Семестр. Модуль 1. Лінгвістичні компетенціїМодуль 1. Лінгвістичні компетенції Змістовий модуль 1. Фонетичні норми іноземної мови.
Тема 1. Вступний фонетично-орфоепічно-орфографічний курс
Мета роботи:Навчитися правильноартикулювати звуки англійської мови, знати інтонаційні особливості різних типів висловлювань (стверджувальних, питальних, окличних речень, привітання), мати уявлення про види наголосу (словесний, фразовий, логічний). Уміти читати англійські голосні букви у закритих і відкритих наголошених і ненаголошених складах, приголосні букви, а також буквосполучення; навчитися читати транскрипцію англійських слів і писати англійські слова у транскрипції; знати англійський алфавіт; уміти передавати основні інтонаційні особливості англійської мови.
План вивчення теми 1. Звуки та букви. Голосні та приголосні. Монофтонги та дифтонги. Англійські голосні звуки. Англійські голосні дифтонги. Англійські приголосні звуки. 2. Поняття про інтонацію, мелодику, наголос і ритм. 3. Голосні букви у закритому наголошеному складі. Голосні букви у відкритому наголошеному складі. Приголосні букви. Буквосполучення.
Методичні рекомендації 1.1. Прочитайте уважно розділ “Звуки та букви. Голосні та приголосні. Монофтонги та дифтонги”, а також опрацюйте таблиці 1, 2, 3. Запам’ятайте характеристику англійських звуків та сполучення звуків. Література: [1].
1.2. Виконайте вправи 1, 2. Для того, щоб досягти правильної вимови звуків та їх сполучень, необхідно виконувати завдання із використанням аудіозапису. Намагайтеся вимовляти звуки, точно імітуючи диктора. Література: [1].
2. Прочитайте уважно розділ “Поняття про інтонацію, мелодику, наголос і ритм”. Література: [1]. Питання для самоконтролю 1) Які з поданих нижче звуків є монофтонгами, а які – дифтонгами? [aІ], [І], [e], [æ], [εə], [І:], [au], [eІ], [uə], [u:] Вимовте ці звуки, пам'ятаючи, що наголос у дифтонгах падає на перший елемент. 2) Чим відрізняється англійський звук [p] від українського [п]? 3) Що спільного у вимові звуків [θ] і [ð]? Чим вони відрізняються? 4) Чим відрізняється звук [ŋ] від звуку [n]? 5) Вимовте звук [w]. 6) Що є найважливішими компонентами інтонації? 7) Яким значком позначається зростаючий тон? 8) Який тон – спадаючий чи зростаючий – використовується у спеціальних запитаннях? 9) Який склад у реченні вимовляється найнижчим тоном? 10) Яким тоном – спадаючим чи зростаючим – вимовляються прохання? 11) Що позначає значок [,]? 12) Чим логічний наголос відрізняється від фразового наголосу? 13) Чим характеризується вимова службових слів у реченні? Наведіть приклади службових слів. 14) Що таке редуціювання звуків? 3.1. Вивчіть уважно таблиці 4 - 8, в яких представлені правила і приклади читання: - голосних літер у закритому наголошеному складі; - голосних літер у відкритому наголошеному складі; - приголосних; - буквосполучень. Зверніть увагу на особливості читання деяких літер та буквосполучень. Література: [1].
3.2. Вправи 3 – 9 слід виконувати із прослуховуванням аудіозапису відповідного навчального матеріалу. Література: [1].
3.3. Щоб уміти правильно читати нові англійські слова, необхідно вміти читати їх у транскрипції. Для формування такого вміння прочитайте транскрипцію або напишіть транскрипцію слів, поданих у вправах 10, 11, 12, 14, 15, 17, 18, 20, 21, 22, 23, 24, 25. У разі виникнення труднощів звертайтеся до відповідних таблиць. Література: [1].
3.4. Прочитайте за наданою транскрипцією назви літер англійського алфавіту. Запам’ятайте алфавітну назву літер. Для того, щоб ви могли легко користуватися англійським словником, запам’ятайте алфавітну послідовність літер. Література: [1]. 3.5. З метою закріплення навичок читання англійських слів виконайте вправи 13 – 26, перевіряючи себе за допомогою аудіозапису навчальних матеріалів. Література: [1].
