лиці (див. табл. 3.3).

Таблиця 3.3

(тис. грн)

Рік	Початковий баланс боргу	Погашення боргу	Відсотки	Річні виплати	Кінцевий баланс боргу
23 45	104 86 68	18 18 18 18 68	28 24,4 20,8 17,2 13,6	46 42,4 38,8 35,2 81,6	122 104
Усього	—			—	—

Зазначимо, що в даному прикладі відсотки нараховуються ви­ходячи з величини боргу на початок періоду.

Кредит може погашатися і рівними частками, таким чином, кожна наступна відсоткова виплата менше попередньої, тому що непогашена частина основної суми постійно зменшується.

Якщо підприємство планує погасити борг рівними частками, то графік обслуговування боргу буде мати такий вигляд (див. табл. 3.4).

Таблиця 3.4

 

Рік	Початковий баланс боргу	Погашення боргу	Відсотки	Річні виплати	Кінцевий баланс боргу
2 3 4 5	140 112 84 56 28	28 28 28 28 28	28 22,4 16,8 11,2 5,6	56 50,4 44,8 39,2 33,6	112 84 56 28
Усього	—			—	—

Порівнюючи з попередньою таблицею, можна зробити висно­вок, що сума відсоткових виплат у першому випадку значно ви­ще, отже підприємство вибере другий варіант.

«Амортизаційне погашення» кредиту здійснюється або од­нією сумою одночасно після закінчення строку користування по­зичкою, або періодично (поступово) протягом усього терміну дії кредитної угоди.

Одним із найважливіших елементів плану погашення заборго­ваності є визначення кількості виплат протягом року. Строкові ви­плати розглядаються як кошти, передбачені для погашення основ­ного боргу і поточних відсоткових виплат по ньому. При цьому кошти, направлені на погашення основного боргу, можуть бути рів­ними або змінюватися, а відсотки можуть виплачуватися окремо.

Погашення боргу найчастіше проводиться платежами, які вносяться через рівні проміжки часу і включають у себе як ви­плату основного боргу, так і відсотковий платіж.

Далі розглянемо класичний приклад, коли план погашення складений таким чином, щоб погашення кредиту проводилося в кінці кожного розрахункового періоду рівними строковими ви­платами, включаючи виплату основної суми боргу та відсотків по ньому, і дозволяє повністю погасити кредит протягом встанов­леного строку.

Кожна строкова виплата (Р) включає в себе рівні витрати по погашенню боргу (К) та відсотків по ньому (/):

Р = К + І.

Розрахунок строкової річної виплати проводиться за формулою:

(3.1)

Р = В

 

де і — відсоткова ставка; п — строк кредиту; В — величина боргу.

Величина і (1 + і)^п / [ (1 + і)^п - 1] називається коефіцієнтом по­гашення заборгова-ності, або внеском на амортизацію грошової одиниці.

Приклад 3.3. Банк надав кредит на суму 40 млн грн строком на 5 років під 6 % річних. Погашення боргу повинно проводитися рівними щорічними виплатами в кінці кожного року, включаючи погашення основної суми боргу та відсоткових платежів. Нара­хування відсотків проводиться раз на рік. Таким чином, план по­гашення боргу визначається так:

Щорічна виплата:

Р = 40 • [(0,06 ■ 1,06⁵): (1,06⁵ - 1)] = 40 • 0,2374 = 9,4960 млн грн.

Величина відсоткового платежу за перший рік:

І₁ = 40 • 0,06 = 2,400 млн грн. Оскільки Р = К + І, то виплата основного боргу

визначається: Кі=Р-1і = 9,4960 - 2,400 = 7,0960 млн грн.

Тоді залишок основного боргу після першого року становитиме:

В₂ = 40 - 7,0960 = 32,9040 млн грн. ^!

Відсотковий платіж у другому році становитиме:

1_г = 32,9040 *0,06 = 1,9742 млн грн.

Величина виплати основного боргу у другому році становитиме:

К₂= 9,4960 - 1,9742 = 7,5218 млн грн.

