Хімічні властивості альдегідів.
| І. Реакції приєднання:
1) Приєднання гідрогену (каталізатор: Pt,Pd): CH3COH +H2 → CH3–CH2OH
2) Приєнання синільної кислоти: CH3COH + HCN → CH3–C(OH)(CN)H
3) Приєднання магній галогеналканів: CH3COH + C2H5MgBr → (CH3)(C2H5)CHOMgBr → (CH3)(C2H5)CHOH + MgBrOH
4) Приєднання натрій гідросульфіту: CH3COH + NaHSO3 → CH3–C(OH)(SO3Na)H
5) Приєднання води: CH3COH + HOH → CH3–CH(OH)2
6) Утворення ацеталей: CH3COH + 2C2H5OH → CH3CH(O C2H5)2 + H2O
| ІІ. Реакції заміщення
1) Дія фосфор пентахлориду: CH3COH + PCl5 → CH3–CHCl2 + POCl3 2) Утворення оксидів і гідразонів а) Взаємодія з гідроксиламінами (утворення оксидів): CH3COH + H2N–OH → CH3–CH=N–OH + H2O б) Взаємодія з гідразином (утворення гідразонів): CH3COH + H2N–NH2 → CH3–CH=N– NH2 + H2O; CH3–CH=N– NH2 → CH3–CH3 + N2 в) Взаємодія з похідними гідразину (утворення гідразонів): CH3COH + H2N–NHС6Н5 → CH3–CH=N– NH– С6Н5 + H2O
| | ІІІ. Полімеризація альдегідів
3CH3COH → H3C–CH(OCH(OCH–CH3)–CH3)O
| IV Конденсація альдегідів
1) Альдольна: CH3COH + OH- → CH2—COH; CH2—COH + CH3COH → CH3–(CHO-)–CH2–COH → CH3–CH(OH)–CH2–COH 2) Кротонова: CH3–CH(OH)–CH2–(C=O)H → CH3–CH=CH–COH + H2O
| | V. Окиснення альдегідів. Якісні реакції
1) CH3COH + [O] → CH3COOH 2) CH3COH + 2[Ag(NH3)2+]OH- → CH3COO–(NH4+) + 3NH3 + H2O + 2Ag
|
Гомологічний ряд, номенклатура і фізичні властивості насичених кетонів
| R1
| R2
| Формула
| Назва за номенклатурою
| tкип, oC
| | Раціональною
| Систематичною
| | CH3–
| CH3–
| H3C–CO–CH3
| Диметилкетон
| Пропанон
|
| | CH3–
| H3C–CH2–
| H3C–CH2–CO–CH3
| Метилетилкетон
| Бутанон
| 79,6
| | CH3–
| H3C–CH2–CH2–
| H3C–CO–(CH2)2–CH3
| Метил пропілкетон
| Пентанон-2
|
| | H3C–CH2–
| H3C–CH2–
| (H3C–CH2)2–CO
| Диетилкетон
| Пентанон-3
|
| | CH3–
| (H3C)2–CH–
| CH3–CO–CH–(CH3)2
| Метилізопропілкетон
| 3-метил-бутанон-2
|
|
Кетони (CnH2nO)
| Окремі представники
(CH3)2–CO диметилкетон
CH3–CO–C2H5 метилетилкетон
CH3–CO–CH–(CH3)2 метилізопропілкетон
(C2H5)2–CO діетилкетон
CH3–CH2–CH2–CO–CH3 метидлпропілкетон
| Дія на організм людини
Кетони діють як наркотики, послідовно подразнюючи всі відділи центральної нервової системи і порушуючи перш за все умовно-рефлекторну діяльність. При тривалому вдиханні парів, вони накопичуються в організмі, тому токсичний ефект залежить не лише від концентрації, а й від часу дії на організм. Повільне виведення з організму хронічного отруєння. Слід відмітити, що кетони мають подразнюючу дію на дихальну систему. Введення в молекулу кетону галогенів значно збільшує їх подразнюючу дію на слизові оболонки, особливо очей.