3.6. Виконайте вправу 27, звертаючи особливу увагу на редуційовану вимову неозначеного артикля. Література: [1].
3.7. Для практичного оволодіння основними інтонаційними особливостями англійської мови виконайте вправи 28 - 30. Література: [1]. Питання для самоконтролю 1) Як читається літера a: - у закритому наголошеному складі? - у відкритому наголошеному складі? - у сполученні ar? - перед сполученнями nt, ss, sk, st, sp? - у сполученні are? - у сполученні al? - у сполученні alk? - у сполученнях alf, alm? - у ненаголошеному складі? 2) Які літери можуть передавати звук [І]? 3) У яких випадках літера s читається[z]? 4) У яких випадках літера i у закритому складі може читатися так, як вона читається у відкритому складі, тобто [aІ]? 5) Наведіть кілька прикладів читання літери u як [u]. 6) Згадайте п’ять можливих засобів вираження звуку [І:]. 7) У яких випадках літера c читається як [s]? 8) Наведіть приклади читання літери g перед літерами e, i як [g]. 9) Якими буквосполученнями можна виразити звук [C:]? 10) Чи однаково читаються буквосполучення ire, yre, ure? 11) Як слід читати буквосполучення оо перед літерою k? 12) Які буквосполучення можуть передавати дифтонг[au]? 13) Як зазвичай читається буквосполучення ch? 14) Як треба прочитати буквосполучення ch у слові school? Чому? 15) Чи є різниця у читанні буквосполучень sion та ssion? 16) Які два буквосполучення передають звук [∫n]? 17) Як читається буквосполучення ture? 18) У яких випадках wh читається [h]? Наведіть приклади. 19) Скажіть англійський алфавіт. 20) Скажіть швидко, яка літера іде в алфавіті після: - літери f; - літери q; - літери w; - літери i; - літери t; - літери p. Тема 2. Морфологія. Мета роботи:Знати основні засоби словотворення. План вивчення теми 1. Засоби словотворення. 2. Суфікси. 2.1. Суфікси іменника. 2.2. Суфікси прикметника. 2.3. Суфікс прислівника. 2.4. Суфікси числівника. 2.5. Суфікси дієслова. 3. Префікси. Методичні рекомендації
1. Існують такі засоби словотворення, як словоскладання (слова типу waterproof - водостійкий) конверсія, тобто утворення нового слова шляхом його переходу в іншу частину мови (to work – працювати; work – робота), афіксація (утворення слів за допомогою суфіксів та префіксів[3]). Знання останніх значно полегшує сприйняття незнайомого англомовного тексту.
2. Постарайтесь запам’ятати основні суфікси, які утворюють частини мови.
2.1. Основні суфікси іменника: · -er (-or): позначають: а) людину, яка виконує певну діяльність: to employ (тримати на роботі) – employ er (роботодавець); to license (ліцензувати) – licens or (ліцензіар); б) предмет, який виконує певну роботу: to open (відкривати) – tin open er (ніж для відкривання консервних банок); · -ee:позначає людину, що перебуває під впливом певної дії: to employ (тримати на роботі) – employ ee (робітник); to license (ліцензувати) – licens ee (ліцензіат); · -ian:позначає: а) людину, що виконує певну діяльність: academy (академія) – academic ian (академік); music (музика) – music ian (музикант); б) національність особи: Italy (Італія) – Ital ian (італієць); · -ist:позначає людину, що виконує певну діяльність: science (наука) – scient ist (науковець); · -ism:позначає ідеологію або діяльність: Marx (Маркс) – Marx ism (марксизм); terror (терор) – terror ism (тероризм); · -ment:to employ (тримати на роботі) – employ ment (робота); · -ance (-ancy); -ence (-ency):to perform (виконувати) – perform ance (виконання); to depend (залежати) – depend ence / depend ency (залежність); · -ant: to apply (подавати заяву) – applic ant (заявник, претендент); · -ing:to sell (продавати, торгувати) – sell ing (продаж, торгівля); · -ion:to admit (допускати, визнавати) – admiss ion (допущення, визнання); · -ure: to press (тиснути) – press ure (тиск); · -th:to grow (рости, зростати) – growth (зростання);deep (глибокий) – dep th (глибина); · -ship: partner (партнер) – partner ship (партнерство); · -ness: fair (справедливий) – fair ness (справедливість); · -y:difficult (важкий) – difficulty (труднощі).
