Глобальні проблеми сучасності
МЕЛІТОПОЛЬСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ БОГДАНА ХМЕЛЬНИЦЬКОГО ХІМІКО-БІОЛОГІЧНИЙ ФАКУЛЬТЕТ
Кафедра
Слєпньова Олеся Ігорівна
РОЛЬ ҐРУНТОЗНАВСТВА У ВИРІШЕННІ ГЛОБАЛЬНИХ ПРОБЛЕМ СУЧАСНОСТІ ІНДЗ
Науковий керівник: Викладач - доцент Туровцева Н. Н.
Мелітополь 2012
План. 1. Вступ 2. Глобальні проблеми сучасності а) Глобальний політичний відгук на «Саміт Землі в Ріо» і його «Порядок денний на 21 століття» б) Засоби реалізації 3. Проблеми використання ресурсів 4. Глобальне значення деградації 5. Ландшафтні рішення та їх роль 6. Важливість продуктивної землі і родючості ґрунту 7. Ґрунт і охорона здоров'я населення 8. Висновок 9. Використана література Вступ. Серед матеріальних умов, які необхідні для життя людей, особливе місце займає ґрунтовий покрив Землі. Він є першою передумовою і природною основою в багатьох галузях народного господарства. Без ґрунту неможливе суспільне виробництво. В різних галузях виробництва, які використовують землю, враховують різні властивості ґрунту. В промисловості ґрунти і ґрунтоутворюючі породи функціонують лише як фундамент, на якому відбувається процес виробництва. Виробництво продукції в цьому випадку не залежить від властивостей ґрунту. В будівництві важливе значення мають рельєф, механічний і хімічний склад ґрунтів і ґрунтоутворюючих порід. Самі по собі потреби світового суспільства являються егоїстичними і безмежними, але справжня людська цивілізація почнеться тоді, коли суспільство стабілізує своє середовище життя на основі соціальних та природних процесів. Сьогодні потрібно усвідомити кожному члену світового суспільства те, що зберегти екологію – це значить зберегти своє здорове буття на планеті, продовжити подальший розвиток, аби не було соромно перед нащадками. Багато людей не розуміють тісного зв’язку між діяльністю людини і навколишнім середовищем, що являється наслідком відсутності знань та екологічної інформації. Одержати якісні продукти харчування можна тільки в чистому середовищі. А чисте середовище залежить від стану ґрунтів, води і повітря. Людина одержує продукти харчування з ґрунтів (поля, луги, ліси тощо) і водного середовища (річки, озера, моря, океани). Зрозуміло, що чисті продукти харчування забруднене середовище дати не може. В результаті господарської діяльності людство спотворює природні угіддя і висновком цього являється зменшення території і якості середовища, в якому людство веде свою економічну діяльність.
Глобальні проблеми сучасності Термін «глобальні проблеми сучасності» був введений у науковий обіг в кінці 60-х років XX ст. Глобальні проблеми - це сукупність таких найгостріших проблем, від вирішення яких залежить подаль ще існування всього людства. Проблеми, які відносяться до глобальних - це наявність зброї масового ураження, стрімке зростання чисельності населення Земної кулі, виснаження природних ресурсів, забруднення навколишнього середовища, поглиблення нерівності у розвитку окремих країн, стандартизація життя у масштабах всієї планети. Особливе загострення вказаних проблем спостерігається в останні два десятиліття, тобто в період, що вже отримав свою назву: «епоха глобалізації». сучасна екологічна ситуація характеризується як дуже серйозна, що ставить на карту майбутнє земної цивілізації. Лімітними стають для людини чисте повітря, прісна вода, іонізуюче випромінювання, зростаючі психічні навантаження, багатоманітність токсичних речовин, прогресуюче шумове забруднення, масове застосування антибіотиків та гормональних препаратів роблять досить реальною можливість самоотруєння, порушення біологічної основи спадковості людини. Отже руйнування та забруднення природних біогеоценозів при зводить до загибелі багатьох представників тваринного світу. Людина, розширяючи постійно масштаби своїх господарських програм, все частіше втручається в природні анклави, руйнуючи при цьому місця проживання тварин і комах. Фінські екологи встановили, що птахи, комахи і дрібні тварини витісняються із полів внаслідок їх інтенсивної обробки машинами. Ластівки та інші перелітні птахи масово гинуть із-за того, що традиційні місця їх ночовок зайняті під промисловим будівництвом. За самими скромними підрахунками, щорічно в країнах