Тоді залишок основного боргу після другого року становитиме:

В₃ = 32,9040 - 7,5218 = 25,3822 млн грн і т. д.

Отже, план погашення боргу представимо у вигляді таблиці (див. табл. 3.5).

Таблиця 3.5 (млн грн)

Рік	Залишок боргу (В)	Відсотковий платіж (І)	Річні витрати по погашенню основного боргу (К)	Річна строкова виплата(Р)
	40,0000	2,4000	7,0960	9,4960
	32,9040	1,9742	7,5218	9,4960
	25,3822	1,5229	7,9731	9,4960
	17,4091	1,0445	8,4515	9,4960
	8,9576	0,5375	8,9585	9,4960
Усього	—	7,4791	40,000	47,4791

На практиці часто виникає ситуація для визначення суми за­лишку невиплаченого основного боргу за певний період. Для розрахунку цієї величини використовується така формула:

В_к=В*{[(1+і)ⁿ-(1+і)^к*] / [(1+і)ⁿ -1]}, (3.2)

де к — номер розрахункового періоду, в якому проведена остання строкова виплата.

За даними прикладу 3.3 визначимо залишок невиплаченого боргу на початок третього року погашення:

В_к = 40 • [(1,06⁵-1,06²): (1,06⁵ - 1)] = 25,3822 млн грн. При виплаті боргу шляхом внесення рівних платежів у строки менше року (щомісячно, щоквартально і т. д.) розмір строкових виплат визначається за формулою:

Р=В*{і/m(1+i/m)^n/m / [(1+i/m)^n/m -1]} (3.3)

де i — відсоткова ставка; п — строк кредиту; т — число виплат і кількість періодів нарахування відсотків протягом року; Р — роз­мір строкових виплат; В — величина боргу.

Приклад 3.4. Під заставу підприємство одержало кредит на суму 150 млн грн. на 10 років під 12 % річних. Погашення основ­ного боргу та виплата відсотків передбачаються щомісячно. Ви­значимо величину щомісячних строкових виплат.

Р = 150-{[0,12:12*(1+0,12:12)^12*10:[(1+0,12:12)^12*10-1]]}=2,1521млнгрн.

Розрахунок суми основного боргу, який залишився, на будь-який k-й період визначається за формулою:

Приклад 3.5. За даними попереднього прикладу визначимо величину невиплаченого боргу на початок дев'ятого року по­гашення. За умовою:

B_k=В*[(1+i/m)^n/m -(1+i/m)^k ] / [(1+i/m) ^m/n -1](3.4)

В = 150; n=10; m=12; n*m = 12*3=120; i=12% k=12*8=96;

B_k =150 * (1,01¹²⁰ – 0,01⁹⁶): (1,01¹²⁰ -1) = 45,7171 млн грн.

3.6. Визначення строку користування інвестиційною позичкою

 

Конкретний строк повернення позички залежить від форми кредитування, окупності витрат, платоспроможності та фінансового становища позичальника, кредитного ризику та не­обхідності прискорення оборотності кредитних ресурсів.

Розрахунки, що виконуються банком у період надання креди­ту на нове будівництво, технічне переозброєння, розширення підприємств, здійснюється за такими формулами.

/. Розрахунок повного строку кредиту:

ПСк = Пв + Плп + СПк (3.5)

де ПСк — повний строк кредиту; Плп — пільговий період; Пв — період використання;

СПк — період погашення.

Період використання, як правило, — це строк будівництва або реконструкції об'єкта. Пільговий період — це строк освоєння ви­робничих потужностей: період часу з моменту введення підпри­ємства (об'єкта) в експлуатацію до дня досягнення проектних техніко-економічних показників. Період погашення — це період часу, протягом якого, починаючи із дня введення об'єкта будів­ництва в дію, позичальник повністю розраховується з банком за кредит за рахунок усіх джерел сплачення.

Період погашення розраховується за такою формулою.

