Візуали сприймають інформацію за допомогою зору. Вони люблять вести конспекти, люблять коли використовуються наочні посібники. Під час занять вони зазвичай мовчазні.
Кінестетики навчаються завдяки особистій участі у процесі. Під час занять вони можуть бути неспокійними і метушливими доти, доки не зможуть порухатись або самостійно щось зробити. Звичайно, не багато учнів є чистими візуалами чи аудіалами. І для того, щоб задовольнити потреби різних учнів, навчання може бути надзвичайно різноманітним. Зміна позиції вчителя у навчанні, якої потребує інтеракція, викликає сумніви, відображені в запитаннях: Чи можливо учням зосередитись на змісті матеріалу, адже Інтеракція потребує від них постійного виконання дій та операцій? Така небезпека реальна. Результатів інтерактивного навчання можна досягти тільки за умови проведення рефлексій як завершення будь-якої інтерактивної технології. Інтерактивне навчання завжди ставить на багато конкретніші й вужчі завдання, оскільки свідомі вчителі розуміють: учні здатні запам’ятати набагато менше інформації, ніж забути. Засвоєння учнями змісту освіти відбувається за принципом: краще менше, але реально, на доступному рівні компетентності. Якщо ми застосовуємо навчання в малих групах, як можна Уникнути створення груп, які будуть неефективно використовувати навчальний час і не досягнути необхідних результатів? Особливу увагу вчитель повинен надавати процесу формування груп, провести чіткий інструктаж відносно процедури і завдань групової діяльності, розподіл ролей, вдало підібрати завдання.
|