МІКРОКЛІМАТ ТА ВОЛОГОЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

Клімат території села помірно-континентальний і характеризується помірно-холодною зимою, тривалою вологою весною, теплим дощовим літом і теплою помірно-сухою осінню. За вологозабезпеченням територія господарства належить до зволоженої зони. Величина ГТК (гідротермічного коефіцієнту) дорівнює 1,3-1,5; при цьому показнику ГТК сума опадів за період з температурою більше 10 ^оС становить 425‑450 мм. Головне значення в поповненні підземних вод мають зимово-осінні опади, які випадають у вигляді снігу і затяжних мрячних дощів.

Запаси продуктивної вологи в ґрунті на момент посіву озимих складають в середньому 100 мм в метровому шарі, збільшуючись за осінньо-зимовий період до 200 мм. Протягом всього вегетаційного періоду середні запаси продуктивної вологи складають 120 мм і лише в посушливі роки знижуються до 40-50 мм.

Відносна вологість повітря тут становить в середньому за рік 66%, збільшуючись до 82% у зимові місяці і знижуючись до 52-56% у літні. Це свідчить про відносно невелике випаровування і про наявність оглеєння в деяких ґрунтах. Приведені кліматичні дані свідчать про не досить сприятливе співвідношення між теплом і опадами, проте в більшості (по роках) кліматичні умови тут сприятливі для вирощування всіх районованих сільськогосподарських культур.

Своєрідні мікрокліматичні умови характерні для каньйоноподібних долин, особливо схилів південної експозиції та днищ. Їх ландшафтні комплекси відзначаються підвищеною теплозабезпеченістю і сухістю (схили) або зволоженістю (днища). Як правило, весна тут розпочинається на 1-2 тижні раніше, що вдало використовується населенням для вирощування ранніх овочів і теплолюбних сортів фруктів — винограду, абрикос тощо.