Особливості перекладу та редагування текстів на комп’ютері

 

Останнім часом більшість текстів обробляються за допомогою спеціальних комп’ютерних програм, що значно зменшує витрати часу і полегшує процес перекладу чи пошуку помилок у текстовому масиві.

Однак, як і наявність транспорту не скасовує необхідності вміти ходити власними ногами, так і наявність різних програм на комп’ютері не ліквідовує обов’язкову грамотність користувача, а навпаки передбачає її високий рівень. Слід зважати на деякі моменти:

1 Під час набору та автоматичного перекладу текстів при активізації функції „Автоматична перевірка орфографії” фрагменти текстового масиву можуть бути підкреслені хвилястою лінією зеленого кольору, що свідчить про стилістичні, синтаксичні чи пунктуаційні помилки, які потрібно виправляти самостійно, звертаючись до відповідної літератури. Червоною хвилястою лінією підкреслюються слова з орфографічними помилками. У межах одного тексту не повинно бути російських кавичок («») та українських лапок („ ”). Слід також правильно вибирати знак для українського апострофа (’).

2 Комп’ютер часто „не сприймає” складні слова і підкреслює їх як помилку червоною хвилястою лінією. Такі слова потрібно перевіряти вже самостійно за правописом і традиційними словниками, і, переконавшись у правильності написання, додавати такі слова до комп’ютерного словничка (установити курсор на потрібному слові, клацнути правою клавішею мишки і вибрати опцію „Добавить в словарь”). Іноді комп’ютер може „сприймати” деякі слова як помилку і відповідно виправляти їх. Наприклад, прізвище Головащук автоматично може розриватися в тексті на словосполучення „голова щук” (тобто, щучі голови), а прізвища Стешенко, Голеус, Зборовська, Зашивайко, Макаревич, Саєнко може постійно змінюватися на Тешенко, Колеус, Боровська, Зашиваймо, Макарович, Наєнко.

3 Комп’ютер може „сприймати” власні назви як звичайні слова і відповідно перекладати, а не передавати їх, що є грубим порушенням норм українського правопису. Так, наприклад, російські прізвища Белый, Воробей, Кошка, Любимый можуть бути перекладені як Білий, Горобець, Кішка, Улюблений, хоча правильно було б Бєлий, Воробей, Кошка, Любимий. і навпаки українські прізвища Кошик, Цибуля, Щасливець можуть бути автоматично перекладені російською як Корзина, Лук, Счастливец, хоча правильно – Кошык, Цыбуля, Щасливец.

4 Назви міст і сіл не перекладаються (наприклад, місто Красний Луч Луганської області), однак деякі власні назви мають специфічні українські відповідники або передаються за традицією (зазвичай це назви українських населених пунктів): рос. Николаев, Одесса, Киев, Харьков, Днепропетровськ − укр. Миколаїв, Одеса, Київ, Харків, Дніпропетровськ; Вена, венский – Відень, віденський, Германия − Німеччина, Венгрия, венгерский – Угорщина, угорський, Млечний Путь – Чумацький Шлях.

З іншого боку назви вулиць, площ, проспектів, майданів, житлових масивів тощо поштових даних, якщо вони знаходяться на території України, перекладаються (улица Строителей, Исполкомовская, Западная – вулиця Будівельників, Виконкомівська, Західна, ж/м Победа, Тотоль, Красный Камень − ж/м Перемога, Тополя, Червоний Камінь).

5 Помилки при перекладі тексту з допомогою комп’ютерних програм можуть спричинити омоніми та багатозначні слова, оскільки комп’ютер не завжди може „визначити” контекстуальне значення слова. Так, наприклад, рос. „брак резины” автоматично може бути перекладене як „брак гуми” (правильно) і „шлюб гуми” (неправильно); „ гражданский кодекс” може бути перекладене як „цивільний кодекс” (правильно) і „громадянський кодекс” (неправильно), „предложение на рынке” – як „пропозиція на ринку” (правильно) і „речення на ринку” (неправильно), „при случае” − як „при випадку” (неправильно) і „ при нагоді” (правильно).

6 Слід перевіряти форму родового відмінка однини іменників чоловічого роду ІІ відміни: рос. правопорядка, Крыма, класса, протеина, левериджа, клея, критерия, дисконта – укр. правопорядку, Криму, класу, протеїну, левериджа, клею, критерію, дисконту. Якщо слово є багатозначним чи омонімом, то слід уточнити потрібне закінчення: нет акта о списании − немає акта про списання; акта неповиновения− акту непокори.

7 Дієприкметникові і дієприслівникові звороти слід перекладати самостійно, враховуючи використання описових зворотів, наприклад: Граждане, положившие деньги на депозит, получили дивиденды – Громадяни, які поклали гроші на депозит, отримали дивіденди.

8 Слід перевіряти переклад ступенів порівняння прикметників: важнейший – найважливіший, найбільш важливий (неправильно – найбільш важливіший чи самий важливий).

9 Комп’ютерні програми не завжди визначають змістові помилки внаслідок неправильно набраного слова. Наприклад, якщо помилково набрати „вини” замість займенника „вони” у словосполученні „ вони не побачили” – „вини не побачили” слово „вини” не підкреслюватиметься як помилка.

