Студопедия — Пункт 2.
Студопедия Главная Случайная страница Обратная связь

Разделы: Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

Пункт 2.






Інструкції: прочитайте пункт 2 та охарактеризуйте процес соціалізації дітей різної статі в сім’ї.

Шкідливим у вихованні майбутнього сім’янина є явище, яке вчені назвали „неправильною статевою орієнтацією". Батьки часом не роблять жодних відмінностей у вихованні хлопчиків і дівчат, придушують у дитині прояви її статевої належності: висміюють прагнення дівчинки до нарядів і прикрас, прищеплюють думку про аморальність, гріховність сексуальних проявів. У результаті дитина може прийняти нав’язаний їй „нетиповий" стиль поведінки, що порушує життєву і сімейну адаптацію.

Необхідність диференціювання виховних впливів на дітей відповідно до їх статі в жодному разі не означає, що в цій справі можна допускати протиставлення, яке в дітей може поступово формувати упереджене, недружнє ставлення до осіб протилежної статі, що може перешкоджати формуванню у них правильних орієнтацій щодо соціально-психологічної рівноцінності і рівноправності людини у нашому суспільстві незалежно від її статі. Ось чому у вихованні синів і дочок необхідно дбати про те, щоб у одних і других одночасно з правильним розумінням своєї статевої належності і розвитком відповідних рис поведінки, формувалася також повага до осіб протилежної статі.

Батьки не завжди усвідомлюють відмінності в психосексуальному розвиткові хлопців і дівчат, а через те й допускають у вихованні помилки психологічного характеру. Дослідження показують, що: більшість дівчаток опікується більше, ніж хлопчики; їм частіше, ніж хлопчикам, роблять компліменти, що стосуються їх зовнішності, вони балакучіші від хлопців. Від дочок батьки чекають, що вони будуть ласкавими, тендітними, а від синів - що ті будуть агресивними і атлетичними.

Більшість батьків приділяють основну вагу вихованню в своїх синах наполегливості, агресивності, потреби в постійному самоствердженні, а в дочках - вихованню здатності до самообмеження. Батьки будуть гратися зі своїми синами в рухливі і галасливі ігри частіше, ніж з дочками; на синів, які люблять покричати, батьки і матері звертають менше уваги, ніж на дочок. Синам вони дозволяють більше бігати, довше плавати і кататися на лижах чи ковзанах; менше звертається увага, коли хлопчики лазять по деревах, плавають без сторонньої допомоги тощо.

Виховуючи дівчину в сім'ї, треба готувати її до успіху в житті, а для цього вчити: контактувати з людьми; бути активною, послідовною в діяльності; відстоювати свою думку; бути ініціативною; знаходити інтереси, справи до вподоби; одягатися, зберігаючи індивідуальність; користуватися допомогою; самостійно приймати рішення; ясно і чітко виражати свою думку тощо. Найголовніше чому дівчинка повинна навчитися в матері - це повага до чоловіків.

Зазвичай, хлопчиків не виховують як майбутніх батьків чи чоловіків - тільки як мужніх людей. Виховання хлопчиків орієнтовано на якийсь чоловічий ідеал, який може бути різним в різний час і в різних країнах. Дівчинку ж готують бути дружиною і матір'ю.

Якщо розглянути специфіку соціалізації кожної статі, то можна побачити, що хлопчик перебуває в менш сприятливій ситуації, ніж дівчинка. Про це свідчать дослідження І. С. Кона [64], Я. Л. Коломінського [68]. Мати традиційно більше проводить часу з малою дитиною, ніж батько, якого дитина бачить набагато рідше і не в таких значущих для неї ситуаціях. У зв'язку з цим як для дівчинки, так і для хлопчика первинною виявляється ідентифікація з матір'ю, тобто фемінінна. Більше того, самі базові орієнтації дитини відносно світу за своєю природою фемінні, бо включають такі традиційно жіночі особливості, як залежність, підпорядкованість, пасивність тощо. Таким чином, у плані становлення статевої ідентичності хлопчикові доводиться розв'язувати складніше завдання: змінити первісну жіночу ідентифікацію на чоловічу. Хлопчик, щоб відчути себе повною мірою мужнім, повинен виділяти себе серед інших та усвідомлювати свою відмінність від інших, чого не потрібно робити дівчинці. Таким чином, ідентифікація у хлопчиків проходить значною мірою через заперечення. У процесі ідентифікації хлопчик повинен відкинути залежність від матері і прив'язаність до неї, придушити в собі якості, які він вважає жіночими, нехтувати і знецінювати жінок і все те, що він вважає жіночим у соціальному світі.

