ПРИКЛАДИПриклад 1. У баклажанів синє забарвлення плодів спостерігається за наявності в генотипі двох домінантних генів (Д і Р). При відсутності будь-якого з них рослини мають білі плоди. Існують білі сорти баклажанів з генотипом DDpp і з генотипом ddPP. При схрещуванні цих сортів між собою всі рослини F1 мають сині плоди. Яких результатів слід чекати у F2 від схрещування гібридів F1 між собою? Дано: Розв'язок
Аналіз одержаного потомства: фенотип 9:7, тобто 9/16 рослин з синіми плодами і 7/16 рослин з білими плодами генотип - 9 різних генотипних класів. Відповідь. У F2 одержима 9/16 рослин з синіми плодами і 7/16 рослин з білими плодами. Тип задачі: взаємодія неалельних генів, явище комплементарності. Приклад 2. Для курей характерні чотири форми гребеня, що залежить від взаємодії двох пар генів. Ген Р визначає горохоподібний, ген R – трояндоподібний гребені. За умов наявності в генотипі обох домінантних генів утворюється горіхоподібний гребінь. Сукупність лише рецесивних алелів цих генів забезпечує розвиток простого листоподібного гребеня. На птахофермі проведено схрещування дигетерозиготних курок з такими ж півнями. Яка ймовірність, що курчата успадкують фенотип батьківських форм? Дано: Розв'язок
Аналіз одержаного потомства: фенотип 9:3:3:1, тобто 9/16 курчат з горіхоподібним гребенем, 3/16 – з горохоподібним гребенем, 3/16 – з трояндоподібним гребенем і 1/16 –з простим гребенем; генотип – 9 різних генотипних класів. Відповідь. Імовірність успадкування курчатами фенотипу батьківських форм (горіхоподібний гребінь) складає 9/16 або приблизно 56,3%. Тип задач: взаємодія неалельних генів, явище компле-мсптарності. Епістаз - це явище пригнічення дії одного гена іншим неалельним йому геном. Епістатична взаємодія генів за своїм характером протилежна компліментарності. Гени, які пригнічують дію інших генів, називають супресорами, або інгібіторами. Розрізняють епістаз домінантний і рецесивний. При домінантному епістазі домінантний алель одного гена пригнічує дію алельної пари іншого гена (А>В). При рецесивному епістазі рецесивний алель одного гена пригнічує дію алельної пари іншого гена (а>В). Розщеплення за фенотипом унаслідок схрещування дигетерозиготних організмів при домінантному епістазі відбувається у співвідношенні 13:3 або 12:3:1; при рецесивному епістазі – 9:3:4. Слід зазначити, що гени-супресори можуть не мати помітного самостійного фенотипного вираження, але є випадки, коли такі гени детермінують певну ознаку і водночас пригнічують дію неалельних їм генів. Приклад 3. У льону поряд з екземплярами, що мають нормальні пелюстки, трапляються рослини з гофрованими пелюстками. Форма пелюсток визначається взаємодією двох пар генів: А – ген гофрованих пелюсток, а – ген нормальної форми пелюсток, І - інгібітор гофрованості, і – ген відсутності пригнічення. В господарстві проведено схрещування гібридних рослин ІіАа, які мали нормальну форму пелюсток. Визначити фенотип рослин, які будуть одержані від цього схрещування. Дано: Розв'язок
Аналіз одержаного потомства: фенотип 13:3, тобто 13/16 рослин з нормальною формою пелюсток і 3/16 рослин з гофрованими пелюстками; генотип – 9 різних генотипних класів. Відповідь. Від схрещування дигетерозиготних батьківських форм буде одержано 13/16 рослин з нормальною формою пелюсток і 3/16 рослин з гофрованими пелюстками. Тип задачі: взаємодія неалельних генів, домінантний тип епістазу. Приклад 4. У деяких порід собак забарвлення шерсті може бути чорним (В) і коричневим (в). Обидва алелі можуть пригнічуватись домінантним епістатичним геном І (І>В, І>в), унаслідок чого шерсть у собак біла. Рецесивний алель і не перешкоджає прояву алелів В та в. Проаналізувати фенотип F1 від схрещування коричневих собак з генотипом іівв і білих собак з генотипом ІІВВ і F2 від схрещування гібридів першого покоління між собою. Дано: Розв'язок
Аналіз одержаного потомства F1: фенотип – 100% білі цуценята; генотип – 100% дигетерозиготи.
