Студопедия Главная Случайная страница Обратная связь

Разделы: Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

Глава 6. ФІНАНСОВО-ПРАВОВА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ




му (коли застосовують адміністративну, кримінальну, цивільну, дисциплінарну та фінансово-правову відповідальність)'.

У юридичній літературі наголошують, що склад фінансо­вого правопорушення становить нормативно побудовану юри­дичну модель типових ознак винного протиправного діяння, яке порушує фінансові норми і за яке фінансове законодавство передбачає фінансово-правову відповідальність2. Склад фінан­сового правопорушення є критерієм достовірної кваліфікації вчиненого діяння і, відповідно, обґрунтуванням застосування фінансово-правових санкцій. Наявність у протиправному діянні сукупності суб'єктивних та об'єктивних ознак є основною юри­дичною підставою для притягнення суб'єкта фінансових право­відносин до фінансово-правової відповідальності. Ознаки скла­ду фінансового правопорушення має бути передбачено законом, а кваліфікація неправомірного діяння, тобто аналіз і зіставлен­ня неправомірної поведінки з вимогами правових норм дасть змогу зробити висновок, чи містять діяння суб'єкта ознаки скла­ду конкретного правопорушення. Фактична підстава повинна міститися в діянні суб'єкта, а юридична — у вимогах закону і від­повідному процесуальному оформленні факту скоєння фінансо­вого правопорушення.

Фактичною підставою фінансово-правової відповідальності є склад фінансового правопорушення, якому властиві суспільна шкідливість (небезпечність), протиправність, винність. До скла­ду фінансового правопорушення включають суб'єкт, суб'єктив­ну сторону, об'єкт і об'єктивну сторону.

Зокрема, суб'єктом фінансового правопорушення може бути фізична або юридична особа—учасниця фінансових правовід­носин, як резидент, так і нерезидент. Байдуже, в якій організа­ційно-правовій формі утворена юридична особа, на якій формі власності вона заснована, — широке коло суб'єктів фінансово-правової відповідальності свідчить про багатоаспектність і різ-ноплановість відносин, що захищаються в системі фінансового права. На відміну від адміністративного правопорушення або кримінального злочину, суб'єктами фінансового можуть бути


 


1 Шкарлупа В. К. Теоретичний аспект відповідальності за порушення фінансового законодавства / В. К. Шкарлупа // Сучасний стан та перспекти­ви розвитку фінансового права. — С. 82—84.


1 Дмитренко Е. С. Примусу фінансовому праві: загальна характеристика /
Е. С. Дмитренко // Сучасний стан та перспективи розпитку фімлік оиот пра­
ва. - С. 58-59.

2 Іванський А. Й. Зазнач, праця. — С. 263.


202____________ Модуль 1. ПУБЛІЧНА ФІНАНСОВА ДІЯЛЬНІСТЬ І ФІНАНСОВЕ ПРАВО

(і найчастіше є) юридичні особи. Вони повинні лише бути фі­нансово правосуб'єктними, тобто володіти гарантованою держа­вою властивістю мати та набувати нових прав та обов'язків у сфері фінансових правовідносин, а також відповідати за непра­вомірну реалізацію своїх прав або невиконання обов'язків, що зумовлено специфікою публічної фінансової діяльності.

Суб'єктивний бік фінансового правопорушення базується на вині. Особу мають визнати винною, щоб притягнути її до фі­нансової відповідальності й застосувати санкції, передбачені фі­нансовими нормами, а саме штраф, пеню, припинення бюджет­ного фінансування.

Об'єктивна сторона фінансового правопорушення (як зов­нішнє втілення в об'єктивній реальності караної протиправної поведінки в сфері публічної фінансової діяльності) виражена в протиправному діянні, яке заподіює шкоди публічним інтере­сам суспільства, держави, територіальної громади і призводить до причинно-наслідкового зв'язку між протиправним діянням і його шкідливими наслідками. Ознакою об'єктивної сторони є не лише діяння (дія або бездіяльність суб'єкта фінансових відно­син), а й суспільна шкода (матеріального чи нематеріального характеру, але така, що може завдати матеріального збитку) і причинно-наслідковий зв'язок між ними.