2. Розрахунок строку погашення кредиту:

СПк = К:(Пр + А), (3.6)

де СПк — період погашення кредиту; К — сума кредиту, включаючи відсоток за його користування; Пр — річна сума прибутку, яка направляється на сплату кредиту; А — річна су­ма амортизаційних відрахувань, яка направляється на сплату кредиту.

Сьогодні в Україні строк інвестиційного кредиту залежить від ряду факторів: цільове призначення кредиту; співвідношення по­питу та пропонування аналогічних кредитів; розміру інвестицій­ного проекту; рівня інфляції; «довжини» кредитних ресурсів; на­ціонального законодавства та традиційної практики інвестицій­ного кредитування. Проте, в будь-якому випадку він не може бу­ти коротшим, ніж строк окупності інвестицій.

Приклад 3.6. Визначити повний строк кредиту, якщо відомо, що він йде на фінансування інвестиційного проекту вартістю 12 млн грн, термін будівництва за проектом складає 24 місяці, середньорічний чистий дохід за проектом — 4 млн грн. Сума кредиту — 10 млн грн. Річна сумд амортизаційних відраху­вань, яка направлятиметься на погашення кредиту, становитиме 1,48 млн грн., а річна сума чистого прибутку — 1,62 млн грн. Плата за інвестиційний кредит становить 23 %.

1. Спочатку визначимо строк окупності проекту, який буде ба­зою для нарахування строку погашення кредиту (строк погашен­ня кредиту має бути не меншим ніж строк окупності):

12 млн грн: 4 млн грн = 3 роки.

2. Визначимо суму кредиту з відсотками, які слід виплатити в банк. Для цього використаємо формулу розрахунку строкової річ­ної виплати:

 

P=B*

 

де і — відсотка ставка; п — бажаний строк кредиту; В — величи­на боргу.

10 млн грн • {0,23 • (1 + 0,23)³: [(1 + 0,23)³ -1]} = 4,97 млн грн. А за три роки ця сума становитиме (4,97 млн грн • 3 роки) =14, 91 млн грн.

3. Визначимо строк погашення кредиту за формулою 3.6:

14,91:(1,48+1,62) = 4,8 р.

4. Повний строк кредиту становитиме суму строку будівницт­ва та строку погашення кредиту:

12 міс. + 4,8 • 12 міс. = 69,6 міс, або 5,8 р. Таким чином, позичальник проситиме у банка кредит на строк до 6 років.

3.7. Кредитна угода (договір), його призначення, склад і порядок складання

Кредитна угода (договір) — це юридичний доку­мент, що визначає взаємні зобов'язання і відповідальність між комерційним банком і клієнтом з нагоди одержання останнім

банківських позичок.

У кредитному договорі передбачається розмір кредиту, умо­ви надання та погашення позички, відсоткова ставка за кре­дит, зобов'язання підприємства по заставі та форми забез­печення позичок; перелік розрахунків і відомостей, необхід­них для кредитування, строки їх надання та інші умови. Конк­ретний зміст договору і перелік умов визначаються за угодою сторін.

Правильно складений договір повинен захистити інтереси бан­ку та представлених ним осіб (вкладників та акціонерів) шляхом установлення необхідних обмежень на дії позичальника, які мо­жуть являти собою загрозу для повернення коштів банку.

У зв'язку з тим, що інвестиційне кредитування належить до найризикованіших операцій банку, то сам процес повернення коштів (яким чином, коли, де банк може здійснювати заходи з повернення) повинен бути детально застережений у кредитному
договорі. Виходячи з цього, кредитна угода має містити обмежувальні умови, які можуть бути двох видів:

* зобов'язальні, які зобов'язують позичальника здійснювати певні заходи, наприклад: періодично надавати банкам фінансову звітність; підтверджувати рівень страхових внесків; підтримувати певний рівень ліквідності тощо;

* обмежувальні, які обмежують позичальника щодо здійснен­ня певних заходів без узгоджень з банком, наприклад: збільшення суми свого боргу, купівлі додаткового основного капіталу, участі в злиттях, здійснення продажу активів або виплати надви­соких дивідендів своїм акціонерам.