У стародавні часи з метою підготовки хлопчика до ролі воїна, вождя, жерця, його намагались звільнити від будь-яких жіночих впливів і передовсім послабити його ідентифікацію з матір’ю. Це досягалося шляхом ізоляції його від батьківського дому: його передавали на виховання в сім'ї родичів чи вождів, у „чоловічі будинки".

Статева соціалізація хлопчиків - дуже хворобливий тренаж, його мета - нав'язати думку про жінку як дефектну істоту. Досягається така соціалізація методом силового нав'язування ідеї індивідуальної незалежності, розриву зв'язку з усім материнським за допомогою фіксації в підсвідомості негативних оцінок жіночого, материнського. Це теж культурна норма, її носієм стає чоловік, який пройшов відповідний тренаж. У своїй недосяжності мужність і чоловіча роль стають для хлопчиків предметом фантазування та ідеалізації, тоді як жіночність і жіноча роль завжди залишаються для дівчинки дуже реальними і конкретними.

За даними російського педагога Ю. Набіуліної, незадоволена потреба у спілкуванні з батьками своєї статі приводить до ідентифікації з батьком іншої статі. Для дівчат атмосфера в сім'ї є сприятливішою, ніж для хлопчиків, у яких частіше не задовольняється потреба в близьких стосунках з батьками і потреба в безпеці. Ідентифікація у дівчат протікає успішніше: 43 % дівчат проти 8 % хлопчиків мають, за даними автора, високий ступінь ідентифікації з батьками своєї статі. У хлопчиків найчастіше зустрічається неадекватна чи нечітка ідентифікація, пов'язана з відсутністю батька в сім'ї. Хлопчики, котрі фактично з моменту народження живуть без батька, орієнтуються в чоловічих заняттях більше на взаємодію з уявним батьком.

Хлопчиків вчать бути мужніми більш свідомо, ніж дівчат вчать бути жіночними. Дівчаток навчають гетеросексуальним компонентам їх ролі і за відсутності батьків і чоловіків, у той час як вважають, що хлопчик навчається своїй гетеросексуальній ролі не через научіння, а через взаємодію зі своєю матір'ю. Інші компоненти мужності повинні прищеплювати свідоміше і чоловіча ідентифікація в такому випадку є переважно статево-ролевою ідентифікацією. На противагу цьому жіноча ідентифікація переважно батьківська (точніше, материнська).

Батьки частіше хвилюються з приводу хлопчиків, які грають у дівчачі ігри, ніж з приводу дівчаток-шибениць. Мабуть, це пов'язано з тим. що чоловічі ролі вважаються ціннішими, ніж жіночі. Дівчатам прищеплюють другосортність. Їм з дитинства нав'язується комплекс вини не тільки за свою „негідну для дівчаток поведінку", але й за негідну поведінку хлопців. Їм пропонується такий критерій: якщо хлопчик поводиться погано в твоїй присутності, значить, ти йому це дозволяєш. Звідси походить впевненість, що жінка винна в тому, що її зґвалтували. Перші уроки зневаги до своєї статі дівчинка зазвичай отримує від матері. Вона живе в середовищі, де чоловік - дорогоцінність, вона бачить ставлення матері до батька чи брата і до себе. Подвійний стандарт існує і в оцінці поведінки статей. Хлопчик повинен бути агресивним. Дівчинка не має права навіть захистити себе, лякається будь-якої загрози чи просто грубих слів. Це найстрашніші наслідки такого виховання - сприйняття насилля над собою і наступні самозвинувачення.

