Ознаки постіндустріалізму за Беллом
Система «постіндустріалізму» у Белла характеризується п’ятьма ознаками: 1. перехід від виробництва товарів до виробництва послуг; 2. переважання серед працівників «класу» професійних фахівців і техніків; 3. провідна роль теоретичних знань, як основи нововведень в економіці, політиці і соціальній структурі суспільства; 4. орієнтація в майбутньому на методи контролю і оцінка можливих напрямів розвитку технології; 5. прийняття рішень на засадах нової «інтелектуальної технології». Ці процеси, на думку американського соціолога, уже набирають реальних життєвих форм, тоді як риси традиційного капіталізму поступово зникають.
Індустріальне (промислове) суспільство — суспільство, що безпосередньо визначається рівнем технічного, індустріального розвитку. Індустріальне суспільство — однієї з двох основних типів суспільств (поряд з капіталістичним суспільством), аналізується соціологами Заходу для порівняння природи сучасних суспільств з походженням і природою традиційних (родоплемінних, феодальних) суспільств. Термін індустріальне (промислове) суспільство введений у соціологію ще Сен-Сімоном. Природу і характер індустріального суспільства сформулювали Огюст Конт, Герберт Спенсер, Еміль Дюркгейм та ін. У 50 — 60-х роках XX ст. у США і Західній Європі у соціології висунута соціологами Ральфом Дариндорфом, Раймоном Ароном, Уолтом Ростоу, Деніелом Беллом та ін. концепція індустріального суспільства. З позицій сучасних теоретиків, індустріальне суспільство, капіталізм — його верхня, перехідна форма, обмежена суспільствами Європи XIX ст. і початку XX століть. Тоді, як, за Ральфом Дарендорфом, «індустріальне виробництво - не просто гість, який приходить, але, ймовірно, залишається з нами у тому чи іншому вигляді назавжди». Тому поняттю індустріальне суспільство як об'ємнішому віддається перевага перед капіталістичним суспільством. Прихильники теорії індустріального суспільства визначають основні положення: по-перше, найзначніші історичні зміни у сучасному світі зв'язані з переходом від традиційних аграрних суспільств до індустріальних, заснованих на машинному виробництві, фабричній організації та дисципліні труда, національній системі господарства з вільною торгівлею і загальним ринком. Тому поняття індустріальне суспільство зв'язане з теорією модернізації як провідною концепцією суспільного розвитку; по-друге, існує певна логіка індустріалізації, що веде суспільство до збільшення подібності в основних інститутах. Чим вище індустріалізовані суспільства, тим більше тяжіють до одноманіття індустріальності; по-третє, перехід від традиційного до індустріального суспільства — прогресивний рух в історії, що асоціюється з руйнуванням традиційних спадкових привілеїв, проголошенням рівних громадянських прав і демократизацією суспільно-політичного життя. В індустріальному суспільстві станові перегородки зникають завдяки зростанню мобільності соціальної, на базі широкої доступності освіти починає переважати рівність можливостей. Загальна тенденція розвитку сучасного індустріального суспільства — це усунення зовнішніх соціальних за походженням нерівностей. Конфлікти і напруження в індустріальному суспільстві мають тенденцію врівноваженості. По-четверте, суттєвим елементом переходу від традиційного до індустріального суспільства виступає зміцнення національної ліберально-демократичної держави.
|