2.2. Основні суфікси прикметника: · -able (-ible):l count (рахувати, обчислювати) – count able (обчислюваний); l ls (їсти) – ed ible (їстівний); · -ant (-ent):l signify (значити; мати значення) – signific ant (значний); l suffice (вистачати, бути достатнім) – suffici ent (достатній); · -ous:l prosper (процвітати) – prosper ous (процвітаючий); · -ive:l protect (захищати) – protect ive (захисний); · -ing:l last (тривати) – last ing (тривалий); · -al:finance (фінанси) – financi al (фінансовий); · -ous:danger (небезпека) – danger ous (небезпечний); · -ful:gain (дохід, прибуток) – gain ful (доходний, прибутковий); · -less:job (робота) – job less (безробітний); · -ic(ls):economy (економіка) – econom ic(ls) (економічний); · -ian: Ukraine (Україна) – Ukrain ian (український); · -ly:year (рік) – year ly (річний); · -ish (надає прикметнику менш вираженої якості):white (білий) – whit ish (білуватий).
2.3. Суфікс прислівника: · -ly:додається до кореня прикметника або іменника: mutual (взаємний) – mutual ly (взаємно); week (тиждень) – week ly (щотижня). 2.4. Суфікси числівника: · -th: утворює порядкові числівники від кількісних: six (шість) – six th (шостий); · -teen: додається до числівників від 13 до 19: four (чотири) – four teen (чотирнадцять); · -ty:утворює назви десятків, починаючи з 20: five (п’ять) – fif ty (п’ятдесят). 2.5. Основні суфікси дієслова: · -ize (-ise):modern (сучасний) – h modern ize (модернізувати); · -ate: complex (складний) – h complic ate (ускладнювати). 3. Постарайтесь запам’ятати значення деяких префіксів:
Питання для самоконтролю 1. Префікс "dis-";означає A) недо- B) не- C) між-
2. Слово "runner" - це A) прикметник B) дієслово C) іменник
3. Префікс "un-" означає A) не- B) менш C) пере-
1. Слово "picture" – це A) іменник Б) дієслово В) прикметник
2. Скільки афіксів у слові "redoing"? A) 2 B) 3 C) 1 3. Суфікс додається до A) початку кореня слова B) середини кореня слова C) кінця кореня слова 7. Яке слово означає «нещасливий»? A) rehappy B) unhappy C) overhappy 8. Префікс "re-" означає A) не B) повторення С) без
9. Слово "reliable " – це A) іменник Б) дієслово В) прикметник
10. Префікс додається до A) початку кореня слова Б) кінця кореня слова В) середини кореня слова
11. Яке слово означає «робити знову»? A) dismake B) remake C) unmake
12. Слово "beautiful" – це А) дієслово Б) прикметник В) прислівник
13. Коренем слова "undone" є A) un B) done C) do
14. Префікс "pre-"; означає A) недо- B) пере- C) до-
15. Слово "criticize" – це А) дієслово Б) прикметник В) прислівник
16. Префікс "macro-"; означає А) поганий Б) дуже маленький В) великий
17. Слово "alliance" – це А) іменник Б) прикметник В) дієслово
18. Префікс "intra-"; означає А) усередині Б) взаємно В) занадто
19. Слово "apathy" – це А) іменник Б) прикметник В) прислівник
20. Слово "supporter" – це А) прикметник Б) іменник В) дієслово Тема 3. Синтаксис (поняття про речення; типи речення; вираження номінації, характеристики, місцеперебування, наявності суб’єкта, володіння об’єктом)
Мета роботи:Уміти утворювати англійською мовою і розуміти англійські речення, в яких виражаються номінація, характеристика, місцеперебування та наявність особи/ предмета/явища/події, а також володіння об'єктом. План вивчення теми 1. Типи речення. Структура англійського речення. 2. План значень граматичних одиниць, які використовуються в англійській мові для вираження номінації, характеристики, місцеперебування та наявності особи/ предмета/явища/події, володіння об’єктом. 3. План вираження граматичних одиниць, які використовуються в англійській мові для вираження номінації, характеристики, місцеперебування та наявності особи/ предмета/явища/події, володіння об’єктом. 4. Заперечні речення, в яких виражається номінація, характеристика, місцеперебування та наявність особи/ предмета/явища/події, володіння об’єктом. 5. Питальні речення відносно номінації, характеристики, місцеперебування та наявності особи/ предмета/явища/події, володіння об’єктом. 6. Розуміння засобів вираження номінації, характеристики, місцеперебування та наявності особи/ предмета/явища/події, володіння об’єктом під час читання.