Головна вимога до змісту кредитного договору полягає у то­му, щоби він містив у собі такі юридичні норми, які б дозволили регулювати весь комплекс взаємовідносин банку з позичальни­ком. У банківській практиці використовуються типові форми кредитних договорів стосовно різних видів кредитів. Типова фор­ма кредитного договору наведена в Положенні НБУ «Про креди­тування» (див. додаток 7 цього видання).

На основі типової форми кредитного договору банки розроб­ляють власні варіанти цього документа. Конкретний зміст кредит­ного договору і перелік усіх умов кредитної операції визнача­ються за згодою сторін. У кожному конкретному випадку зміст кредитного договору пристосовується до особливостей позичаль­ника, враховує специфіку його фінансово-господарської діяльності.

Наприклад, у кредитному договорі на видачу інвестиційного кредиту, як правило, передбачається поетапне надання кредиту в міру виконання будівельно-монтажних робіт, придбання товарно-матеріальних цінностей або кредитування траншами. При цьому в договорі мають бути визначені конкретні шляхи перерахування коштів на оплату розрахунків постачальників чи підрядників. Приклад такого кредитного договору наведений у додатку 8.

3.8. Контроль (моніторинг) у процесі банківського ін­вестиційного кредитування

Завершальним етапом процесу банківського інвес­тиційного кредитування є контроль з боку банку за виконанням умов кредитного договору. Особлива увага приділяється своєчас­ності сплати позичальником відсотків за користуванням інвестиційним кредитом. Оскільки по кожній позичці існує ризик непо­вернення боргу внаслідок непередбачених обставин, банк прагне надавати інвестиційні кредити найбільш надійним клієнтам. Од­нак він не повинен втрачати можливості розвивати свої позичкові операції і за рахунок надання позичок, що пов'язані з підвище­ним ризиком, оскільки вони приносять більш високий дохід. Враховуючи це, банк повинен будувати свою кредитну політику так, щоб забезпечити баланс між ризикованістю та обережністю. Тобто проводити контроль протягом усього процесу банківського інвестиційного кредитування.

Механізм проведення такого контролю прийнято називати моніторингом кредиту. Основна мета, яку ставить банк при здій­сненні моніторингу, полягає у налагодженні ефективної органі­зації процесу інвестиційного кредитування та пошуку доскона­ліших механізмів кредитування інвестиційних проектів.

Специфікою моніторингу при банківському інвестиційному кредитуванні є те, що він включає в себе основний і додатковий моніторинг, зокрема організація основного моніторингу має здій­снюватися за такими напрямами:

• обов'язкове дотримання принципів кредитування;

• контроль за виконанням умов кредитної угоди;

• виявлення проблемних інвестиційних кредитів і розробка заходів з ліквідації заборгованості;

• аналіз балансу та фінансового стану позичальника протягом усього строку кредитування;

• контроль за збереженням застави.

Виходячи з перелічених вище напрямів, банківський моніто­ринг при інвестиційному кредитуванні передбачає:

• періодичну перевірку всіх видів інвестиційних кредитів (на­приклад, кожні З0, 60, 90 днів, якщо кредит ризикований, та час­тіше);

• ретельну розробку етапів перевірки кредитів, щоб забезпе­чити: перевірку всіх найважливіших умов по кожному кредитно­му договору, в тому числі реального графіка платежів позичаль­ника, якості та стану забезпечення; оцінку змін фінансового стану;
оцінку відповідності виданого кредиту кредитній політиці банку;

• більш часту перевірку проблемних інвестиційних кредитів, тобто збільшення кількості перевірок в міру зростання проблем, пов'язаних з конкретним кредитом;

• більш часту перевірку найбільших інвестиційних кредитів, оскільки невиконання позичальником своїх зобов'язань може серйозно вплинути на фінансовий стан банку;

• більш часті перевірки в умовах економічного спаду та при появі значних проблем у тих галузях, в які банк вклав значну ча­стину своїх ресурсів.

