Задача №8 4 страница
= P ()= 2 = , Р ()= . Вище, у першому стовпці, гіпотези (і = ) подано як комбінації елементарних подій. Точка у виразі справа відокремлює першу і другу дії; BS 2 = BS + SB, оскільки події BS i SB мають однакову ймовірність. У другому стовпці подано ймовірності гіпотез P () (і = ) і у третьому – умовні ймовірності P () (і = ). Тоді згідно з формулою повної ймовірності P (A) = маємо P (A) = ( + + + + + ) = . 2. Згідно з формулами Байєса, враховуючи зміст гіпотез і , маємо = = = ,
= . Відповідь: P (A)= , P = , P = .
4.2. 3 2 2, 2 2 1, 2 1 , 6,10,7; , . Розв’язання
1. А – результатом останньої дії буде біла куля; Ні – у діях 1,2 перекладалася і -та комбінація з чотирьох куль; В – перекладалася біла куля; S – перекладалася синя куля. , P () = , P = , , P ()= , P = , , P ()= , P = , , P () = , P = , , P ()= , P = , , P () = , P = . = = . 2. Ураховуючи зміст гіпотез H 12 і H 23 , маємо P = = = = , P = = = . Відповідь: P (A) = , P = , P = . Задача 5. Знайти ймовірність того, що в n незалежних випробуваннях подія А настане рівно М разів, якщо ймовірність настання А в кожному з них однакова і дорівнює р. Додаткова інформація. а) n; M; p, б) n; M; p.
5.1. a) 8; не менше 2 і менше 6; 0,01; б) 300; менше 71; 0,2. Розв’язання Нехай А – подія, задана умовою а); В – подія, задана умовою б). Тоді: а) ймовірність Р (А), ураховуючи відносно невелике n, шукаємо, використовуючи формулу Бернуллі, точніше одну з її властивостей: P (A)= . Маємо: P (A)= = = = = = + =0,002690…;
б) ймовірність Р (В) шукаємо, використовуючи інтегральну теорему Муавра-Лапласа: Pn (а, b) Маємо: P (B)= P 300(0; 70) .
Відповідь: Р (А) = 0,002690..., Р (В) = 0,9251.
5.2. а) 300; 2 або 3; 0,01; б) 300; більше 190 і не більше 193; 0,6. Розв’язання Нехай А – подія, задана умовою а); В – подія, задана умовою б). а) оскільки р = 0,01 < 0,1 і npq = , ймовірність Р (А) шукаємо за формулою Пуассона: Маємо: , б) ймовірність Р (В), оскільки р = 0,6 > 0,5 і npq = , шукаємо за формулою Муавра –Лапласа . Маємо:
Відповідь: Р (А) = 0,4480..., Р (В) = 0,05218...
Задача 6. Дискретна випадкова величина має лише 3 значення , причому і . Відомі зв’язок між ймовірностями , заданий двома рівностями, і числові характеристики : . Знайти: 1) закон розподілу ; 2) функцію розподілу і побудувати її графік; 3) ймовірність Р(). Додаткова інформація: зв’язок між ймовірностями (дві рівності); ;
6.1. . Розв’язання 1. Шукаємо закон розподілу дискретної випадкової величини X у вигляді X P .
Невідомі ймовірності шукаємо як розв’язок системи Спочатку запишемо її у стандартній формі А тепер розв’язуємо за допомогою формул Крамера, матричним способом, методом Гауса або методом Жордана – Гауса (якимось одним). Наприклад, методом Жордана – Гауса:
Таким чином, = 0,1, = 0,6, = 0,3. Невідомі шукаємо із системи ~ ~ Порівняно із системою відносно ця система є нелінійною. Розв’яжемо її. З першого рівняння маємо . З другого рівняння: ; ; . Підставимо спочатку , а тоді у третє рівняння. Маємо: ;
;
;
;
; ; . Отже, , , Умову задачі задовольняють . Отже, шуканий закон розподілу має вигляд X – 2 4 7 P 0,1 0,6 0,3. (А) 2. Знайдемо функцію розподілу (В) Графік F (x)має вигляд у
– 2 1 4 7 x 3. . Відповідь: (А), (В), Р () = 0,6.
Задача 7. Дана рівність, яка на заданому проміжку визначає функцію (щільність) розподілу неперервної випадкової величини X. Необхідно: а) знайти параметр і щільність (функцію) розподілу, виписати задану і знайдену функцію і побудувати їх графіки; б) обчислити числові характеристики і ймовірність . Додаткова інформація: або та її область ненульових значень; . 7.1. Розв’язання а) Параметр А шукаємо з умови, що на правому кінці її області ненульових значень дорівнює 1: . Отже, (А) Знайдемо щільність розподілу , використовуючи співвідношення . Маємо
.
Отже,
(В)
Графіки F (x) і f (x) мають такий вигляд: F(x)
y = F (x)
1 2 3 x (C)
f(x)
2 y= f (x)
0 2 3 x
б) Шукаємо числові характеристики випадкової величини X: ,
,
, , ,
Шукаємо ймовірність .
=
Відповідь: ,
7.2. Розв’язання а) Параметр А шукаємо з умови . Маємо:
, звідки . Отже, (А) Знаходимо функцію розподілу F (x), використовуючи співвідношення ; . Отже, Графіки F (x) і f (x) мають вигляд у y = F (x)
|