Методичні рекомендації [4]
1. Щоб правильно висловити будь-яку думку, необхідно знати, як упорядкувати слова у речення. Оскільки англійське речення характеризується досить жорстким порядком слів, дуже важливим є знання його структури, яка залежить від виду речення (розповідного, питального, спонукального, окличного) та його типу, що визначається задумом висловлювання. Для чіткого усвідомлення сутності речення, знання його різновидів та складових елементів англійського речення прочитайте уважно «Вступну частину» посібника, потім дайте відповіді на контрольні запитання і виконайте контрольні завдання (с. 8 -14). Література: [2].
2. оскільки в українській мові різні поняття можуть виражатися однаковими мовними засобами (наприклад, «У мене є брат» - поняття володіння; «У будинку є ліфт» - поняття існування), необхідно чітко усвідомлювати різницю таких понять - їх змішування призводить до грубих помилок у процесі мовлення. Зокрема, омонімічні форми вираження в українській мові мають такі поняття, як номінація, характеристика, місцеперебування та наявність особи/ предмета/явища/події, а також володіння об’єктом. Для того, щоб уміти встановлювати зазначені поняття на підсвідомому рівні і співвідносити їх із адекватним типом англійського присудка (без чого неможливе вільне мовлення), виконайте вправи 1 – 5 етапу І. (с. 15 – 19).Дуже важливим є здійснення всіх дій у представленій послідовності, а саме: 1 - усвідомлення смислу кожного висловлювання, наданого рідною мовою (вправа 1А); 2 - співвіднесення кожного смислу з типом англійського присудка (вправа 1Б), заповнення таблиці 1; 3 - засвоєння дії співвіднесення замислу висловлювання з типом англійського присудка – спочатку спираючись на таблицю (вправа 2), потім без допоміжних засобів, але обов’язково з поясненням операцій, які ви виконуєте (вправа 3), і без такого пояснення (вправа 4). Перевіряйте свої дії за ключами, наданими у кінці посібника. Вправа 5 є контрольною, тому не має ключа. Обов’язково заносьте усі таблиці у спеціальний зошит з граматики. Література: [2].
3. Якщо ви успішно виконали завдання першого етапу, можна переходити до наступного етапу (с. 20 – 28). Його мета – опанувати всі можливі форми вираження понять номінації, характеристики, місцеперебування та наявності особи/предмета/явища/події, а також володіння об’єктом – в залежності від їх часу, а також числа і особи підмета. Через значний обсяг мовного матеріалу його подання розподілено на три вправи – згідно з типом англійського присудка (вправа 1 – присудок have, вправа 2 – присудок there be, вправа 3 – присудки be та be+P. Форми вираження понять номінації, характеристики та місцеперебування особи/предмета/явища/подіїподані в одній вправі (3-й), оскільки всі вони містять спільний елемент – дієслово “to be”. Аналізуючи англійські речення і визначаючи форми вираження того чи іншого поняття, обов’язково записуйте свої відповіді у зошит, по завершенні чого перевірте їх за таблицею 2. Для міцного засвоєння визначених англійських дієслівних форм виконайте вправи 5 – 8. Безпомилкове виконання восьмої вправи свідчитиме про достатній рівень володіння даною граматичною мікросистемою. Література: [2].
