Подробиці. Поняття «капітал» і «активи» (наприклад, «основний капітал» і «основні активи») дуже близькі за змістом
Примітка Поняття «капітал» і «активи» (наприклад, «основний капітал» і «основні активи») дуже близькі за змістом. І все-таки існує деяка значеннєва відмінність. Капітал – це більш загальне поняття, що характеризує умову формування вартості. Активи – конкретні форми капіталу, що реалізують його певні економічні функції, (наприклад, виробничу). Залежно від того, який значеннєвий відтінок хочуть передати, використовують той чи інший термін. Часто вони використовуються як тотожні поняття.
Конкретними формами основного капіталу (необоротних активів) на підприємстві є основні засоби, нематеріальні активи, довгострокові біологічні активи (рис. 6.1). Подробиці Така термінологія була закріплена Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку (ПБО-7) № 7 «Основні засоби» (Затверджено наказом Міністерства фінансів від 27.04.2000р. № 92). Необоротні активи визнаються, тобто відображаються в балансі підприємства, якщо відповідають загальним критеріям визнання активів, а саме: • якщо існує ймовірність того, що підприємство отримає в майбутньому економічні вигоди, пов’язані з використанням цих активів; • якщо вартість може бути достовірно визначена. Майбутні економічні вигоди від використання необоротного активу можуть бути отримані у вигляді доходу від реалізації продукції (послуг), економії витрат тощо. Наприклад, придбана ліцензія на використання нової технології може забезпечити економію витрат. Слід зазначити, що окремі об'єкти безпосередньо не збільшують економічні вигоди, однак можуть бути потрібні для забезпечення одержання майбутніх економічних вигід від інших активів. Прикладом можуть бути основні засоби, придбані для охорони довкілля або з метою безпеки. Другий критерій здебільшого зумовлюється наявністю інформації про витрати на придбання або створення об'єкта.
Згідно зі ст. 14.1.139 Податкового кодексу основні засоби – цематеріальні активи,у т. ч. запаси корисних копалин ділянок надр, наданих у користування(крім вартості землі, незавершених капітальних інвестицій, автомобільних доріг загального користування, бібліотечних та архівних фондів, матеріальних активів вартістю не вище 2500 грн (у 2011 р. – 1000 грн), невиробничих основних засобів і нематеріальних активів), призначені платником податків для використання у власній господарській діяльності, вартість яких перевищує 2500 грн (у 2011 р. – 1000 грн) і поступово зменшується у зв’язку з фізичним та моральним зносом, а очікуваний строк корисного використання з дати введення в експлуатацію становить більше 1 року або операційного циклу, якщо він більше року (Податковий, 2010).
Рис. 6.1. Склад основного капіталу (необоротних активів)
У табл. 6.1 наведено класифікацію груп основних засобів, інших необоротних активів та мінімально допустимі строки їх корисного використання. Даною класифікацією передбачено 16 груп основних засобів та інших необоротних активів. Групування здійснено відповідно до того, як погруповані необоротні активи в плані рахунків. Облік балансової вартості основних засобів кожної із груп вестиметься за кожним об’єктом, що входить до складу окремої групи, включаючи вартість поліпшення основних засобів, отриманих безоплатно або в оперативному лізингу. Для нематеріальних активів запроваджено класифікацію із 6 груп і встановлені строки нарахування амортизації для кожної із цих груп (див. підрозділ 10.1).
Таблиця 6.1. Класифікація груп основних засобів та інших необоротних активів
Ключовими компонентами основного капіталу взагалі й основних засобів зокрема є основні фонди, що становлять матеріальну основу виробництва. Зокрема, у складі основних засобів, крім «капітальних витрат на поліпшення земель», усі інші елементи належать до категорії «основних фондів». Основні фонди – це частина засобів виробництва, що зберігають свою речову форму, беруть участь у багатьох виробничих циклах і свою вартість переносять на вартість готової продукції частинами в міру спрацювання.
|