Аналіз одержаного потомства F2: фенотип 12:3:1, тобто 12/16 білих цуценят, 3/16 чорних цуценят, 1/16 коричневих цуценят; генотип – 9 різних генотипних класів. Відповідь. У F1 усі цуценята білі; у F2 12/16 білих, 3/16чорних і 1/16 коричневих цуценят. Тип задачі: взаємодія неалельних генів, домінантний тип епістазу. Полімерія – явище взаємодії неалельних генів, які визначають розвиток однієї і тієї самої ознаки. Такі гени називають полімерними або множинними, а відповідні ознаки – полігенними (звичайно це кількісні або якісні ознаки). Оскільки полімерні гени однозначно впливають на одну і ту саму ознаку, було прийнято позначати їх однаковою літерою латинського алфавіту з цифровим індексом відповідних генів. Наприклад, домінантні полімерні гени можна позначити A1A2A3 і т. ін., а рецесивні – а1а2а3 і т.ін. Відповідно позначають і генотипи організмів, наприклад: А1А1а2а2А3А3 або a1a1А2а2А3а3 і т.ін. Розрізняють кумулятивну і некумулятивну полімерію. Важливою особливістю кумулятивної полімерії є сумація дії (доз) неалельних генів на розвиток мірних (кількісних) ознак, іншими словами, у випадку взаємодії полімерних генів ступінь вираження ознаки, яка визначається ними, залежить від кількості наявних у генотипі генів, що мають однаковий вплив на цю ознаку. Полігенні ознаки тварин і рослин є цінними для господарської діяльності людини: інтенсивність росту, довжина вовни у овець, молочність, несучість, скоростиглість, цукристість, довжина колоса у злаків, вміст вітамінів, довжина стебла льону, розмір бульб картоплі і качанів у кукурудзи тощо. У людини полігенними ознаками є: пігментація шкіри (детермінується п’ятьма-шістьма генами), зріст (залежить як мінімум від десяти генів), маса тіла, величина артеріального тиску, тривалість життя, основний обмін речовин, ступінь стійкості до інфекційних захворювань тощо. Розщеплення при полімерній взаємодії неалельних генів варіює залежно від їх кількості. При схрещуванні, наприклад, дигібридів це 15:1, 9:6:1; у тригібридів 63:1 і т. ін. Приклад 5. Класичним прикладом полімерної взаємодії неалельних генів є дослід шведського генетика Г.Нільсона-Еле щодо схрещування різних рас пшениці, які відрізнялися забарвленням насіння. Установлено, що забарвлення насіння залежить від двох полімерних генів. Домінантні дигомозиготи A1A1A2А2 мають червоне насіння, а рецесивні дигомозиготи а1а1а2а2 мають біле насіння. Від їх схрещування F1 має проміжний тип забарвлення насіння (рожеве). Яка ймовірність появи рослин з білим забарвленням насіння від схрещування дигібридних рослин? Дано: Розв'язок
Аналіз одержаного потомства: фенотип 15:1, тобто 15/16 рослин із забарвленим насінням і 1/16 рослин з білим насінням. Проте інтенсивність забарвлення у 15/16 рослин залежала від кількості домінантних генів: 1/16 рослин мала всі чотири домінантні гени, тому забарвлення насіння найінтенсивніше (червоне); 4/16 рослин мали три домінантні гени, тому забарвлення насіння менш інтенсивне (блідо-червоне); 6/16 рослин мали два домінантні гени, тому забарвлення насіння має проміжний характер (рожеве); 4/16 рослин мали один домінантний ген, тому насіння ледь забарвлене (блідо-рожеве). Іншими словами, якщо брати до уваги інтенсивність забарвлення насіння, то розщеплення за фенотипом в цілому буде таким – 1:4:6:4:1. Генотип – 9 різних генотипних класів Відповідь. Імовірність появи рослин з білим насінням складає 1/16 (приблизно 6,3%). Тип задачі: взаємодія неалельних генів, явище полімерії (кумулятивна полімерія). У разі некумулятивної полімерії гени з однозначною дією визначають якісні, тобто альтернативні ознаки, і ступінь вираженості ознаки не залежить від кількості домінантних чи рецесивних генів. Так, опереність ніг у певних порід курей є домінантною ознакою і визначається двома парами алелів. Оперені ноги будуть у курей з генотипом А1А1А2А2, А1-А2-, А1-а2а2, а1а1А2-, а неоперені ноги – у курей з генотипом а1а1а2а2. Отже, наявність у генотипі різної кількості домінантних полімерних генів (генів однозначної дії) не змінює ступеня вираженості ознаки. Досить одного будь-якого домінантного алеля з двох генів (А1 чи А2), щоб викликати повний розвиток ознаки.
|
Гамети: (Dp) (dP)
Гамети: (ів) (ІВ)
F1: ІіВв
