Студопедия Главная Случайная страница Обратная связь

Разделы: Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

ПРОСТОРОВЕ РОЗТАШУВАННЯ ВОДНИХ РЕСУРСІВ




Доверь свою работу кандидату наук!
Поможем с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой

На території села Товтри є значний запас підземних вод, тому тут викопано багато криниць. Але найбільше славляться смачною водою польові криниці, що сягають тріщинно-карстових вод.

Одна бувальщина розказує про те, що колись, ще на початку ХІХ ст. у нашого односельчанина Халуса Івана пропали воли. Хтось повідомив Івана, що його воли заховані у кам’яній стайні, яка знаходилася на Юрківському полі. Розлючений господар пішов туди. Знайшов свої воли, а з великої лютості вбив молодого злодія. Проходили дні за днями, місяці за місяцями, але серце Халуса ставало все сильніше стукати у грудях. Поставав великий страх перед людьми, а ще сильніший перед Богом. Пішов за порадою до священика. Мудрий отець, певно, Василь Ферлієвич правив того часу на приході, порадив йому викопати своїми руками дванадцять криниць і буде йому відпущено цей великий гріх. Відразу чоловік взявся за роботу. Пройшло чимало часу, але чоловік таки сам спорудив дванадцять криниць, які існують по сьогоднішній день. Деякі з них: це на Скалі, на Перелозі (Додаток 4), на Винниці, у Бринзанівці, на Печищах, на Кугутівці, під Гайком, в Толоці, на Татарці (Додаток 4) вгамовують літню спрагу всіх жниварів, всіх тих людей, які трудяться у полі під палючими проміннями, а за здоров’я людини, яка збудувала її говорили молитву “Отче наш”.

Над останньою криницею поставив Халус Іван хрест. Цей хрест зберігся й донині. В криниці, що на Перелозі, виявилась цілюща вода. Нею всі люди завжди промивали хворі очі.

До наших днів збереглося тільки дев’ять криниць. Три з них замулені, розвалені, потребують ремонту.

На сьогоднішній день у господарствах товтрівчан є багато криниць. За смаковими якостями люди воду поділяють на “тверду” і “м’яку”. Немало також є у Товтрах струмків та джерел, котрі у великій пригоді стали майже усім жителям села. Тут влітку із задоволенням купаються свійські птахи: гуси та качки. А літніми вечорами чарує всіх сусідів жаб’ячий хор.

Три великі джерела, що складають Товтрівський потік, правої притоки річки Дністер. За оцінками геологів глибина залягання підземних вод складає 450 метрів.

Славилося наше село здавна і гарними ставками, закладеними у долинах балок і потоків. Так, на південному-заході села розкинулось урочище Бринзанівка.(Додаток 5) Ще в минулому столітті був володарем цих природних багатств Григорій Бринзан. Неподалік поля, яке було засіяне гречкою, була розташована пасіка. Дальше, на схід, були каменоломні, де добували цінний камінь, який використовували і при будівництві Чернівецького університету, а в самому центрі цього мальовничого кутка красувався ставок, який зберігся й донині. Розміри даного ставка становлять 80.30 м2.

Любителі рибалки продовжують вирощувати і виловлювати рибу: карася, окуня. Навкруг ставка схилили свої коси старовинні верби та густий очерет. Чимало тут росте лікарських рослин: мати-й-мачуха, польового хвоща, м’яти, череди та багато інших.

А в сторону південної частини села простягнулося довжиною майже 22 м “Довге болото”.(Додаток 5) Це досить болотиста місцевість, яка надзвичайно багата флорою і фауною. Дуже гарне болото весною, коли розпускаються вербові котики і до бджолиного співу приєднуються жайворонки, перепілки, одуди.

В центрі болота розкинувся голубоокий ставок. Його довжина становить 150 м, ширина 50 м. Ставок в дуже засушливий період висихає, а в дощову погоду знову наповнюється водою. Місця ставка дуже зарослі очеретом, густою осокою та польовими джгутиками.

З південно-західної частини нашого села розкинулись великі луки, назва яких Лози.(Додаток 6) А чому Лози? Та тому, що тут багато верб, кущів та вербової лози. Особливо чарують своєю красою Лози весною та влітку. А щебет пташок звеселяє все живе навкруги: і людей, і тварин, і всю навколишню природу.

А посередині цього зеленого царства вмостився чималий повноводний ставок. Багатий ставок рибою: коропами, карасями та жирними щуками. А в зелених кущах очерету гніздяться дикі качки, полюють на рибу та жаб поважні журавлі, захоплюють своїм швидкоплинним летом красуні-чайки.







Дата добавления: 2015-08-12; просмотров: 265. Нарушение авторских прав; Мы поможем в написании вашей работы!

Studopedia.info - Студопедия - 2014-2022 год . (0.017 сек.) русская версия | украинская версия