10 Слід перевіряти правильність перекладу словосполучень з прийменником „по” (по: бить по доске – бити по дошці, бегать по корпусу – бігати по корпусу; з: по поводу – з приводу, екзамен по химии – екзамен з хімії, по моей вине – з моєї вини; за: идти по компасу – йти за компасом, по инерции – за інерцією; через (з якоїсь причини, внаслідок чогось): отпуск по болезни – відпустка через хворобу; після: по возвращении – після повернення, по окончании срока – після закінчення терміну.

11 Слід перевіряти переклад іменників, які можуть змінювати значення роду і узгоджувати з ними залежні слова: степень давления – ступінь тиску, зал – зала, далекая Сибирь – далекий Сибір, президиум – президія, высокая насыпь – високий насип, пыльца – пилок, светлый путь – світла путь, злая собака − злий собака, высокий тополь – висока тополя.

Отже, при комп’ютерній обробці текстів не слід повністю покладатися на „штучний розум”, бо, як відомо, ніщо не може повністю замінити людину.

 

Підсумкові запитання

 

Яких правил потрібно дотримуватися при наборі текстів на комп’ютері?

Які найпоширеніші випадки порушення правил переносу слів і частин тексту?

У яких випадках при наборі текстів на комп’ютері використовується звичайний пробіл?

У яких випадках при наборі текстів на комп’ютері використовується нерозривний пробіл? Яким чином проставляється такий пробіл?

Про що слід пам’ятати, редагуючи тексти, перекладені за допомогою спеціальних комп’ютерних програм?

 

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

 

1. Безпояско, О. Іншомовні префікси в українській мові / О. Безпояско // Українська мова та література в школі. – 1979. – № 7. – С. 28–32.

2. ДСТУ 3582-97 Скорочення слів в українській мові в бібліографічному описі. – К.: Держстандарт України, 1998. – 27 с.

3. ДСТУ 3651.0-97 Метрологія. Одиниці фізичних величин. Основні одиниці фізичних величин міжнародної системи одиниць. Основні положення, назви та позначення: чинний від 9 жовтня 1997 р. (зі скасуванням ГОСТ 8.417-81). – К.: Держстандарт України, 1998. – 9 с.

4. ДСТУ 3651.1-97 Метрологія. Одиниці фізичних величин. Похідні одиниці фізичних величин міжнародної системи одиниць та позасистемні одиниці. Основні положення, назви та позначення: чинний від 9 жовтня 1997 р. (зі скасуванням ГОСТ 8.417-81). – К.: Держстандарт України, 1998. – 76 с.

5. ДСТУ 3651.2-97 Метрологія. Одиниці фізичних величин.Фізичні сталі та характеристичні числа. Основні положення, назви та позначення: чинний від 9 жовтня 1997 р. – К.: Держстандарт України, 1998. – 13 с.

6. ДСТУ 4163-2003 Державна уніфікована система документації. Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів. − К.: Держспоживстандарт України, 2003. − 22 с.

7. ДСТУ ГОСТ 7.1: 2006 Система стандартів з інформації, бібліотечної та видавничої справи. Бібліографічний запис. Бібліографічний опис. Загальні вимоги та правила складання. – К.: Держстандарт України, 2007. – 47 с.

Жайворонок, В. Велика чи мала літера: словник-довідник / В. Жайворонок. − К.: Наукова думка, 2004.− 204 с.

8. Пазяк, О. Українська мова і культура мовлення: навч. посіб. / О. Пазяк, Г. Кисіль. − К.: Вища шк., 1995. − 239 с.

9. Сучасний орфографічний словник української мови / В. Дубічинський, Н. Косенко. − Х.: Школа, 2009. − 1024 с.

10. Український орфографічний словник / за ред. А. Свашенка. – Х.: Прапор, 1999. – 846 с.

11. Український орфографічний словник / О. Улищенко, Н. Хрущова; за ред. А.Свашенка. – Х.: Прапор, 1999. – 846 с.

12. Український правопис / НАН України, Ін-т мовознавства ім. О.О. Потебні; Ін-т української мови. – К.: Наук. думка, 2010. – 240 с.

Шевчук, С. Українське ділове мовлення: навч. посіб. / С. Шевчук. – К.: Вища шк., 1997. – 271 с.

[1] Абревіатурою є термін „лазер” (англ. Light Amplification by Stimulated Emission of Radiation − посилення світла в результаті вимушеного випромінювання).

[2]FOB (від англ. „free on board” − франко-борт − вільно на борту корабля) − умова, згідно з якою продавець бере на себе витрати з доставлення і вантаження товару на борт корабля в порту; коли товар опиняється на борту, всі наступні витрати здійснюються за рахунок покупця.

FAS − розміщення вантажу вільно вздовж борта судна.

СІF − вартість страхування і фрахт.

INTA − Міжнародна асоціація з товарних знаків.

 

[3]Юридично, по праву, формально.

[4]Фактично; те, що є насправді.

[5]Події, надзвичайні обставини, які не можна передбачити і яких не можна запобігти якими-небудь заходами, наприклад, стихійне лихо.

[6]Франко(від італ. „вільний”) – комерційний термін на позначення виду угоди, коли певна частина витрат на транспортування і вантаження товару відбувається за рахунок продавця), наприклад:

франко-вагон (автомобіль, термінал) − транспортування і повантаження товару до вагона (автомобіля, термінала) відбувається за рахунок продавця;

франко-склад постачальника − транспортування продукції зі складу постачальника за рахунок покупця;

франко-станція відправлення − доставлення на станцію відправлення і повантаження продукції у вагон за рахунок продавця; подальші витрати перекладаються на покупця;

франко-станція призначення − доставлення продукції до станції призначення оплачує постачальник.