ГДК ацетону, метилетилкетону – 200мг/м3, циклогексану – 10 мг/м3, ацетоденозу – 5мг/м3.
| Способи одержання
1. Гідроліз дигалогенпохідних: (CH3)2–CCl2 + 2H2O → (CH3)2–C–(OH)2→(CH3)2–CO + H2O
2. За реакцією Гріньяра кетони добувають дією магнійорганічних сполук на нітрили: CH3C+≡N- + CH3-MgJ+→ (CH3)2–C=NMgJ → (CH3)2–C=N–H → (CH3)2–C=O 3. Піроліз солей карбонових кислот: (CH3COO)2Ca → (CH3)2–C=O + CaCO3 4. Окислення спиртів: (CH3)2–CH–OH + [O] → (CH3)2–C=O 5. Дія води на ацетиленові вуглеводні: CH3–C≡CH + HOH → (CH3)2–C=O 6. Піроліз кислот у вигляді парів над окислами деяких металів (ThO2, MnO2, CaO, ZnO) при 400–450 оС: H3C–CO–OH + HO–OC–CH3 → (CH3)2–C=O + H2O + CO2
| | Фізичні властивості
Ненасичені і середні кетони – рідини, найпростіші кетони мають характерний різкий запах, середні кетони мають приємний запах. Найпростіші кетони розчиняються в воді, спирті, ефірі
| Якісні реакції
- Дія J2 + NaOH: –CO–CH3 + 3NaOJ → –CO–CJ3 + 3NaOH; –CO–CJ3 + NaOH → –CO–ONa + CHJ3↓
- Дія нітрусиду: –CO– + H2N–NH–C6H4(NO2)2 → C**=N–NH–C6H4(NO2)2↓ + H2O
- –CO–+NaHSO3→C**(OH)SO3Na Якщо немає –СО–, тоді NaHSO3 + J2 + H2O → NaHSO4 + 2HJ тоді дія NaHSO3, J2, крохмаль. У присутності –СО– появиться синє забарвлення.
|
Расчетные и графические задания Равновесный объем - это объем, определяемый равенством спроса и предложения...
|
Кардиналистский и ординалистский подходы Кардиналистский (количественный подход) к анализу полезности основан на представлении о возможности измерения различных благ в условных единицах полезности...
|
Обзор компонентов Multisim Компоненты – это основа любой схемы, это все элементы, из которых она состоит. Multisim оперирует с двумя категориями...
|
Композиция из абстрактных геометрических фигур Данная композиция состоит из линий, штриховки, абстрактных геометрических форм...
|
Хронометражно-табличная методика определения суточного расхода энергии студента Цель: познакомиться с хронометражно-табличным методом определения суточного расхода энергии...
ОЧАГОВЫЕ ТЕНИ В ЛЕГКОМ Очаговыми легочными инфильтратами проявляют себя различные по этиологии заболевания, в основе которых лежит бронхо-нодулярный процесс, который при рентгенологическом исследовании дает очагового характера тень, размерами не более 1 см в диаметре...
Примеры решения типовых задач. Пример 1.Степень диссоциации уксусной кислоты в 0,1 М растворе равна 1,32∙10-2
Пример 1.Степень диссоциации уксусной кислоты в 0,1 М растворе равна 1,32∙10-2. Найдите константу диссоциации кислоты и значение рК.
Решение. Подставим данные задачи в уравнение закона разбавления
К = a2См/(1 –a) =...
|
ИГРЫ НА ТАКТИЛЬНОЕ ВЗАИМОДЕЙСТВИЕ Методические рекомендации по проведению игр на тактильное взаимодействие...
Реформы П.А.Столыпина Сегодня уже никто не сомневается в том, что экономическая политика П...
Виды нарушений опорно-двигательного аппарата у детей В общеупотребительном значении нарушение опорно-двигательного аппарата (ОДА) идентифицируется с нарушениями двигательных функций и определенными органическими поражениями (дефектами)...
|
|