Дією слід називати активну поведінку суб'єкта, якій прита­манний ряд ознак, зокрема вольовий і усвідомлений характер, суспільна шкідливість та допущення порушення вимог фінансо­вого законодавства. Бездіяльність виявляється у невиконанні або неналежному виконанні законних обов'язків суб'єктом фі­нансової правовідносини.

Проте не завжди до фінансової відповідальності притягують за безпосереднє завдання майнової шкоди інтересам держави, публічним інтересам. Платник податку може, скажімо, внести суму податку до бюджету в повному розмірі, але не подати своє­часно декларації- У такому разі його податкове зобов'язання вважається виконаним не повністю (якщо подавати декларацію обов'язково). І стосовно платника податку буде вжито заходів фінансово-правової під і юні дальності.

Об'єктом фінансового правопорушення є порушені права чи інтереси у сфері фінансових ресурсів, що мобілізуються, розпо­діляються чи використовуються з відповідних фондів коштів, утворених для задоволення публічних інтересів.


 

203

ГЛІМ6. ФІНАНСОВО-ПРАВОВА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ

Нормативна підстава фіиансово-правової відповідальності передбачає наявність норми права, яка забороняє соціально шкідливу (небезпечну) поведінку в сфері публічної фінансової діяльності, тобто встановлює нормативні критерії для можли­вості застосувати фактичну підставу фінапсово-правової відпо­відальності, а саме — для складу фінансового правопорушення.

Процесуальна підстава фінансово-правової відповідальнос­ті передбачає визначений законодавством та дотриманий упов­новаженим у сфері фінансового контролю або нагляду проце­суальний (процедурний) порядок факту фіксації фінансового правопорушення та притягнення винної у фінансовому право­порушенні особи до відповідальності. Зазначають, що важливою ознакою процесуальної підстави є обов'язкове прийняття юрис-дикційного акта щодо застосування норм права в конкретному випадку. Такі правозастосовчі акти мають офіційний, держав-по-владний характер, сприяють зміцненню законності, захисту прав і свобод громадян—суб'єктів фінансових правовідносин1. Серед документів слід виокремити такі, що можуть містити до­кази неправомірних діянь суб'єктів фінансових правовідносин: фінансово-планові акти; документи звітності про виконання дер­жавного бюджету та місцевих бюджетів; документи фінансової звітності бюджетних установ, суб'єктів господарювання, банків, інших фінансових установ; документи контрольних заходів (акти ревізії, перевірки, документи з інвентаризації, обстеження, ауди­торський висновок тощо).

Фінансові правопорушення можна диференціювати за ці­лим рядом ознак. Однак найсуттєвішими є ті, які розмежовують окремі підгалузі або інститути фінансового права. На останні нормативно-правовий вплив справляють положення спеціаль­ного законодавства — бюджетного, податкового, банківського, страхового, валютного тощо. Відповідно, і правопорушення у сфері фінансових відносин можна поділити на бюджетні, подат­кові, банківські, правопорушення у сфері готівкового грошового обігу, у сфері державних або муніципальних запозичень, у сфері здійснення фінансових операцій тощо. Оскільки в законодавстві здебільшого відсутні відповідні дефініції (хіба що Бюджетний кодекс України містить поняття бюджетного правопорушення),

' Коментар до законодавств про фінапсоиочіравопі санкції/ авт. ко­ментар Е. С. Дмитренко. — К.: Юріпком Іптср, 2007. С. 70.







Дата добавления: 2015-09-04; просмотров: 206. Нарушение авторских прав


Рекомендуемые страницы:


Studopedia.info - Студопедия - 2014-2019 год . (0.002 сек.) русская версия | украинская версия