4. Наступним кроком буде опанування засобів вираження понять номінації, характеристики, місцеперебування, наявності особи/предмета/явища/події, а також володіння об’єктом у заперечній формі (с. 29 - 37). Для розуміння особливостей вживання всіх існуючих заперечних форм, у тому числі скорочених, виконайте вправи 1 – 6. Зверніть увагу на випадки вживання займенника no для вираженнязаперечення наявності та володіння,який за своїм значенням тотожний словосполученню not any, тобто вказує на повну відсутність особи/предмета/явища/події (вправи 2, 4). Аналізуючи англійські речення і визначаючи заперечні форми, обов’язково записуйте свої відповіді у зошит, по завершенні чого перевірте їх за таблицею 3. Щоб засвоїти визначені заперечні форми, виконайте вправи 7–14. Література: [2].
5. Тепер переходьте до оволодіння засобами утворення питальних речень відносно номінації, характеристики, місцеперебування, наявності особи/предмета/явища/події, а також володіння об’єктом (с. 38 – 49). Спочатку розберіть і засвойте форми утворення загального запитання та коротких відповідей на нього (інструкція 1, вправи 1 – 8), потім спеціального запитання (інструкції 2, 3, 4, 5, вправи 9 – 13). Не забудьте занести всі інструкції і таблиці у спеціальний зошит з граматики. Література: [2].
6. Процес мовленнєвої комунікації – це дорога з двостороннім рухом. Під час продукування власного висловлювання (в усній формі чи на письмі) ми рухаємося від задуму до формулювання думки засобами конкретної мови завдяки механізму співвіднесення лексико-граматичних значень мовних одиниць із їх формальними засобами вираження. Під час сприйняття чужої думки (слухаючи чи читаючи) має місце зворотний процес – процес розпізнавання мовних одиниць, тобто співвіднесення їх форми з лексико-граматичними значеннями, що й дає можливість зрозуміти задум чужого висловлювання. Отже, вміння одержувати змістовну інформацію під час читання потребує оволодіння діями розпізнавання конкретної мовної одиниці. Щоб оволодіти діями розпізнавання мовних одиниць, які використовуються для вираження номінації, характеристики, місцеперебування, наявності особи/предмета/явища/події, а також володіння об’єктом, виконайте вправи 1 – 6 (с. 51 – 57). Література: [2]. Змістовий модуль 5. Інформативне читання Тема 16. Інформативне читання літератури загальнопізнавального характеру
Мета роботи:Зрозуміти тему, основні факти і важливі деталі текстів. План вивчення теми 1. Поняття про інформативне читання. 2. Інформативне читання текстів.
Методичні рекомендації 1. Читання належить до рецептивних видів мовленнєвої діяльності і спрямоване на сприйняття й розуміння інформації письмового тексту. У процесі читання відбувається осмислення і оцінка інформації, що міститься в тексті. Виділяються три основні підвиди інформативного читання: оцінювально-інформативне, присвоювально - інформативне і створювально - інформативне. Оцінювально-інформативне читання спрямоване на оцінку повноти, новизни, оригінальності, важливості, корисності інформації, що міститься в тексті і можливості її використання в навчальній, науковій чи трудовій професійній діяльності. Присвоювально-інформативне читання супроводжується здійсненням різного роду записів, в яких відображається незмінний зміст тексту. Створювально-інформативне читання передбачає, як правило, повторне читання першоджерела і своїх записів з метою формування і формулювання своїх думок з приводу викладеної автором інформації. 2. Студент має володіти трьома підвидами інформативного читання. 2.1. Прочитайте за 3 хвилини текст з вправи 7 (с. 57-58) і виберіть заголовок до кожної з його чотирьох частин. Література: [2]. 2.2. Прочитайте текст ще раз, потім визначте речення, які не відповідають його змісту. 2.3. Напишіть запитання до наданих відповідей. 2.4. Прочитайте уважно текст з вправи 8 (с. 59) і розставте номери абзаців у логічному порядку. Література: [2]. 2.5. Прочитайте текст у правильній послідовності абзаців і складіть план до нього (рідною чи англійською мовою). 2.6. Прочитайте скорочений варіант тексту. У ньому 5 змістовних помилок. Знайдіть і виправте їх. 2.7. Перевірте свої відповіді за ключем, наданим у кінці посібника.
|