Додатковий моніторинг проводиться банком у два етапи: на стадії освоєння інвестицій (проектування та будівництво) та піс­ля введення об'єкта в експлуатацію.

На першому етапі банківський моніторинг проводиться в роз­різі використання джерел фінансування проекту (власних та по­зички банку). У процесі такого моніторингу виявляються відхи­лення від програми реалізації інвестиційного проекту, прийма­ються рішення про мобілізацію внутрішніх фінансових ресурсів або про припинення чи заморожування фінансування.

Після введення об'єкта в експлуатацію підприємство починає виготовляти продукцію, таким чином утворюється грошовий по­тік, кошти якого йдуть на відшкодування власних витрат та на погашення кредиту з відсотками. Тому на цьому етапі банки ма­ють проводити оцінку поточних показників ефективності інвес­тицій і порівнювати їх з плановими. Наприклад, у випадку зни­ження внутрішньої норми дохідності проекту та збільшення строку окупності банк повинен вживати всіх необхідних заходів щодо забезпечення повного і своєчасного погашення позички. Якщо вжиті заходи не дають необхідного ефекту, то банкові за­лишається вимагати від позичальника погашення боргу за рішен­ням судових органів.

Таким чином, банківський контроль (моніторинг) — це необ­хідна передумова оптимізації системи організації інвестиційного кредитування в комерційних банках.

Контрольні запитання і завдання до Теми1:

1. Що таке процес банківського інвестиційного кредитування?

2.Охарактеризуйте стадії процесу банківського інвестиційно­го кредитування.

3. Що таке механізм інвестиційного кредитування?

4. За якими критеріями вибирається механізм інвестиційного кредитування?

5. Назвіть документи, що входять до переліку обов'язкових, які подають до банку для отримання інвестиційного кредиту.

6. Які документи додатково має надати позичальник банку:
а) при кредитуванні нового будівництва; б) при кредитуванні капітальних вкладень діючих виробництв; в) при кредиту­ванні інноваційних витрат підприємства?

7. Розкрийте зміст роботи банку з аналізу та попереднього відбору заявок клієнтів на отримання інвестиційного кре­диту.

8. Що таке кредитоспроможність позичальника і як вона визначається банком при інвестиційному кредитуванні (за ре­комендаціями НБУ)?

9. Які показники характеризують: ліквідність; фінансово-економічну стабільність; прибутковість; перспективи гро­шових потоків підприємства? Як вони визначаються?

10. Як оцінюється кредитоспроможність позичальника на основі: а) аналізу грошових потоків; б) аналізу ділового ризику?

11. Назвіть основні форми забезпечення банківського інвести­ційного кредиту?

12. У чому сутність та економічна роль застави при банківсь­кому інвестиційному кредитуванні?

13. Яким вимогам має відповідати застава при банківському ін­вестиційному кредитуванні?

14. Охарактеризуйте порядок надання дозволу на заставу дер­жавного майна при банківському інвестиційному кредиту­ванні.

15. Як визначається оцінка якості застави підприємств — юридичних осіб при банківському інвестиційному кредитуванні?

16. Охарактеризуйте основні способи погашення банківських ін­вестиційних позичок.

17. Що таке «амортизаційне» погашення кредиту?

18. Як визначається коефіцієнт погашення заборгованості?

19. За якою формулою визначається строкова річна виплата при банківському інвестиційному кредитуванні?

20. Які фактори впливають на визначення строку при банківському інвестиційному кредитуванні?

21. За якими формулами визначається строк погашення креди­ту та повний строк кредиту?

22. Розкрийте зміст роботи банку з підготовки та укладання кредитної угоди при банківському інвестиційному кредиту­ванні?

23. У чому сутність обмежувальних умов кредитної угоди при банківському інвестиційному кредитуванні?

24. Що таке моніторинг банківського інвестиційного кредиту?

25. За якими принципами має проводитися моніторинг при бан­ківському інвестиційному кредитуванні?

26. Розкрийте зміст роботи кредитних працівників банку з контролю за інвестиційними позичками.