Середземномор'я гине більш ніж сто мільйонів птахів. Поряд з тваринами, зникають також і представники рослинного світу. Міцні в недалекому минулому біоценози поступаються місцем гнітючим своїм одноманітним виглядом, нестійким монокультурним агроценозам, а то й пустельним ареалам, що нагадують місячний ландшафт. Глобальний політичний відгук на «Саміт Землі в Ріо» і його «Порядок денний на 21 століття» Рамкова Конвенція ООН про зміну клімату (РКЗК ООН),Конвенція про біологічне різноманіття (КБРООН) і Конвенція ООН по боротьбі з опустелюванням (КБО ООН) (Конвенції Ріо) - плоди «Саміту Землі», який відбувся в Ріо-де- Жанейро в 1992 році. Якщо РКЗК ООН і КБРООН сфокусовані відповідно на атмосфері і різноманітті життя на землі, то К БО ООНсфокусірована на деградації життєвої інфраструктури планети - землі, при цьому особливу увагу КБОООН приділяє посушливим, напівпосушливих і сухим субгумідних районам, продуктивність яких обмежена через брак води (Загальновідомим під назвою «посушливі землі»). Хоча рівень інформованості світового співтовариства про зміну клімату та втрати біологічної різноманітності значно підвищився з часу проведення Саміту в Ріо-де-Жанейро, у багатьох людей відсутнє ясне розуміння важливості землі і грунту для людства. В кінцевому результаті, небезпека втрати засобів до існування внаслідок деградації землі і ґрунту не отримує тієї уваги, якого вона заслуговує. Почасти це може бути обумовлено обмеженими текстовими повноваженнями і обмеженим географічним фокусом КБОООН. Це призводить до посилення стійкою деградації і бідності, особливо в посушливих районах. Основна мета КБОООН - боротьба з опустелюванням і деградацією земель і пом'якшення наслідків посухи (ОДЗЗ). Більш специфічні цілі, що визначаються десятирічним стратегічним планом на 2008-2018 рр., покликані поліпшити функціонування екосистеми посушливих районів, підвищити добробут користувачів цих екосистем, створити глобальні вигоди за допомогою поліпшення функцій екосистем посушливих районів і мобілізувати ресурси для досягнення цілей Конвенції. Особливо гнітюче враження від наступу пустель в Азії та Африці. Спостереження з космосу показують, що 53% території Африки і 34% Азії підпадають під опустелювання. За даними ООН в останні десятиліття біля 150 мільйонів селян були змушені кинути свої наділи, тому що їхня земля втратила плодючість. Поряд з цим, некомпетентне проведення складних та масштабних меліоративних заходів призводить до масового засолювання та заболочення ґрунтів, провокує і прискорює розвиток всіх видів ґрунтової ерозії. Панування монокультури, невисока агротехнічна грамотність, недодержання сівообігу веде до накопичення в ґрунті біологічних токсинів, самоотруєння ґрунту, зменшення його продуктивності. Сучасні чорноземи, наприклад, на думку спеціалістів, вже втратили половину запасів гумусу і зараз перетворюються на пилову масу, через яку майже не проникають повітря, вода та коріння рослин. При існуючому дефіциті орних земель, внаслідок засолення та заболочування ґрунтів, люди змушені вдаватись до «кочового» способу життя, тобто залишати ті ділянки землі, що втратили плодючість і переходити на нові, яких чекає та ж доля. За останні десятиліття все більше ґрунтів йде під розбудову міст, доріг, нафто і газопроводів і т.д. Особливо великими і багатолюдними стають міста. Сьогодні вони займають площу більш, ніж 500 тисяч квадратних кілометрів, що дорівнює території такої країни, як Франція. Міське населення збільшується швидше у два рази, ніж населення Землі в цілому. На 0,3% території Земної кулі сконцентровано 40% населення планети. Тут розміщене майже все промислове виробництво. Жителі міст мають досить високий рівень задоволення соціальних потреб на основі розвинутої духовної та матеріальної культури. Та поряд з цим вони підлягають впливу негативних наслідків науково-технічного прогресу (зростаюче забруднення атмосфери міст і водних джерел, шум, психологічні травми, проблеми відходів і т.д.), що проявляють себе в містах також у концентрованому вигляді. Досить сказати, що номенклатура забруднення атмосфери міст невпинно зростає (окиси сірки, азоту, вуглецю, озоніди, вільні органічні радикали, сполуки свинцю і ртуті, бензопирен і інше).
|