На думку Д. В. Колесова, існує чимало типових помилок батьків у процесі статевої соціалізації, в основі яких лежать неправильні установки батьків. Формування негативного ставлення до осіб протилежної статі своїх дітей, відгородження їх від різностатевих контактів, а то й повна ізоляція від однолітків, придушення в дитині проявів її статевої належності, спроби вберегти її від будь-якої інформації, пов’язаної зі статевими питаннями, прищеплення думки про аморальність та гріховність статевого життя, встановлення найсуворішої цензури в читанні, відсутність свідомого виховного впливу батьків на дитину, підглядування. шпигування за нею, образливі натяки та іронічні насмішки, допити і т. п. - все це є якраз конкретними проявами неправильного дошлюбного виховання дітей у сім’ї.

Окремі вчені виділяють чотири основних типи ставлення батьків до питань статі:

Репресивний: батьки строго навіюють дітям, що секс - це зло й непристойність. Зазвичай у такій сім'ї заборонені непристойні слова, неоднозначні жарти, ходити вдома в нижній білизні. Статеве виховання зводиться до декількох фраз: „це непристойно", „це небезпечно" і „зачекай, доки одружишся".

Уникаючий: батьки проявляють розуміння й терпиміше ставляться до сексуальності. Для них це явище швидше корисне, ніж шкідливе. Однак вони губляться, коли мова заходить про конкретні сексуальні питання, й уникають прямого обговорення теми чи перетворюють таке обговорення на нудну лекцію. Самі того не підозрюючи, вони вихолощують ідею тепла, людяності й любові, невід'ємної від понять сексуальності.

Нав'язливий: батьки дивляться на секс як на корисне явище, але „перегинають палку" і ставлять секс у центр усього сімейного життя. Вони надто ліберальні в усьому, що стосується сексуальної активності, й іноді так явно виставляють напоказ своє статеве життя, що це шокує дітей.

Експресивний: батьки розглядають секс як щось природне, у разі необхідності відкрито обговорюють цю тему, але встановлюють розумні рамки для прояву сексуальної активності дітей. Вони навіюють дітям, що сексуальність - це позитивне явище, однак таке, що не заслуговує того, аби зосередити на ньому всі свої помисли.

Таким чином, більшість батьків не беруть відповідальності за сексуальну соціалізацію на себе, а віддають перевагу систематичній і професійній просвіті.

 

Питання для самоконтролю

1. Які ознаки характеризують переваги сім’ї у статевій соціалізації дітей?

2. Які причини і наслідки безстатевого виховання в сім’ї?

3. Які типи ставлення батьків до питань статі визначені в розділі?







Дата добавления: 2015-08-10; просмотров: 434. Нарушение авторских прав; Мы поможем в написании вашей работы!



Практические расчеты на срез и смятие При изучении темы обратите внимание на основные расчетные предпосылки и условности расчета...

Функция спроса населения на данный товар Функция спроса населения на данный товар: Qd=7-Р. Функция предложения: Qs= -5+2Р,где...

Аальтернативная стоимость. Кривая производственных возможностей В экономике Буридании есть 100 ед. труда с производительностью 4 м ткани или 2 кг мяса...

Вычисление основной дактилоскопической формулы Вычислением основной дактоформулы обычно занимается следователь. Для этого все десять пальцев разбиваются на пять пар...

Метод Фольгарда (роданометрия или тиоцианатометрия) Метод Фольгарда основан на применении в качестве осадителя титрованного раствора, содержащего роданид-ионы SCN...

Потенциометрия. Потенциометрическое определение рН растворов Потенциометрия - это электрохимический метод иссле­дования и анализа веществ, основанный на зависимости равновесного электродного потенциала Е от активности (концентрации) определяемого вещества в исследуемом рас­творе...

Гальванического элемента При контакте двух любых фаз на границе их раздела возникает двойной электрический слой (ДЭС), состоящий из равных по величине, но противоположных по знаку электрических зарядов...

Решение Постоянные издержки (FC) не зависят от изменения объёма производства, существуют постоянно...

ТРАНСПОРТНАЯ ИММОБИЛИЗАЦИЯ   Под транспортной иммобилизацией понимают мероприятия, направленные на обеспечение покоя в поврежденном участке тела и близлежащих к нему суставах на период перевозки пострадавшего в лечебное учреждение...

Кишечный шов (Ламбера, Альберта, Шмидена, Матешука) Кишечный шов– это способ соединения кишечной стенки. В основе кишечного шва лежит принцип футлярного строения кишечной стенки...

Studopedia.info - Студопедия - 2014-2024 год . (0.013 сек.) русская версия | украинская версия